Україна вже зібрала 12,5 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності, але через погодні умови 60% врожаю продаватимуть як фураж, що вдвічі більше за минулорічний показник, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР).
“Ключовою проблемою нового врожаю стала його низька якість: через погодні умови зерно має низький вміст білка. У більшості країн-експортерів також є проблеми з якістю зерна”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, обсяг фуражного зерна в сезоні-2023 може скласти 60% нового врожаю. Минулими роками цей показник перебував на рівні 30%, а решта 70% – становило продовольче зерно.
Україна отримає 2023 року не більше 40% високопротеїнової пшениці, що позначиться на цінах.
“Спред між фуражем і високобілковою пшеницею вже становить $15-18/тонна, надалі може перевищити $20/тонна”, – зазначили експерти.
Нинішній сезон буде проблемним із пропозицією продовольчого зерна в усьому світі, констатували у ВАР і додали, що фуражного зерна багато вироблять Франція, Німеччина та РФ, які мають проблеми з якістю зерна.
“У кого є високобілкова пшениця, продають на Литву, на Німеччину, а на малих портах пропозиція низька. Якщо минулого сезону ринки були профіцитними, трейдери диктували ціни, то зараз переходимо до дефіцитної моделі. Фермери не везуть пшеницю в порти, ціни зростатимуть”, – пояснюють аналітики.
Вони повідомили, що ціни в Дунайських портах на базисі СРТ становлять $170-175/тонна, до кінця тижня вони очікуються на рівні $180/тонна, а до кінця серпня можуть перевищити $200/тонна.
“Світовий попит тільки починає зростати, з’являтимуться новини про проблеми якості і в інших регіонах”, – прогнозують у ВАР.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), пропонує передати активи мережі АЗС Glusco в управління ПАТ “Укрнафта” за спеціальною процедурою.
Згідно з повідомленням АРМА у Facebook, цю пропозицію підтримало Міністерство енергетики України на нараді за участю представників профільних міністерств і державних компаній у понеділок.
Голова АРМА Олена Дума повідомила, що в майбутньому договорі необхідно вказати мінімальну суму щомісячних надходжень до бюджету за управління активами мережі на рівні 5 млн грн, узгодження з агентством змін у менеджменті компаній, чиї корпоративні права перейдуть у розпорядження управителя, а також подачу конкретизованої звітної інформації за всіма рахунками.
“Твердо переконана, що зростання гарантованого доходу держави щонайменше у 13 разів є найкращим свідченням ефективності нових підходів у роботі АРМА. До того ж ідеться лише про мінімальну суму, яка зростатиме в міру збільшення обсягів продажів палива. Тепер остаточне слово за урядом – і десятки АЗС по всій країні почнуть реально працювати на державний бюджет”, – наводяться в повідомленні слова голови АРМА Олени Думи.
Водночас у ТОВ “Нафтогаз Ойл Трейдинг” (НОТ), що управляє активами Glusco, знову заявили, що вони ефективно і прозоро управляє мережею, а дії АРМА щодо припинення договорів управління неправомірні.
“Нафтогаз” наголошує, що припинення договорів відбулося з численними юридичними порушеннями, перевірка проводилася неправильно, а дії АРМА ставлять під загрозу збереження речових доказів у кримінальному провадженні проти колишнього власника цих активів Віктора Медведчука.
Крім того, АРМА та “НОТ” наразі є учасниками триваючої процедури погодження економічної концентрації.
“До моменту узгодження подальших дій щодо дотримання положень антимонопольного законодавства України будь-які дії зі зміни управителя є неправомірними та можуть призвести до значних штрафних санкцій для учасників такої концентрації”, – уточнили в “Нафтогазі”.
“НОТ” продовжує вважати укладені договори управління майном Glusco чинними, і виконуватиме їх до моменту вирішення спірних питань”, – резюмували в компанії.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України в травні 2022 року погодив пропозицію АРМА щодо передачі в управління НАК “Нафтогаз України” заарештованих активів компанії Glusco (до 2018 року – мережа НК “Роснефть”), які пов’язували з Віктором Медведчуком,
Управителем активу було визначено “НОТ”, з яким АРМА в подальшому уклало строковий договір управління.
Наприкінці липня 2023 року нещодавно призначена керівником АРМА Олена Дума повідомила, що Національне агентство проведе перевірки ефективності управління найбільшими активами, і вже розпочато перевірку ефективності управління НАК “Нафтогаз України” мережею АЗК Glusco.
За її словами, АРМА отримала інформацію про неналежне виконання управителем умов договору, зокрема, про подання недостовірних даних щодо витрат і доходів від управлінської діяльності.
“Управитель уже понад рік користується активами Glusco, а це фактично 89 автозаправних комплексів, вісім земельних ділянок, дві нафтобази та корпоративні права 35 компаній. При цьому за весь час до державного бюджету перераховано лише 1,151 млн грн, що викликає цілком обґрунтовані питання ефективності управління”, – сказала вона.
3 серпня АРМА оголосило про припинення договорів з “НОТ” на управління активами мережі АЗС Glusco.
Водночас у “Нафтогазі” заявили, що під управлінням “НОТ” відновлено роботу 81 АЗК і однієї нафтобази, які не працювали впродовж півтора року, вчасно виплачується заробітна плата працівникам. Із серпня 2022 року і по липень 2023 року сплачено 289 млн грн обов’язкових платежів до державного та місцевих бюджетів.
Голова НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов заявив, що група за період управління активами Glusco інвестувала у відновлення роботи мережі значні кошти, погасила її борги, а також на прохання АРМА заплатила їм “за якусь частину майбутніх прибутків, оскільки про них мова ще не йде”.
У 100%-вої дочірньої компанії “Нафтогазу” – “Укргазвидобування” – є мережа з 21 заправки U.GO в Харкові та Харківській області. З 2022 року право на використання бренду має також “Нафтогаз Ойл Трейдинг”, у планах якого – розширення мережі в інших регіонах.
У Єдиній державній електронній системі будівництва (ЄДЕСС) з’явився електронний кабінет виробника будівельної продукції, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
Як зазначається в релізі, тепер виробники можуть самостійно декларувати вид будівельної продукції (вікна, двері, арматура тощо) та її характеристики (розміри, форма, конфігурація тощо).
Цим декларуванням виробники підтверджують відповідність продукції вимогам законодавства. Перевірку задекларованих показників і характеристик будівельної продукції здійснює орган державного нагляду – Державна інспекція архітектури та містобудування України.
Експлуатаційні характеристики будівельної продукції та вимоги щодо їх підтвердження визначено в національних стандартах, які є ідентичними гармонізованим європейським стандартам.
Усю інформацію щодо роботи з функціоналом кабінету можна знайти у спеціальному чаті: https://t.me/budprod або на електронну пошту підтримки роботи функціоналу: support@e-construction.gov.ua.
Нагадаємо, наприкінці грудня 2021 року Уряд ухвалив постанову №1458 “Деякі питання надання будівельної продукції на ринку”, яка регулює низку питань щодо надання будівельної продукції на ринку. Це стало завершальним кроком імплементації європейського Регламенту 305/2011 у національне законодавство.
Запуск функціоналу е-кабінету виробника будпродукції відбувся у співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Офісу підтримки реформ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерства цифрової трансформації України за підтримки USAID/UK aid проєкту TAPAS Project/Прозрозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.
ПрАТ “Страхові гарантії України” (СГУ”) у січні-червні 2023 року зібрало 350 тис. грн валових премій, що на 23,4% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, випливає з інформації рейтингового агентства “Експерт-Рейтинг” щодо підтвердження рейтингу фінансової стійкості страховика/кредитного рейтингу за національною шкалою на рівні “uaAAА” за підсумками його роботи за зазначений відповідний період.
Зазначається, що незначні обсяги валових премій страховика в аналізованому періоді, серед іншого, пов’язані зі спеціалізацією “СГУ” на страхуванні вантажів і з істотним скороченням перевезень, що потребують страхування внаслідок нападу Росії і введення в Україні воєнного стану.
За вказаний період компанія виплат не здійснювала.
Власний капітал компанії на 30 червня 2023 року зріс на 6,03% – до 38,75 млн грн, валові зобов’язання – на 17,74%, до 18,75 млн грн, що призвело до зменшення співвідношення між власним капіталом і зобов’язаннями на 22,82 п.п. – до 206,63%. Обсяг грошових коштів та їх еквівалентів зріс на 3,46% і становив 47,01 млн грн, а рівень покриття грошовими коштами зобов’язань страховика зменшився на 34,62 п.п. – до 250,68%.
“Отже, станом на початок другого півріччя 2023 р. ПрАТ “СГУ” мало дуже високий рівень забезпечення високоліквідними активами, обсяг яких у 2,51 раза перевищував валові зобов’язання страховика”, – констатується в повідомленні.
За підсумками першого півріччя 2023 року діяльність ПрАТ “СГУ” була збитковою: страховик отримав чистий у розмірі 1,399 млн грн (за 6 міс. 2022 року – 665 тис. грн) та операційний збиток – 2,165 млн грн (1,320 млн грн).
ПрАТ “СГУ” зареєстровано в листопаді 2005 року. Має ліцензії на здійснення 15 видів страхової діяльності, зокрема чотири – на здійснення обов’язкових видів страхування, 11 – добровільного страхування.
Динаміка курсу гривні до долара США у 2022-2023 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фонд держмайна (ФДМ) України призначив повторний аукціон із продажу Білгород-Дністровського морського торговельного порту (МТП) на 15 серпня зі стартовою ціною 92,45 млн грн.
Як повідомляється на сайті ФДМ, раніше призначений на 14 червня аукціон, перед яким стартову ціну об’єкта знизили вдвічі – до 92,46 млн (без ПДВ), не відбувся через відсутність учасників торгів.
Переможець попереднього аукціону з продажу “Білгород-Дністровського МТП”, що відбувся 13 березня, ТОВ “Укрдонінвест” бізнесмена Віталія Кропачева відмовилося від купівлі порту на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональним відділенням ФДМ в Одеській і Миколаївській областях. У компанії уточнили, що ціна продажу порту на аукціоні, який вона виграла, становила 264,12 млн грн (з ПДВ). Також повідомлялося, що “Укрдонінвест” не став вимагати повернення гарантійного внеску в розмірі 18,76 млн грн.
ФДМ повідомляло, що повторно проведе приватизаційний аукціон із продажу “Білгород-Дністровського МТП” у зв’язку з визнанням аукціону, на якому його продали ТОВ “Укрдонінвест”, таким, що не відбувся: переможець торгів не вніс кошти за об’єкт, повідомила прес-служба Фонду.
Призначений на 3 березня перший аукціон з продажу зазначеного порту зі стартовою ціною 187,57 млн грн не відбувся.
Раніше ФДМ зазначав, що заснований 1971 року Білгород-Дністровський порт збитковий, проте з 2022 року підприємство “відіграє важливу роль у забезпеченні світової продовольчої безпеки як логістичний центр для портів на Дунаї”. У першому кварталі 2023 року загальний дохід порту становив 7,391 млн грн. При цьому збиток за цей період становив – 4,45 млн грн. Розмір простроченої кредиторської заборгованості станом на 31 березня 2023 року – 118,7 млн грн, зокрема заборгованість із заробітної плати – 11,5 млн грн. Загальний борг із заробітної плати та платежів до бюджету становить 96,37 млн грн, зокрема пеня 1,7 млн грн.
У 2022 році Білгород-Дністровський МТП отримав 63 тис. грн прибутку проти збитків 28,5 млн грн у 2021 році та 25,2 млн грн у 2020 році.
Порт надає послуги з вантажно-розвантажувальних робіт для основної номенклатури вантажів: лісові вантажі, мінеральні добрива, залізорудні окатиші, металопродукція. Працює з лісовими та зерновими вантажами, що прямують на експорт.
