Україна відкрила нові можливості для експорту м’ясної продукції до Республіки Кот-д’Івуару, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Згідно із повідомленням, Україна та Республіка Кот-д’Івуар, погодили ветеринарний сертифікат для експорту свіжого, замороженого чи переробленого м’яса яловичини та баранини, а також продуктів з нього, а також ветеринарний сертифікат для експорту свіжого, замороженого чи переробленого м’яса і продуктів із птиці.
“Відкриття перших ринків для експорту м’ясної продукції до Кот-д’Івуару є черговим кроком у розширенні присутності українських виробників на міжнародних ринках. Це результат послідовної роботи Держпродспоживслужби з Міністерством закордонних справ (МЗС), українськими дипломатичними установами та профільними міністерствами, а також є підтвердження довіри до української системи контролю безпечності харчових продуктів”, — наголосив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
У відомстві підкреслили, що відкриття цих напрямів створює нові можливості для українських виробників та експортерів м’ясної продукції й сприяє зміцненню торговельно-економічних відносин України з країнами Африканського континенту.
Експорт до Кот-д’Івуару свіжого, замороженого чи переробленого м’яса, а також продуктів із птиці, м’яса яловичини та баранини і продуктів з нього, здійснюється за умови дотримання низки встановлених вимог. Перед здійсненням експорту експортери, що зареєстровані в Кот-д’Івуарі, повинні мати дозвіл, виданий Міністерством тваринних та рибних ресурсів Кот-д’Івуару. Кожна експортна операція підлягає обов’язковому отриманню дозволу на імпорт, виданого до відправлення вантажу.
Держпродспоживслужба звернула увагу експортерівв, що затверджені форми ветеринарних сертифікатів уже оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі “Сертифікати на експорт з України” за посиланням: https://dpss.gov.ua/mizhnarodne-spivrobitnictv/veterinariya-ta-bezpechnist/sertifikati-na-eksport-z-ukrayini .
Одним із пріоритетних напрямків інвестування найбільшого українського оператора мобільного зв’язку «Київстар» наразі є відновлювані джерела енергії (ВДЕ), зокрема сонячна та вітрова енергетика, а також системи зберігання енергії, повідомив СЕО компанії Олександр Комаров.
«Ми хочемо якось зменшити ризик постачання електроенергії та ризик підвищення цін, що є найбільш швидкозростаючим елементом наших операційних витрат», – сказав Комаров на дискусії в Українському домі в Давосі на полях Всесвітнього економічного форуму, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
За словами CEO, компанія також зацікавлена в категорії e-commerce і наразі шукає відповідні пропозиції.
Водночас Комаров підкреслив, що «Київстар» планує посилити свою присутність у кожній сфері, в якій працює компанія.
«Київстар» у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів – це на 3,6% менше, ніж за попередній рік, водночас кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн.
Компанія в третьому кварталі 2025 року отримала прибуток EBITDA на рівні 7,1 млрд грн, що на 21,5% більше, ніж у третьому кварталі 2024 року, а в доларах зростання склало 20,4% – до $171 млн.
Основним акціонером Kyivstar Group з часткою 89,6% є телекомунікаційний холдинг VEON, який до виведення «Київстару» на біржу був його 100-відсотковим власником.
19-22 січня в Давосі працює Український дім – Ukraine House Davos 2026, співорганізаторами якого виступають Фонд Віктора Пінчука, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund і Horizon Capital.
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у 2025 році зріс у 2,3 рази порівняно з 2024 роком – до $1,691 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистикою, найбільшими постачальниками цієї продукції в 2025 році стали Румунія (21,8%, або $369,2 млн), Чехія (17,9%, $301,8 млн) і Польща (11%, $191,4 млн). У 2024 році лідирували Китай (17,7%, або $130 млн), Чехія (16,6%, $121,5 млн) і Туреччина (13,5%, $99 млн).
У грудні 2025 року імпорт електрогенераторів і перетворювачів скоротився на 30,6% порівняно з груднем 2024 року – до $177,5 млн.
Держмитниця також фіксує уповільнення темпів зростання протягом року: у січні 2025 року імпорт перевищував показник січня 2024 року в 8 разів, а високий темп (близько 7-7,5 разів) зберігався до липня, після чого почав знижуватися.
Експорт електрогенераторів з України в 2025 році залишався незначним і склав $3,6 млн (у 2024 році – $1,7 млн). Основними напрямками поставок були Чехія, Латвія і Болгарія; у грудні експорт був відсутній.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита і ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитниці, у 2024 році імпорт електрогенераторів і перетворювачів склав $732,5 млн, що на 3,7% більше, ніж у 2023 році.
Імпорт в Україну електричних акумуляторів і сепараторів до них у 2025 році збільшився на 55% порівняно з 2024 роком – до $1,476 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Згідно зі статистикою, основним постачальником акумуляторів у 2025 році залишався Китай – $1,12 млрд, або 76% імпорту. Далі йдуть В’єтнам ($97 млн, 6,6%) і Тайвань ($54,6 млн, 3,7%). У 2024 році частка Китаю в імпорті становила 84,3%, а серед наступних постачальників були Чехія (2,6%) і Болгарія (2,5%).
У грудні 2025 року імпорт цієї продукції зріс на 74% порівняно з груднем 2024 року – до $243,5 млн, що також на 37% більше, ніж у листопаді 2025 року.
Експорт акумуляторів з України в 2025 році склав $52,7 млн проти $41,6 млн роком раніше. Основні напрямки поставок – Польща (34,1%), Німеччина (12,5%) і Франція (11%). У 2024 році Україна експортувала акумулятори переважно до Польщі (30,5%), Франції (майже 15%) і Німеччини (11,2%).
Як повідомлялося, наприкінці липня 2024 року Україна звільнила від сплати мита і ПДВ ввезення електрогенераторного обладнання та акумуляторів. За даними Держмитслужби, у 2024 році імпорт акумуляторів перевищив показники 2023 року більш ніж удвічі і склав $950,6 млн.
ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» («Східний ГЗК», Жовті Води) 20 січня оголосило тендер на послуги обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (ОСЦПВ).
Згідно з повідомленням у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 602,095 тис. грн.
Кінцевий термін подання заявок – 28 січня.
Переможцем аналогічного тендера в січні минулого року була СК «ВУСО».
«Східний ГЗК» – єдине в Україні та найбільше в Європі підприємство з видобутку та переробки уранової руди.
АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» (Сумське НВО) проведе позачергові загальні збори акціонерів 13 лютого 2026 року в дистанційному форматі (опитувальним шляхом), випливає з повідомлення компанії.
Згідно з документом, голосування з питань порядку денного розпочнеться 3 лютого об 11:00, завершиться 13 лютого о 18:00, а перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено станом на 10 лютого 2026 року.
Проект порядку денного включає припинення повноважень генерального директора товариства, обрання виконуючого обов’язки гендиректора за сумісництвом, затвердження умов контракту і визначення уповноваженої особи на його підписання, а також надання повноважень на держреєстрацію змін у відомостях про компанію.
У матеріалах до зборів зазначається, що проектом рішення пропонується припинити повноваження гендиректора Володимира Забицького 4 березня 2026 року і обрати з 5 березня 2026 року виконуючим обов’язки директора Володимира Скрипченка.
Рішення про проведення дистанційних позачергових зборів прийнято Фондом держмайна України як акціонером, бюлетень для голосування розміщується на сайті ФДМУ.
АТ «Сумське НВО» (код ЄДРПОУ 05747991) зареєстровано в Сумах, основний вид діяльності – виробництво інших насосів і компресорів; статутний капітал – 710,85 млн грн.
Компанія відома як виробник широкого спектру машинобудівної продукції, включаючи компресори, газоперекачувальні агрегати, центрифуги, насоси та трубопровідну арматуру.
