Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 24.06.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Країни півдня і центральної Європи готуються до аномальної спеки, яка, як очікується, прийде туди на вихідні через антициклон “Цербер”, передає агентство Associated Press.
“Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, Польща стикаються з найпотужнішою спекою, на островах Сицилія і Сардинія температура може підніматися до 48 градусів за Цельсієм – потенційно найвищий показник, коли-небудь зареєстрований у Європі”, – ідеться в заяві Європейського космічного агентства, яке відстежує антициклон “Цербер”, що приніс у регіон аномальну спеку.
Очікується, що на вихідних температура на більшій частині території Італії перевищить позначку в 40 градусів за Цельсієм, в Іспанії очікують близько 44 градусів.
У деяких країнах влада вживає заходів, щоб убезпечити населення від впливу аномальної спеки. Зокрема, у Греції змінено години роботи держустанов і приватного сектора. Людей сповіщають у СМС-повідомленнях про небезпеку перебування на вулиці. Влада Кіпру закликала жителів острова уникати лісових масивів через небезпеку виникнення пожеж.
Водночас “Цербер”, як очікується, незабаром вдарить і по півночі Європи. Так, в Арктиці вже зареєстрували напередодні рекордно високу температуру за історію спостережень – 28,8 градусів за Цельсієм на півночі Норвегії. Попередній рекорд було зафіксовано 1964 року, коли термометр сягнув 27,6 градусів за Цельсієм.
Міжнародний комітет Червоного Хреста закликає туристів у Європі проявляти крайню обережність і звертати увагу на оточуючих людей, особливо на тих, хто найуразливіший до впливу високих температур, нагадуючи про те, що минулого літа Європа вже зіткнулася з аномальною спекою, і тоді її жертвами з різних причин стали приблизно 60 тис. осіб.
Збройні сили Німеччини розширили приблизно до 4 млрд. євро контракт із виробником зброї Rheinmetall на виготовлення боєприпасів для танків Leopard 2, передбачають, що частину цих боєприпасів поставлять в Україну, повідомляють на сайті концерну Rheinmetall.
“Бундесвер продовжив чинний рамковий контракт із компанією Rheinmetall на постачання танкових боєприпасів на суму близько 4 млрд. євро… Замовлення висловлює прагнення збройних сил ліквідувати прогалини, що виникли в запасах, і збільшити загальний обсяг поставок боєприпасів з урахуванням ситуації у сфері безпеки. Рамкова угода також передбачає постачання значної кількості танкових боєприпасів для збройних сил України”, – йдеться в повідомленні.
Також зазначено, що “до кінця 2030 року за укладеною рамковою угодою може бути закуплено кілька сотень тисяч бойових і навчальних набоїв різних конструкцій калібру 120 мм х 570, подібних до тих, якими стріляє основне знаряддя основного бойового танка “Леопард-2”.
Як повідомляє компанія, перше постачання боєприпасів на суму близько 309 млн. євро відбулося одразу після підписання контракту.
Підкреслюється, що для багатьох країн, які використовують бойовий танк “Леопард” зі 120-мм гладкоствольною гарматою, компанія Rheinmetall є основним постачальником боєприпасів цього калібру.
Депутат Охтирської міськради, засновник і директор ТОВ “Агроінвест 2018” і “Охтирська швейна фабрика” Роман Масло купує 51,8% акцій місцевого ПрАТ “Тепличний комбінат” у його директора Володимира Цилуйка.
Як повідомила від імені Масло брокерська компанія ТОВ “Домінанта трейд” (Київ) у системі розкриття Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), уже укладено відповідний договір, за результатами виконання якого він стане власником 63,262 тис. акцій.
Наприкінці червня “Тепличний комбінат” повідомив, що новим головою його наглядової ради обрано юрисконсульта “Агроінвесту 2018” Валентина Удовиченко, а ревізором – Віта Масло, яким належать по 0,022% акцій.
ПрАТ “Тепличний комбінат” зареєстровано 1996 року, спеціалізується на вирощуванні овочевих і баштанних культур, їх транспортуванні, оптовій і роздрібній торгівлі. Згідно з даними в системі розкриття, Цилуйку належить ще 45,6813% акцій підприємства.
У 2022 році чистий збиток “Тепличного комбінату” зріс до 25,886 млн грн із 2,75 млн грн роком раніше, а чистий дохід упав до 4,175 млн грн із 40,922 млн грн.
Запуск ракети-носія Falcon 9 із черговою партією з 54 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, запланований у п’ятницю, скасовано за 40 секунд до старту, повідомила компанія-розробник SpaceX.
Про причини не повідомляють. Запасною датою запуску є субота, 15 липня.
Це 94-й за рахунком запуск інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і 25-й із початку поточного року. SpaceX вивела на орбіту вже понад 4,7 тис. таких супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 4,4 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовується в 16-й раз, повинен буде після відокремлення здійснити керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, розташовану за 642 км від космодрому в Атлантиці.
Індійська організація космічних досліджень (ISRO) планує відправити свою автоматичну міжпланетну станцію Chandrayaan-3 (Чандраян-3) до Місяця в п’ятницю.
Запуск місії Chandrayaan-3 планується здійснити 14 липня 2023 року о 14:35 за Індійським часом (о 12:05 кв) зі стартового майданчика Космічного центру імені Сатіша Дхавана, розташованого на острові Шріхарікота.
За планом організації, космічний апарат буде виведений на орбіту за допомогою ракети-носія LVM-3, після чого зонд почне свій автономний політ до навколомісячної орбіти.
Станція Chandrayaan-3 складається з трьох компонентів – посадкового модуля, модуля з рушійною установкою і місяцеходу, основне завдання яких – демонстрація і випробування технологій, необхідних для проведення міжпланетних місій.
Після виходу апарату на навколомісячну орбіту, його посадковий модуль повинен буде здійснити м’яку посадку на поверхню Місяця, потім ровер, оснащений різним дослідним обладнанням, з’їде з платформи і почне проведення хімічного аналізу поверхні природного супутника Землі. Місія місяцеходу розрахована на 14 земних діб.
Попередню спробу відправити на Місяць посадковий модуль і місяцехід було зроблено 2019 року в рамках місії Chandrayaan-2. Тоді орбітальний апарат зумів вийти на навколомісячну орбіту, проте через проблеми зі зв’язком фахівці не змогли скорегувати примісячення посадкового модуля, що відокремився від міжпланетної станції, унаслідок чого він розбився під час зіткнення з місячною поверхнею.
Орбітальний апарат місії Chandrayaan-2 залишився працювати на орбіті і продовжує збирати наукові дані про природний супутник Землі. У рамках Chandrayaan-3 така місія орбітального апарату не передбачена.
