Гірничорудні підприємства України 2024 року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 89,8% порівняно з попереднім роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 58,7% – до $2 млрд 803,223 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (36,47% поставок у грошовому вираженні), Польщі (17,27%) і Словаччини (17,15%).
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини завезено 250 тонн на $135 тис. Імпорт у 2024 році здійснювався з Польщі (49,64%), Нідерландів (22,89%) і Норвегії (13,49%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
До України минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) внесла платформу з навчання трейдерів Double Сase, ресурс Hug’s (ТОВ «Спай») відомого фінансиста Еріка Наймана і ще шість кейсів до списку ненадійних інвестпроєктів.
«Нагадуємо потенційним інвесторам про значні ризики, пов’язані з інвестуванням: через осіб, діяльність яких на території України жодним чином не регулюється, осіб, які вказують недостовірну інформацію щодо ліцензованої та нібито офіційної діяльності в країнах із розвиненими фінансовими ринками», – наголосили в комісії.
Згідно з оприлюдненими на сайті комісії даними, до переліку ввійшли трейдингові торгові платформи E8 Markets, Rocket Options Pro, Pocket Broker, Bino Trade, AirMarkets, майнінгова платформа Gomining.
Таким чином, загальна кількість проектів у списку сягнула 345, їхній повний список розміщено на офіційному сайті НКЦПФР у розділі «Захист прав інвесторів».
Найман повідомив виданню «Економічна правда», що запит Комісії з проханням відповісти протягом п’яти днів на запитання було отримано тільки 8 січня. На його думку, на ведення інформаційних курсів ліцензія не потрібна, тому рішення регулятора необґрунтоване.
Фінансист додав, що якщо реальною причиною претензій є його резонансні пости в Facabook, то нехай НКЦПФР адресує їх безпосередньо йому, а не ТОВ «Спай».
Згідно з інформацією на сайті Double Сase, вона працює на ринку з 2004 року, а з 2008 року вирішила сфокусуватися на освітній сфері. З 2021 року компанія суттєво розширила свою присутність і нині має по три офіси в Києві та Кишиневі й по два в Одесі та Львові, а її клієнти можуть працювати через брокера Pelliron Universal Inc.
Проте це все ще майже утричі більше, ніж до початку повномасштабної
Майже 65 тисяч кримінальних проваджень за ст. 190 ККУ «Шахрайство» було відкрито у 2024 році за даними ГПУ. Це на 21% менше, ніж у 2023 році. Проте все ще у 2,7 разів більше, ніж до початку повномасштабної. До суду доходить майже кожна четверта справа.
64 978 справ щодо шахрайства було відкрито за весь минулий рік. Це на 21% менше, ніж у 2023 році. Тоді було відкрито рекордну кількість таких справ — 82 609.
Варто зазначити, що протягом минулого року справ про шахрайство поменшало у 2,4 рази. Якщо у першому кварталі, в середньому, відкривали близько 8 тисяч таких проваджень на місяць, то в останньому — лише 3,3 тисячі.
Розкривати подібні справи також стали краще: 15 607 справ дійшло до суду торік. Це 24% від загальної кількості відкритих справ минулоріч. До порівняння, у 2022 і 2023 роках цей показник становив лише 18%.
https://opendatabot.ua/analytics/fraud-2024-12
Державна установа «Держгідрографія» 6 січня оголосила про намір укласти з СК «Гардіан» договір на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
За її інформацією, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становила 292,160 тис. грн. Цінова пропозиція компанії – 148,9 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії «ББС Іншуранс» – 228,8 тис. грн і СК «Країна» – 291,8 тис. грн.
«Держгідрографія» – правонаступник Центрального, Керченського, Миколаївського, Одеського та Севастопольського державних гідрографічних підприємств; науково-дослідного центру “Укрморкартографія”. Є науково-виробничим комплексом, заснованим на державній власності. Входить до сфери управління Мінінфраструктури України.
Металургійні підприємства України 2024 року збільшили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,343 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), на чорні метали за цей період припало 7,42% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,32% за 2023 рік.
У грудні надходження від експорту чорних металів становили $223,772 млн, тоді як у попередньому місяці – $207,343 млн.
Водночас Україна за минулий рік наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,814 млн. У грудні ввезено продукції на $108,227 млн.
Крім того, у 2024 році Україна наростила експорт металовиробів на 7,6% – до $944,683 млн. У грудні їх експортовано на $73,676 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 14,9% – до $1 млрд 37,051 млн. У грудні цієї продукції ввезено на $76,205 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали за цей період припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн.
Крім того, у 2023 році Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Українські металургійні підприємства у 2024 році збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 15,8% порівняно з попереднім роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром “, виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
У грудні було вироблено 480,8 тис. тонн прокату, 547 тис. тонн сталі, 565,4 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 477 тис. тонн прокату, 540,8 тис. тонн сталі, 542,9 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
