Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
Україна в січні-червні 2023 року імпортувала 211,737 тис. тонн на $46,196 млн, що відповідно на 51,6% і 84,0% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), частка солі в загальному імпорті в першому півріччі цього року збільшилась до 0,15% із 0,10% у першому півріччі минулого, водночас імпорт усіх товарів до України збільшився на 20,3% – до $30,43 млрд.
За даними Держмитслужби, найбільшим постачальником солі в Україну залишається Туреччина, яка забезпечила в першому півріччі 2023 року 32,4% усього її імпорту на $14,97 млн.
На частку Єгипту і Румунії припало 23,3% і 17,7% поставок, за які ці країни отримали $10,745 млн і $8,17 млн відповідно.
Роком раніше до трійки імпортерів солі України входили Туреччина з часткою 29,8%, Польща і Румунія з 22,8% і 19,8% відповідно. Їхній виторг від її продажу становив тоді $7,49 млн, $5,72 млн і $4,97 млн відповідно.
Держмитслужба нагадує, що 2022 року частка солі в загальному імпорті країни становила 0,15%. На зовнішніх ринках Україна закупила 438,11 тис. тонн солі на суму $92,12 млн.
У 2021 році частка солі в імпорті була лише 0,02%: 142,81 тис. тонн на $12,92 млн.
На експорт у цей довоєнний рік українські підприємства поставили 710,04 тис. тонн солі на $28,32 млн, тоді як 2022 року він упав у натуральному вираженні уп’ятеро – до 142,038 тис. тонн, а виторг – ще більше, до $3,82 млн.
Основними покупцями української солі у 2021 і 2022 роках були Польща (частка імпортних поставок 39,1% і 44,4% відповідно), Угорщина (27,4% і 27,3%) і Румунія (7,3% і 5,1%).
Після окупації російськими військами найбільшого виробника солі в країні – “Артемсолі” – за перше півріччя 2023 року експорт української солі становив лише 149 тонн на $32 тис. Її купили Румунія (93,5% постачань) і Молдова (3,2%).
Раніше, аналітичний “Клуб Експертів” проаналізував ситуацію з експортом та імпортом солі в Україні, докладніше дивіться за посиланням
Поширення холери з непідконтрольних територій можливе лише за умови вживання забрудненої води або безпосереднього контакту з хворими чи вібріоносіями, повітряно-крапельним шляхом холера не передається, запевнила лікарка-інфекціоністка, медична консультантка лабораторії CSD LAB Леся Лозко.
“Це має бути контакт. Якщо там є хворі люди і можливе переміщення їх з окупованих територій на нашу, тоді є ризик поширення. Холера не передається повітряно-крапельним шляхом, тобто має бути або побутовий контакт, або поширення через заражену воду”, – пояснила вона агентству “Інтерфакс-Україна”.
Водночас експертка зазначила, що наразі немає офіційного підтвердження спалахів холери на непідконтрольних територіях.
“Достовірної інформації з непідконтрольних територій ми, на жаль, отримувати не можемо”, – сказала вона.
При цьому Лозко зазначила, що наразі спостерігається сезонне зростання гострих кишкових захворювань, однак воно перебуває в межах стандартних сезонних коливань.
Коментуючи інформацію про виявлення холероподібних вібріонів, експертка наголосила, що за дотримання санітарно-гігієнічних правил, зокрема миття рук, вживання бутильованої води та проведення термічного оброблення продуктів харчування, спалахам кишкових захворювань можна запобігти.
Лозко нагадала, що холероподібні вібріони викликають не холеру, а гострі кишкові інфекції, які мають характерні для цих захворювань симптоми, але не так часто призводять до катастрофічного зневоднення організму, що здатне спровокувати летальний результат.
Водночас Лозко зазначила, що спалахи гострих кишкових захворювань можливі в закритих колективах, наприклад інтернатах і будинках для літніх людей, а також серед військових.
При цьому експертка зазначила, що наразі не відзначається зростання попиту на аналізи на гострі кишкові захворювання.
Як повідомлялося, за інформацією Генштабу ЗСУ, у тимчасово окупованих росіянами містах Скадовську та Генічеську Херсонської області зростає захворюваність на гострі кишкові інфекції, за характером перебігу хвороба має ознаки холери, але окупаційна влада не визнає збільшення кількості захворюваності та намагається приховати погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в регіоні. За даними Генштабу, окупанти проводять приховану вакцинацію проти холери представників адміністрацій та їх найближчого оточення.
У свою чергу МОЗ України фіксує постійне і значне мікробне забруднення поверхневих водойм, що належать до Чорного моря, річок Дніпро, Інгул, Інгулець, Південний Буг і лиманів. Так, за результатами досліджень, зафіксовано перевищення санітарно-хімічних, мікробіологічних і токсикологічних характеристик. Серед небезпечних – сальмонели, яйця та личинки гельмінтів, кишкова паличка, ротавірус. Також виявляють холероподібні вібріони.
Норвегія ухвалила рішення про збільшення військової підтримки України в поточному році на NOK2,5 млрд ($249 млн) до NOK10 млрд ($950 млн) у рамках ухваленої раніше програми Нансена про військову і цивільну підтримку України в розмірі NOK15 млрд щорічно, повідомляється на сайті норвезького уряду у вівторок.
“Україна зараз гостро потребує додаткової військової підтримки та матеріалів. Тому Норвегія збільшує військову підтримку України на 2,5 млрд крон до 10 млрд крон у 2023 році”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере на прес-конференції, присвяченій відкриттю саміту НАТО у Вільнюсі.
На додаток до цього Норвегія також ухвалила рішення про збільшення відрахувань до фонду підтримки України НАТО до NOK300 млн ($29 млн) щорічно.
“Норвегія збільшує свій внесок у фонд підтримки НАТО для України. Норвегія надасть 300 млн норвезьких крон у 2023 році і внесе загалом 1,5 млрд норвезьких крон протягом п’яти років. Це чіткий сигнал про довгострокову підтримку України в проведенні реформ, який ще більше зв’яже Україну з Альянсом”, – сказав глава норвезького уряду.
Стере також розповів про рішення збільшення інвестицій Норвегії у власну оборону до мінімум 2% від ВВП.
На саміті також буде ухвалено рішення про створення центру НАТО з критично важливої підводної інфраструктури. “Війна в Україні ще раз показала, що захист критичної інфраструктури має велике значення для політики безпеки. Будучи найбільшим постачальником газу в Європу, Норвегія несе особливу відповідальність за захист підводної інфраструктури… Зараз НАТО створює окремий центр із захисту критичної підводної інфраструктури”, – розповів прем’єр Норвегії.
За словами Стере, саміт у Вільнюсі “буде найважливішим самітом НАТО нашого часу”.
“Серед іншого, ми зробимо історичне підвищення потенціалу колективної оборони НАТО за допомогою планів регіональної оборони, які були оновлені вперше з часів холодної війни”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що рішення саміту будуть важливими і для всього Альянсу, і для безпеки Норвегії, і є щонайменше чотири причини, з яких цей саміт має вирішальне значення для Норвезької держави. “По-перше, це зміцнить здатність НАТО виконувати своє головне завдання, а саме захист держав-членів в умовах кризи та війни. По-друге, збільшення відрахувань на оборону означає явне посилення власної готовності, безпеки та обороноздатності. По-третє, на саміті буде ухвалено рішення про створення окремого центру захисту підводної інфраструктури, що має принципове значення для Норвегії. І, по-четверте, членство Фінляндії, а тепер і Швеції, означає сильнішу Північну Європу в НАТО”, – підкреслив Стере.
Україна за перші шість місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього в 4,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $7,699 млн (у червні – $1,355 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 25,9%, до $168,234 млн ($31,461 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього в січні-червні поточного року знизився на 0,9% порівняно із зіставним періодом роком раніше – до $48,032 млн (у червні – $8,297 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 5,7% – до $7,806 млн ($1,121 млн), нікелю та виробів становив $125 тис. ($18 тис.), тоді як у піршому півріччі 2022 року він був $1,266 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Импорт оборудования для обеспечения энергоавтономности в 2021-2023 гг, млн долл США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
