Безпрецедентне падіння попиту на віскі, коньяк і текілу призвело до формування великих запасів непроданого алкоголю у провідних світових виробників, пише газета Financial Times.
Це змушує їх консервувати виробничі підприємства і знижувати ціни на продукцію, щоб скоротити її запаси на складах.
Сукупні запаси непроданої продукції у п’яти провідних світових виробників алкоголю – Diageo, Pernod Ricard, Campari, Brown-Forman і Remy Cointreau становлять близько $22 млрд, що є максимумом за більш ніж десять років, свідчать підрахунки FT, що ґрунтуються на фінансових звітах компаній.
У випадку французького виробника коньяку Remy Cointreau обсяг запасів становить 1,8 млрд євро, що майже вдвічі перевищує його річний дохід і наближається до капіталізації компанії.
Накопичення запасів непроданої продукції у виробників міцного алкоголю збільшує їх боргове навантаження і загрожує призвести до цінової війни, зазначає газета.
“Зростання запасів має безпрецедентний характер”, – зазначає аналітик Bernstein Тревор Стірлінг. За його словами, запаси непроданого алкоголю у тих компаній, які розкривають цю інформацію, на сьогодні перевищують рівні, які були в період фінансової кризи.
Запаси почали накопичуватися після того, як компанії, реагуючи на сплеск споживання алкоголю в період пандемії COVID-19, різко наростили виробництво.
“У 2021 і 2022 роках всі, що називається, втратили почуття міри і вирішили, що такий попит буде зберігатися завжди”, – каже Стірлінг.
Однак швидке посилення інфляції повернуло галузь з небес на землю. Глобальне зниження наявних доходів в останні кілька років послабило попит на міцний алкоголь, у зв’язку з чим багато компаній сектора стали говорити про погіршення фінансових показників, зіткнулися з кадровими перестановками і відтоком акціонерів.
Інвестори сперечаються про те, якою мірою спад може бути обумовлений більш глибокими суспільними змінами. Деякі вважають, що зниження споживання алкоголю в першу чергу пов’язане зі швидким поширенням препаратів для зниження ваги, таких як Wegovy і Ozempic, а також із загальним зростанням уваги людей до здоров’я.
Сумарні статки доларових мільярдерів світу за 2025 рік збільшився на 16% – утричі швидше, ніж середньорічні темпи за останні п’ять років, ідеться в доповіді благодійної організації Oxfam.
З 2020 року їхні статки зросли на 81% і досягли рекордних $18,3 трлн.
Приріст статків мільярдерів за минулий рік у грошовому вираженні становив $2,5 трлн. Активи приблизно на таку саму суму має найбідніша частина людства, до якої входять 4,1 млрд людей, наголошується в доповіді, публікація якої традиційно приурочена до Всесвітнього економічного форуму в Давосі.
Цієї суми вистачило б, щоб 26 разів викорінити екстремальну бідність у світі. Екстремальною бідністю, за методологією ООН, вважається дохід у розмірі менше ніж $3 на день на людину за паритетом купівельної спроможності 2021 року. За даними Світового банку, до цієї категорії належить приблизно 10% населення планети.
Кількість доларових мільярдерів минулого року вперше перевищила 3 тис., а найбагатша людина світу – Ілон Маск – стала першою, чиї статки сягнули $500 млрд.
Oxfam зазначає, що для мільярдера ймовірність обійняти політичну посаду в 4 тис. разів вища, ніж для звичайної людини. Крім того, їм належить більше ніж половина найбільших медіакомпаній у світі.
“Бідність в економічному сенсі породжує голод, а бідність у політичному сенсі породжує гнів”, – сказав виконавчий директор Oxfam Амітаб Бехар.
Oxfam закликала уряди країн світу розробити реалістичні й детальні плани щодо боротьби з нерівністю, а також посилити оподаткування надбагатих громадян для обмеження їхньої влади. Також організація закликає більш жорстко розділяти владу й багатство, зокрема за рахунок заходів протидії лобіюванню і посилення незалежності ЗМІ.
Протягом минулого місяця на Українській енергетичній біржі проведено 182 торгові сесії у БЕТС, 82 аукціони з купівлі-продажу електричної енергії в БЕТС у версії «Electric Power», а також по 4 торгові сесії кожного дня були проведені біржею на короткостроковому ринку природного газу.
За їх результатами реалізовано 2552,56 тис. МВт.г електроенергії, 188,29 тис. тонн нафти та газового конденсату, 15,73 тис. тонн скрапленого газу, 165,22 млн куб. м природного газу. Крім того, у грудні за напрямком «Необроблена деревина та пиломатеріали» було проведено 184 аукціони. Загальний обсяг реалізації напрямку склав 321,81 тис. куб. м.
«Грудень підтвердив стійкий попит на біржові інструменти УЕБ за ключовими напрямками. Попри складну ситуацію в енергосистемі ми забезпечили безперервність торгів і продовжуємо вдосконалювати торгові процедури та цифрові рішення, щоб ринок залишався прозорим, конкурентним і передбачуваним», – зазначив Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко.
Туристи провели загалом 3,08 млрд ночей у готелях, хостелах і орендованих апартаментах у Європейському союзі в 2025 році, за попередніми даними статистичного управління ЄС.
Це на 2% (на 61,5 млн) вище від показника за 2024 рік і є рекордом. Відносно допандемічного 2019 року зростання становило 7,2%.
При цьому кількість ночівель іноземних гостей в минулому році збільшилася на 46,1 млн, тоді як у жителів Євросоюзу цей показник зріс на 15,4 млн. При цьому на перших припадає 48,6% загального показника, на других – 51,4%.
Підйом туристичної активності спостерігався в усіх державах ЄС, крім двох. Найсуттєвіше зростання туристів було зафіксовано на Мальті (+9,9%) і в Польщі (+7%), тоді як кількість ночівель в Румунії скоротилася на 1,4%, в Ірландії – на 1,8%.
Найпопулярнішими туристичними напрямками для іноземців були Іспанія (330 млн ночівель), Італія (264 млн), Франція (150 млн) і Греція (131 млн).
Українські підприємства у 2025 році збільшили споживання металопрокату на 21,73% порівняно з попереднім роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, за цей період імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, за 2025 рік метпідприємства виробили 6,521 млн тонн металопрокату (104,81% проти 2024 року). При цьому, за інформацією Державної митної служби України, торік експортовано близько 4,123 млн тонн цієї продукції, або 63,2% проти 67% в 2024 році, коли за кордон було реалізовано 4,169 млн тонн при загальному виробництві металопрокату в Україні 6,222 млн тонн.
Частка напівфабрикатів в експортних поставках 2025 року становить 34,25%, що значно нижче за показник 2024 року (46,04%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках помітно перевищує позаторішній показник (44,09% у 2025 році та 39,23% у 2024-му). Частка сортового прокату також значно вища за показник 2024 року (21,66% проти 14,72% відповідно).
Структура імпорту торік, як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (67,88% та 22,00% відповідно); в 2024 році домінування плоского прокату над сортовим також було значним (79,61% та 18,83%).
“За 12 місяців 2025 року ємність внутрішнього ринку становила 4001,6 тис. тонн металопрокату, з яких 1603,6 тис. тонн, або 40,07% припадає на імпорт. В січні-грудні 2024 року ємність внутрішнього ринку була 3287,4 тис. тонн, з яких 1235,4 тис. тонн, або 37,58% імпортовано. Таким чином, у січні-грудні 2025 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку порівняно з січнем-груднем 2024 року на 21,73%, з одночасним підвищенням частки імпортної складової на 2,49%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату за 2025 рік, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (82,0%), іншої Європи (8,5%) та СНД (5,3%).
Серед металургійних імпортерів за підсумками 2025 року перше місце посідають інші країни Європи (49,4%), друге – країни Азії (22,8% ), а на третьому місці – ЄС-27 (22,1%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Понад 36,6 тисячі боргів по заробітній платі зафіксовано на початок 2026 року за даними Єдиного реєстру боржників. За рік боргів побільшало на 6%. Майже 2 тисячі справ беруть початок ще у 2017 році. Рекордні 9,1 тисячі проваджень щодо боргів по зарплаті було відкрито торік. Це на 30% більше, ніж у 2024 році. Понад чверть боргів припадає на компанії, що працюють у сфері виробництва хімпродукції. У антилідерах Дніпропетровщина — понад третина усіх боргів по зарплаті.
36 629 активних проваджень щодо невиплати зарплат налічується в Україні на початок 2026 року. За рік стягнень несплаченої вчасно зарплатні побільшало на 6%.
Загалом торік українські компанії встановили антирекорд: 9 174 провадження щодо боргів по зарплаті проти 488 компаній. Це на 30% більше, ніж у 2024-му та найбільший показник за останні 5 років.
56% з відкритих торік стягнень за заборговану зарплатню не погашені досі.
Випадки, коли співробітники тривалий час не можуть здобути зароблені гроші, непоодинокі. Серед таких справ є й відверті «довгожителі». Найстаріше провадження, знайдене в реєстрі боржників на момент написання матеріалу, тягнеться ще з 2017 року — там гроші своїм співробітникам боргує державне підприємство Поліськгеодезкартографія. Зауважимо, що наразі ця компанія знаходиться у стані припинення. Загалом майже дві тисячі активних справ були відкриті ще у 2017 році.
Частіше за інших торік не видавали кошти своїм співробітникам компанії, які виробляють хімічну продукцію: понад 2,6 тисячі проваджень, або 29% від усіх. Майже стільки ж боргів й у підприємств у сфері постачання електроенергії та газу (27%).
Понад третину всіх відкритих торік проваджень припадає на Дніпропетровщину — 3,2 тисячі справ. Зі значним відривом негативний приклад наслідують бізнеси з Івано-Франківщини (1,1 тисячі), Сумщини (897) та Львівщини (770).
Водночас лише 1 випадок зафіксовано на Луганщині, ще 4 у Чернівецькій області та 12 проваджень щодо боргів по зарплаті на Волині.
Переважно, гроші затримують приватні компанії: 62% усіх боргів за 2025 рік. Ще чверть справ стосується комунальних підприємств і понад 13% — державних. Найчастіше фігурують товариства з обмеженою відповідальністю, комунальні та акціонерні підприємства.
Абсолютним лідером за кількістю боргів по заробітній платі стало комунальне підприємство Теплокомуненерго Олександрійської міської ради, проти якого у 2025 році відкрили 1 446 справ. Далі йдуть Карпатнафтохім (1 059), Дніпроазот (630), Світловодськпобут (491) та Одеський припортовий завод (469). Частина компаній до кінця року змогла закрити більшість справ, але в інших сотні проваджень так і залишилися активними.
Декілька компаній, що потрапили до Індексу Опендатаботу 2025, також мали заборгованості. Стягнення несплаченої своєчасно зарплати знайдено стосовно Укрзалізниці, Укрнафти, Укртрансгазу, мережі лабораторій Ескулаб, Оператора газотранспортної системи України та ДТЕК Павлоградвугілля. У більшості випадків компанії закрили борги до кінця року.
https://opendatabot.ua/analytics/salary-debts-2025-12
