Громадська організація “United by Sport“ презентувала соціальну кампанію “Це – моя гра”. Це серія потужних відеороликів на підтримку гендерної рівності у спорті. Все для того, аби зруйнувати стереотипи та довести, що не існує “нежіночих видів спорту”.
У соціальній кампанії знялись відомі українські спортсменки та чемпіонки Олімпійських та Паралімпійських ігор з 5 різних видів спорту, які часто трактуються як “більш чоловічі”, зокрема з:
“Це – моя гра” – це частина благодійної програми “Дівчата у спорті”, завдяки якій “United by Sport” підвищує рівень фізичного та ментального здоровʼя дівчат, надає можливість займатись різними видами спорту, підтримує розвиток тренерів та тренерок.
“Останнім часом все частіше говорять про рівні права жінок та чоловіків. Попри це гендерна нерівність у спорті залишається актуальною проблемою. Багато спортсменок часто чують, що їхнє місце поза футбольним полем чи рингом. United by Sport прагне зруйнувати ці стереотипи та підвищити фізичне й ментальне здоровʼя дівчат,”
– зазанчила Анжела Фокіна, президентка ГО “United by Sport”.
“Це – моя гра”: революція у підтримці жінок у спорті
Головними героями соціальної кампанії стали відомі українські спортсменки, призерки Олімпійських ігор, національних, європейських турнірів та змагань, Паралімпійських ігор:
Кожна із спортсменок відображає силу, красу, витривалість, та вибір. Вони гідно демонструють власним прикладом важливість рівних прав у спорті.
Додамо, що Національний олімпійський комітет України, серед завдань якого, розвиток професійного та масового спорту та його популяризація, став головним спортивним та інформаційним партнером проєкту.
Гасло кампанії: “Ти можеш бути ким захочеш”
Основний меседж – будь-хто може займатись будь-яким видом спорту, попри вік, стать чи можливості. Стереотипи та догми – вже давно зруйновані. І приклад амбасадорок кампанії це доводить. До того ж, спорт допомагає бути фізично та ментально здоровим.
“Я впевнена, що ця кампанія надихне багатьох дівчат, які прагнуть займатися спортом, але досі вагалися через соціальні стереотипи, або отримали опір з боку дорослих, які не розуміли їхнього виду спорту. Ми хочемо показати, що не існує “чоловічих” чи “жіночих” видів спорту – є лише прагнення, наполегливість та сила духу”,
– зазначила Катерина Дубровіна, заслужена майстриня спорту зі стрільби з лука, срібна призерка Олімпійських ігор.
Зараз будь-який охочий зможе приєднатись до цього руху і підтримати дівчат на їхньому шляху до занять спортом. Для цього достатньо поширити відео з хештегом #ЦеМояГра_UBS #МаюПравоНаСпорт #СоціальнаКампанія_UBS.
Для додаткової інформації та співпраці, будь ласка, звертайтеся за цими контактами:
Аліна, комунікаційна менеджерка United by Sport
+380680130232
alina.olikhovska@united–bysport.org
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КПК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні становив 3 млрд 173 млн грн, що на 3,6% більше, ніж за той самий період минулого року, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Як повідомлялося, комбінат перейшов до позитивної динаміки обсягу виробництва за підсумками першого кварталу (приріст 0,2%), тоді як у січні-лютому відзначалося зниження цього показника на 2,4% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно зі статистикою “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках виробництво гофроящиків на комбінаті за п’ять місяців збільшилося на 4,5% – до 92,3 млн кв. м, що стабільно залишається найкращим показником у галузі.
Випуск картону скоротився на 7,5% – до 64,4 тис. тонн, зокрема виробництво тарного картону знизилося на 8,4% – до 52,7 тис. тонн, коробкового на 3,4% – до 11,7 тис. тонн.
Випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення збільшився на 8,3% – до 19 тис. тонн, настільки ж у відсотковому співвідношенні зросло і виробництво туалетного паперу, до 107,55 млн шт.
Комбінат стабільно лідирує у випуску туалетного паперу в Україні: за п’ять місяців основними підприємствами галузі загалом випущено 262,37 млн рулончиків – на 10% більше.
За даними “УкрПапір”, у травні Київський КПК скоротив випуск паперу і картону майже на 10% до травня-2023 – до 15,8 тис. тонн, гофроящиків збільшив на 5% – до 19,2 млн кв. м.
Згідно з даними асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, за січень-травень в Україні випуск паперу та картону зріс на 6,1% до того ж періоду 2023 року – до 240,4 тис. тонн, картонних ящиків – на 21,4%, до 237,7 млн кв. м.
Київський КПК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Має, зокрема, картонне виробництво потужністю 240 тис. тонн на рік і завод гофротари потужністю 355 млн кв. м, виробництво з випуску паперу-основи та готових виробів потужністю 70 тис. тонн паперу-основи щорічно.
Як повідомлялося, 2023 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 568 млн грн, що на 1,8% більше, ніж роком раніше.
Кількість працюючих в Україні магазинів у січні-березні 2024 року перевищила 18 тис., що на 4% вище, ніж у першому кварталі 2023 року, повідомив менеджер комерційної нерухомості консалтингової компанії Retail&Development Advisor (RDA) Олег Клопов на RAU Expo 2024 у Києві.
“Окремо треба відзначити повернення наших партнерів – міжнародних брендів. У ТРЦ, де вони відновили свою роботу, відзначено зростання трафіку загалом на 10%. Якщо говорити про регіональний розвиток, то лідером у категорії “фешн” стала компанія Sinsay, яка відкрила 38 магазинів під час війни, 35 з яких – за межами Києва”, – сказав він.
Говорячи про географію розвитку мереж, Клопов зазначив, що “найбільша активність торговельних мереж збігається з концентрацією внутрішньо переміщених осіб”.
При цьому загалом по країні за рік зросли орендні ставки – у торгових центрах на 10%, у стріт-ритейлі – до 20%.
“Зростання відбувається переважно для локацій до 200 кв. м, тобто таких, які можуть собі дозволити невеликі мережі, які активно розвиваються саме в регіонах”, – пояснив Клопов.
Retail & Development Advisor – українська консалтингова компанія, що надає повний комплекс послуг у сфері торговельної, офісної та логістичної нерухомості. Заснована 2013 року. Пропонує послуги розробки архітектурної концепції, брокериджу в торговельній, офісній та логістичній нерухомості, управління нерухомістю, аутсорсингу відділу розвитку/оренди ТЦ, аналітики ринку тощо. Має досвід успішної співпраці з міжнародними та вітчизняними операторами, такими як: Yves Rocher, Metro, New Yorker, LC Waikiki, Adidas, JYSK, Colin’s, Vodafone, Terranova, Crocs, Miniso, EVA, Алло, КОЛО, Rozetka, “Укрзолото”, “Золотий вік” , Prostor, “Люксоптика”, Intertop та ін.
Україна має великий невикористаний потенціал у використанні сонячної енергії. Нове дослідження BE, проведене за дорученням Грінпіс, показує шляхи та можливості, а також перешкоди на шляху до розвитку сонячної енергетики.
Передумови
За роки, що передували початку російської агресії, частка сонячної енергетики в загальному обсязі виробництва електроенергії в Україні вже значно зросла – з 5,9 ГВт у 2018 році до 8,06 ГВт у 2022 році – зростання потужності сонячної генерації склало майже 37%. Подальше розширення сонячної генерації має важливе значення для досягнення кліматичних цілей. Але на користь сонячної енергетики говорять не лише міркування захисту клімату. Триваючі російські атаки на стаціонарну енергетичну інфраструктуру роблять необхідними децентралізовані альтернативи, в яких сонячна енергетика відіграватиме ключову роль. Виходячи з цього, ми аналізуємо, як значне розширення сонячної генерації може бути інтегровано в українську енергосистему. Ми провели це дослідження на замовлення Грінпіс.
Методологія та результати
На основі техніко-економічного моделювання ми визначили оптимальну частку сонячної енергетики на період 2027-30 років. Результати показують, що 9,2 ГВт потужностей сонячної генерації можуть бути інтегровані в українську енергосистему до 2027 року, а до 2030 року – до 14 ГВт. Це відповідає збільшенню на 8,4 ГВт порівняно з поточними потужностями і вимагає інвестицій на загальну суму майже 5 млрд євро.
У дослідженні також проаналізовано технічні та економічні перешкоди, які наразі все ще заважають розширенню сонячної енергетики. До них відносяться бар’єри для входу на ринок, відсутність стимулів для інвесторів, регуляторні перешкоди та високі інвестиційні витрати.
Перспективи
На основі нашого аналізу ми можемо стверджувати, що Україна має великий потенціал для розміщення сонячних електростанцій. Однак для реалізації цього потенціалу необхідно вжити низку заходів. До них відносяться
– Інвестиції в електроенергетичну інфраструктуру
– Зменшення інвестиційних витрат
– лібералізація ринку електроенергії
– Зміцнення державних фінансів
– Підтримка кінцевих споживачів
У нашому дослідженні ми детально аналізуємо окремі заходи.
У бізнес-середовищі триває скорочення кількості працівників і посилення проблеми пошуку кваліфікованих кадрів, що може стати ключовим фактором для української економіки в наступні місяці.
Такими є основні результати опитування New Monthly Enterprises Survey (#NRES) Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
Згідно з ними, у травні рейтинг перешкод для бізнесу не зазнав істотних змін. Трійка лідерів серед них залишається незмінною вже кілька місяців: небезпека працювати (перепона для 56% опитаних), брак робочої сили (49%), зростання цін (46%).
“56% зазначили, що небезпека ведення ділової активності є найбільшою перешкодою – і такого високого показника не було навіть на початку війни. Найбільше на це скаржиться великий бізнес. Також знову актуалізувалася проблема електропостачання: порівняно з квітнем на неї скаржаться вдвічі більше підприємств (21% – у квітні, 41% – у травні)”, – наводяться в дослідженні слова експерта ІЕД Євгена Ангела.
Водночас в ІЕД зазначили, що вперше за два роки відсоток українського промислового бізнесу, який працює на повну потужність, перевищив 15% і становив 18% у травні, тоді як у квітні цей показник був 13%.
Крім того, знизилася частка компаній, яким складно припустити, що буде з діяльністю через два роки – з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.
Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9% і це найнижче значення з жовтня 2022-го.
В ІЕД підкреслили, що помітна чітка тенденція до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.
“Тобто бізнес розуміє, що робитиме через два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Найімовірніше, тому що він дедалі більше звикає до думки, що війна триватиме довго”, – пояснила виконавчий директор ІЕД Оксана Кузяків.
При цьому вона додала, що оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах і загальноекономічного середовища в піврічній перспективі зростають. Відповідно, респонденти не очікують погіршення ситуації ні на власних підприємствах, ні загалом в економіці країни.
Підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці. Середній термін нових травневих замовлень становив 3,4 місяця, що дещо вище за рівень квітня (3,3 місяця), але відповідає рівню березня цього року (3,4 місяця).
Крім того, у травні 2024 року порівняно з квітнем індекс відновлення ділової активності (ІВДА) зріс із 0,33 до 0,40 (за шкалою від -1 до +1). Як пояснили в ІЕД, це сталося завдяки збільшенню частки підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність є кращою, ніж у 2023 році, – з 45,3% у квітні до 55,4% у травні. При цьому про погіршення ділової активності заявили 15,1% (12% у квітні), нічого не змінилося для 29,4% (42,7% місяцем раніше).
У травневому опитуванні NRES узяли участь 534 українських промислових підприємства всіх розмірів, розташованих у 21 з 27 областей України. Польовий етап 25-ї хвилі дослідження тривав з 20 по 31 травня 2024 року.
Україна в понеділок стартує в Чемпіонаті Європи-2024 з футболу поєдинком зі збірною Румунії.
Матч розпочнеться о 16:00 за київським часом на стадіоні мюнхенської “Баварії”. На ньому працюватиме суддівська бригада зі Швеції на чолі з Гленном Нюбергом (Glenn Nyberg).
Згідно із сайтом УЄФА, у стартовому складі України вийдуть: Андрій Лунін, Юхим Конопля, Ілля Забарний, Микола Матвієнко, Олександр Зінченко, Тарас Степаненко, Микола Шапаренко, Григорій Судаков, Віктор Циганков, Михайло Мудрик та Артем Довбик.
У межах групового турніру Євро-2024 Україна також зіграє 21 червня зі збірною Словаччини, а 26 червня – Бельгії.
