Реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у червні становили 1068 од., що на 12% більше за показник травня поточного року і в 2,5 раза більше, ніж у червні 2022 року, повідомив “Укравтопром” у Телеграм-каналі.
“Це найкращий результат за останні 17 місяців”, – констатується в повідомленні.
Водночас порівняно з довоєнним червнем-2021 реєстрації комерційних авто скоротилися на 26%.
До ТОП-5 червня на ринку комерційних автомобілів увійшли: Renault – 356 од.; Scania – 127 од.; Volkswagen – 67 од.; Peugeot – 60 од. і Mercedes-Benz – 53 од.
Загалом, за даними асоціації, за перше півріччя український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили 5190 нових машин, що на 61% більше, ніж за той самий період минулого року.
Зі свого боку інформаційно-аналітична група Auto-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів на своєму сайті у вівторок, зазначає, що в червні знову зафіксовано рекорд їхніх постачань на український ринок – 440 од., що в 2,2 раза більше, ніж у червні минулого року.
“І це не ситуаційний стрибок, оскільки за підсумками шести місяців ми фіксуємо зростання ринку на 89%”, – констатують експерти.
За даними групи, в червні цей сегмент ринку очолила Scania, якій вдалося зайняти 29% ринку, другий результат був у DAF з 9%. Нарощують продажі також IVECO, Renault, Volvo, Mercedes-Benz.
“Потужно розвивається сегмент вантажівок повною вагою 3,6-8 тонн, де все більше присутні європейські виробники. А ось китайські марки почали активно освоювати сегмент комунальної техніки і вже досягли певних успіхів. Зараз будь-який тендер на цю тему складається щонайменше з трьох-чотирьох пропозицій на шасі китайських виробників”, – наголошується в повідомленні.
За оцінкою аналітиків, високі темпи відновлення ринку вантажних авто насамперед зумовлені тим, що бізнес намагається збільшувати власні автопарки для транспортування товарів через нові логістичні коридори.
Як повідомлялося з посиланням на “Укравтопром”, у 2022 році ринок нових комерційних авто поповнили 6,9 тис. нових машин – у 2,3 раза менше, ніж у 2021 році.
Нафта помірно дорожчає вранці у вівторок.
Вартість вересневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:11 кв становить $75,02 за барель, що на $0,37 (0,5%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,76 (1%), до $74,65 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилася до цього часу на $0,36 (0,52%), до $70,15 за барель. Напередодні ці контракти знизилися в ціні на $0,85 (1,2%), до $69,79 за барель.
У понеділок Саудівська Аравія повідомила про продовження добровільного скорочення видобутку нафти в обсязі 1 млн барелів на добу на серпень. Таким чином, у серпні видобуток нафти в Саудівській Аравії залишиться на рівні близько 9 млн б/д.
Тим часом Росія в рамках зусиль із забезпечення балансу ринку добровільно скоротить у серпні поставки на нафтові ринки на 500 тис. барелів на добу за допомогою скорочення експорту на зазначену величину, заявив журналістам віце-прем’єр РФ Олександр Новак.
Спочатку нафта відреагувала на ці новини помірним позитивом, однак цього виявилося недостатньо для істотного ралі, зазначили аналітики Sevens Report Research.
Негативним фактором для ринку стала новина про те, що індекс ділової активності у виробничому секторі США (ISM Manufacturing) у червні знизився до 46 пунктів з 46,9 пункту місяцем раніше. Експерти, консенсус-прогноз яких наводить Trading Economic, очікували зростання до 47 пунктів.
Тим часом індекс менеджерів із закупівель (PMI) у промисловості єврозони впав цього місяця до 43,4 пункту порівняно з 44,8 пункту в травні, згідно з остаточними даними Hamburg Commercial Bank (HCOB) і S&P Global. Раніше повідомлялося про зниження до 43,6 пункту. Підсумковий результат вказує на найрізкіше погіршення стану сектора з травня 2020 року, пише Trading Economics.
Загальний фонд державного бюджету України в понеділок отримав другий транш кредиту розширеного фінансування EFF $890 млн Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомило Міністерство фінансів України.
“Отримане фінансування є результатом ефективної та злагодженої співпраці уряду, Міністерства фінансів, Національного банку України з експертами та керівництвом МВФ у рамках програми розширеного фінансування”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що наразі Україна отримала вже $3,59 млрд від МВФ із загального обсягу цієї чотирирічної програми $15,6 млрд (11,6 млрд СДР), відкритої наприкінці березня цього року.
Під час першого перегляду програми EFF, за підсумками якого виділено другий транш, експерти та керівництво МВФ відзначили значний прогрес української сторони у виконанні структурних заходів і кількісних критеріїв ефективності, визначених у програмі, зазначив Мінфін.
“Завдяки наданим коштам ми маємо можливість і далі зберігати економічну стабільність в Україні та забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету”, – зазначив Марченко.
Представники МВФ за підсумками першого перегляду повідомили, що другий перегляд очікується наприкінці листопада-початку грудня.
Медмережа “Добробут” за 100 днів з моменту запуску проєкту добровільного медичного страхування “Доброполіс”, який вона реалізує в партнерстві зі страховою компанією “ІНГО”, продала 378 страховок або майже чотири страховки щодня.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” директор із корпоративних продажів медичної мережі “Добробут” Дмитро Гроссу, найбільшою популярністю в рамках проєкту користуються пакети “Преміум”, які становлять понад 50% у структурі продажів цього продукту (вартість пакета “Преміум” становить 4,6 тис. грн на рік, вартість пакета “Стандарт” – 1,9 тис. грн).
“Серед тих, хто купує продукт, 52% – це чоловіки, 48% – жінки. Найчастіше страхують дорослих (90%), дітей віком до 18 років – 10%”, – сказав він.
Своєю чергою, у страховій компанії ІНГО зазначили, що програма “Доброполіс” “є не тільки успішною, а й важливою в наш час, оскільки дає змогу отримати страховий захист у сумі 200 тис. грн на випадок дороговартісного стаціонарного лікування”.
Водночас у страховій компанії зазначили, що “Доброполіс” є новим продуктом і порівнювати його з класичними програмами ДМС не можна.
“Доброполіс” є досить успішним прикладом спільного продукту професійної медмережі та надійної страхової компанії. Багато людей, які мали досвід лікування в стаціонарі, розуміють, наскільки важливо мати фінансову можливість отримати лікування від найкращих лікарів в екстреній/складній ситуації. Тому ми отримали дуже багато позитивних відгуків від клієнтів”, – зазначила директор з продажу особистих видів страхування ІНГО Марина Зварич.
Водночас в ІНГО уточнили, що протягом року компанія планує випустити додаткові продукти, що дають змогу розширити можливості чинної програми “Доброполіс”.
Як повідомлялося, у березні “Добробут” та ІНГО запустили програму ДМС “Доброполіс”, яка діє за гострих станів і покриває, зокрема, інсульт, гострий інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром, гостре запалення жовчного міхура, гостре запалення підшлункової залози, травми й переломи, апендицит, ниркову і печінкову коліки, загострення низки хронічних захворювань.
Медмережа “Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. До мережі входить 17 медцентрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 тис. операцій. У мережі працює понад 2700 співробітників.
Медмережа співпрацює з низкою міжнародних благодійних організацій Direct Relief International, International Medical Corps і University of Miami Global Institute, а також із благодійним фондом “Добробут”, заснованим клінікою.
Від початку повномасштабної війни фонд “Добробут” надав українцям медичну допомогу на понад 16 млн грн.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку. З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Компанія входить до списку найбільших страхових організацій України за обсягом премій, величиною власних активів і сумами виплат страхових відшкодувань. Має 29 ліцензій на різні види обов’язкового та добровільного страхування, надає страхові послуги корпоративним і роздрібним клієнтам.
Є повним членом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), членом Американської торговельної палати (АСС), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА), Національної асоціації страховиків України (НАЦУ) та Міжнародної торгової палати (ICC).
Депутати пропонують удосконалити вжиті на час дії воєнного стану заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності, запобігши можливості безпідставного продовження дії майнових прав інтелектуальної власності на винаходи (корисні моделі), строк дії яких під час дії воєнного стану сплив остаточно і продовженню не підлягає.
Згідно із законопроектом №9383, зареєстрованим депутатами різних фракцій, ініціатива зможе сприяти підвищенню доступності лікарських засобів для населення і створить умови для виходу на ринок України генеричних лікарських засобів.
Законопроєкт, зокрема, уточнює, що майнові права інтелектуальної власності, строк дії яких спливає на день запровадження в Україні воєнного стану або під час дії воєнного стану, залишаються чинними до дня, що настає за днем припинення або скасування воєнного стану, але не довше, ніж до спливу строку дії майнових прав інтелектуальної власності, визначеного законом України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.
У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” один з ініціаторів законопроєкту, голова парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування Михайло Радуцький уточнив, що законопроєкт пропонує модифікувати норми ухваленого після повномасштабного вторгнення закону про продовження патентів на час воєнного стану та повернутися до регулювання, що діяло раніше.
Радуцький нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення в країні було ухвалено низку змін до законодавства, спрямованих на спрощення роботи бізнесу та державних структур. Зокрема, закон “Про захист інтересів осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України”, подовжив термін дії всіх майнових прав інтелектуальної власності до кінця воєнного стану. Зокрема було продовжено права інтелектуальної власності на медичні препарати.
“У квітні 2022 року таке рішення було логічним. Адже були потенційні ризики втрати прав інтелектуальної власності, зокрема через те, що значна кількість юристів пішли служити до ЗСУ, нерегулярно працював державний орган реєстрації патентів. Але нині немає значних перешкод для продовження патентів на лікарські засоби. Фактично продовжені патенти стали заважати виходу на ринок конкурентів і запуску виробництва деяких препаратів-генериків в Україні, що не дає змоги знизити ціни на деякі препарати”, – сказав він.
Радуцький повідомив, що в середині квітня комітет провів робочу зустріч із цього питання з представниками Асоціації виробників ліків України (АВЛУ), Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) та Американської торговельної палати в Україні, і законопроєкт № 9383 відображає загальну позицію комітету та учасників ринку.
Водночас Радуцький уточнив, що головним комітетом, який займається цим законопроєктом №9383, є Комітет з економічного розвитку.
“Очолюваний мною комітет здоров’я нації планує надати рекомендації колегам. Будемо ініціювати їх якнайшвидший розгляд у парламенті”, – сказав він.
Як повідомлялося, раніше учасники фармринку заявляли, що зроблена після повномасштабного вторгнення Росії в Україну спроба врегулювати питання права інтелектуальної власності на час війни призвела до проблем на фармацевтичному ринку, неможливості виводити на ринок і запускати виробництво нових препаратів. Водночас деякі компанії здійснили спроби недобросовісного обмеження можливої конкуренції, заблокувавши вихід на ринок препартів конкурентів.
Тоді Всеукраїнська спілка захисту прав та безпеки пацієнтів звернулася до головного офісу фармкомпанії “Мерк Шарп Енд Домі Корп” з вимогою вплинути на її представництво в Україні та припинити блокування доступу пацієнтів до протигрибкових генеричних препаратів “Каспофунгін” різних виробників. Так українське представництво фаркомпанії, скориставшись ухваленими після початку повномасштабного вторгнення РФ законодавчими змінами, фактично заблокувало доступ пацієнтів до низки препаратів, штучно подовживши термін дії свого патенту, що сплив 16 квітня 2022 року. Зокрема, йшлося про генеричні препарати “Каспофунгін-Тева”, “Каспофунгін ацетат” виробництва “Гланд Фарма Лімітед”, “Каспофунгін Ромфарм” виробництва “К.Т. Ромфарм компанії” та “Касміг” виробництва “Фарматен УФ”.
Президент України Володимир Зеленський доручив МЗС викликати посла Грузії в Києві та висловити йому протест у зв’язку з триваючим ув’язненням експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
Зеленський також доручив МЗС запропонувати послу протягом 48 годин покинути Україну для проведення консультацій.
“Прямо зараз Росія руками грузинської влади вбиває громадянина України Михайла Саакашвілі. Ми неодноразово закликали офіційний Тбілісі зупинити це знущання і домовитися про повернення Саакашвілі в Україну. Наші партнери з координації з Україною також пропонували різні опції порятунку. Сьогодні я доручив Міністерству закордонних справ викликати посла Грузії в Україні, висловити йому рішучий протест і запропонувати залишити Україну протягом 48 годин для проведення консультацій зі своєю столицею”, – написав він у понеділок у телеграм-каналі.
“Ще раз закликаю грузинську владу передати Україні громадянина України Михайла Саакашвілі для необхідного лікування та догляду. І закликаю наших партнерів звернутися, не ігнорувати цю ситуацію і врятувати цю людину. Жодна влада в Європі не має права страчувати людей, життя – це базова європейська цінність”, – написав також він.
Раніше в понеділок було опубліковано відео допиту Саакашвілі, на якому він виглядає сильно схудлим.
