З початку 2024 року зростає попит на неврологічні препарати, зокрема на антидепресанти, а також на препарати, які використовуються для лікування деменції, епілепсії та антипсихотики, ділиться спостереженнями регіональний директор фармкомпанії Acino Євген Заїка.
“Ми бачимо значне збільшення попиту на неврологічні препарати: антидепресанти, препарати для лікування деменції, епілепсії та антипсихотики”, – сказав він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Заїка відзначив зростання попиту на серцеві та ендокринологічні препарати, а також збільшення частки харчових добавок у структурі продажів.
Коментуючи актуальну ситуацію на фармринку, експерт зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення логістика подорожчала на 20-30%. Для протидії блекаутам завод “Фарма Старт” у Києві, який виробляє продукцію для Acino, обладнали двома дизель-генераторами, офіс і виробництво забезпечені інтернетом Starlink.
Заїка повідомив, що наразі в розробці у Acino 17 нових продуктів.
Водночас він підкреслив, що українські вимоги до якості та виготовлення препаратів “дуже суворі”.
“Наприклад, на українському ринку застосовується вимога окремої реєстрації активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), що значно збільшує час розроблення нових продуктів, а також збільшує вартість як розроблення, так і підтримання активного реєстраційного статусу продукту. У Європі, куди ми всі прагнемо, просто немає такого поняття як реєстрація АФІ”, – сказав він.
Коментуючи стратегію участі компанії в бюджетних закупівлях, Заїка зазначив, що обсяги тендерних поставок щорічно зростають у гривневому еквіваленті, але частка бюджетних відвантажень залишається приблизно на одному рівні.
Як повідомлялося, аптечні продажі в Україні за січень-лютий 2024 року зросли в грошовому виразі на 21,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 32,331 млрд грн, у натуральному – на 2,9%, до 201,828 млн упаковок. Аптечні продажі лікарських засобів за два місяці 2024 року становили 25,265 млрд грн, що на 20,65% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. При цьому продажі лікарських засобів у натуральному вираженні зросли на 2,6% – до 142,869 млн упаковок.
Міністерство фінансів Естонії очікує нульового зростання економіки країни за підсумками поточного року.
Згідно з опублікованим прогнозом міністерства, у другій половині минулого року скорочення зовнішнього попиту було сильнішим від очікуваного, а передбачуваного повороту до відновлення економіки не відбулося. Це матиме наслідком відсутність зростання в поточному році.
Мінекономіки зазначає, що торік товарообмін скоротився в усьому світі, що було зумовлено охолодженням китайської економіки та геополітичною напругою. У розвинених країнах і Європі до цього додалися розпочате для стримування інфляції швидке зростання відсоткових ставок і погіршення ситуації в капітало- та енергоємних сферах діяльності внаслідок енергетичної кризи.
Проте, за оцінкою міністерства, протягом останніх років чинники, що стримують розвиток економіки Естонії, відступають: зростання цін сповільнюється, зростання зарплат триває, процентні ставки поступово знижуються, і немає високого безробіття.
Міністерство фінансів Естонії складає фінансовий та економічний прогноз двічі на рік, навесні та влітку.
ВВП Естонії у 2023 році знизився на 3,1%. Наприкінці березня 2024 року Банк Естонії дав прогноз сповільнення зниження ВВП країни поточного року до “мінус” 0,6% і зростання економіки 2025 року на 3,2%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП найбільших економік світу протягом останніх десятиліть, докладніше відео аналіз доступний тут –
https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3 Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
EXPERTS CLUB, ВВП, МАКРОЭКОНОМИКА, Министерство финансов, рост экономики, УРАКИН, Эстония
Кабмін України розглядає можливість підвищення тарифів на електроенергію для населення
Кабінет міністрів України розглядає можливість підвищення тарифів на електроенергію у зв’язку з новими атаками РФ на енергетику, заявив міністр енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю Bloomberg.
“Залежно від ситуації в липні та серпні ми будемо просити людей максимально економити. Росіяни не зможуть викликати повторення відключень електроенергії 2022 і 2023 років. Навіть у разі величезних збитків у нас буде базова генерація, яка покриє від 30% до 50% наших потреб”, – уточнив міністр.
Водночас Галущенко не виключив підвищення тарифів на електроенергію для населення і повідомив, що уряд вивчає різні способи фінансування ремонту своїх енергетичних активів.
“Сьогодні ситуація ще складніша, ніж торік, оскільки ми втратили багато гідроенергетичної продукції і змушені проводити планові ремонти атомних енергоблоків”, – сказав він.
Міністр наголосив, що бомбардування Росією українських енергетичних об’єктів останніми тижнями були масштабнішими та краще спланованими, ніж атаки попередніх двох років, вивівши з ладу генеруючі потужності та обмеживши постачання електроенергії. У результаті відновлення обладнання та захист енергосистеми стали ключовими пріоритетами уряду, хоча він і намагається оцінити, якої шкоди було завдано.
“Руйнування були значними – у виробництві електроенергії та передачі електроенергії. Ситуація складна. Ми досі не розуміємо масштаб збитків, оскільки багато об’єктів усе ще лежать у руїнах, і ми не можемо до них дістатися”, – пояснив Галущенко.
Крім того, навесні 2024 року основними цілями російських ударів стали теплові та гідроелектростанції. Ці напади загрожують не тільки втратами електроенергії, а й екологічними катастрофами, сказав Галущенко.
“Напади на гідроелектростанції є терористичними актами і воєнними злочинами, оскільки вони зачіпають не тільки виробництво енергії, а й роботу гребель на річках”, – сказав міністр.
Мета Росії – зруйнувати економіку України, сказав Галущенко, додавши, що більший збиток енергосистемі ускладнить подолання піків споживання цього літа.
“Ми обов’язково будемо спілкуватися з людьми. Усі хочуть жити комфортно, але ми повинні враховувати той факт, що нині існують обмеження”, – підсумував міністр.
Bloomberg, Герман Галущенко, Кабмін України, підвищення тарифів, ЭЛЕКТРОЭНЕРГИЯ
У неділю, 7 квітня, вночі в більшості північних, центральних і південних областей України очікуються невеликі, на Кіровоградщині, Одещині та Миколаївщині помірні дощі, повідомляє Укргідрометцентр.
На решті території, вдень в Україні без істотних опадів.
Вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі 4-9° тепла, вдень 14-19°, на Закарпатті до 23°.
У Києві вночі невеликий дощ, вдень без істотних опадів. Вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-9° тепла, вдень 16-18°.
Як повідомляє Центральна геофізична обсерваторія ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, найвищу температуру вдень 7 квітня в Києві було зафіксовано 1975 року, вона становила 26,5°, найнижчу вночі – 5,8° морозу 1929 року.
У понеділок, 8 квітня, в Україні без опадів, вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 5-10° тепла, вдень 17-22°.
У Києві без опадів, вітер змінних напрямків, 3-5 м/с. Температура вночі 8-10° тепла, вдень 20-22°.
Експорт товарів і послуг у 2021-2023 рр.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Створений Військово-морськими силами Збройних сил України морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 36 млн тонн вантажів, повідомив віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення) Олександр Кубраков.
“Понад 36 мільйонів тонн вантажів експортовано Українським морським коридором із серпня 2023 року. Це вище за показники Зернової ініціативи за рік існування”, – написав Кубраков у фейсбук у суботу.
За його словами, 195,7 тис. т було навантажено на найбільше з тих, що заходили після повномасштабного вторгнення в українські порти, судно CAPTAIN LEONIDAS під прапором Панами в порту “Південний”. Довжина судна становить 300 метрів, ширина – 50 метрів, дедвейт – понад 203 тис. т.
Із серпня 2023 року Українським морським коридором пройшло вже 1,286 тис. суден, які експортували 25 млн т агропродукції до країн Азії, Африки та Європи. В очікуванні на підхід до Чорноморських портів перебувають 135 суден, які мають експортувати ще 4 млн т вантажів.
“Команда Міністерства докладає багато зусиль для забезпечення стабільного руху експорту морським транспортом і виходу на показники до 2022 року”, – написав Кубраков, наголосивши, що український коридор є ефективним логістичним шляхом, ритмічна робота якого – результат спільних зусиль держави, Об’єднаних Сил Оборони та всієї морської інфраструктурної команди.
Раніше повідомлялося, що експорт українським морським коридором за 7 міс. досяг 33,8 млн тонн.
