Збори акціонерів ПрАТ “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА-Життя” (Київ) 5 лютого розглянуть питання про збільшення статутного капіталу в 2,56 раза, до 49,625 млн грн шляхом проведення додаткової емісії на 30,240 млн грн.
Як повідомляється в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), емісія буде проведена шляхом підвищення номінальної вартості акцій за рахунок спрямування до статутного капіталу частини нерозподіленого прибутку за 2014-2019 роки.
Як повідомлялося, компанія в січні-вересні 2023 року зібрала чистих і валових страхових премій на суму 117,5 млн грн, що на 49% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.
За дев’ять місяців 2023 року компанія виплатила клієнтам 8,376 млн грн, що на 36% більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Адміністративні витрати компанії за звітний період зросли на 15,4%, до 9,436 млн грн, а витрати на збут скоротилися в 2,2 раза, до 98,9 млн грн.
Фінансовий збиток від операційної діяльності за дев’ять місяців 2023 року, порівняно з його показником за аналогічний період 2022-го, скоротився до 12,6 млн грн із 15,7 млн грн.
Чистий збиток склав 1,058 млн грн, що в 6,5 раза менше, ніж за січень-вересень 2022 року.
СК “АСКА-Життя” зареєстрована 2003 року, спеціалізується на страхуванні життя.
Як повідомлялося на сайті НКЦПФР, станом на другий квартал 2023 року 55,6667% компанії належить SCM Finance Limited, Сосісу Олександру – 44,3333%.
ПАТ “Черкасиобленерго” з початку повномасштабного російського вторгнення спрямувало на підтримку Збройних сил України (ЗСУ) 142 млн грн.
“120 млн грн – це безпосередня допомога військовим підрозділам, ще 22 млн грн – це виплати співробітникам, які захищають Україну у складі ЗСУ”, – повідомляється в прес-релізі компанії в четвер.
При цьому уточнюється, що загальний обсяг допомоги за 700 днів великої війни – це понад 20 автомобілів, 3 пікапи, понад 20 квадроциклів, майже 50 квадрокоптерів, понад 70 тепловізорів, 18 теплових прицілів, 20 оптичних пристроїв, більше ніж 60 бензинових і дизельних генераторів, бензопили, переговорні рації, сонячні панелі, дрони-камікадзе, техніка, медичні препарати і прилади та інші необхідні речі.
Крім цього, на підприємстві також здійснюють щомісячні виплати 10 тис. грн матеріальної допомоги 156 співробітникам компанії, які захищають Україну у складі ЗСУ. Загалом за 2023 рік компанія виплатила сумарно приблизно 22 млн грн такої допомоги.
Заводи азотного холдингу Ostchem, що об’єднує підприємства азотного бізнесу Group DF, 2023 року виробили 2,1 млн тонн мінеральних добрив, що на 19,51% більше, ніж роком раніше.
Як повідомляється у пресрелізі Group DF, черкаський завод групи – “Азот” – виробив 2023 року 1,56 млн тонн мінеральних добрив, що на 39,63% більше за минулорічні показники, а “Рівнеазот” – 528 тис. тонн. (-10,81%.).
Ключовими добривами, які вироблялися підприємствами Ostchem, стали карбамід, КАС і аміачна селітра, зазначили в Group DF.
За інформацією групи, аміачної селітри 2023 року було вироблено 835,9 тис. тонн, що на 60,47% більше порівняно з попереднім роком, КАС – 572,7 тис. тонн (+130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+145%). Виробництво традиційно експортного добрива ІАС (випускається на “Рівнеазот”) знизилося вдвічі до 102 тис. тонн.
“Ринок добрив відновлюється, проте імпорт азотних добрив, що зріс у рази, не дає нам змоги завантажити заводи повністю. Всупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через воєнні дії, все ще високим цінам на газ і аномально високим обсягам імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю забезпечували попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень”, – розповів директор з виробництва азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Холдинг Ostchem у 2023 році подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка в продуктовому портфелі Ostchem склала 27,3%, повідомили в Group DF.
“Не секрет, що ми ведемо переговори з глобальними гравцями про розвиток кількох промислових майданчиків. У наших стратегічних планах – будівництво нових цехів і підприємств. Йдеться про інвестиції в нові, енергоефективні виробництва добрив і запуск нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії”, – додав Павлючук.
Коментуючи стан внутрішнього ринку добрив в Україні, в Group DF назвали основною особливістю 2023 року критичне зростання обсягів імпорту, що завозиться за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком, імпорт мінеральних добрив в Україну зріс у 1,9 раза, досягнувши показника в 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду за рік зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.
“Колосальний потік дешевих білоруських і російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх агресору країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських і російських добрив із країн ЄС. За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, водночас на частку РФ припадає близько третини цього імпорту. Значна частина цих добрив всупереч санкціям і наявному ембарго потрапляє і в Україну, повільно “вбиваючи” українського виробника і робочі місця українців”, – акцентував керівник із корпоративних комунікацій Group DF Олег Арестархов.
На його думку, за новим трендом стоїть не тільки бажання РФ розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС і Україну в певну залежність від своїх добрив.
Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як Одеський припортовий, “Сумихімпром”.
“У країнах США і ЄС вже розроблено заходи щодо “зниження залежності” від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з РФ. Формально в Україні працює ембарго на ввезення російських і білоруських добрив. Проте добрива з цих країн, а також країн, які купують дешевий газ у РФ, продовжують поставлятися. У результаті, наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна зіткнулася з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних дій влади щодо захисту українського ринку і національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%”, – констатував Арестархов і додав, що Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси.
Group DF консолідує активи Дмитра Фірташа в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа.
Ostchem – азотний холдинг Group DF, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол”, які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський “Азот” (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств, яке з 2011 року входить до групи підприємств азотного бізнесу Group DF. Проєктна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ “Рівнеазот” – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні, яке з 2011 року входить в азотний холдинг Ostchem бізнесу Group DF. З моменту придбання Фірташем у ПрАТ “Рівнеазот” було інвестовано понад 1,3 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) за 2023 рік на власних потужностях побудувала 528 вантажних вагонів, що стало рекордним показником за останні п’ять років, повідомила пресслужба компанії в четвер.
Зазначається, що при цьому, зокрема, було виготовлено 427 фітингових платформ. Також було розпочато серійне виготовлення 50 думпкарів і 50 хопер-дозаторів.
Крім цього, 2023 року на власних потужностях “УЗ” побудувала зерновоз, який пристосований для перевезень на колії 1520 мм, з перестановкою на євроколію 1435 мм. Більшість комплектуючих і матеріалів, які використовувалися для його створення, вироблено в Україні, зазначається в повідомленні.
Підприємства “УЗ” у 2023 році також наростили виробництво щебеню на 33% (до 2,7 млн тонн), шпал – на 6% (до 867 тис. шт.).
Обсяг виробництва залізобетонних конструкцій зріс на 10,5% проти показника 2022 року, до 6,937 тис. куб. м, що теж стало рекордом за останні п’ять років.
Серед іншого “УЗ” минулого року освоїла у виробництво 47 нових номенклатур. Було виготовлено 37 тис. одиниць різноманітної продукції: балка хребтова і балка бічна, упори контейнерні, башмак гальмівний, амортизатори для поглинаючого апарату, каркаси дверей з алюмінію, компресори, генератори пасажирських вагонів. Це дало змогу заощадити близько 120 млн грн на зовнішніх закупівлях, уточнює компанія.
“У планах на 2024 рік – збільшення обсягів капітального ремонту локомотивів на потужностях заводів “УЗ” на 15% і електропоїздів на 8%, збільшення виробництва щебеню за рахунок замовлень від сторонніх замовників, освоєння нових продуктів і технологій”, – сказано в повідомленні “Укрзалізниці”.
Раніше “УЗ” повідомляла про запуск програми оновлення парку вантажних вагонів. На власних вагоноремонтних заводах – Панютинському, Дарницькому та Стрийському – компанія планувала побудувати у 2022 році 1,496 тис. вантажних вагонів: 1,446 тис. піввагонів і 50 зерновозів.
Також повідомлялося, що Міністерство юстиції 28 грудня 2021 року зареєструвало наказ Міністерства інфраструктури № 647, який дав старт масштабній програмі оновлення парку вантажних вагонів України в період 2022-2031 років, що впроваджує поетапне обмеження терміну їхньої експлуатації в завантаженому стані протягом цілих 10 років і приведення цього терміну до нормативного. Експлуатацію піввагонів скорочує з 44 років до 22 років, зерновозів – з 45 років до 30 років.
Крім цього, ця ініціатива передбачала запуск програми будівництва вагонів на українських вагонобудівних підприємствах. Обсяг інвестицій у вагонобудівну галузь оцінювався в розмірі понад 120 млрд грн.
ПАТ “Укрнафта” у 2024 році планує провести сейсмічні 3D-дослідження на заході та сході країни на ділянках загальною площею 320 кв. км.
“У 2024 році сейсмічні дослідження на Заході заплановані в обсязі 200 кв. км на кількох ліцензійних ділянках. У східному регіоні заплановано 3D-дослідження на трьох родовищах, загальною технологічною площею близько 120 кв. км”, – повідомляють у прес-релізі компанії в середу.
Як зазначили в ПАТ, фахівці “Укрнафти” в такий спосіб зможуть створити максимально точні геологічні моделі об’єктів і успішно бурити нові свердловини, щоб збільшувати видобуток.
Наразі товариство здійснює масштабні сейсмічні дослідження за технологією 3D на заході країни площею 77 кв. км.
“Там задіяно сучасне технологічне обладнання – бездротову систему – майже 19 тис. датчиків-акселерометрів, які одночасно працюють”, – зазначено в документі.
На сході за допомогою кабельної системи реєстрації даних, що включає 6 тис. геофонів (одночасно працюють 4320 датчиків), досліджуються 98 кв. км.
“Оскільки обидві ділянки мають складні поверхневі умови – гори на Заході та заболоченість, ліси й річки на Сході, – для мінімізації втрат первинної інформації та досягнення максимально можливих результатів використовується комбінація різних типів джерел: вібраційних і вибухових”, – поінформували в компанії.
Як повідомлялося, “Укрнафта” 2023 року збільшила видобуток нафти з конденсатом на 3% (+39,9 тис. тонн) порівняно з 2022 роком – до 1 млн 409,9 тис. тонн, газу – на 5,8% (+60,4 млн куб. м), до 1 млрд 97,4 млн куб. м.
“Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року подвоїти видобуток нафти і природного газу до 3 млн тонн і 2 млрд куб. м відповідно.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, що є оператором національної мережі АЗС з 537 станцій, з яких діють 456.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. 5 листопада 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі на частку корпоративних прав компанії, що належала приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Відношення держборгу України до ВВП з 2009 до 2023 року (млн грн)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
