Павільйон “Квіти України” в Києві виставлено на продаж за $5 млн грн, випливає з оголошення на порталі OLX.
“Доброзичливці”, які намагалися знищити “Квіти України”, виставили будівлю-пам’ятку на продаж. В описі пропозиції відсутня важлива інформація – об’єкт у судах і належить до культурної спадщини Києва”, – написала у Facebook членкиня громадської ради при Подільській РДА Києва, ексдиректорка “УкрНДІпроектрестраврація” Ольга Рутковська.
Вона підкреслила, що продаж павільйону можливий лише за погодження Департаменту охорони культурної спадщини КМДА.
Ініціативна група “Зберегти Квіти України” підтримала ідею продажу будівлі з огляду на скандальну спробу її власників реконструювати павільйон без збереження його архітектурних елементів.
“Ми готові підтримувати нового власника в діалозі з громадою та архітектором будівлі Миколою Левчуком у фасилітації нового продуманого проєкту реконструкції. Ми також готові передати новому власнику всі наші попередні напрацювання щодо можливих моделей використання будівлі”, – наголошується в повідомленні групи.
Зі свого боку засновник книжкової крамниці-кафе “Сенс” Олексій Еринчак висунув пропозицію викупити будівлю у власників через громадський краундфандинг і відкрити в павільйоні офіси для урбаністів і книжкову крамницю.
Як повідомлялося, 2021 року забудовник павільйону почав демонтаж частини будівлі, що спричинило суспільний резонанс. Пізніше в серпні 2021 року навчально-методичний павільйон “Квіти України” набув статусу виявленого об’єкта культурної спадщини Києва, а також був внесений до реєстру державних пам’яток Мінкульту.
Згідно з даними Opendatabot, власниками ТОВ “Квіти України” значиться АТ “Авіалайн”, основними акціонерами якого є Олексій Пишний та Андрій Скалозуб.
Національне агентство перспективних проектів (НАВП) видало першу ліцензію на провадження діяльності крипто-депозитарію в Узбекистані. Документ отримало ТОВ «LOCKTON HUB».
Як повідомляє прес-служба агентства, засновником крипто-депозитарію стала компанія «LOCKTON SOLUTION LLC-FZ» (м. Дубай, ОАЕ), технічним партнером виступає «DISTRIBUTED LAB».
Відповідно до законодавства Узбекистану, крипто-депозитарій – це юрособа, яка надає електронну платформу, де можна отримати послуги з випуску крипто-активів, первинного їх розміщення та зберігання.
Динаміка змін облікової ставки Національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Українська промислова компанія “Інтерпайп” має намір утримати позиції на східних ринках, зокрема – в Саудівській Аравії, Індії, Туреччині та Таїланді, повідомляють на корпоративній сторінці “Інтерпайпу” у Facebook у середу.
Згідно з прес-релізом, “Інтерпайп” узяв участь у міжнародній виставці Eurasia Rail 2023 спільно з турецьким партнером Özar Group Railway Systems.
При цьому наголошується, що це велика виставка залізничної галузі в регіоні й одна з найбільших у світі. Щороку на цій платформі в Стамбулі збираються провідні виробники рухомого складу, постачальники інфраструктурних технологій і залізничні логістичні оператори Азії.
“Для “Інтерпайпу” турецький ринок, зокрема, і азіатський загалом вкрай важливі. Компанія вже давно співпрацює з Турецькими залізницями (TCDD), а також з логістичними операторами в інших країнах регіону, наприклад, Саудівської Аравії, Індії, Таїланду”, – констатують у пості у Facebook.
І наголошується, що “Наша мета – утримати свої позиції, а участь у виставці – гарна нагода для підтримання стосунків із партнерами та клієнтами”.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2022 році “Інтерпайп” реалізував 384 тис. тонн трубної продукції та 87 тис. тонн залізничної продукції. Продаж залізничних продуктів здійснюється під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працюють 10 тис. співробітників. У 2022 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 2,8 млрд грн.
У структурі компанії п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Дніпропетровський Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
В Узбекистані набирає чинності указ Президента Узбекистану «Про забезпечення безперервності фінансування витрат на державну підтримку сільського господарства».
Фонду держпідтримки сільського господарства із коштів Фонду реконструкції та розвитку буде надано безвідсоткову позику у розмірі 250 млн. доларів терміном на 1 рік.
Терміни повернення кредитів, виділених комерційними банками бавовняно-текстильним кластерам у 2022 році, будуть продовжені на 1 рік (в частині, що становить 250 млн. доларів).
Також уточнюється порядок надання коштів Фонду підтримки експорту при Агентстві просування експорту для забезпечення оборотними коштами підприємств, які здійснюють експорт тканин, трикотажного полотна та готової швейно-трикотажної продукції.
Так, Фонду буде виділено кошти у такому порядку:
• у 2023 році – 50 млн доларів,
• у 2024 році – 150 млн доларів,
• за умови повернення до 1 січня 2026 року.
Президент України Володимир Зеленський подякував президенту Литви Гітанасу Науседі за придбання двох нових комплексів ППО для України.
“Вдячний Гітанасу Науседі за рішення придбати та передати Україні два комплекси ППО NASAMS. Це важливий і своєчасний внесок у захист українського неба та збереження життів українців. Разом до перемоги”, – написав Зеленський у Twitter.
Як повідомлялося, вранці в середу Науседа оголосив про придбання Литвою двох пускових установок NASAMS, які будуть передані Україні.
