Фінансування дефіциту держбюджету, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Алмазодобувна компанія De Beers під час п’ятого цього року циклу продажів реалізувала продукцію на загальну суму $450 млн, ідеться в повідомленні Anglo American plc, що контролює De Beers.
Це на 31% нижче за рівень річної давності ($657 млн) і на 6% нижче за результат четвертого сайту ($479 млн).
П’ятий цикл продажів цього року відбувся з 5 по 20 червня.
“Після виставки JCK Show і з урахуванням поточних глобальних макроекономічних проблем, які продовжують впливати на настрої клієнтів, алмазна галузь зберігає обережність напередодні літнього сезону. Відображаючи ці фактори, попит на алмази De Beers протягом п’ятого циклу продажів цього року був трохи нижчим, ніж у четвертому циклі”, – прокоментував підсумки глава De Beers Ел Кук.
На тлі слабкого попиту De Beers знизила ціни на алмази вагою від 1 карата на 5-10% на червневому сайті, повідомляло на початку червня галузеве агентство Rapaport.
У травні індійське видання Economic Times повідомило, що De Beers відклала аукціони під час п’ятого і шостого циклів продажів цього року через зниження попиту з боку індійських виробників діамантів. На аукціони De Beers припадає близько 10% продажів алмазів гірничодобувної компанії у вартісному вираженні. За даними голови індійської ради зі сприяння експорту дорогоцінних каменів і ювелірних виробів (GJEPC) Віпула Шаха, ціни на алмазну сировину впали на 10% через зниження попиту на світових ринках.
Російська “АЛРОСА”, яка контролює майже третину ринку алмазної сировини і потрапила торік до списку санкцій SDN list, не публікує результатів продажів із березня 2022 року.
Згідно з результатами моніторингу обласного центру контролю і профілактики хвороб Одеський обласний центр контролю і профілактики хвороб МОЗ України випадків групової захворюваності на інфекційні хвороби не виявлено.
“Спалахів інфекційних хвороб і групової захворюваності не зареєстровано”, – ідеться в повідомленні відомства, опублікованому у “Фейсбук” у вівторок увечері.
Проте, “за даними моніторингу рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції в області, порівняно з попереднім тижнем, зріс на 10,5% (це 190 випадків проти 172), зокрема серед дорослих – на 29,2% (93 проти 72), серед дітей віком до 17 років змін не відбулося (…)”.
У відомстві наголосили, що загальний показник захворюваності на 100 тисяч населення становив 8,1.
Найбільша захворюваність серед загальної кількості випадків спостерігається серед дітей до 17 років (51,1%), а серед них найбільш вразливою є вікова група від 1 до 4 років (50,4%).
Як повідомляється, лише в 1,8% випадків з усієї кількості причина виникнення хвороби не встановлена.
Зазначається, що із зареєстрованих 168 хворих із розладами шлунково-кишкового тракту 156 пацієнтів обстежили на холеру, усі з негативним результатом.
В області продовжують активно стежити за якістю води, здійснюються регулярні забори на проби води з моря та водойм.
“За тиждень досліджено 100 проб із зовнішнього середовища, зокрема морська вода – 52 проби, прісна вода – 28 проб, стічні води інфекційних стаціонарів (відділень) – 18, морепродукти (гідробіонти) – 2”.
Повідомляється, що в жодній із точок моніторингу холерний вібріон не виявлено.
До того ж, за результатами проб морської води на санітарно-мікробіологічні з п’яти громадських Одеських пляжів, встановлено, що вода не відповідає гігієнічним вимогам.
“Наразі вже зафіксовано значне перевищення мікробіологічних показників, тому купатися або використовувати таку воду для обробки харчових продуктів ЗАБОРОНЕНО. Вилов риби та морепродуктів у морі та водоймах, вживання їх у їжу, а також придбання таких продуктів ЗАБОРОНЕНО”, – нагадали в облцентрі контролю та профілактики хвороб.
Також наголошується, що санепідемситуація перебуває під постійним контролем, окрім цього, на базі Центру контролю та профілактики хвороб сформовані групи оперативного реагування на різні загрози, зокрема біологічні, хімічні та радіаційні.
“Моніторинг стану навколишнього середовища проводиться щодня. Штаб працює 24/7. Епідемічна ситуація прогнозована та керована. Але загальне епідблагополуччя населення залежить від кожного з нас”, – підсумували у відомстві.
Ціни на український соняшник протягом тижня підвищилися на 11,5% на тлі зростання біржових цін на рослинні олії та становили 14000-14500 грн/тонна і зростатимуть далі, повідомили експерти аналітичного центру кооперативу “ПУСК”, створеного в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Минулого тижня на світових біржах дуже підскочила в ціні соєва олія, що потягнуло за собою фізичний ринок, ціни на сировину для виробництва рослинних олій, зокрема ціни на соняшник”, – пояснили аналітики.
Це призвело до того, що поточний тиждень розпочався з цінового діапазону на соняшник близько 14000-14500 грн/тонна, тоді як минулий починався з цін на рівні 12000-12500 грн/тонна.
“Рівномірно ринок від падіння переходить до зростання. Днями Індія купила 80 тис. тонн соняшникової олії з України, що сприяло зростанню цін на рослинну олію на умовах FOB на $60-70/тонна, на умовах СРТ олія подорожчала на $100-110/тонна. Ринок активізувався, найімовірніше, соняшник пройшов “цінове дно” цього сезону”, – підкреслили в аналітичному департаменті кооперативу “ПУСК”.
Експерти нагадали, що в липні заводи почнуть переробляти ріпак, що може призвести до просідання цін на соняшник у другій половині липня.
Подальше зростання цін на соняшник буде помірним, вони не перевищать 15 500 грн/тонн, прогнозують у “ПУСК”.
Агрохолдинг ІМК планує у 2023-2033 рр. інвестувати близько $233 млн у реалізацію Smart Green Strategy.
Як повідомила група компаній на Варшавській фондовій біржі у вівторок, ця стратегія спрямована, зокрема, на підвищення операційної ефективності, зниження споживання викопного палива, скорочення викидів парникових газів та інвестування в купівлю сільськогосподарських земель в Україні.
За інформацією агрохолдингу, за кожним стратегічним напрямом розроблено проєкти сталого сільського господарства.
Зазначається, що кошти на реалізацію стратегії надходитимуть із власних джерел і позикових коштів. Їх спрямують на підвищення операційної ефективності завдяки впровадженню нових технологій та сталого екологічного розвитку.
Зазначено, що агрохолдинг має намір повністю замінити обладнання для обприскування сільгоспкультур для скорочення на 50% використання пестицидів. Також планується замінити зерносушарки на більш продуктивні та перевести частину з них на біопаливо для зниження споживання природного газу. Крім того, компанія планує модернізувати сівалки, щоб забезпечити більш швидкий і якісний посів.
Крім цього, у 2023 році агрохолдинг планує закупити 75 нових зерновозів. За його оцінкою, це знизить споживання дизельного палива і викиди вихлопних газів, а також дасть змогу компанії перевозити врожай для подальшого експорту.
До 2033 року ІМС має намір перевести 80% оброблюваного земельного банку на технологію спрощеного обробітку ґрунту (перехід від оранки до глибокого розпушування), що дасть змогу скоротити викиди СО2 і поліпшити стан ґрунтів.
Згідно з прес-релізом, частину коштів ІМК спрямує на купівлю землі, скориставшись змінами законодавства, завдяки яким агрокомпанії можуть купувати землю у власність. Поки що оброблювана агрохолдингом земля перебуває в оренді.
Програмою передбачено також розвиток і підтримку місцевих громад у регіонах, де працюють ферми ІМК.
“Наша стратегія враховує напрямок інтеграції України з ЄС і пов’язану з цим необхідність скорочення викидів газу та скорочення споживання викопного палива. Наша програма довгострокова, але окремі її елементи ми реалізуємо вже цього року”, – повідомив президент агрохолдингу Алекс Ліссіца.
ІМК спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних культур і виробництві молока в Україні. Обробляє близько 123,3 тис. га землі в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях. Володіє потужностями зі зберігання 554 тис. тонн зернових і олійних культур.
Агрохолдинг ІМК у січні-березні 2023 року одержав $4,10 млн чистого збитку, що у 2,6 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року, і багато в чому зумовлено зростанням витрат на логістику та дистрибуцію. Виручка холдингу збільшилася на 11% – до $41,96 млн, з якого $35,03 млн склав експорт. Валовий прибуток ІМК завдяки зниженню собівартості зріс у 3,9 раза – до $8,60 млн. Через зростання витрат на логістику та дистрибуцію вдвічі (до $9,40 млн) зафіксовано операційний збиток у $2,85 млн, що вдвічі краще за показник першого кварталу 2022 року.
Структура затверджених видатків державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
