ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, у січні-червні 2023 року перевезло власним флотом із філії “Бессарабська” (Ізмаїл) до румунської Констанци близько 80 тис. тонн, або 15% від загального обсягу перевезень компанії за вказаний період.
Як повідомляється на сайті зернотрейдера, це стало можливим завдяки передислокації флоту з Миколаєва, що передбачала розбирання плавзасобів, перевезення їх суходолом на Дунай і подальше збирання у філії “Бессарабська”. Загалом у такий спосіб вдалося перевезти два портові буксири “Нібулон-12” і “Нібулон-14”, буксири “Нібулон-3” і “Нібулон-11” та дві вантажно-розвантажувальні машини Terex Fuch mhl 385.
У повідомленні зазначено, що “Нібулон” також почав надавати послуги буксирування, швартування і відшвартування суден на Дунаї. У січні-червні 2023 року кількість відпрацьованих таким чином годин збільшилася у 18 разів.
“Навесні “Нібулону” вдалося відновити перевезення на середньому Дніпрі. Наразі тут працюють буксири “Нібулон-10”, “Гермес-2” і несамохідні баржі УАК-1, УАК-2, УАК-3, УАК-4, а філія “Кременчуцька” виконує роль центрального перевалочного хаба, що здійснює приймання зерна з водного транспорту і перевантаження у вагони”, – наголосили у пресслужбі зернотрейдера та додали, що впродовж квітня-травня 2023 року в такий спосіб транспортували понад 15 тис. тонн зернових.
При цьому наголошується, що судноплавна компанія зернотрейдера планує збільшити обсяги надання послуг стороннім організаціям в Ізмаїлі, а також нарощувати обсяги перевезень на Констанцу за рахунок оптимізації маршрутів.
“Досвід проходження морських шляхів, отриманий взимку та навесні, дає змогу компанії обирати саме морські маршрути слідування замість руху Дунаєм, що впливає на швидкість обертання флоту”, – резюмували в “Нібулоні”.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
У рамках українсько-африканського ренесансу Україна прагне розвивати відносини взаємної поваги та вигоди з африканськими країнами, зокрема, пропонує низку вигідних напрямів співпраці для нового керівництва Нігерії, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю нігерійському виданню The Guardian Nigeria.
“У травні я став першим міністром закордонних справ України, який взяв участь у церемонії інавгурації президента в країні Африки. Нею стала саме Нігерія. Цей факт свідчить про прихильність України до розвитку відносин із новим керівництвом Нігерії. У такий спосіб ми демонструємо й іншим африканським країнам, що Україна прагне розвивати партнерство на засадах взаємоповаги та спільних вигод”, – заявив він, повідомляє пресслужба МЗС України.
За словами Кулеби, Україна зробила кроки назустріч у дусі взаємоповаги і тепер розраховує на відповідні кроки нового керівництва Нігерії для розвитку взаємовигідних відносин.
“Ми пропонуємо збільшити обсяги торгівлі та розглянути можливість залучення українських будівельних компаній у проєкти в Нігерії. Україна також має великий досвід у цифровізації. Наша програма “Держава в смартфоні” дає змогу громадянам робити майже все онлайн, отримувати державні послуги. Ми готові поділитися з вами цим досвідом. Іншим перспективним напрямом співпраці є кібербезпека. Нігерія є однією з країн, які потерпають від найбільшої кількості кібератак. Ми знаємо, як ефективно їм протистояти”, – сказав він.
Кулеба також наголосив, що Формула миру, запропонована президентом України Володимиром Зеленським, є єдиним реальним способом відновлення справедливого і стійкого миру в Україні.
“Уявіть, якщо Нігерія, не дай Боже, зазнала б агресії – чи погодилися б ви віддати частину своєї території, дозволити комусь окупувати її та катувати ваших людей? Ви б не погодилися на це. Перебуваючи на інавгурації вашого президента, я бачив вашу армію. Я переконаний, що ваші воїни рішуче билися б за вашу землю. Це те, що сьогодні ми робимо. Ми не починали цю війну. Військові дії відбуваються на нашій території, але ми знаємо, за що воюємо: за свободу і безпеку своїх громадян. І це мотивує нас боротися проти загарбників”, – заявив міністр.
ПАТ “Укртрансгаз” (Київ) 15 червня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту, повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана ціна закупівлі відповідних послуг – 229,5 тис. грн.
Останній день подання заявки на участь – 23 червня.
“Укртрансгаз”, 100% якого належить НАК “Нафтогаз України”, експлуатує систему магістральних газопроводів і 12 підземних сховищ газу країни.
Страхова група “ТАС” (Київ) у травні 2023 року зібрала 275,8 млн грн страхових платежів, що на 62,2% перевищує обсяг надходжень компанії за аналогічний період 2022 року.
Згідно з повідомленням на сайті страховика, за договорами КАСКО було залучено 55,24 млн грн премій, що становить 20,03% від сукупної суми платежів компанії за місяць і на 82% перевищує зазначений показник за травень-2022.
На 46,9% зросли і надходження з ОСЦПВ – до 96,89 млн грн, або 35,13% від загального обсягу травневих премій.
Частка “Зеленої карти” в портфелі компанії склала 19,9%, або 54,89 млн грн – на 37,9% більше, ніж у травні минулого року.
Водночас за договорами добровільного медичного страхування компанія зібрала за звітний період 15,74 млн грн платежів, за договорами страхування майна – 4,69 млн грн, що на 72,4% перевищує відповідний показник за останній місяць весни 2022 року.
Обсяг надходжень СГ “ТАС” за іншими договорами страхування за результатами травня сягнув 48,35 млн грн.
Міністр з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії Флорін Барбу має намір просити Європейську Комісію продовжити обмеження на імпорт сільгосптоварів з України до кінця року і розширити список забороненої для ввезення агропродукції.
“Заборона діє до 15 вересня. Я проведу дискусію зі своїми колегами з інших країн, і ми будемо просити продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику я постараюся додати ще до 10 продуктів”, – цитує Euractiv виступ Барбу в парламенті Румунії в середу.
За його словами, до списку заборон на імпорт можуть бути включені мед і м’ясо, а також “інші румунські пріоритети, щоб фермери могли продавати місцеву продукцію”.
Як повідомлялося, заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня та замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема Польщею, Болгарією, Угорщиною та Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших видів агропродукції походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Єврокомісія 5 червня продовжила до 15 вересня обмеження на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, вважаючи, що спровоковані таким імпортом проблеми ще не подолано. У новому регламенті відсутня можливість постачати на ринки зазначених країн цих зернових та олійних за контрактами, укладеними до 2 травня.
Румунія була єдиною з п’яти прифронтових країн, яка не запроваджувала заборону на імпорт українських сільгосптоварів до офіційного рішення Європейської Комісії.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні цього року перевезла у сполученні з Європейським Союзом у 2,3 раза більше пасажирів (786 тис.) порівняно з аналогічним періодом 2022 року, повідомила пресслужба УЗ у Телеграм-каналі.
Крім того, за п’ять місяців перевезено на 6,4% пасажирів більше, ніж за такі самі періоди 2016-2019 років, коли у сполученні з ЄС і назад залізницею було перевезено сукупно 735 тис. осіб, підрахували у пресслужбі.
“За 5 місяців 2023 року “Укрзалізниця” у сполученні з ЄС перевезла більше пасажирів, ніж за той самий період сумарно протягом чотирьох попередніх (доковідних) років”, – ідеться в повідомленні УЗ у середу.
При цьому уточнюється, що за п’ять місяців 2016 року було перевезено 19,8 тис. пасажирів, 2017 – 98,2 тис., 2018 – 230,4 тис., 2019 – 387,2 тис., 2020 – 171,7 тис. осіб. Дані січень-травень 2021 року не наводять, але 2022 року в цей період УЗ перевезла 341,6 тис. пасажирів у ЄС.
Компанія зазначає, що простежується чіткий тренд повернення українців додому: кількість людей, які від початку 2023 року виїжджали з країни, становить 369 тис. осіб, а у зворотному напрямку – в Україну – 417 тис. осіб.
В УЗ також уточнили, що якщо 2016 року в сполученні з ЄС курсувало лише 8 поїздів, то зараз їхня кількість зросла до 27, з яких 15 сформувала “Укрзалізниця”, а решту – іноперевізники.
Компанія нагадала, що, з огляду на збільшення попиту з минулого року на залізничні сполучення через повномасштабне вторгнення Росії, УЗ розширює сполучення з іншими країнами, зокрема запустила сім нових поїздів: №19/20, №23/24 “Київ-Хелм”, №32/31 “Запоріжжя-Перемишль”, №53/54, № 89/90 “Київ-Перемишль”, №73/74 “Харків-Перемишль” і № 93/94 “Харків-Хелм”.
