Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України 30 травня зареєструвала звіт про результати емісії відсоткових незабезпечених облігацій ТОВ “Нова пошта” серії “D” загальним номінальним обсягом 800 млн грн без здійснення публічної пропозиції.
Згідно з інформацією “Стандарт-Рейтинг”, який присвоїв випуску облігацій “Нової пошти” серії “D” кредитний рейтинг “uaAA”, їх випущено з погашенням із 27 до 31 січня 2025 року зі щоквартальною виплатою відсотків і номінальною ставкою 23% річних.
Зазначається, що 29% від обсягу залучених коштів буде спрямовано на підтримку операційних потужностей емітента, 25% – на створення безпечних місць для працівників емітента та 46% – інвестиції в BDF контейнери, контейнеровози та пластикові контейнери для посилок.
Як повідомлялося, у лютому цього року “Нова пошта” погасила випущені в березні 2020 року облігації серії “В” на 700 млн грн.
Термін обігу облігацій серії “С” – до 12 січня 2024 року, номінальна відсоткова ставка за ним – 24% річних.
За даними “Стандарт-Рейтинг”, виручка “Нової пошти” в першому кварталі 2023 року зросла у 2,1 раза, або на 113,2% – до 8 млрд 83,1 млн грн, EBITDA – майже в 4,4 раза, до 1 млрд 307,8 млн грн, а чистий прибуток – майже у 8 разів, до 1 млрд 54,91 млн грн.
Заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію та Болгарію, запроваджену 2 травня на період до 5 червня, продовжать до 15 вересня, повідомив міністр сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі Робер Телуш.
“Він (відповідний регламент) ще не затверджений і не опублікований, але в нас є інформація про те, що Єврокомісія продовжила заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України до середини вересня 2023 року”, – процитувала міністра прес-служба польського відомства в понеділок увечері.
За інформацією Телуша, якщо інформація про заборону ввезення підтвердиться, відзавтра до Польщі не зможе надходити зерно за контрактами, укладеними до 2 травня 2023 року.
Польський міністр також повідомив, що переговори з так званими прикордонними східно-європейськими країнами та Єврокомісією триватимуть. На них обговорюватимуть перспективу подальшого продовження заборони на імпорт українського зерна в ці країни після 15 вересня 2023 року.
Заборону можуть зробити більш гнучкою з урахуванням специфіки окремих країн, зазначили в аграрному міністерстві Польщі.
Говорячи про експорт зерна, Телуш повідомив, що в березні з Польщі було експортовано 1,054 млн тонн зернових, у квітні – 1,152 млн тонн і стільки ж було експортовано в травні.
“Це дає загалом понад 3 мільйони тонн зернових, що експортуються з Польщі. При цьому імпорт падає. У лютому було 270 тис. тонн, у березні 260 тис. тонн, а у квітні всього 49 тис. тонн”, – резюмував міністр.
Як повідомлялося, у понеділок вранці Телуш повідомив про отримання від ЄС проєкту нової постанови щодо продовження заборони імпорту чотирьох видів зернових та олійних з України до п’яти країн до 15 вересня 2023 року і висловив сподівання, що її буде запроваджено вже з 6 червня.
Речниця Єврокомісії з питань сільського господарства і торгівлі Міріам Гарсіа Феррер на брифінгу опівдні уточнила, що на цьому етапі рішення ще не ухвалено, обговорення тривають.
Заборона ЄС на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України набула чинності 2 травня і замінила односторонні рішення про заборону імпорту, запроваджені прикордонними з Україною країнами, зокрема, Польщею, Болгарією, Угорщиною, Словаччиною, на порушення Угоди про асоціацію та внутрішніх норм Євросоюзу ще з 28 квітня.
Як зазначав ЄС, Болгарія, Угорщина, Польща і Словаччина зобов’язалися скасувати односторонні заходи щодо цих та всіх інших товарів походженням з України, а також вільно пропускати транзит.
Кількість біженців з України в окремих країнах станом на 23.05.2023
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Дунайські порти в травні перевалили рекордний обсяг вантажів – понад 3 млн тонн, повідомила Адміністрація морських портів (АМПУ) у Facebook.
“За оперативними даними, понад 3 млн тонн перевалили дунайські порти в травні. Це абсолютний рекорд для портів цього регіону”, – констатують в АМПУ.
Такий результат, як зазначається в повідомленні з посиланням на керівника АМПУ Юрія Литвина, досягнуто завдяки відповідальним і злагодженим діям бізнесу, команди АМПУ та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.
“Розвиток Дунайського кластера – це одне з пріоритетних завдань нашого підприємства. Уже зараз відомі світові компанії інвестують у розвиток портових потужностей і флоту на Дунаї, що дає змогу постійно збільшувати обсяг експорту та імпорту продукції. Цього місяця державні та приватні стивідорні компанії оновили свої історичні рекорди”, – сказав він.
Розвиток портів Дунайського кластера, зазначається в повідомленні, – у пріоритеті європейських партнерів. Єврокомісія і Дунайська комісія зі співробітництва з адміністрацією Нижнього Дунаю, Міністерство транспорту Румунії опікуються збільшенням пропускної спроможності Сулинського каналу, оскільки від цього залежить продуктивна робота портів Дунайського регіону.
Як очікується, до кінця 2023 року обсяг перевалки вантажів у дунайських портах може зрости до 20 млн тонн проти 16 млн тонн у 2022 році, що втричі більше довоєнного рівня.
Ціни на нафту посилили підйом вдень у понеділок, інвестори оцінюють підсумки зустрічі ОПЕК+ на минулих вихідних.
Серпневі ф’ючерси на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 14:24 кв подорожчали на $1,37 (1,8%) – до $77,5 за барель.
Котирування ф’ючерсів на WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу підвищилися на $1,37 (1,91%) – до $73,11 за барель.
Минулої п’ятниці Brent зросла в ціні на 2,5%, WTI – на 2,3%.
Країни ОПЕК+ на засіданні у Відні 4 червня ухвалили рішення знизити рівень квот на видобуток нафти ще на 1,4 млн барелів на добу – до 40,46 млн барелів. Держави, які добровільно знижують видобуток із травня на 1,66 млн б/д, продовжать скорочення на весь 2024 рік.
Тим часом Саудівська Аравія вже поточного року додатково скоротить видобуток на 1 млн б/д і думатиме про можливе продовження такого заходу щомісяця залежно від ситуації на ринку задля її стабілізації.
“Саудівська Аравія активніше за більшість інших членів ОПЕК прагне підтримати ціни на нафту вище позначки $80 за барель, оскільки це важливо для балансу бюджету країни на цей рік”, – написав аналітик DBS Bank Сурво Саркар.
За оцінками консалтингової компанії Rystad Energy, додаткове скорочення видобутку королівством посилить дефіцит на світовому ринку до 3 млн барелів на добу в липні, що надасть підтримку цінам найближчими тижнями.
Кількість загиблих і поранених цивільних осіб в Україні з 24.02.2022 по 02.05.2023 – ООН
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
