Національний банк України (НБУ) минулого тижня скоротив продаж доларів на міжбанківському ринку на $131,6 млн, або на 17,9% – до $602,7 млн, тоді як ослаблення гривні сповільнилося до 12,8 коп. з 37,4 коп. тижнем раніше.
Як свідчить інформація Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне від’ємне сальдо купівлі та продажу юридичними особами валюти зросло до $74,2 млн з $36,6 млн за такий самий період тижнем раніше і сумарно склало $297 млн.
У той же час на готівковому ринку, навпаки, було зафіксовано зменшення купівлі валюти населенням: з суботи по четвер негативне сальдо склало $21,3 млн проти $29,6 млн на позаминулому тижні. Купівля безготівкової валюти всі ці дні перевищувала її продаж.
Офіційний курс гривні до долара, який розпочав минулий тиждень з позначки 41,6027 грн/$1, за три дні ослаб до 41,7607 грн/$1, але завершив тиждень на рівні.
На готівковому ринку курс долара за минулий тиждень змінювався по траєкторії 41,7565 грн/$1 офіційного, а загальне ослаблення гривні склало близько 25 коп до рівнів: купівля – близько 41,70 грн/$1, а продаж – близько 41,80 грн/$1.
Наприкінці минулого тижня агентство Bloomberg повідомило про тиск з боку Міжнародного валютного фонду щодо збільшення темпів девальвації гривні, але інформація про вплив цього фактора поки що відсутня, хіба що в перший день торгів цього тижня гривня ще трохи подешевшала – до 41,7624 грн/$1.
“Валютний ринок України, як і раніше, перебуває під впливом стратегії контрольованої гнучкості з боку Національного банку України… З початку жовтня гривня плавно слабшає до долара. У схожому ритмі змінюється курс на готівковому ринку«, – охарактеризували ситуацію експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну КИТ Group.
Вони додали, що на міжбанківському ринку в жовтні помітне зростання попиту, і НБУ змушений збільшувати інтервенції. На думку експертів, цей тренд, з одного боку, є сезонним, адже восени зростає потреба компаній у валюті для здійснення платежів, з іншого, додатковим фактором впливу на гривню стало посилення обстрілів енергетичної та газової інфраструктури України, що призводить до зростання обсягів імпорту газу та енергетичного обладнання.
«Короткостроково (1–1,5 тижні): базовий діапазон 41,4–41,9 грн/$1 з імовірним тяжінням до верхньої межі прогнозу», – такий прогноз курсу на готівковому ринку дали в «КИТ Group».
У середньостроковій перспективі (2–3 місяці), на думку її експертів, курс буде перебувати в діапазоні 41,30–42,00 грн/$1. Вони вважають, що якщо ФРС піде на жовтневе зниження ставки, а ризики торговельної війни між США і Китаєм послаблять свій вплив, фундаментальний рух долара на міжнародному ринку може піти до зміцнення, що також буде впливати і на курс в Україні. Однак внутрішньоукраїнський контекст очікувань продовження масштабних обстрілів інфраструктури та погіршення ситуації в енергетиці, а також висока потреба в зростанні обсягів імпорту можуть зіграти на більш швидке зміцнення долара на українському валютному ринку.
“Довгостроково (6+ місяців): сценарій поступової девальвації гривні зберігається. За умови ритмічного надходження міжнародної допомоги орієнтир — 43,20–44,40 грн/$1 до середини 2026 року з урахуванням поточного контексту ситуації в Україні«, — йдеться в коментарі »КИТ Group”.
Джерело: https://bank.gov.ua/ua/markets
https://interfax.com.ua/news/projects/1113033.html
Кабінет міністрів України виділив із резервного фонду державного бюджету 6 млрд грн для здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави.
Згідно з розпорядженням уряду №1135 від 18 жовтня, кошти виділені на здійснення заходів, пов’язаних із зміцненням обороноздатності держави та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру, зокрема для будівництва захисних споруд об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти (захист тягових підстанцій із рівнем первинної напруги 150 (110) кВ) та сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури (постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення).
Міністерству розвитку громад та територій (для акціонерного товариства “Українська залізниця”) виділено 800,5 млн грн; обласним державним адміністраціям (для обласних військових адміністрацій) — 5,2 млрд грн.
Як повідомлялося раніше, кошти підуть на укріплення енергетичних, транспортних і життєво важливих систем – від генераторів та акумуляторних станцій до будівництва інженерного захисту, що дозволить швидше зводити захисні споруди, оперативно відновлювати пошкоджені об’єкти й забезпечувати безперебійну роботу енергетики.
Членкіня наглядової ради АТ “Кременчуцький завод дорожніх машин” (Кредмаш, Полтавська обл.) Олена Степаненко збільшила свій пакет акцій товариства до 20% з 4%, зокрема, за рахунок прямого відчуження 15,97% акцій, що належали голові наглядової ради – президенту “Кредмаша” Миколі Данилейку, померлому у квітні 2025 року.
Згідно з інформацією компанії у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), крім того, зі складу акціонерів вийшов Борис Мунтян, якому належало 5,07% акцій АТ “Кредмаш”. Мунтян до 2002 року обіймав посаду директора “Кредмашу”, на якій його змінив Данилейко.
Олена Миколаївна Степаненко – ймовірно донька Миколи Данилейка ( в інтерв’ю місцевій пресі він розповідав, що має доньку Олену – ІФ-У).
Станом на перший квартал поточного року, за даними НКЦПФР, у складі акціонерів АТ “Кредмаш”, яким належить більше 5% статутного капіталу, також керівник підприємства Олександр Тверезий (10,21%) та ТОВ “КДМ Інвест” (9,81%), кінцевими бенефіциарами якого, за даними opendatabot, є Олександр Тверезий та Олена Степаненко (по 49,95%).
У складі акціонерів АТ “Кредмаш” також ТОВ “Євроавтоматизація” (9,6%), кінцевим бенефіциаром якого вказаний Олег Оксак.
“Кредмаш” спеціалізується на розробці та виготовленні асфальто- і ґрунтозмішувальних установок, запасних частин до будівельної та дорожньої техніки, автоцистерн, автобітумовозів, чавунного і сталевого лиття.
Завод 2024 року скоротив чистий дохід від реалізації продукції на 23% порівняно з 2023 роком – до 143,65 млн грн, збиток скоротився майже на 23% – до 13,08 млн грн.
Як повідомлялося, у довоєнному 2021 році завод реалізував продукцію на 1,2 млрд грн. У червні 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу Кременчука було частково зруйновано промислові об’єкти заводу.
Один із найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП “Нібулон” менше ніж за рік окупив близько $1 млн інвестицій в цифровий двійник елеваторів, розроблений на базі ERP-системи IT-Enterprise, за рахунок зменшення кількості працівників та втрат зерна.
“В умовах дефіциту кадрів система дозволяє зменшити залежність від ручної праці… Раніше на одному елеваторі працювало 80-100 людей, сьогодні — близько 20-30”, – йдеться у спільному релізі компаній в понеділок.
Зазначається, що впровадження нової системи від IT-Enterprise покращило точність обліку та знизило втрати зерна на 1%.
“Ми покращили кількісно-якісний облік та автоматизували кожен крок процесу: рух зерна від моменту потрапляння на елеватор до відвантаження кінцевому споживачеві, включно із контролем якісних показників збіжжя та ресурсів, витрачених на його обробку”, — цитуються у релізі слова ІТ-директора “Нібулону” Миколи Ряська.
Окрім того, вдалося забезпечити прозорий доступ до параметрів якості зерна, визначених в результаті лабораторних досліджень. Зокрема, тепер дані доступні у мобільному застосунку разом з іншою оперативною інформацією.
Агрохолдинг уточнив, що інтегрував цифровий двійник 23-х елеваторів у 2024 році. “Цифровий двійник — це цифрова копія виробництва, яка оновлюється в режимі реального часу на основі даних з сенсорів та інших джерел. Це дозволяє ефективно моделювати режими роботи елеваторів та керувати всіма процесами з будь-якого місця у світі”, — прокоментував проєкт СЕО та засновник IT-Enterprise Олег Щербатенко.
Як повідомляв раніше власник і СЕО “Нібулону” Андрій Вадатурський, компанія у 2024 року інвестувала у діджиталізацію виробничих процесів $2 млн, які були спрямовані в створення цифрової копії елеватора і мобільний додаток. За його словами, софт встановлено на всіх елеваторах зернотрейдера та об`єднано у спільну мережу.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
В цьому році “Нібулон” планує збільшити експорт зерна до 4 млн тонн з 2,5 млн тонн торік, його земельний банк скоротився до тис. га, а кількість працівників – 6 тис. до менш ніж 2 тис.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за видами бізнесу
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-вересні 2025 року зменшився на 14% порівняно з січнем-вереснем 2024 року, тоді як за результатами січня-серпня падіння складало 8,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 4,4%, а рослинництва – на 16,4% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому в рослинництві основне падіння прийшлося на підприємства – 20,9%, тоді як в господарствах населення його скорочення становило 6,1%.
В той же час у тваринництві ситуація була зворотною: підприємства зменшили виробництво всього на 1,4%, тоді як господарства населення – на 8,9%.
Значне падіння виробництва зафіксовано у Донецькій, Херсонській та Дніпропетровській областях, де обсяг виробництва впав відповідно на 43,9%, 33,1% та 24,4%. При цьому у випадку з Донецькою областю сталося падіння виробництва продукції тваринництва підприємствами у 18,5 раза.
Більше ніж 20% скорочення агровиробництва також відбулося у Сумській та Чернігівській області, які страждають від постійних обстрілів, але окрім них в цьому списку і Хмельницька область.
Щодо зростання, то воно за результатами дев’яти місяців, було зафіксовано лише в одній області, де за час війни було найменше обстрілів – Закарпатській та склало 2,7%, у тому числі втричі зросло виробництво продукції тваринництва підприємствами.
Як повідомлялося, за результатами восьми місяців цього року виробництво продукції рослинництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9%. У тому числі у підприємствах в січні-серпні поточного року падіння виробництва продукції рослинництва склало 12,2%, а тваринництва – 2,4%, тоді як в домогосподарствах – відповідно 5,3% та 8,6%.
