Аграрна група Ristone Holdings завершує жнива на площі близько 38 тис. га і паралельно фінішує з сівбою озимих культур, під які відвів 26,8 тис. га, повідомила пресслужба агрохолдинга у Facebook.
“Основною культурою цьогорічних жнив став соняшник. Як і планувалося навесні, цією стратегічно важливою та високорентабельною культурою було засіяно 29 тис. га. На сьогодні збір соняшнику з цих площ повністю завершено”, – констатували в аграрній групі.
Крім того, аграрії холдингу зібрали 5,5 тис. га кукурудзи та 350 га сої, завершивши таким чином збиральну кампанію-2025.
Паралельно зі збором врожаю, господарства Ristone Holding готували грунт для посівної кампанії під урожай 2026 року. На полях проводилась оранка під зяб, що є ключовим агротехнічним заходом для накопичення вологи, покращення структури ґрунту та боротьби з бур’янами і шкідниками. Заключним етапом осінніх робіт стала сівба озимих культур, яка наразі знаходиться на фінальній стадії.
Під урожай 2026 року агрохолдинг засіяв озимою пшеницею 23 тис. га, озимим ріпаком – 3,8 тис. га.
Група компаній Ristone Holdings – сільськогосподарський вертикально інтегрований холдинг, до складу якого входять: ТОВ “Дніпромлин”, ТОВ “Хлібзавод №10”, ТОВ “Орільський об’єднаний елеватор”, ТОВ “Агрофірма Орільська”, ТОВ “Агроальянс”, ДП “Агрофірма “Вікторія”, ТОВ “Агрофірма ім.Горького”, СТОВ “Злагода” тощо.
Ristone Holdings обробляє 65,8 тис. га на території Дніпропетровської, Харківської та Запорізької областей. Займається вирощуванням зернових і технічних культур, тваринництвом, виробництвом та оптово-роздрібною торгівлею сільгосппродукцією, зокрема, борошна, хліба, хлібобулочної продукції тощо.
Засновником і головою наглядової ради Ristone Holdings є Вадим Нестеренко.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру львівському бізнесмену і затримали екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами державного підприємства ЕК «Укренерго».
«ДБР під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора повідомило про підозру львівському бізнесмену і затримало екс-голову правління “Укренерго” за підозрою в шахрайському заволодінні коштами »НЕК «Укренерго», – повідомляє ДБР у телеграм-каналі у вівторок.
«Організував схему львівський бізнесмен, якого ДБР вже раніше викрило на закупівлі неякісного одягу для потреб ЗСУ на понад 1 млрд грн», – зазначили у відомстві.
За інформацією бюро, у 2018 році під час проведення тендерів на реконструкцію зовнішньої огорожі підстанцій Південної та Західної енергосистем чиновник вступив у змову з представниками приватної компанії.
У той час, як уточнюють у ГБР, він обіймав посаду заступника директора з інвестицій ДП «НЕК »Укренерго”.
«Між сторонами було укладено два договори на загальну суму понад 68 млн грн. Після цього держпідприємство перерахувало підряднику понад 13,7 млн грн авансових платежів, які зловмисники привласнили», – зазначають у бюро.
У повідомленні ДБР не вказані імена фігурантів. Йдеться про екс-голову «Укренерго» Володимира Кудрицького та львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича.
Раніше джерело агентства «Інтерфакс-Україна» в правоохоронних органах повідомило, що співробітники ДБР затримали у Львівській області колишнього главу «Укренерго» Володимира Кудрицького і готували йому підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах.
Співрозмовник агентства уточнив, що йдеться про справу бізнесмена Ігоря Гринкевича і ймовірне заволодіння коштами державної компанії під час тендерів на реконструкцію об’єктів енергосистеми ще в 2018 році.
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Елеватор потужністю 40 тис. тонн зберігання будують у Хмельницькій області, повідомила компанія ТОВ «АктивПроект», яка займається монтажем.
“У Хмельницькій області триває будівництво ще одного елеватора. Замовник вирішив реалізувати проєкт у повному обсязі одразу, без поділу на черги”, – написала компанія на фейсбук-сторінці.
Загальна потужність зберігання складе 40 тис. тонн. Продуктивність транспортного обладнання – 100 тонн/год.
«Особливістю цього об’єкта є встановлення тензодатчиків на бункері відвантаження, що забезпечить точне дозування і спростить процес завантаження зерна в автомобільний транспорт», – акцентували в «АктивПроект».
ТОВ «АктивПроект» спеціалізується на комплексному проєктуванні та монтажі об’єктів зберігання і переробки зерна (елеваторів, комбікормових, борошномельних, олійно-екстракційних, крупозаводів), товарних складів і логістичних комплексів.
Українські аграрії станом на 28 жовтня 2025 року засіяли 5,349 млн га озимих культур, що становить 72% від прогнозованих площ, роком раніше на 22 жовтня було засіяно 5,7 млн га.
Згідно з даними на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства, посіви озимої пшениці за тиждень зросли до 3,858 млн га (4,1 млн га), ячменю — до 382,2 тис. га (486,1 тис. га), жита — до 63,2 тис. га (66 тис. га) .
«Серед лідерів за посівами зернових культур — Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська, Тернопільська та Чернігівська області вже завершили сівбу», — зазначило міністерство.
За його даними, рапс на 21 жовтня посаджений на площі 1,05 млн га (торік – 1,05 млн га).
«Найбільше – у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. Наразі аграрії 14 областей завершили посів озимого рапсу», – йдеться в повідомленні.
Мінекономіки раніше оприлюднило прогнозні показники площі посіву озимих зернових культур під урожай-2026. У міністерстві очікують, що українські аграрії скоротять площі посіву озимих на 5,1% – до 5,368 млн га. При цьому площі під озимою пшеницею будуть меншими на 4,4% – 4,778 млн га, озимим ячменем – на 2,7%, 576,1 тис. га, озимим ріпаком – на 5,5%, 1,114 млн га. Водночас посіви озимого жита будуть збільшені на 7,6% – до 69,3 тис. га.
