Ukraine open for business

11-й Київський міжнародний економічний форум відбудеться у Києві 16 жовтня

16 жовтня у Києві відбудеться 11-й Київський міжнародний економічний форум – провідний майданчик для діалогу бізнесу, держави, суспільства та міжнародної спільноти. Тема цьогорічного Форуму – “Ukraine 2.0: The Power of People”, вона відображає ключову ідею: відновлення та модернізація України в умовах війни і глобальної турбулентності залежать від конкретних рішень і дій людей – у бізнесі, державі, освіті та на виробництві.

Форум збере 1000+ лідерів українського та міжнародного бізнесу, представників Уряду, інвесторів і світових експертів, аби дати практичні відповіді: як залучати інвестиції, масштабувати виробництво, інтегруватися у глобальні ланцюги, будувати енергетичну стійкість і зберігати конкурентоспроможність в умовах війни та глобальних змін.

У програмі Форуму 15 панельних дискусій, в яких візьмуть участь 100+ спікерів.

Зокрема, серед дискусій Форуму:

Глобальні зміни, локальні рішення – про економіку у світі трансформацій;

Make Ukraine Industrial Again – як перетворити промисловість на драйвер зростання;
In People We Trust – де взяти кваліфіковані кадри та як долати соціальні виклики;
Майбутнє буде світлим – про енергетичну стійкість;
Боротьба України за майбутнє в умовах світового хаосу – про місце України у новій світовій конфігурації;

«Україна переживає затяжний конфлікт і значний економічний тиск. Але світ теж стрімко змінюється: технологічна революція, нова гонка озброєнь, енергетичний перехід, демографічні зміни. Повернення до 2022 року неможливе – перед нами інша реальність і нові можливості. Тому на КМЕФ ми шукатимемо відповіді на низку питань: якою стане Україна завтра, як розвиватимуться її економіка, промисловість та енергетика. І головне – які люди будуть будувати й жити в цій новій Україні», – наголошує Юрій Пивоваров, CEO КМЕФ.

Серед спікерів Форуму:

Представники міжнародної спільноти
Джордж Фрідман, Засновник і голова аналітичного центру Geopolitical Futures (онлайн);
В’ячеслав Домбровскіс, Міністр економіки та енергетики Латвії (2014), Міністр освіти та науки Латвії (2013-2014);
Едвард Мермельштейн, Комісар з міжнародних справ міста Нью-Йорк (2022-2025);
Топі Паананен, Генеральний директор Peikko Group;
Адам Сікорський, Президент правління UNIMOT S.A.;
Теймур Тагієв, Керівник апарату NEQSOL Holding.

Лідери бізнесу та топ-менеджери:

Максим Тімченко, Генеральний директор ДТЕК;
Василь Даниляк, СЕО групи компаній ОККО;
Зоя Литвин, Засновниця громадської спілки «Освіторія» та очільниця GovTech-центру GGTC Kyiv від WEF та МінЦифри;
Олена Вовк, Співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech;
Вячеслав Климов, Співвласник компанії Нова пошта та групи компаній NOVA;
Ігор Ліскі, Засновник інвестиційної компанії EFI Group.

«Найбільша сила і драйвер країни – це люди. Ті, хто захищають, відновлюють, створюють, приймають політичні рішення, навчають дітей, інвестують в підприємництво, культуру та нові технології, щодня розвиваються самі та обирають розвивати Україну попри виклики часу. КМЕФ 2025 – простір для рішень і партнерств, які визначатимуть, у якій країні ми будемо жити завтра», – зазначає Василь Хмельницький, Ініціатор КМЕФ, засновник холдингу UFuture.

До дискусійних панелей також долучаться учасники з державного сектору – представники Кабінету Міністрів, Офісу Президента України та Верховної Ради.

Реєстрація та оновлення програми: на офіційному сайті Форуму.

Цьогоріч оргкомітет спрямує частину коштів від продажу квитків на підтримку БФ «Соборна Україна», який допомагає сім’ям захисників, загиблих на війні. Всі охочі можуть зробити додаткові пожертви фонду за посиланням.

Київський міжнародний економічний форум – провідна платформа, що об’єднує представників міжнародного та українського бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів.

Титульні партнери: Mastercard, AEQUO, UFuture, Work.ua.

Партнери: Sense Bank, EFI Group, umgi, МХП, ПУМБ, ДТЕК, ПриватБанк, NEQSOL Holding, Biopharma, ІНТЕРПАЙП, Biosphere Corporation, Ajax Systems, CEO Club Ukraine, Епіцентр, OKKO, Done, Метінвест, Kyivstar, Balex, GORO Development.

Програмний партнер: ACC (Американська торговельна палата в Україні).

Інформаційний партнер: Інтерфакс-Україна.

Бізнес-експерт: Forbes Ukraine.

Титульні медіапартнери: 1+1 media, Starlight Media.

Медіапартнери: Kyiv Post, LIGA.net, The Kyiv Independent, ФОКУС, Твоє Місто, РБК-Україна, Mind.ua, Delo.ua, УкрІнвестКлаб, Інтерфакс-Україна, TAVR Media, Huxley, finance.ua, Мінфін.

Залишити заявку на акредитацію медіа: форма для акредитації.

Контактна особа з питань реєстрації учасників:

Олександра Барабаш

Тел.:+380 50 880 0010

Email: tickets@forumkyiv.org

Україна придбає унікальне екологічне судно для Дунаю: збиратиме нафту, сміття та гаситиме пожежі

Україна оголосила міжнародний тендер на закупівлю сучасного багатофункціонального судна для портів Дунаю, яке виконуватиме екологічні, аварійно-рятувальні та технічні завдання.

Згідно з повідомленням ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ), судно буде призначене для роботи у портах Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, які нині є ключовими логістичними вузлами на півдні країни.

За технічним завданням, нове судно зможе: збирати нафтопродукти та сміття з поверхні води; гасити пожежі на суднах і портових об’єктах; виконувати функції буксира-кантувальника, допомагаючи у маневрах великим судам.

Проект реалізується в межах програми RELINC (Restoration of Essential Logistics Infrastructure and Network Connectivity) за підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).

Експерти відзначають, що нове судно стане не лише технічним підсиленням портової інфраструктури, а й важливим елементом екологічної безпеки всього Дунаю.

Дунайські порти нині обробляють понад 40% усього українського експорту агропродукції та відіграють ключову роль у міжнародній логістиці, особливо після блокування чорноморських маршрутів.

Довжина Дунаю: приблизно 2 850 км, друга за довжиною річка Європи після Волги.

Басейн ріки протікає через 10 країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, Молдову та Україну.Впадає у Чорне море через дунайську дельту, частина якої розташована в Одеській області.

За оцінками Європейської комісії та Міжнародної комісії з захисту Дунаю (ICPDR), рівень забруднення річки залишається помірним, але спостерігається накопичення важких металів, пестицидів та мікропластику, особливо у притоках.
Основні джерела забруднення — промислові скиди, агрохімікати, побутові відходи та судноплавство.

NAFTA, Дунай, ЕКОЛОГІЯ, пожежі, сміття, СУДНО

Італія подає в ООН пропозицію про перемир’я в Україні та Секторі Гази на час Олімпіади

Віце-прем’єр і міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що Італія має намір внести до Організації Об’єднаних Націй пропозицію про загальне перемир’я на час проведення Зимових Олімпійських ігор 2026 року в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо.

Як повідомляє агентство ANSA, ініціатива стосуватиметься всіх збройних конфліктів, включаючи війну в Україні та бойові дії на Близькому Сході.

«Ми підтримуємо план США (щодо Гази) і, як сказав Папа Лев, ми ніколи не повинні втрачати надію на мир. Рим та Італія стають все більш важливим перехрестям миру, розвитку та зростання. З огляду на Олімпійські ігри в Мілані та Кортіна-д’Ампеццо, ми подаємо в ООН пропозицію про олімпійське перемир’я для всіх воєн, включаючи Україну та Близький Схід», — сказав міністр закордонних справ Італії.

XXV Зимові Олімпійські ігри пройдуть в Італії з 6 по 22 лютого 2026 року.

Це перші Олімпійські ігри, які приймуть два міста одночасно — Мілан і Кортіна-д’Ампеццо.

Згідно з олімпійською традицією, країни-організатори нерідко звертаються до ООН з ініціативою «Олімпійського перемир’я», закликаючи світові держави припинити військові дії на час проведення ігор в дусі міжнародної єдності та миру.

Італія розраховує, що її пропозиція буде розглянута Генеральною Асамблеєю ООН найближчим часом.

ІТАЛІЯ, ОЛІМПІАДА, ООН, перемир'я, Сектор Газа

ArcelorMittal Кривий Ріг інвестував $325 млн у виробництво під час війни

Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з початку повномасштабної війни інвестував у виробництво $325 млн, повідомив директор зі звʼязків з держорганами підприємства Олег Крикавський на конференції “Український Експорт: Через терні до ЄС”, яку організувало видання “Українська правда”.

За його словами, АМКР працює в складних умовах, коли ціна електроенергії в Україні значно вища, ніж у Європі, оскільки в Україні підприємства купують дорогу е/е на ринку на добу наперед, а у ряді країн Європейського Союзу діють довгострокові контракти і запроваджуються спеціальні державні програми підтримки металургії, щоб стимулювати економічне зростання.

Зокрема, є спеціальні механізми здешевлення електрики на ринку Франції за рахунок атомних електростанцій, а у Німеччині планується виділити 6,5 млрд євро та запровадити ряд додаткових заходів, включно з регулюванням верхньої межі ціни до 60 євро за МВт-год (хоча промисловість наполягає на ціні 50 євро), в той час як в Україні ціни постійно зростають і вже сягають $180 за МВт-год. Тому український уряд теж має впроваджувати подібні рішення, щоб зберегти промисловий потенціал і робочі місця.

“Попри виклики сьогодення ми продовжуємо інвестувати: під час повномасштабного вторгнення наші інвестиції складають понад $325 млн. Це ремонти, модернізація, логістика, підготовка до європейських стандартів і майбутніх капітальних проєктів”, – констатував Крикавський.

Він додав, що ключові завдання для АМКР залишаються незмінні: інтеграція в ЄС, інвестиції в розвиток і підтримка українського виробництва навіть у найважчі часи.

“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.

ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.

AMKR, ВИРОБНИЦТВО

“Ліси України” наростили дохід на 25,4%

ДП “Ліси України” в січні–вересні 2025 року збільшило дохід від реалізації продукції на 25,4% проти аналогічного періоду 2024 року – до 21,7 млрд грн, повідомила пресслужба держпідприємства.

Згідно з повідомленням, половину отриманих коштів “Ліси України” спрямували до бюджетів усіх рівнів. Підприємство також збільшило сплату податків у поточному році майже на 70% – до 10,7 млрд грн.

“Завдяки зростанню доходу від реалізації, суттєвій економії на закупівлях та оптимізації витрат рентабельність порівняно з минулим роком підвищилася з 14,8% до 28,6%”, – уточнили в “Лісах України”.

Держпідприємство у вересні заготовило найбільший за останні п’ять місяців обсяг лісоматеріалів. Обсяги заготівлі сягнули 1,07-1,1 млн куб. м на місяць.

Виконання аукціонних договорів на поставку деревини наразі складає понад 90%, а з урахуванням відмов покупців – 97%. Значна частка відмов припадає на прифронтові, східні та північні регіони, де зросли ризики заготівлі або доставки продукції. По форвардних піврічних контрактах виконання майже 100%.

Залишки продукції на складах підприємства станом на кінець кварталу є найменшими від початку року – 550 тис. куб. м.

У “Лісах України” привернули увагу до сезонного росту попиту на дрова для населення, який відповідає минулорічному рівню. У вересні підприємство заготовило понад 300 тис. куб. м дров. До кінця 2025 року заплановано заготовити ще понад 900 тис. куб. м, щоб сформувати стратегічний запас на зимовий період.

“Біржові ціни на дров’яну деревину з минулого року суттєво зросли. Для населення і соцсфери ДП “Ліси України” утримує соціальні ціни на стабільному рівні. Середня по Україні вартість дров, як і минулого року, становить приблизно 1-1,1 тис. грн за куб. м”, – резюмували в держпідприємстві.

ДОХІД, Ліси України

Цинк оновив річний максимум на тлі зниження запасів

Вартість цинку зростає на побоюваннях дефіциту цього металу у світі, відігравши падіння, яке спостерігалося раніше, і оновивши максимум з грудня минулого року.

Цинк під час торгів у Лондоні у вівторок дорожчає на 0,6%, до $3,026 тис. за тонну.

За даними International Lead and Zinc Study Group (ILZSG), видобуток цинку в першій половині 2025 року зріс на 6,3% у річному обчисленні. Однак через проблеми на переробних підприємствах обсяги випуску рафінованого цинку скоротилися більш ніж на 2%.

У результаті запаси цинку на Лондонській біржі металів впали до 30 тис. тонн, хоча на початку року вони сягали 171,5 тис. тонн, пише Trading Economics.

ЗАПАС, ЦИНК

Business news from Ukraine