Світове виробництво зернових культур у 2023-2024 роках буде на 1,2% вищим, ніж роком раніше, і становитиме 2,846 млрд тонн з урахуванням збільшення виробництва ячменю, рису і сорго, прогнозує ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
Як повідомляється в її огляді, світове виробництво кукурудзи та пшениці знизиться, а виробництво ячменю, рису та сорго зросте. Крім того, нещодавні несприятливі погодні умови в Чорноморському регіоні, ймовірно, призведуть до зниження світового виробництва пшениці, однак цю можливість ще не відображено в прогнозі.
Водночас світові запаси зернових, імовірно, збільшаться на 1,5% порівняно з початковим рівнем і сягнуть рекордного рівня в 897 млн тонн. Очікується, що запаси кукурудзи, ячменю, сорго та рису збільшаться, тоді як запаси пшениці можуть знизитися. Глобальне співвідношення запасів до використання, ймовірно, залишиться на рівні 30,9%.
Крім того, ФАО переглянула свій прогноз світового споживання зернових культур у 2024-2025 роках на 0,5% до нового рекордного рівня в 2,851 млрд тонн, що пояснила збільшенням споживання продуктів харчування, особливо, рису.
Світова торгівля зерновими знизиться на 1,3% порівняно з попереднім роком до 481 млн тонн, що зумовлено зниженням перспектив торгівлі кукурудзою. Міжнародна торгівля рисом, за прогнозами, активно зростатиме, прогнозує ФАО.
Скільки банкрутів з’явилося від початку року
343 українців подали на банкрутство за перші 5 місяців 2024 року за даними Верховного суду. Це у 2,2 рази більше, ніж минулого року. Загалом за останні 5 років в Україні відкрилось майже 2 тисячі справ про банкрутство людей.
Від початку року 343 українці подали до суду, аби їх визнали неплатоспроможними. Кількість справ про банкрутство людей зросла у 2,2 рази у порівнянні до відповідного періоду торік. До слова, за весь минулий рік цей статус набули 575 людини.
Найменше справ про банкрутство людей було відкрито у 2019 році. Це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе неплатоспроможними через суд. Тоді було відкрито 22 справи про банкрутство людей. Відтоді кількість людей, які хотіли визнати себе неплатоспроможними, постійно зростала: у 8,3 рази за 2020 рік та у 2,7 рази за 2021 рік.
“На мою думку, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким допомогла би процедура банкрутства. Проте ця процедура не є відомою та поширеною серед українців, й на те є кілька причин: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів. Крім того, кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги у такі судові справи, сподіваючись стягнути борг після відновлення платоспроможності людини та зекономити на судових витратах, або навпаки, намагаються торпедувати процедуру, діскредитуючи боржника. З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керуючого” — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства
Загалом за весь час було відкрито 1 993 справи про банкрутство українців. Кожен другий банкрут — у віці від 25 до 45 років: 58% або понад 1,1 тис. Третина банкрутів старша за 45 років — 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років – лише 3,7%.
Гендерний розподіл виявився майже рівноцінним. 54% усіх банкрутів — чоловіки, а 46% – жінки.
Контекст
Верховна Рада дозволила фізичним особам набувати статус банкрута ще у жовтні 2018 року. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 році. З того часу людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
https://opendatabot.ua/analytics/people-bankrupts-2024
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-травні 2024 року збільшило обсяг перевезення вантажів на 29,9% – до 75,43 млн тонн проти аналогічного періоду 2023 року.
Водночас, як ідеться в аналітичній записці, підготовленій до засідання Офісу експортерів у п’ятницю, у травні обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів уперше сягнув рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Значно зріс і експорт руди, мінбудматеріалів і цементу.
“Збільшення обсягів перевезень відбувається за рахунок активності експорту вантажів, значною мірою через відкриття морських шляхів. Водночас масовані ракетні обстріли суттєво вплинули на стан енергетичної галузі, певних видів промисловості, транспортної інфраструктури, що позначається на динаміці обсягів перевезень вантажів”, – зазначається в записці.
Обсяг перевезення вантажів “Укрзалізницею” в експортному сполученні в січні-травні збільшився на 56,7% до 37,97 млн тонн. За підсумками п’яти місяців частка експорту вантажів залізничним транспортом зросла майже на 9 відсоткових пунктів – до 50,4% від перевезених різними видами транспорту обсягів. За підсумками п’яти місяців 2023 року вона становила 41,7%.
У травні обсяг перевезення вантажів на експорт зріс на 7,4% проти квітня – до 7,55 млн тонн. У травні 2023 року цей показник збільшився вдвічі (+3,76 млн тонн).
Згідно з основною номенклатурою експортних перевезень у травні перше місце посідали зернові вантажі – 3,28 млн тонн (43,4% у загальному обсязі вантажів перевезених залізницею на експорт у травні), друге місце – руда залізна та марганцева – 2,7 млн тонн (35,8%), третє – чорні метали – 410 тис. тонн (5,5%).
Завдяки роботі Українського морського коридору та поступовому відновленню виробництва на підприємствах гірничо-металургійного комплексу значно зріс експорт залізної та марганцевої руди, зазначили в УЗ.
Крім того, повідомляється, що обсяг перевезення зернових вантажів у напрямку портів у травні вперше досяг рівня, що передував повномасштабному вторгненню. Було перевезено 2,91 млн тонн, що на 0,6% більше порівняно з лютим 2022 року. У напрямку сухопутних переходів перевезено 361,7 тис. тонн – у 5,6 раза більше, ніж у лютому-2022.
Обсяг перевезення зернових вантажів за цей період 2024 року зріс на 38,9% проти аналогічного періоду минулого року – до 16,17 млн тонн. У травні обсяг експорту зернових вантажів становив 3,28 млн тонн – 10,1% більше порівняно з квітнем.
Обсяг перевезення на експорт залізної та марганцевої руди за п’ять місяців 2024 року збільшився у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 15,2 млн тонн. У травні обсяги експорту руди несуттєво зросли проти квітня – на 2,8%, до 2,7 млн тонн. У напрямку морських портів перевезено 1,39 млн тонн (51,6% від обсягу експорту), через сухопутні переходи – 1,3 млн тонн.
Обсяг експорту чорних металів за визначений період зріс на 4% – до 2,02 млн тонн. У травні в експортному сполученні перевезено 414,6 тис. тонн чорних металів – на 1% більше ніж у квітні.
Обсяг експорту чорних металів у напрямку морських портів становив 305,6 тис. тонн (73,7%), через сухопутні переходи – 109 тис. тонн. Зазначається, що в травні-2024 порівняно з травнем-2023 обсяги експорту чорних металів впали на 12,2% (57,6 тис. тонн).
Обсяг експорту рослинної олії за 5 місяців зріс на 20,3% проти аналогічного періоду минулого року – до 770,9 тис. тонн. У травні він становив 195,1 тис. тонн, що на 28,7% більше, ніж у квітні.
Як зазначається, олія експортується переважно через сухопутні переходи, через які на експорт у травні було перевезено 140,4 тис. тонн (72% від загального обсягу), через морські порти – 54,7 тис. тонн. Порівняно з травнем-2023 року в травні-2024 обсяг експорту рослинної олії зріс на 68,6% (+79,4 тис. т).
Експорт мінбудматеріалів зріс до 1,22 млн тонн. У травні зафіксовано найвищий показник обсягу експорту мінбудматеріалів – 358,4 тис. тонн – на 11% більше за квітневий показник.
Експорт цементу за 5 міс. зріс на 40,6% – до 566,5 тис. тонн. У травні було зафіксовано найвищий показник обсягу експорту цементу за останні п’ять років – 151,4 тис. тонн, що на 10,2% більше порівняно з квітнем-2024.
“Уже кілька років поспіль спостерігається тенденція поступового зростання експорту цементу залізничним транспортом. У напрямку ЄС цемент експортується через сухопутні прикордонні переходи”, – зазначили в УЗ.
Загалом експорт через сухопутні переходи за п’ять місяців скоротився на 8,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,33 млн тонн. У травні він становив 2,69 млн тонн (35,6% від загального обсягу експорту), що на 3,6% менше порівняно з квітнем.
При цьому експорт через морські порти зріс у 2,6 раза – до 24,61 млн тонн. У травні він становив 4,86 млн тонн (64,4% від загального обсягу експорту), що на 9,7% більше, ніж у квітні. Основний обсяг вантажів прямував до портів Великої Одеси – 92% і лише 8% – до дунайських портів.
Інвестиційний дохід ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя” (Київ) за 2023 рік становив 14,59% у гривні та 3,32% у доларах США, повідомляють в інформації страховика.
“Такого результату вдалося досягти завдяки виваженій інвестиційній політиці компанії, орієнтованій на досягнення максимального результату”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, інвестиційний дохід компанії за підсумками 2022 року становив 11,24%, у 2021 – 10,52%, 2020 – 13,62%, у доларах США у 2022 – 2,21%, у 2021 – 2,71%, 2020 – 3,56%.
Як повідомлялося, ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна страхування життя” 2023 року зібрала 401,220 млн грн чистих премій, що на 1,2% більше, ніж роком раніше. торік було здійснено виплати відшкодувань на суму 75,847 млн грн (на 11,4% більше).
Національна служба здоров’я України 5 червня оголосила про намір укласти з СК “Європейський страховий альянс” (Київ) договір добровільного страхування автотранспорту (КАСКО).
Як повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro, очікувана ціна закупівлі послуг – 111,879 тис. грн, цінова пропозиція компанії 54,999 тис. грн.
У тендері також брали участь страхові компанії “Ультра Альянс” із пропозицією 55 тис. грн і “Промислово-страховий альянс” – 104,698 тис. грн.
СК “Європейський страховий альянс” працює на страховому ринку України з 1994 року. Є членом ревізійної комісії МТСБУ, учасником Угоди про пряме врегулювання збитків з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та членом Ради ядерного страхового пулу України.
АВТОТРАНСПОРТ, Європейський страховий альянс, Нацслужби здоров'я, СТРАХУВАННЯ
