ПАТ “Хмельницькобленерго” 14 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), повідомляється в системі електронних держзакупівель ProZorro.
Очікувана вартість 1 млн грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 22 червня.
Переможцем аналогічного тендера роком раніше була СК “ВУСО”.
Експортно-кредитне агентство (ЕКА) у травні 2024 року підтримало 1,23 млрд грн експорту, від початку року ця сума становила 2,93 млрд грн, повідомляється на сайті ЕКА.
Уточнюється, що одна гривня страхової відповідальності ЕКА станом на сьогодні згенерувала 11,15 грн майбутньої експортної виручки.
Серед банків-партнерів ЕКА найбільше фінансування українським експортерам у травні видав МТБ Банк (79,2 млн грн), він також підтримав найбільше експорт – на 911,2 млн грн. За ним у трійці травневих лідерів – Укргазбанк (182 млн грн підтриманого експорту і 28,2 млн виданих кредитів) і Ощадбанк (80,8 млн грн і 17,1 млн грн відповідно).
З початку року лідером серед банків є Ургазбанк, який прокредитував експорт на суму 120,5 млн грн, чим забезпечив 1,75 млрд майбутньої виручки.
Серед регіонів найактивнішими користувачами страхування ЕКА для розвитку експортного потенціалу в травні були Київ (911,2 млн грн), Івано-Франківська (158,4 млн грн) та Львівська (165,2 млн грн) області, серед країн-партнерів – Польща (660,7 млн грн), Данія (197,6 млн грн) та Нідерланди (158,4 млн грн). Серед найпопулярнішої експортної продукції лідирують молоко та молочні продукти, продукти переробки овочів, алкогольні та безалкогольні напої.
Ситуація в українській енергосистемі наступного тижня буде відчутно складнішою порівняно з поточним, повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький.
“Наступний тиждень буде складнішим для енергосистеми, тому що повернеться спека, і ми матимемо знижену потужність АЕС, якщо порівнювати з поточним тижнем”, – сказав він в інтерв’ю “Українській правді” в п’ятницю.
За словами глави НЕК, через масовані обстріли енергосистема втратила резерв міцності і стала залежною від різких змін споживання електроенергії та погоди, що змушує її балансувати відключеннями споживачів.
“У нас енергосистема, втративши понад 9 ГВт потужності через обстріли, тепер не має резерву міцності. Якщо раніше ми мали додаткові електростанції, які можна було ввімкнути оперативно, ми б перекрилися ввімкненням якихось гідроагрегатів або блоків ТЕС, то зараз у нас такого маневру просто немає””, – пояснив Кудрицький.
Як повідомлялося, “Енергоатом” анонсував виведення в ремонт енергоблоку АЕС 1000 МВт у рамках виконання планової ремонтної кампанії 2024 року. Компанія вказувала, що, з огляду на це і зростання споживання електроенергії в липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитися.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що економія е/е буде частиною повсякденного життя України найближчими роками через російські атаки на енергетику країни.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (імпорт) у січні-лютому 2024 року, тис. дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Україна в січні-травні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 43,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,207 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 43,5% – до $5,303 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Туреччини (68,87% поставок у грошовому виразі), Філіппін (6,32%) і Польщі (5,83%).
Водночас експерти вказують на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Зокрема, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” в ТОВ “Виробничо-комерційна фірма (ВКФ) “Велта” з активами з видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) повідомили, що тільки в січні-лютому 2024 року компанія експортувала понад 15 тис. тонн ільменіту (титанового концентрату) до Чехії та Мексики. Водночас експерти вважають, що ГТС дає дані тільки щодо поставок рутилу (також титановмісної руди).
Україна за п’ять місяців 2024 року імпортувала 56 тонн титановмісної руди з Китаю на суму $86 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила експорт титановмісних руд у натуральному виразі на 96,4% порівняно з 2022 роком – до 11,648 тис. тонн, виручку – на 85,1%, до $19,426 млн. Водночас основний експорт здійснювали в Туреччину (38,21% постачань у грошовому виразі), Японію (16,53%) та Індію (6,12%).
Україна імпортувала за цей період 1 тонну такої руди з Нідерландів на $2 тис.
У 2022 році Україна знизила експорт титановмісних руд на 41,8% порівняно з попереднім роком – до 322,143 тис. тонн, у грошовому виразі на 19,6% – до $130,144 млн. Основний експорт здійснювали до Чехії (47,91% постачань у грошовому виразі), США (11,94%) і Румунії (9,75%).
Україна 2022 року імпортувала 196 тонн аналогічної продукції із Сенегалу (70,41%) і Туреччини (29,59%) на суму $115 тис.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого в ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Гірничорудні підприємства України в січні-травні поточного року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні в 2,27 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15 млн 542,428 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у четвер, за вказаний період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 81,7% – до $1 млрд 367,161 млн.
Експорт ЗРС здійснювався переважно до Китаю (40,53% поставок у грошовому вираженні), Словаччини (15,65%) і Польщі (14,91%).
В Україну за січень-травень 2024 року було імпортовано ЗРС на $121 тис. у сумарному обсязі 303 тонни, тоді як у січні-травні-2023 завезено на $42 тис. у сумарному обсязі 68 тонн. Імпорт поточного року здійснювався з Нідерландів (39,67%), Норвегії (23,14%) та Італії (20,66%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
В Україну минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
Україна 2022 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 45,9% порівняно з 2021 роком – до 23 млн 984,623 тис. тонн, валютний виторг зменшився на 57,8% – до $2 млрд 912,974 млн. Експорт ЗРС здійснювали переважно у Словаччину (19,23% поставок у грошовому вираженні), Чехію (17,32%) і Польщу (16,49%).
В Україну за 2022 рік імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонна, тоді як 2021 року – на $184 тис. в обсязі 1,202 тис. тонн. Імпорт здійснювався з Норвегії (36,92%), Нідерландів (27,69%) і Великої Британії (16,92%).
