Ціни на нафту продовжують помірно зростати вранці у вівторок, відновлюючись після зниження протягом останніх семи тижнів.
Ціна лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:07 кв становить $76,54 за барель, що на $0,51 (0,67%) вище за показник на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти підвищилися в ціні на 19 центів, до $76,03 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до зазначеного часу зросли на $0,54 (0,76%) і становили $71,86 за барель. За підсумками минулої сесії вони подорожчали на 9 центів – до $71,32 за барель.
До цього обидві марки завершували в мінусі сім тижнів поспіль, чого не спостерігалося з 2018 року.
Напередодні нафта подорожчала “через короткострокову перепроданість на ринку ф’ючерсів” після того, як котирування WTI протестували ключовий рівень опору, сказав редактор Sevens Report Research Тайлер Річі. Підтримку ринку також надало поліпшення настроїв інвесторів і попит на ризикові активи, додав він.
Водночас негативним фактором стали дані про те, що споживчі ціни в Китаї в листопаді впали на 0,5% у річному вираженні, максимальними темпами за три роки. Дефляцію в КНР зафіксовано за підсумками другого місяця поспіль, що свідчить про ослаблення попиту на сировину для промислового сектора, зазначає Market Watch.
“Ми бачимо, що в Китаї зростання послаблюється, Європа перебуває в рецесії або на межі рецесії, і економіка США теж сповільнилася, хоча й не настільки істотно, як інші, – сказав аналітик JonesTrading Майк О’Рурк. – Ось чому ціна WTI залишається близько $70 за барель”.
У новому випуску YouTube каналу Experts Club, кандидат економічних наук Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі, що ґрунтується на офіційних даних Держстату України, НБУ, ООН, МВФ і Світового банку.
Макроекономічні Показники України
Максим Уракін навів дані директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, яка передбачає повернення приблизно 50% громадян після війни.
“Демографія – це важливий фактор для відновлення економіки, але при цьому не можна ігнорувати загрозу депопуляції та дефіциту робочої сили. У середньостроковій перспективі зниження потенціалу демографічного зростання в Україні компенсується тільки міграцією”, – підкреслив Уракін.
Експерт зазначив, що основними ризиками для економіки залишається тривалість війни та нестабільність міжнародної допомоги.
“У третьому кварталі 2023 року зростання ВВП України сповільнилося до 8,2%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі збільшилося в 3,2 раза, що є тривожним сигналом. Держборг трохи знизився порівняно з серпневими показниками, проте вже 2024 року він може вперше перевищити ВВП країни, що створює значні ризики для економічної стабільності”, – зазначив економіст.
Перспективи Глобальної Економіки
Засновник Experts Club також проаналізував світову економіку, відзначаючи сповільнення зростання у 2024 році до 2,2%.
“Однією з ключових причин уповільнення глобального економічного зростання є зниження темпів ВВП у розвинених країнах. Ми спостерігаємо найнижчий підйом ВВП у розвинених країнах із 1980-х років, за винятком періодів світової фінансової кризи та пандемії COVID-19. Безпрецедентний цикл підвищення відсоткових ставок найбільшими центробанками останніми роками також відіграв значну роль у сповільненні зростання. Це підвищення ставок викликане необхідністю контролю інфляції, але водночас воно обмежує економічну активність”, – пояснює експерт.
За словами експерта, поточна макроекономічна ситуація в Україні та світі потребує подальшого аналізу. Для України основними викликами в найближчі роки стануть необхідність відновлення України після війни та управління державним боргом.
Детальніше про ситуацію в українській та світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Клуб експертів” за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
URAKIN, КЛУБ ЕКСПЕРТІВ, МАКРОЭКОНОМИКА, огляд економіки, світова економіка, ЭКОНОМИКА
Швеція передає Україні 1,4 мільярда крон ($133 млн), які, серед іншого, підуть на підтримку населення в зимовий період.
Як повідомляють на сайті шведської громадської телемовної організації SVG, новий пакет підтримки представив прем’єр-міністр Ульф Крістерссон і міністр допомоги Йоган Форселл у понеділок.
“Наразі це найбільша підтримка в рамках двосторонньої допомоги Швеції Україні”, – заявив Крістерссон на прес-конференції.
З цього пакета 900 млн крон надійде до фонду Світового банку з відновлення України, який підтримує українську інфраструктуру енергетики, житла, охорони здоров’я і транспорту. Крім того, гроші, взяті з бюджету допомоги Швеції, підуть на закупівлю обігрівачів та енергетичного обладнання. За словами Форселла, саме з таким запитом до Швеції звернулася українська сторона.
Він також звинуватив РФ у проведенні “енергетичного тероризму” проти України. “Росія навмисно атакує цивільну інфраструктуру, щоб гарантувати, що цивільному населенню, яке й без того зазнало серйозних випробувань, доведеться ще важче. Цим пакетом ми хочемо допомогти Україні як побудувати нове, так і відновити зруйноване”, – заявив Форсселл.
Водночас Крістерссон попередив про наслідки, якщо країни ЄС не зможуть домовитися про розширений довгостроковий бюджет на саміті поточного тижня в Брюсселі. “Я все ще сподіваюся, що все вийде. Але я хочу наголосити, що ми не говоримо про звичайні європейські розбіжності, які в нас інколи виникають, тому що тоді ви просто матимете ще одну зустріч пізніше, а це матиме величезні наслідки, якщо ми не домовимося”, – сказав він.