Кабінет міністрів затвердив фінансовий план ПАТ “Укрнафта” на 2023 рік, що передбачає одержання 12 млрд грн чистого прибутку, повідомив глава компанії Сергій Корецький у Facebook у понеділок.
“Уперше за роки існування підприємства цей документ був підготовлений згідно з вимогами закону України “Про управління об’єктами державної власності” та отримав п’ять обов’язкових висновків міністерств”, – написав Корецький.
Висновки, зокрема, отримані від міністерств економіки, оборони, енергетики, цифрової трансформації та фінансів.
Документ передбачає отримання компанією за результатами діяльності у 2023 році 74 млрд грн чистого доходу, 12 млрд грн чистого прибутку, 25 млрд грн податкових виплат на користь держави, включно з рентою, податком на прибуток, ПДВ, оподаткуванням фонду оплати праці, а також 9 млрд грн інвестицій, зокрема рекордні 5,5 млрд грн інвестицій у видобуток.
“Фактичні результати роботи, які ми відкрито комунікуємо, доводять, що управлінські рішення, які ухвалюються командою, здатні забезпечити стабільну ритмічну роботу підприємства і, як наслідок – зростання доходів і прибутків”, – зазначив глава “Укрнафти”.
Як повідомлялося, ПАТ “Укрнафта” завершила перший квартал 2023 року з чистим прибутком у розмірі 4,3 млрд грн.
Цей показник дорівнює чистому прибутку, отриманому компанією за весь 2020 рік (4,3 млрд грн) і майже вдвічі перевищує результат за 2021-й (2,4 млрд грн).
Середньодобовий видобуток нафти “Укрнафта” за підсумками першого кварталу 2023 року сягнув 3,926 тис. тонн, тоді як середньодобовий показник за 2022 рік становив 3,753 тис. тонн.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
Станом на кінець березня 2023 року “Укрнафта” мала у своєму розпорядженні 89 родовищ із 3,7 тис. нафтогазових свердловин. Компанія експлуатує 451 АЗС.
“Укрнафта” у 2022 році скоротила видобуток нафти з конденсатом на 8,6% порівняно з 2021 роком – до 1,37 млн тонн.
“Укрнафта” 2023 року планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,08 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,45 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Регіональне відділення ФДМ по місту Києву продало на аукціоні єдиний майновий комплекс ДП “Електронмаш” (Кільцева дорога, 4) за майже 121 млн грн, тоді як два попередні аукціони з його продажу, які не відбулися, могли принести до бюджету 970 млн грн і 430 млн грн.
“Не дивлячись на повітряну тривогу і ракетні обстріли, аукціон з приватизації заводу “Електронмаш” відбувся. Ще одна перевага електронних торгів на платформі “Prozorro. Продажі” – підприємці можуть змагатися за активи, перебуваючи в укриттях”, – повідомила прес-служба ФДМ.
Згідно з прес-релізом, на приватизацію було виставлено єдиний майновий комплекс, загалом 110,7 тис. кв. м нерухомості та понад 200 тис. кв. м ділянок. У столиці на території “Електронмашу” розташовані 36 об’єктів нерухомості, серед них цехи та адмінбудівлі. На балансі компанії перебувають 31 транспортний засіб і база відпочинку в с.Соколівка Чернігівської області.
У торгах взяли участь 6 підприємців. Фінальна ставка на аукціоні зросла майже вдвічі.
Переможцем стало ТОВ “Інком Рент” зі ставкою 120,81 млн грн. Як повідомляють у релізі, окрім переможної ставки переможець має сплатити ПДВ – 24,2 млн грн і понад 23 млн грн боргів підприємства перед працівниками та держбюджетом.
Переможець має 20 робочих днів на оплату вартості лота.
За даними Youcontrol, ТОВ “Інком Рент” засновано 2018 року, статутний капітал становить 1 тис. грн. Засновниками компанії є ТОВ “КУА “Аріво Ессет Менеджмент” на користь ПВНЗІФ “Аріво корпоративний” (60%) і ТОВ “Платес-1” (40%). Бенефіціарами вказано Людмилу Яковлєву та Олега Магаляса.
Другу за величиною ставку на торгах запропонувало ТОВ “БСК ГРУП” – 120,777 млн грн. Згідно з даними Youcontrol, компанію засновано 2013 року зі статутним капіталом 1 тис. грн. Кінцевим бенефіціаром вказано Олександра Сокора.
Як повідомлялося, це третя спроба приватизації “Електронмашу”. Попередні два аукціони з його продажу могли принести до бюджету значні інвестиції – 970 млн грн і 430 млн грн, проте недобросовісні інвестори не завершили купівлю у встановлений термін.
ДП “Електронмаш” (раніше – Державне науково-виробниче підприємство “Електронмаш”) створене на базі заводу електронних обчислювальних і керуючих машин, який з 1965 року забезпечував обчислювальною технікою Радянський Союз.
Останніми роками показувало суттєві збитки. У 2022-му “Електронмаш” отримав 8,2 млн грн збитків, у 2021 році – 24 млн грн і у 2020-му – 10,9 млн грн. На підприємстві скорочується кількість працівників: якщо у 2020-му тут працювали 175 співробітників, то у 2021-му вже 149, а у 2022-му – 127.
Основна спеціалізація підприємства нині – виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, послуги токарного оброблення металовиробів.
Останніми роками випускав, зокрема, автоматичні системи обліку газу, системи комерційного обліку та оплати за енергоресурси та комунальні послуги.
Курс турецької ліри в понеділок вкотре оновив історичний мінімум відносно долара США на підсумках президентських виборів.
Нацвалюта торгується на рівні 20,1004 ліри/$1 порівняно з 19,9731 ліри/$1 на закриття попередньої сесії. За останні дванадцять місяців ліра подешевшала приблизно на 23%.
Аналітики Morgan Stanley прогнозують, що курс турецької валюти може опуститися ще на 29% до кінця поточного року – приблизно до 28 ліри/$1, якщо в країні збережеться поточна політика. Експерти Wells Fargo & Co. чекають зниження вартості до 23 лір/$1 до кінця поточного кварталу.
Тим часом фондовий індекс BIST 100 під час торгів у понеділок підскочив на 4,1% – до максимуму за два тижні. За рік він піднявся майже вдвічі (на 88,2%).
Серед лідерів зростання – компанії, які отримують істотну частину доходів з-за кордону, включно з виробником скла Sise ve Cam Fabrikalari (+6,2%) і авіакомпанією Turkish Airlines (+3,3%).
Прибутковість десятирічних держоблігацій Туреччини перебуває в районі 9% річних, що є мінімальним рівнем із січня.
Нинішній президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган переміг у другому турі виборів глави держави. У промові після оголошення про його перемогу він закликав співгромадян згуртуватися і разом працювати на благо країни, а також пообіцяв взятися за розв’язання нагальних проблем, зокрема, боротися проти наслідків інфляції.
Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значної шкоди виробництву і доходам малих фермерів, що перевищила USD3,85 млрд, говориться в звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) опублікованому в понеділок.
“Дані цієї оцінки допоможуть ФАО, уряду України та партнерам визначити нагальні потреби, а також географічні регіони для інвестування та підтримки малих фермерських господарств, щоб вони могли протистояти викликам, які створюють поточну ситуацію, і швидко відновити свою діяльність”, – зазначив глава офісу ФАО в Україні П’єр Вотьє.
У загальнонаціональному опитуванні ФАО взяли участь 1927 малих сільгоспвиробників, які спеціалізуються на рослинництві та тваринництві, мають земельні ділянки площею до 250 гектарів, що розташовані у 23 областях, включно з підконтрольними Україні окремими районами Донецької, Харківської, Херсонської та Запорізької областей.
Серед ключових чинників, що призвели до припинення та/або скорочення фермерських господарств, у ФАО назвали тимчасове припинення діяльності, втрату контролю над сільгоспземлями, смерть власників і продаж землі, спричинений або пов’язаний з ескалацією війни.
Згідно з результатами опитування, в Україні майже на 80% скоротилася кількість дрібних виробників, з яких 1% – виробники продукції тваринництва, які припинили виробництво невеликих обсягів продукції рослинництва, майже 7% – виробники продукції рослинництва, які повністю припинили своє виробництво.
Загальну суму збитків і втрат для малих сільгосппідприємств у ФАО оцінили на рівні USD3,85 млрд у секторах рослинництва та тваринництва.
За інформацією ФАО, приблизно 12% малих сільгосппідприємств повідомили, що частина їхніх земель потенційно забруднена боєприпасами, що не вибухнули. Найбільше постраждали прифронтові області, де цю інформацію підтвердили 32% респондентів.
Майже 90% малих виробників продукції рослинництва повідомили про зниження доходів, причому понад 70% з них зафіксували значне і 25% різке зниження. Дрібні виробники продукції тваринництва постраждали меншою мірою, проте понад 60% з них поінформували про зниження доходів, зокрема 46% назвали його значним або різким.
Згідно з даними опитування, дрібні фермери наростили свої борги порівняно з аналогічним періодом до війни: з 6% у 2021 році до 9% у 2022 році.
ФАО відзначило зростання проблем через порушення ланцюжків створення доданої вартості в агропродовольчому секторі. У середньому 9% респондентів повідомили, що торгові посередники зупинили свою діяльність або не змогли закупити більшу кількість продукції.
Більшість опитаних виробників вказали на складність до доступу сільгоспресурсів через високі ціни, брак працівників, брак пального або електроенергії для забезпечення роботи сільгосптехніки або навіть відсутність доступу до електроенергії. Крім того, спостерігається обвалення ринків сільгоспресурсів (добрив і насіння), зокрема, у прифронтових областях.
За інформацією ФАО, найбільші потреби, про які повідомили респонденти для продовження виробництва, – це забезпечення добривами, паливом і насінням, доступ до кормів або фуражу, поповнення поголів’я тварин і доступ до ринків збуту.
Для оцінки збитків ФАО використовувала адаптовану методологію оцінки збитків і втрат у сільському господарстві. У проведенні опитування допомагали Київська школа економіки, Всеукраїнська Асоціація сільських, селищних рад та об’єднаних громад, Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба для проведення опитування в Донецькій області та Офіс перспективного розвитку для проведення опитування в Запорізькій області.
Ціни на нафту зростають вранці в понеділок на тлі оптимізму з приводу підвищення стелі держборгу США.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:14 кв становить $77,53 барель, що на $0,58 (0,75%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. Минулої п’ятниці ці контракти подорожчали на $0,69 (0,9%), до $76,95 за барель.
Ціна ф’ючерсів на WTI на липень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) підвищилися до цього часу на $0,65 (0,89%), до $73,32 за барель. За підсумками минулої сесії вартість контрактів збільшилася на $0,84 (1,2%), до $72,68 за барель.
За підсумками минулого тижня контракт на Brent подорожчав на 1,8%, WTI зросла в ціні на 1,4%.
Президент США Джо Байден на вихідних заявив, що досяг бюджетної угоди зі спікером палати представників Кевіном Маккарті. За його словами, це запобігає “найгіршій із можливих криз”, тобто ймовірності дефолту за держборгом США.
Учасники переговорів завершують роботу над текстом законопроєкту, який потім надійде до Палати представників і Сенату.
Як очікується, обсяг торгів у понеділок може виявитися нижчим за звичайний через те, що біржі США і Великої Британії закриті у зв’язку з державними святами.
Тим часом кількість діючих нафтових бурових установок у Штатах минулого тижня знизилася на п’ять одиниць і становила 570, повідомила нафтосервісна компанія Baker Hughes. Це мінімум із березня 2022 року.
Канада передасть Україні майже п’ять тисяч автоматів і набої для них найближчими тижнями, повідомляє Міністерство оборони Канади.
“Доставка оголошеного у квітні пакета допомоги зі стрілецькою зброєю та боєприпасами відбувається за графіком. Кулемети, штурмові гвинтівки, набори для чищення та магазини вже доставлено в Україну, а один мільйон набоїв калібру 5,56 мм і 4800 автоматів мають прибути протягом найближчих тижнів”, – ідеться в повідомленні.
Як інформує Міноборони Канади, очікується, що до літа всі заплановані до постачання 21 тис. одиниць стрілецької зброї та 2,4 млн патронів будуть в Україні.
“Канада підтримує Україну непохитно. Коли я подорожую Канадою, я бачу українські прапори на будинках, малих підприємствах і автомобілях – тому що канадці розуміють, що боротьба України за самооборону – це також боротьба за суверенітет, свободу і незалежність”, – сказала міністр національної оборони Канади Аніта Ананд, яку цитує пресслужба міністерства.
