У яких сферах закривається найбільше бізнесів?
6 482 компанії почали процес закриття за період з березня 2022 року по листопад 2023 року. Цьогоріч, в середньому, на місяць припиняє роботу 479 бізнесів. Це майже утричі менше, аніж за відповідний період 2021: тоді на місяць закривалось 1290 компаній.
Лише 17% з них потрапили у процедуру банкрутства, решта самостійно вирішили припинити свою діяльність. Для порівняння, у 2021 році частка компаній, які опинились у банкрутстві, складала 5,1%.
Найбільше закривається бізнесів у Києві: 893 справи. На другому місці антитопу — Львівщина, де закрилось 526 компаній, а на третьому — Дніпропетровщина: 479 бізнеси.
Найчастіше закриваються громадські організації — 1068 компаній. На другому місці підприємства оптової торгівлі — 826 компаній, а замикають антитоп компанії у сфері сільського господарства — 492 справи.
Найгучніше банкрутство року — це процес закриття української авіакомпанії “МАУ”, пов’язаної з Ігорем Коломойським. Проте це не найбільший бізнес, який припинив роботу від початку повномасштабної. До топ-3 компаній у процесі закриття за оборотом потрапили Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь та одна з компаній мережі WOG.
https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-and-closed-companies-2023
AZOVSTAL, WOG, авіакомпанія "МАУ", банкрутство, закриття бізнесів
13 грудня у Києві відбудеться найбільший фестиваль бізнес-інновацій GET Business Festival. Управлінці з OLX, YASNO, Uklon, Kormotech, «Метінвест» та ще понад 100 компаній поділяться перевіреними стратегіями розвитку компанії у воєнний час.
Головна тема фестивалю — стратегії перемог. Фахівці ділитимуться досвідом на трьох сценах одночасно:
– розвиток бізнесу та інвестиції,
– маркетинг, PR, Digital,
– сервіси для бізнесу, креатив, благодійність.
Таким чином, кожен зможе прокачати навички з найбільш актуальних для нього напрямів та взяти максимум цінності з участі!
Фестиваль об’єднає досвід провідних бізнес-практиків, стратегії яких довели свою ефективність у кризовий час.
Серед них:
Дмитро Шимків, підприємець, інвестор, член наглядових рад,
Олена Плахова, директор з управління репутацією групи компаній Нова пошта,
Олена Зубченко, в.о. голови правління Sense Bank,
Олександр Соколовський, засновник групи компаній «Текстиль-Контакт»,
Уляна Фіца, Chief Supply Chain Officer Kormotech,
Оксана Розпутна, Head of Strategy Analysis української ІТ-компанії Uklon,
Геннадій Гриненко, Head Of Sales Alterra Group,
Ніколоз Мачарашвілі, засновник та керівник VIRNO Consulting,
Тетяна Шерман, керівниця департаменту маркетингу і комунікацій Академії ДТЕК,
Вадим Марценко, засновник і провідний тренер консалтингової компанії «Martsenko Sales»,
Катерина Жураківська, директорка з маркетингу БФК Gulliver,
Оксана Скоробреха, керівниця відділу взаємодії з бізнес-клієнтами OLX,
Сергій Радченко, маркетинг-директор YASNO,
Ігор Воловий, CEO & CO-FOUNDER ELIT-WEB,
та ще 50+ бізнес-лідерів.
Окрім можливості професійного та бізнес-зростання, GET Business Fest цінний своїм нетворкінгом. Фестиваль об’єднає на одному майданчику динамічну підприємницьку спільноту для обміну досвідом, контактами та ідеями.
З метою безпеки деталі місця проведення будуть оголошені учасникам GET Business Festival напередодні заходу.
Подробиці та реєстрація: https://get.delo.ua/
Долучайтеся до GET Business Festival та пришвидшіть професійне і бізнес-зростання у 2024-му!
Генеральний партнер –– OLX.
Офіційні партнери — «ІнтерХім», YASNO, VBET.
Фінансовий партнер — Sense Bank.
Інтерфакс-Україна та open4business – інформаційний партнер
Останній список американської зброї, яка Україні необхідна для боротьби з російською армією, містить сучасні системи ППО, винищувачі F-18, безпілотники, гелікоптери Apache і Blackhawk, повідомляє Reuters із посиланням на документи, з якими ознайомилося агентство.
Чиновники Міністерства оборони України представили “перелік озброєнь для задоволення потреб сил оборони України” під час закритого засідання конференції у Вашингтоні в середу, на якій були присутні урядовці та керівники оборонної промисловості.
До повного списку увійшли озброєння, які Україна вже має на складі, як-от танки “Абрамс” та 155-міліметрова артилерія, а також деякі озброєння, як-от F-16, безпілотники та ракети ATACMS великої дальності, які вона запитувала в минулому.
“Але в списку є кілька сюрпризів, зокрема дорогі товари, такі як транспортні літаки C-17 Globemaster виробництва Boeing (BA.N) і C-130 Super Hercules виробництва Lockheed Martin (LMT.N). До списку увійшли ударні вертольоти Apache, а також вертоліт Black Hawk, виготовлений підрозділом Sikorsky компанії Lockheed Martin”, – сказано в повідомленні.
За даними Reuters, документи показують, що Україна також просить винищувачі F-18 “Хорнет”, три типи безпілотників виробництва General Atomics, включно з MQ-9B Sky Guardian, і систему протиповітряної оборони Terminal High Altitude Area Defense (THAAD) виробництва Lockheed.
Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Ціни на нафту підвищуються в п’ятницю, але завершують тиждень у мінусі на побоюваннях зниження попиту.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 кв становить $75,19 за барель, що на $1,14 (1,54%) вище, ніж на закриття попередньої сесії. У четвер ціна цих контрактів опустилася на $0,25 (0,3%), до $74,05 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на січень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подорожчали до цього часу на $0,99 (1,43%), до $70,33 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість цих контрактів знизилася на $0,04 (менше ніж 0,1%), до $69,34 за барель.
Як Brent, так і WTI подешевшали в четвер за підсумками шостої сесії поспіль – це найтриваліший період безперервного зниження котирувань із лютого, зазначає Market Watch. Ціни перебувають на мінімумах з червня.
Ф’ючерси завершують у мінусі сьомий тиждень поспіль, з початку тижня вони втратили близько 5%.
“Перспективи попиту виглядають слабкими, – зазначає аналітик Kotak Securities в Мумбаї Равінда Рао. – Економічне зростання в Китаї поки що не змогло набрати силу, тоді як на Заході ми бачимо триваючий спад промислової активності”.
Водночас трейдери сумніваються в тому, що добровільних зобов’язань зі скорочення видобутку в першому кварталі 2024 року, взятих на себе окремими країнами групи, дотримуватимуться повною мірою.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінвідновлення) під час третьої зустрічі в Румунії узгодило низку питань для збільшення експортних можливостей України, серед інших досягнуто домовленості щодо нічної навігації каналом Сулина, повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення України, міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
“Повертаємося з рішенням про нічну навігацію на каналі Сулина. Вона вже почала працювати. Чекаємо від румунських колег забезпечення необхідною кількістю лоцманів. У такому разі вийдемо на 4 млн тонн експортної можливості на місяць”, – написав Кубраков у Facebook.
За словами віцепрем’єра, також триває спільна робота над збільшенням потужностей залізничних і автомобільних пунктів пропуску в чотиристоронньому форматі: Румунія – США – Європейська комісія – Україна за участю Молдови. У фокусі уваги два ключових питання: узгодження пілотного проєкту на пункті пропуску “Красноїльськ – Вікову де Сус” для вантажівок, а також “зелений коридор” між Україною, Молдовою та Румунією через пункти пропуску “Рені – Джурджулешти – Галац”.
Кубраков уточнив, що розпочаті в листопаді ремонтні роботи на пункті пропуску “Рені” для створення умов спільного контролю з Молдовою буде завершено в I кварталі 2024 року.
Українська сторона закликала румунських колег збільшити кількість фахівців фіто- та ветеринарного контролю на кордоні.
Швидка та ритмічна робота шляхів експорту залишається стратегічним напрямом роботи, наголосив Кубраков.
За 11 місяців роботи загальний обсяг перевалки через українські Дунайські порти склав майже 30 млн тонн.
