Нафтові котирування знижуються вдень у четвер. Ринок оцінює грошово-кредитну політику Банку Англії, дані про інфляцію та імпорт нафти в Китаї і чекає на щомісячний звіт ОПЕК.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 14:25 кв становить $76,25 за барель, що на $0,16 (0,21%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) опустилася до цього часу на $0,19 (0,26%), до $72,37 за барель.
Темпи зростання споживчих цін у Китаї у квітні сповільнилися до 0,1% у річному вираженні з 0,7% у березні, свідчать дані Державного статистичного управління. Квітнева інфляція є мінімальною з лютого 2021 року. Аналітики в середньому прогнозували її ослаблення до 0,4%, зазначає Trading Economics.
Крім того, КНР знизила імпорт нафти у квітні на 16% у річному вираженні, до 10,6 млн барелів на добу, що посилило побоювання уповільнення зростання її економіки.
Також трейдери можуть реагувати на підсумки засідання Банку Англії, який підвищив базову процентну ставку на 25 базисних пунктів – до 4,5% річних.
Нафтовий ринок останнім часом показував себе “громовідводом для волатильності”, зазначає старший ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер, чиї слова наводить MarketWatch. На його думку, у зв’язку з цим не можна виключати екстремальних коливань цін, особливо з огляду на високу чутливість нафтових котирувань до очікувань щодо зростання світової економіки.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) за підсумками роботи в січні-березні поточного року збільшило чистий прибуток у 2,2 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 77,304 млн грн.
Згідно з проміжним звітом компанії, чистий дохід за цей період знизився на 3,2% – до 701,047 млн грн.
Нерозподілений прибуток на 31 березня 2023 року становив 234,019 млн грн.
Як повідомлялося, “Стальканат” у 2022 році отримав 325 млн грн прибутку проти незначного збитку роком раніше отримав чистий прибуток 325,073 млн грн, тоді як 2021 рік завершив із чистим збитком 309 тис. грн.
Загальні збори акціонерів, які відбулися 3 вересня 2021 року, ухвалили рішення виділити зі складу ПрАТ “Стальканат-Силур” і створити нову компанію – ПрАТ “Стальканат” із передачею йому відповідно до затвердженого розподільчого балансу частини майна, прав та обов’язків.
ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” (Одеса) раніше мало дві філії – в Одесі та в Харцизьку Донецької області на НКТ. Керівництво компанії 1 грудня 2016 року офіційно повідомило про зупинку філії компанії в Харцизьку – відповідне оголошення було опубліковано в газеті “Урядовий кур’єр”. Пізніше керівництво ПрАТ “ВО “Стальканат-Силур” заявило про захоплення філії компанії в Харцизьку на НКТ, направило відповідну заяву в Національну поліцію.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” – 17,736 млн грн.
Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-квітні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 31,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 805 тис. тонн.
За даними підприємства, у квітні шахта “Покровська” виробила 60 тис. тонн руди, “Криворізька” – 70 тис. тонн, “Козацька” – 55 тис. тонн і “Тернівська” також 55 тис. тонн, загалом по комбінату у квітні – 240 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у першому кварталі 2023 року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 36,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 565 тис. тонн.
У березні “Покровська” виробила 55 тис. тонн руди, “Криворізька” також 55 тис. тонн, “Козацька” – 60 тис. тонн і “Тернівська” також 60 тис. тонн, загалом по комбінату в березні – 230 тис. тонн.
У лютому всі чотири шахти виробили по 50 тис. тонн руди кожна, загалом 200 тис. тонн за місяць.
У січні-2023 шахта “Покровська” виробила 25 тис. тонн руди, “Криворізька” – 40 тис. тонн, “Козацька” – також 40 тис. тонн і “Тернівська” – 30 тис. тонн, загалом по комбінату в січні вироблено 135 тис. тонн продукції.
КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Після війни близько 15 млн українців можуть потребувати психологічної допомоги, прогнозує директор департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров’я Олександра Машкевич.
“За нашими орієнтовними підрахунками, психологічної допомоги та психосоціальної підтримки потребуватимуть близько 15 млн громадян”, – сказала вона в ефірі Національного телемарафону в четверг.
Машкевич зазначила, що такої допомоги потребуватимуть різні групи населення, зокрема діти, ветерани, військовослужбовці, їхні сім’ї, особи, які повернулися з полону, та інші.
Вона нагадала, що для психологічної допомоги в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської МОЗ розробило проєкт надання такої допомоги на первинному рівні меддопомоги.
“Держава вже підготувала близько 10 тис. лікарів первинної ланки. Вони пройшли спеціальне навчання від ВООЗ та МОЗ і вже володіють навичками первинної психологічної допомоги. Будь-яка людина, яка відчуває тривожність, певні зміни у своїй поведінці та відчуває, що їй необхідна допомога, може звернутися до цих лікарів і пройти скринінг ментального здоров’я, щоб виявити глибші проблеми та вчасно відреагувати”, – сказала вона.
При цьому представниця МОЗ додала, що для отримання такої допомоги пацієнт може звернутися до сімейного лікаря.
“Ми говоримо про додаткові навички саме лікарів, які під час війни пройшли додаткове навчання і здобули ті навички, які вони, на жаль, не могли здобути, коли вони навчалися в медичних вишах”, – сказала вона.
Ціна купівлі-продажу землі сільгосппризначення в Україні в січні-квітні 2023 року зросла в середньому на 20%, з початку року таких операцій відбулося 13 тис., повідомив заступник міністра агрополітики з питань цифровізації Денис Башлик на пресконференції.
“Навіть якщо прибрати фактор інфляції, ми бачимо, зростання (цін) триває. Але в регіонах, які знаходяться близько до бойових дій, такого зростання немає”, – зазначив він.
Заступник міністра уточнив, що у Львівській області на початку травня поточного року середня вартість 1 га сільгосп угідь становила 162 тис. грн, тоді як на момент відкриття ринку вона становила 51 тис. грн. У Київській області, за його словами, за цей час ціна зросла з 48 тис. грн до 148 тис. грн за га.
Водночас у Чернігівській області один га землі в середньому коштує 23 тис. грн, тоді як до війни він коштував 16-17 тис. грн, додав Башлик, припустивши, що зростання ціни пов’язане з інфляцією.
“2021 року в Україні було укладено 66 тис. угод купівлі-продажу землі на загальну площу 153 тис. га. У 2022 році таких угод було 53 тис., водночас ринок фактично не працював майже пів року через обмеження доступу до реєстрів”, – сказав також заступник міністра.
СЕО “ProZorro.Продажі” Сергій Бут повідомив, що з моменту запуску електронних земельних аукціонів у жовтні 2021 року в системі “ProZorro.Продажі” вже завершилися аукціони з купівлі та оренди сільгоспземель на понад 1,2 млрд грн.
Як повідомлялося, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні почав працювати 1 липня 2021 року. На першому етапі реформи право купувати і продавати земельні ділянки сільгосппризначення отримали тільки громадяни країни, одна фізособа зможе мати в розпорядженні не більше 100 га.
Право купувати землю сільгосппризначення 1 січня 2024 року отримають юридичні особи, створені згідно із законодавством України, водночас кінцевий бенефіціар однієї або кількох юросіб зможе консолідувати через них сукупно не більше ніж 10 тис. га.
