Медична мережа “Добробут” відкрила офтальмологічну клініку на базі своєї багатопрофільної лікарні на проспекті Бажана в Києві. Як повідомляють у прес-релізі медмережі, клініка надає повний спектр офтальмологічних послуг – від амбулаторного прийому та діагностики до хірургічних втручань будь-якої складності.
Команду офтальмохірургів клініки “Добробут” очолює подружжя – доктор медичних наук професор Андрій Сергієнко та кандидат медичних наук Вікторія Сергієнко. Професор Сергієнко 35 років розвиває галузь лікування захворювань сітківки і рідкісних патологій очей. Він провів понад 30 тис. операцій у Європі, Азії та Африці.
У команді клініки консультують і оперують вісім лікарів. Вони залучатимуть до співпраці колег з інших медичних напрямів “Добробуту”: нейрохірургів, ендокринологів, кардіологів, онкодерматологів.
Медмережа уточнює, що клініка, зокрема, надає медичну допомогу військовим з ураженням очей дрібними металевими уламками або вибуховою хвилею.
“Війна спричинила зростання не тільки попиту на офтальмологічні послуги, а й складності проблем, з якими приходять пацієнти. Співпраця з іншими лікарями “Добробуту” дасть нам змогу розвивати нові напрямки, як-от офтальмогенетика і нейроофтальмологія для лікування складних захворювань”, – наводять у пресрелізі слова професора Сергієнка.
“Добробут” – одна з найбільших в Україні приватних медичних мереж. У портфелі компанії 17 медичних центрів у Києві та Київській області, служба невідкладної допомоги, стоматологія та аптеки. Медичні центри мережі надають послуги для дітей і дорослих за більш ніж 75 медичними напрямками. Щорічно фахівці “Добробуту” проводять понад 7 000 операцій. У мережі працює понад 2800 співробітників.
Завдяки співпраці з міжнародними благодійними організаціями Direct Relief International, Children of War Foundation, International Medical Corps та University of Miami Global Institute, а також завдяки роботі благодійного фонду “Фонд Добробут” клініки мережі продовжили свою роботу навіть під час воєнних дій і значну частину медичних послуг надавали безоплатно. З перших днів війни лікувально-діагностичний центр “Добробуту” в Києві безоплатно надавав ургентну медичну допомогу захисникам України та пораненим цивільним у режимі 24/7.
Керівники клінік із 20 областей України пройшли тренінг циклу антикризових тренінгових модулів “Лідерство під час кризи” гуманітарного агентства Zdorovi.
Як повідомляють у пресрелізі Zdorovi, в освітній програмі, яка тривала три місяці, взяли участь 63 керівники лікарень із 20 областей України, понад 200 учасників переглянули відеозаписи тренінгів.
Крім того, гуманітарна організація в рамках проєкту “Барометр” проводить дослідження стану медичної галузі під час війни.
“Команда Zdorovі співпрацює з великою базою лікарень, керівники та медичні працівники яких під час опитування отримують змогу поділитися реальними проблемами у своїх медичних установах та галузі загалом. На основі цих відповідей створюється аналіз і звіт, який є основою створення ефективної стратегії допомоги від іноземних донорів на наступний період”, – зазначають у гумагенстві.
Після закінчення опитування, аналітики Національної агенції гуманітарної допомоги ZDOROVI підготують та оприлюднять звіт за результатами проєкту.
Нацагентство гумдопомоги Zdorovi визнано критично важливим підприємством для функціонування української медицини. Масштабна гуманітарна робота Zdorovi відбувається у співпраці з міжнародними партнерами, серед яких – ІСАР Єднання, RAZOM for UKRAINE, NOVA Ukraine, Americares, Philips, Нідерландська рада біженців, GIZ, Projecten Vastenactie та інші благодійні фонди й організації.
Комерційні банки в Україні у 2024 році сконцентруються на реалізації своїх програм автокредитування, іпотеки та кредитування малого і середнього бізнесу.
Таку думку висловила перший заступник голови правління банку “Глобус” Олена Дмитрієва в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Суттєве зниження облікової ставки 2023 року з 25% до 15% дало змогу банкам залучати дешевші ресурси, відновити заморожені війною кредитні програми та впроваджувати принципово нові напрямки кредитування. За максимально сприятливих економічних умов у 2024 році слід очікувати подальшого зниження облікової ставки до 14-12%. Як наслідок, у 2024 році (у банків) зниження ставок залежно від виду кредиту, строку його сплати та початкового внеску може становити від 2% до 4%”, – повідомила Дмитрієва.
Вона нагадала, що починаючи з другого півріччя середнє зниження ставок за банківськими кредитами залежно від терміну погашення і розміру першого внеску вже становило 4%. Зокрема, ставки за іпотечними кредитами впали в середньому на 3% (головним чином йдеться про кредити за партнерськими програмами девелоперів і банків на первинному ринку житла), ставки за автокредитами на нові автомобілі знизилися на 3-5%, а ставки за споживчими кредитами на придбання товарів широкого вжитку скоротилися в середньому на 4%.
“Запит громадян на той чи інший вид кредиту за прийнятними умовами майже невичерпний. У 2024 році будь-які позитивні зміни в кредитних умовах будуть зумовлені виключно економічними факторами”, – наголосила Олена Дмитрієва.
У 2024 році важливою складовою розвитку кредитування залишатиметься участь комерційних банків у реалізації низки державних кредитних програм, таких, як кредитування малих та середніх підприємств “5-7-9”, “Доступний факторинг” (беззаставне фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу з відтермінуванням платежу за компенсаційною ставкою 13% річних строком до 360 днів), програми з енергомодернізації будинків “Енергодім”, пільгової іпотеки “єОселя”, а також розробка спеціальних компенсаторних програм із органами місцевої влади з відшкодування частини вартості житла, що потребуватиме відшкодування.
Зокрема, банк Глобус за програмою “Енергодім” розраховує видати кредитів на суму понад 200 млн грн, з яких понад 70% припаде на партнерські програми з відшкодування витрат ОСББ.
Дмитрієва прогнозує поступову трансформацію державних пільгових програм “5-7-9” і “еОселя”. Зокрема, дія програми “5-7-9” поступово поширюватиметься на регіони з високими воєнними ризиками та стосуватиметься тих галузей, які досі не відновилися від самого початку повномасштабного вторгнення.
“У державному бюджеті на 2024 рік на компенсацію відсоткових ставок програми “5-7-9” передбачено понад 18 млрд грн. Однак більша частина цих коштів може піти на погашення заборгованості управителя програми – Фонду розвитку підприємництва, адже заборгованість перед банками-учасниками програми вже становить до 5 млрд грн. Ми очікуємо, що “5-7-9″ значно звузиться, а кредити за програмою будуть більш точковими”, – повідомила Дмитрієва.
При цьому, за її оцінкою, буде поступово зростати частка інвестиційних кредитів – на придбання основних засобів ведення бізнесу (спеціальних технічних засобів, автотранспорту, медичного транспорту, виробничого обладнання тощо). “Очікується, що частка таких кредитів становитиме до 30% усіх виданих позик”, – сказала Дмитрієва.
Ефективність програми пільгової іпотеки “еОселя” наступного року залежатиме від обсягу фінансування та популяризації програми серед девелоперів житла (активізація програми в житлових об’єктах на стадії зведення).
Дмитрієва зазначила, що порівняно з червнем 2023 року, коли було видано понад 490 іпотек, активність програми зросла майже вдвічі (нині видають приблизно 800-900 кредитів щомісяця), проте вкрай важливо 2024 року наростити ще щонайменше в 1,5 раза, до 1,4-1,5 тис. кредитів щомісяця.
Важливим є збільшення кількості фінустанов – партнерів програми, що дасть змогу ширшому колу громадян скористатися пільговою іпотекою, а також збільшить “вагу” кредитування в портфелі комбанків (наразі в програмі беруть участь 7 комерційних банків), а також активізація кредитування об’єктів, які споруджуються, а також розширення на таунхауси і приватні будинки.
За її оцінками, є можливість збільшити з наявних 1% до 25% частку виданих кредитів за програмою “аОселя” на придбання житла, що будується, однак, щоб пільгова іпотека запрацювала на первинному ринку, необхідна воля самих девелоперів, переформатування їхніх систем продажів під законодавчі нововведення щодо захисту прав інвесторів-покупців житла.
“Для участі в програмі “еОселя” вже акредитовано 18 девелоперів, які зводять лише 3-5% від кількості об’єктів, будівництво яких розпочалося ще до початку повномасштабного вторгнення і триває в повільному режимі, але без ознак “замороженого” будівництва. Ми очікуємо, що протягом 2024 року кількість акредитованих до участі в програмі ЖК на стадії будівництва зросте щонайменше у 2-2,5 раза. Адже це пряма інвестиція в подальше будівництво, загалом у розвиток галузі, що дуже важливо під час випробувань війною”, – підсумувала Дмитрієва.
Банк “Глобус” зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лісовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 вересня 2023 року, за розміром загальних активів “Глобус” посідав 24-те місце (9,07 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні.
Введення в експлуатацію житла в Україні, млн кв м
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” (МГЗК, Дніпропетровська обл.) у 2022 році наростив чистий збиток у 1,9 раза порівняно з попереднім роком – до 47,062 млн грн.
Згідно з річним звітом компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід за цей період знизився на 63,8% – до 1 млрд 434,670 млн грн.
Нерозподілений прибуток до кінця 2022 року становив 563,731 млн грн.
У 2022 році МГЗК виробив 271,825 тис. тонн марганцевої руди, 51,284 тис. тонн концентрату, 219,937 тис. тонн шламів, реалізував – 237,539 тис. тонн руди, 59,539 тис. тонн концентрату, 219,937 тис. тонн шламів.
Як повідомлялося, МГЗК у I півріччі-2022 наростив чистий збиток у 4,3 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 42,164 млн грн, чистий дохід знизився на 23,6% – до 1 млрд 138,683 млн грн.
МГЗК у січні-березні 2022 року наростив чистий збиток у 16,6 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 159,870 млн грн, чистий дохід зріс у 2,4 раза – до 865,275 млн грн.
МГЗК 2021 рік завершив із чистим збитком 24,541 млн грн, тоді як 2020 року отримав чистий прибуток 239,284 млн грн.
МГЗК розробляє східну частину Нікопольського родовища марганцевих руд (Грушевсько-Басанська ділянка). До складу комбінату, зокрема, входять чотири діючі шахти, зокрема одна, що будується, один кар’єр – Грушевський, збагачувальна фабрика.
За даними НДУ на третій квартал 2023 року, найбільшими акціонерами ПрАТ є компанії Couttenmax Holdings Limited, Mosfilia Investments Limited і Humax Enterprises Limited, які володіють по 23,8933% акцій ПрАТ кожна, а також Fianex Holdings Limited (усі – Кіпр), у власності якої перебуває 24% акцій.
Статутний капітал ПрАТ “МГЗК” становить 366,625 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
НАЕК “Енергоатом” 2023 року збільшив дохід від продажу електроенергії на 30% (на 44 млрд грн) порівняно з минулим роком – до 190,7 млрд грн, повідомила компанія у своєму Телеграм-каналі.
“Із цих коштів було сплачено понад 124,4 млрд грн у межах виконання ПСО або іншими словами – на підтримку низьких тарифів для населення”, – зазначається в повідомленні.
Виручка компанії з 2020-го (48,1 млрд грн) по 2023 рік зросла в чотири рази. Водночас за той самий період зростання собівартості виробництва електроенергії становило 26,6%.
У 2024 році НАЕК планує збільшити дохід на третину порівняно з поточним роком – до 253,3 млрд грн.
“Незважаючи на воєнний час, істотне скорочення обсягів споживання електроенергії та втрату потужностей тимчасово окупованої Запорізької АЕС, нам вдалося реалізувати комплекс заходів із підвищення економічної ефективності діяльності “Енергоатома”. Саме це дає змогу державі утримувати низькі тарифи на електроенергію для населення”, – наводяться в повідомленні слова президента НАЕК Петра Котіна.
