Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) отримав грант Національного Фонду досліджень України. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України (Одеса) отримав грант Національного Фонду досліджень України на дослідження офтальмологічних біологічних маркерів і розробку об’єктивного методу ранньої діагностики несприятливих стрес-асоційованих психологічних змін у стані людини.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в інституті, дослідження дасть змогу проводити ранню діагностику учасників будь-яких кризових ситуацій, як глобальних (як-от війна, техногенні або природні катастрофи, пандемія тощо), так і локальних (ДТП, домашнє насильство, терористичні акти тощо).
Зазначається, що вчені Інституту ім. Філатова вже проводили низку досліджень у сфері апаратно-інструментального визначення ознак стрес-асоційованих розладів на основі офтальмологічних маркерів: аналізу даних руху очей і змін параметрів зіниці.
«Подальші дослідження в поєднанні зі створенням зрозумілого і простого у використанні програмного забезпечення для швидкого опрацювання отриманих даних мають стати основою методу, який забезпечить об’єктивність досліджень, можливість визначення загрози розвитку пов’язаних зі стресом розладів за наявності симптомів, недостатніх для клінічного діагнозу», – прокоментували в інституті.
Крім того, невеликий час, необхідний для дослідження та опрацювання даних, зробить його придатним для використання в масових діагностичних заходах (скринінгу), уточнюється в повідомленні.
Згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, після закінчення війни психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. Найбільше від психологічної травми страждають безпосередні учасники бойових дій. Кількість постраждалих, уражених, наприклад, синдромами воєн, становить від 35% до 70% усіх учасників воєнних дій незалежно від того, перебували вони в зоні бойових дій чи ні.
Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НА. В.П. Філатова НАМНУ заснований 1936 року. Є провідною науковою і медичною установою та національним центром наукових досліджень у сфері офтальмології.
Українські підприємства, згідно з даними митних органів, у січні-червні поточного року збільшили імпорт олова на 19,5% – до $1,350 млн (у червні – $330 тис.), а також наростили імпорт цинку і цинкових виробів – на 37,4%, до $28,340 млн (у червні – $5,110 млн).
Олово використовується як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у підшипникових сплавах. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та в інших цілях.
За інформацією адміністрації Мірабадського району Ташкента, одну з центральних вулиць міста, названу на честь Тараса Шевченка трансформують у гастрономічну.
Плани зі створення цілодобової гастрономічної вулиці викликані необхідністю формування привабливого та активного туристичного середовища в центрі столиці Узбекистану.
Із зазначеною метою найближчим часом розпочнеться масштабна реконструкція, що передбачає встановлення систем освітлення, лавок і урн для сміття, посадку дерев, створення зрошувальних систем, декоративних арок і стовпів, елементів, а також фотозонів, тротуарів, велодоріжок, установку дитячого ігрового майданчика, виставкової сцени та організацію аудіо музичної системи.
Необхідно зазначити, що поява в центрі столиці Узбекистану в 1966 році вулиці Тараса Шевченка уособлює собою внесок українського народу, який надав сприяння ташкентцям після руйнівного землетрусу 1966 року.
Експортно-кредитне агентство України (ЕКА) за перше півріччя 2024 року підтримало експорт на суму 4,6 млрд грн, повідомила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
“Експортно-кредитне агентство України в першому півріччі збільшило обсяги підтримки експорту майже у 2,5 раза порівняно з відповідним періодом минулого року”, – цитує віцепрем’єрку пресслужба Міністерства економіки.
При цьому наголошується, що розвиток несировинного експорту – один із ключових напрямів економічної політики “Зроблено в Україні”, а інструменти від ЕКА допомагають досягти цих цілей, оскільки, зокрема, страхування ЕКА банки визнають достатньою заставою за кредитом, що спрощує та здешевлює його отримання.
Крім того, співпраця з ЕКА зменшує ризики експортера і банку, знижує вартість фінансування і підвищує можливості для розвитку бізнесу, пояснила Свириденко.
Трійка регіонів-лідерів є таким: Київ – 2,78 млрд грн, Львівська область – 1,11 млрд грн, Вінницька – 234,2 млн грн.
До п’ятірки країн, у які українські виробники в січні-червні продавали свою продукцію (за сумами укладених і застрахованих контрактів), увійшли Польща, ОАЕ, Азербайджан, Словаччина та Німеччина.
Найпопулярнішими експортними товарами були молочні продукти, деревина та вироби з неї, іграшки, одяг та продукти переробки овочів.
Інструменти Експортно-кредитного агентства України – це один з елементів політики “Зроблено в Україні”, яку в лютому презентував Президент Володимир Зеленський. Її мета – підтримка несировинного експорту, розвиток виробництв і залучення інвестицій у реальний сектор, нагадали в Мінекономіки.
Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Виробництво пива в Україні за шість місяців 2024 року досягло 67,9 млн дал, що на 104,2% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Раніше повідомлялося, що 2023 року виробництво пива в Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об. %) становило 133,4 млн дал, що на 7,8% більше, ніж 2022 року. Цей показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва пива в країні 2021 року.
Виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього попереднього року – 27,9%.
