Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 3 лютого експортувала 27,46 млн тонн зернових культур, зокрема 15,68 млн тонн кукурудзи (57,1% загального обсягу поставок), 9,84 млн тонн пшениці (35,8%) і 1,83 млн тонн ячменю (6,7%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики і продовольства в п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР на 29,8% нижчі за показники аналогічного періоду попереднього МР, коли за кордон було поставлено 39,12 млн тонн. При цьому найвищий середньодобовий темп у цьому МР з найменшим відставанням від торішнього показника було досягнуто 9 січня (“мінус” 29,61%).
За даними відомства, від початку 2022/2023 МР і до 3 лютого поточного року Україна експортувала 15,68 млн тонн кукурудзи (-2,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року), 9,84 млн тонн пшениці (в 1,75 раза менше), 1,83 млн тонн ячменю (менше в 3 рази), 12,8 тис. тонн жита (менше в 12,3 раза) і 85 тис. тонн борошна (+33%).
Уточнюється, що з початку лютого Україною експортовано 483 тис. тонн зернових, зокрема 362 тис. тонн кукурудзи, 107 тис. тонн пшениці, 9 тис. тонн ячменю і 1,9 тис. тонн борошна.
Як випливає з даних міністерства, за період 27 січня – 3 лютого на зовнішні ринки постачалося в середньому 209,4 тис. тонн зернових на добу, тоді як за період, що передував йому, 20-27 січня – 121,1 тис. тонн/добу (зростання в 1,73 раза), за 9-20 січня – 140 тис. тонн/добу, за 2-9 січня – 121,7 тис. тонн/добу, а за 21 грудня – 2 січня в середньому 196,4 тис. тонн/добу.
Як повідомлялося, Україна у 2021/2022 МР експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морських портів. На зовнішні ринки було поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МР), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%), 70,9 тис. тонн борошна (-44,1%).
Україна у 2020/2021 МР експортувала 44,72 млн тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн тонн пшениці, 23,08 млн тонн кукурудзи, 4,23 млн тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових і зернобобових культур.
Невеликий сніг очікується в Україні в суботу, 4 лютого, у південній частині країни – невеликий мокрий сніг, у Криму з дощем, у західних областях помірний, на Закарпатті та Прикарпатті сильний сніг, хуртовина.
Як повідомляє Укргідрометцентр, на дорогах країни місцями ожеледиця. Вітер у західній частині північно-західний, на Лівобережжі південно-східний, 7-12 м/с, у Карпатах, вдень у західних областях місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 1-6° морозу, у Карпатах до 8° морозу; вдень від 3° морозу до 2° тепла, на півдні 0-5° тепла.
У Києві 4 лютого невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північний, 7-12 м/с. Температура вночі 3-5° морозу, вдень близько 0°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, у Києві 4 лютого найвищу температуру було зафіксовано на позначці +13,7°С у 2002 р., найнижчу вночі -26,7°С у 1911 р.
У неділю, 5 лютого, часом невеликий сніг, у Криму з дощем. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північний, північно-східний, 7-12 м/с, у південній частині країни місцями пориви 15-20 м/с, хуртовини.
Температура вночі 5-10° морозу; вдень 1-6° морозу, у південно-східних областях близько 0°; у Карпатах і Закарпатті вночі 12-17° морозу, вдень 6-11° морозу.
У Києві 5 лютого часом невеликий сніг. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північний, північно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 5-7° морозу, вдень 2-4° морозу.
Долар США зміцнюється до євро і фунта стерлінгів на торгах у п’ятницю, дешевшає в парі з ієною.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара відносно шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає 0,07%, ширший WSJ Dollar Index – 0,08%.
Пара євро/долар за даними на 8:00 кв торгується на рівні $1,0894 порівняно з $1,0911 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта опустився до $1,2212 порівняно з $1,2224 на закриття попередньої сесії.
Як Європейський центральний банк (ЄЦБ), так і Банк Англії підвищили ключові відсоткові ставки на 50 базисних пунктів (б. п.) у четвер, причому європейський регулятор заявив, що має намір збільшити їх на таку саму величину і на наступному засіданні, яке відбудеться в березні.
Британський ЦБ знизив прогнози інфляції в країні на 2023-2025 рр., а президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що ризики як для економічного зростання, так і для інфляції в єврозоні стали більш збалансованими.
Днем раніше Федеральна резервна система підвищила базову ставку на 25 базисних пунктів. На попередньому засіданні ставку було збільшено на 50 б.п., а до цього вона чотири рази піднімалася на 75 б.п.
Глава американського ЦБ Джером Пауелл під час прес-конференції за підсумками засідання вперше визнав, що “дезінфляційний процес почався”. Також він припустив, що ставка не перевищить 5%, і повторив, що Федрезерв може домогтися уповільнення інфляції без нанесення істотної шкоди економіці.
Вартість долара в парі з ієною опустилася під час торгів у п’ятницю до 128,3 ієни проти 128,72 ієни напередодні.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Україна приєднається до ключових програм ЄС.
“Ми включаємо Україну до низки ключових програм ЄС. Україна приєднується зараз або пізніше того року до програми єдиного ринку, ми щойно підписали це, програми у сфері юстиції, цивільної. Дуже скоро ви зможете подати заявки на фінансування, описавши різні типи проєктів. Це означає більше підтримки для малого бізнесу в рамках єдиного ринку в Україні”, – сказала вона на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем у Києві.
Говорячи про програму в галузі правосуддя, фон дер Ляєн зазначила, що українські юристи зможуть брати участь у різних проєктах. Так, фахівці з ЄС та України зможуть вибудовувати довгострокове партнерство.
За її словами, з України не стягуватимуть внесків за участь у програмах.
Крім того, ЄС до середини року відкриє в Києві Офіс програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe), який просуватиме можливості фінансування ЄС, пропонуватиме технічну підтримку українським дослідникам і новаторам та зміцнюватиме зв’язки між українськими та європейськими установами.
Також було узгоджено дорожню карту для доступу України до внутрішнього ринку Євросоюзу з 15 пунктів.
Крім того, у сфері роумінгу було підписано угоду про продовження на шість місяців добровільних заходів операторами ЄС та України щодо безоплатних дзвінків між ЄС та Україною.
Ціни на нафту продовжують знижуватися в п’ятницю, завершуючи в мінусі другий тиждень поспіль на тлі деякого ослаблення оптимізму трейдерів щодо перспектив попиту в Китаї та триваючого зростання запасів у США.
Вартість квітневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:10 кв. у п’ятницю становить $82,01 барель, що на $0,16 (0,19%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у четвер ці контракти подешевшали на $0,67 (0,8%), до $82,17 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зменшилася до цього часу на $0,16 (0,21%), до $75,72 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів опустилася на $0,53 (0,7%), до $75,88 за барель.
Як Brent, так і WTI завершили торги в четвер на мінімумах з 10 січня.
З початку цього року нафта торгується в діапазоні близько $10 за барель. З одного боку, ринок чекає підйому попиту в Китаї після зняття карантинних обмежень у країні, з іншого – побоюється спаду активності в розвинених країнах у зв’язку з триваючим підвищенням ставок провідними світовими ЦБ, зазначає Bloomberg.
Крім того, з наступного тижня почне діяти ембарго Євросоюзу на постачання російських нафтопродуктів, введене у відповідь на продовження РФ повномасштабної війни проти України, що супроводжується ініціативою цінової стелі, і трейдери чекатимуть наслідків цього рішення.
“Нафтовий ринок перебуває в підвішеному стані, очікуючи відчутних ознак зростання попиту в КНР, – зазначає засновник Vanda Insights Вандана Харі. – Фактор заборони на постачання російських нафтопродуктів до ЄС не є основним, але все ж таки створює певну невизначеність”.
Зміна клімату в Іспанії загрожує ключовому інгредієнту раціону свиней – жолудям із дубових лісів, це може вплинути на виробництво преміального хамону Іберіко Бейота в країні.
Хамон Іберіко Бейота є преміальним іспанським хамоном, який може продаватися за ціною вище 100 євро за кілограм. Його роблять із чорноногих свиней, які останній місяць свого життя мають провести, харчуючись жолудями в дубових лісах.
Однак останніми роками через надзвичайно спекотне і сухе літо на дубах стало рости менше жолудів. Цей факт, а також падіння ринкової вартості продукту, призвело до скорочення виробництва хамона на 20% в автономній області Естремадура.
Літо 2022 року стало найспекотнішим в Іспанії за всю історію, а також третім за сухістю. За 50 років кількість опадів в Естремадурі зменшилася на 35%. При цьому навіть якщо наступне літо буде не таким спекотним, це не стане гарантією великої кількості жолудів у майбутньому.
“Я очікую, що цей рік, після посухи минулого літа та зими з невеликою кількістю дощів, може стати найгіршим за 40 років, що я працюю тут”, – заявив президент компанії виробника хамона Señorio de Montanera Франциско Еспарраго.
Виробники хамона можуть імпортувати жолуді, але Еспарраго не схвалює цю ідею. За його словами, імпортні жолуді можуть принести нові захворювання.
