7-го листопада 2023 року в Українському домі відбулась 23-а (та перша з початку повномасштабного вторгнення) церемонія нагородження щорічного конкурсу професіоналів фармацевтичної галузі України «Панацея», ведучим якої став відомий телеведучий Тимур Мирошніченко.
24-го лютого 2022 року, безсумнівно, почався новий відлік, новий розділ в історії конкурсу та фармацевтичної галузі України, тож цьогорічна церемонія відрізнялась від попередніх, відповідаючи новим умовам і викликам сьогодення. Цього року організатори конкурсу відзначили компанії й особистості, що стали взірцем мужності та незламності, яка здивувала людей з усього світу, змусивши їх подивитись на доброчинність, життєстійкість і на самих українців під іншим кутом.
Почесна пам’ятна відзнака “ФармФронт”, що зроблена з уламків “аналоговнєтной” балістичної ракети “Кинджал”, що була збита над Києвом, була вручена компаніям “Дарниця”, “Аcino”, “Кусум”, « Інтерхім», “Фармак”, “БаДМ”, “Дельта Медікал”, “Ново-Нордіск”, а також Національному Фармацевтичному Університету, польскій фундації “Медична солідарність” та волонтерці, засновниці фонду “ФармРух”, маркетинг-директорці мережі аптек “9-1-1” Юлії Клименюк.
Аби зберегти пам’ять про трагічну главу новітньої історії фармгалузі України, приклади героїзму, стійкості та незламності, організатори конкурсу “Панацея” проанонсували вихід спеціального фото-альбому “ФармФронт. Незламні”, що вийде з друку вже в грудні.
Окрім підведення підсумків року, відзначення та нагородження переможців, разом з аукціонним домом “Дукат” організатори конкурсу провели благодійний аукціон, де лотами стали картини сучасних українських художників (22 роботи), а також футболка Superhumans з підписом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. Виручені кошти будуть спрямовані на відновлення постраждалих від російської агресії у центрі “Суперхьюманс”, який безкоштовно надає медичні послуги з протезування та реабілітації військових і цивільних, що втратили кінцівки під час війни.
Цього вечора було вручено 25 статуеток “Панацея-2023” найкращим серед кращих у фармацевтичній галузі. України. Лауреатів визначали на основі даних аналітичних партнерів конкурсу – компаній Бізнес-кредит, SMD та IQVIA.
Компанією року серед вітчизняних виробників стало підприємство «Фармак». Нагороду серед іноземних виробників отримала компанія «Аcino». А кращою компанією-виробником інноваційних ліків стала компанія MSD.
За унікальний для України проєкт, компаундинг-центр, що надає весь спектр онкофармацевтичних продуктів і послуг (персоналізований підбір, індивідуальне виготовлення і при необхідності доставка протипухлинних препаратів з широкого асортименту діючих речовин) було відзначено центр персоналізованої фармації Хемотека.
Під час церемонії також були відзначені препарати у рецептурній та безрецептурній группах.
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед безрецептурних лікарських засобів” стали:
– АМІКСИН, компанія Інтерхім;
– АЦЦ, компанія Сандоз;
– БЕПАНТЕН, компанія Байер;
– ЕКЗОДЕРИЛ, компанія Сандоз;
– РЕГІДРОН, компанія Оріон;
– РЕЛІФ, компанія Байер;
– ТАНТУМ ВЕРДЕ, компанія Ділео Фарма;
Переможцями у номінації “Препарат року. Серед рецептурних лікарських засобів” стали:
– ДІФОРС, компанія Аcino;
– ЗОЛОФТ, компанія Віатріс;
– ЛЕВАНА, компанія Інтерхім;
– МОВЕКС, компанія MовіХелс;
– НЕЙРОКОБАЛ, компанія Кусум;
– СЕРМІОН, компанія Віатріс;
– СЕРРАТА, компанія Кусум;
– ТРИТТІКО, компанія Делео Фарма.
У номінації “Препарат Року. Динамічний Лідер» статуеткою «Панацея» було відзначено препарат ВІТАПРОСТ від компанії Штада.
Серед БАДів були відзначені препарати ПРОБАМ компанії «Baum Pharm», САХНІЛ компанії Кусум, СУПРАДИН компанії Байер, ФОЛІО компанії Новалік фарм.
За 30 років сумлінної праці українського представництва «Панацеєю» було відзначено міжнародну компанію Берлін-Хемі-Менаріні.
Особливу атмосферу церемонії створювали артисти Національного академічного оркестру народних інструментів НАОНІ, Марта Адамчук та гурт «Probass&Hardi».
Open4business – інформаційний партнер
Україна в січні-жовтні поточного року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 113,079 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за вказаний період експорт чавуну в грошовому вираженні склав $423,414 млн (зниження на 26,3%).
При цьому експорт здійснювався переважно до Польщі (56,20% поставок у грошовому виразі), Іспанії (22,64%) і США (6,24%).
За десять місяців 2023 року Україна імпортувала 79 тонн чавуну на $132 тис. з Німеччини (50,38%) і Бразилії (49,62%), водночас у жовтні ввезення чавуну становило $1 тис. В аналогічному періоді минулого року було імпортовано 16 тонн чавуну з Німеччини на $29 тис.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 59% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 325,275 тис. тонн, у грошовому вираженні на 61,1% – до $638,774 млн.
У 2022 році Україна імпортувала 40 тонн чавуну на $23 тис., тоді як у 2021 році – 185 тонн чавуну на $226 тис.
Експорт здійснювали переважно у США (38,47% поставок у грошовому вираженні), Польщу (32,91%) і Туреччину (8,12%), імпорт – із Німеччини (100%).
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
ОТП Банк завершив січень-вересень 2023 року з чистим прибутком 4 млрд 747,9 млн грн порівняно з чистим збитком 16,7 млн грн за зіставний період 2022 року, йдеться в неконсолідованому скороченому проміжному звіті банку.
Згідно з ним, зокрема, чистий прибуток у третьому кварталі цього року сягнув 1,93 млрд грн, що у 2,5 раза перевищує чистий прибуток за аналогічний період минулого року.
Зазначається, що чистий процентний дохід за дев’ять місяців зріс на 26,1% – до 6,35 млрд грн, зокрема в третьому кварталі зростання становило 14,3% – до 2,04 млрд грн.
Тим часом чистий комісійний дохід у січні-вересні цього року збільшився на 11,7% – до 883 млн грн, але водночас у третьому кварталі скоротився на 21,1% до липня-вересня 2022 року – до 271,3 млн грн.
Значний внесок у поліпшення фінансового результату вніс перегляд збитку від скорочення корисності: за дев’ять місяців поточного року за цією статтею зафіксовано “плюс” 287,3 млн грн проти “мінус” 4,38 млрд грн, за аналогічний період минулого року скорочення становило 4,38 млрд грн, зокрема у третьому кварталі – відповідно “плюс” 601,4 млн грн проти “мінус” 805,6 млн грн.
Банк зазначає, що його сукупний прибуток за дев’ять місяців цього року сягнув 5,12 млрд грн проти збитку 49,6 млн грн за січень-вересень минулого року, зокрема в третьому кварталі-2023 сукупний прибуток становив 1,87 млрд грн проти 822,7 млн грн у третьому кварталі-2022.
Згідно зі звітом, за січень-вересень поточного року активи банку зросли на 3,04 млрд грн, досягнувши 94,05 млрд грн на 30 вересня.
Таке зростання пояснюється збільшенням інвестицій у цінні папери з 32,85 млрд грн до 37,38 млрд грн за підсумками півріччя і до 41,36 млрд грн за підсумками дев’яти місяців.
Щодо обсягу готівки та коштів у НБУ, то за третій квартал вони знизилися на 26,3% – до 7,66 млрд грн, але все ж таки залишаються істотно вищими за позначку початку року – 4,75 млрд грн.
Тим часом кредити та аванси клієнтам незначно зросли в липні-вересні – на 2%, до 24,42 млрд грн, але водночас залишаються нижчими за рівень 2022 року – 29,92 млрд грн, а заборгованість інших банків, навпаки, знизилася в третьому кварталі на 7,3% – до 19,11 млрд грн, тоді як на початок року вона становила 21,72 млрд грн.
Кошти клієнтів ОТП Банку продовжили тенденцію на зниження, скоротившись у третьому кварталі ще на 1,3% – до 75,21 млрд грн, тоді як на початок року вони становили 77,74 млрд грн.
Капітал банку за дев’ять місяців цього року зріс з 11,63 млрд грн до 16,75 млрд грн, зокрема нерозподілений прибуток – з 3,77 млрд грн до 8,52 млрд грн.
ОТП Банк, 100% дочірній банк угорського ОТР Bank Plc, за розмірами загальних активів (102,69 млрд грн) на початок вересня цього року був 10-м серед 64 українських банків.