Уже з квітня внесені до правил дорожнього руху Японії зміни дадуть змогу роботам-доставщикам самостійно переміщатися вулицями. Їхні творці розраховують, що такі роботи зможуть допомагати літнім людям, які мешкають у малонаселених віддалених сільських районах, отримувати необхідні товари в умовах браку кур’єрів.
За словами президента токійської робототехнічної компанії ZMP Хісасі Танігуті, роботи “все ще новачки в людському суспільстві, тому природно, що їх сприймають із певним дискомфортом”.
Очікується, що роботи-кур’єри не будуть повністю автономними: їх все ж таки віддалено контролюватиме людина, яка в разі потреби зможе втрутитися.
Танігуті вважає, що важливо, щоб роботи були по-японськи “скромними і милими”.
Один з учасників випробування – робот DeliRo, він чарівний, у нього великі виразні очі, на яких, як здається, можуть навіть навернутися сльози, якщо пішоходи перегородять йому дорогу.
Такі милі кур’єри допомагають вирішити серйозну проблему японського суспільства. Населення країни – одне з найстаріших у світі: майже 30% жителів тут старше 65 років. Найчастіше літні люди живуть у віддалених районах, де немає доступу до товарів першої необхідності. Ситуація ускладнюється нестачею робочої сили в містах і викликаними пандемією Covid-19 обмеженнями на понаднормову роботу для водіїв вантажівок, що заважає підприємствам справлятися з доставкою замовлень.
“Я сподіваюся, що наших роботів використовуватимуть там, де це необхідно, і вони допоможуть полегшити брак робочої сили”, – зазначив інженер Даї Фудзікава з Panasonic, яка також тестує своїх роботів-кур’єрів у Токіо і Фудзісаві.
Робот Hakobo від Panasonic може самостійно визначати, коли потрібно повернути, а також виявляти перешкоди і зупинятися. Спеціаліст у центрі управління при цьому одночасно спостерігає за чотирма роботами за допомогою камер. У разі складнощів із проходженням перехрестя, робот може надсилати операторові фото світлофора в реальному часі і чекати від нього інструкцій.
Правила встановлюють для роботів максимальну швидкість у 6 км/год, отже, “шанси отримання серйозних травм у разі зіткнення відносно невеликі”, уточнив Ютака Утімура, професор робототехніки в Технологічному інституті Сібаура (SIT).
Hakobo в рамках тестових випробувань уже доставляли жителям Фудзісави ліки та їжу, подавали закуски в Токіо. Робот знає ввічливі фрази на кшталт “Вибачте, дозвольте пройти” або “Холодно сьогодні, чи не так?” і “спілкується” із зустрічними перехожими.
Влада ж, зі свого боку, не очікує, що роботи швидко заполонять вулиці, з огляду на необхідність підтримувати високий рівень зайнятості населення, повідомив Хірокі Канда, представник міністерства торгівлі, який просуває цю технологію. “Я думаю, що поширення роботів буде, швидше, поступовим процесом”, – сказав він.
Україна в січні поточного року знизила експорт напівфабрикатів з вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 92,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 38,341 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі за січень-2022 знизився на 93% – до $20,897 млн.
Основний експорт здійснювався до Польщі (54,20% поставок у грошовому виразі), Данії (24,91%) та Італії (11,31%).
У січні-2023 Україна не імпортувала напівфабрикати, тоді як у січні-2022 ввезла 2,606 тис. тонн цієї продукції на $1,546 млн. Ввезення здійснювалося з РФ (100% поставок).
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 72% порівняно з попереднім роком – до 1 млн 899,729 тис. тонн, у грошовому вираженні на 70,9% – до $1 млрд 191,279 млн. Основний експорт здійснювали до Болгарії (26,55% постачань у грошовому вираженні), Польщі (13,97%) та Італії (12,13%).
Крім того, Україна у 2022 році імпортувала 5,558 тис. тонн аналогічної продукції, що на 85,7% менше, ніж у 2021 році. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 86% – до $3,634 млн. Ввезення здійснювали з РФ (96,92% поставок – до війни), Китаю (1,84%) і Румунії (1,21%).
Кількість вакансій на 01.12.2022 (тис од)
Джерело: open4business.com.ua та experts.news
Україна буде готова брати участь у торгівлі квотами на викид СО2 і може почати її вже у 2024-2025 рр., заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Україна може вже у 2024-2025 рр. вийти на торгівлю квотами. Питання не стоїть на паузі. У 2023 році ми вже підписали угоду зі Швейцарською Конфедерацією, підписали відповідний меморандум з Японією, і ще з багатьма країнами зараз тривають переговори з укладення угод уже безпосередньо щодо торгівлі квотами за ст. 6 Паризької угоди”, – сказав Стрілець.
“Уже маємо певні кроки, а не тільки розмови”, – додав він.
За його словами, з 1 січня 2022 року в Україні впроваджується система моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки. “На сьогодні в міністерстві зареєстровано вже понад тисячу установок, і ми вже отримуємо звіти”, – повідомив Стрілець.
За його словами, через повномасштабне вторгнення РФ у країну процес дещо сповільнився, але рух триває.
Крім того, у рамках підготовки до торгівлі квотами команда Мінприроди готує законопроєкт, який дасть можливість побудувати систему верифікації моніторингу викидів парникових газів.
Єврокомісар із довкілля Віргініюс Сінкявічус на нещодавньому спільному засіданні з урядом України констатував, що фокус-діалог ЄС та України щодо Європейської “зеленої” угоди та “зеленого” переходу через війну поставлено на паузу. За його словами, Брюссель готовий відновити його, коли Україна буде готова. Сінкявічус наголосив на важливості впровадження Україною функціонуючої системи моніторингу, звітності та перевірки на рівні установки як першого кроку до створення ETS (система торгівлі квотами на викиди).
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 20,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 56,2% – до $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2022 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем-2021 – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизила ввезення цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2023 року знизився на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього – на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт цинку минулого місяця був відсутній, тоді як у січні-2022 він становив $220 тис. Експорт олова та виробів у січні-2023 становив $17 тис., тоді як у січні-2022 був відсутній.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн. У грудні-2022 мідь і мідні вироби імпортовано на суму $6,107 млн, експортовано – на $6,956 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн ($171 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн ($4,386 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн (у грудні – $11 тис.), тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. (у грудні – $1 тис.) проти $346 тис. за попередній рік.
ДП “Ліси України”, створене в рамках реформи державної лісогосподарської галузі, в рамках якої 158 лісогосподарських підприємств об’єднали в єдине державне спеціалізоване підприємство, перетворять на акціонерне товариство зі 100%-ю часткою держави.
Відповідний законопроєкт буде подано до Верховної Ради у другому кварталі цього року, спрогнозував міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Підприємство (ДП “Ліси України”) буде реорганізовано у відповідне державне акціонерне товариство. Законопроєкт сьогодні проходить узгодження в центральних органах виконавчої влади, і, я думаю, що в другому кварталі його вже буде направлено до Верховної Ради”, – сказав Стрілець.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” створено для управління всіма державними лісгоспами відповідно до Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. На баланс підприємства було передано 158 лісогосподарських підприємств, а 24 обласних управління укрупнено до дев’яти регіональних управлінь лісового та мисливського господарств.
