Україна в січні-вересні поточного року збільшила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 14,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 325,066 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився на 42,5% – до $281,397 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (54,70% поставок у грошовому виразі), Туреччини (12,73%) і Нідерландів (8,55%).
Крім того, у зазначений період Україна імпортувала 5,916 тис. тонн цієї продукції, що на 65,2% менше порівняно із січнем-вереснем-2022. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 62,2% – до $24,141 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Індії (22,05%), Вірменії (17,96%) і Китаю (15,46%).
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила експорт феросплавів у натуральному виразі на 47,7% порівняно з попереднім роком – до 349,560 тис. тонн, у грошовому виразі на 46% – до $ 564,136 млн. Водночас основні поставки здійснювалися до Польщі (53,25% експорту в грошовому виразі), Нідерландів (13,13%) і Румунії (5,66%).
Крім того, за минулий рік Україна імпортувала 20,546 тис. тонн цієї продукції, що на 65,5% менше, як порівняти з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 59,1% – до $72,705 млн. Імпорт здійснювався переважно з Норвегії (22,67%), Китаю (15,60%) і Казахстану (14,10%).
Бізнес Стахановського і Запорізького заводів феросплавів (СЗФ і ЗЗФ) організовував ПриватБанк (Київ) до націоналізації фінустанови. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Результати масштабного опитування Нацбанку та Опендатабота
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні зросла активність кібершахраїв. Користуючись ситуацією та складним становищем громадян, злочинці адаптували шахрайські схеми під сьогодення та ошукували людей, прикидаючись банками чи обіцяючи фінансову допомогу від імені держави, міжнародних та благодійних організацій. Опендатабот у партнерстві з Національним банком України запустив масштабний просвітницький проект, аби з’ясувати, як працюють шахраї у воєнний час, та навчити українців протидіяти кібершахрайству.
Опендатабот разом із НБУ розробив просвітницький проєкт для користувачів своїх сервісів. Опитування та навчання у системі пройшли понад 112,9 тисяч користувачів.
У результаті опитування було виявлено, що 11% українців ставали жертвою шахраїв від початку повномасштабного вторгнення.
Виявилось, що найчастіше злочинці ошукують молодь (18-24) та людей у віці 65+.
За даними опитування, найчастіше українців ошукували під час покупки/продажу товару в інтернеті — з таким стикався кожен другий респондент (52,74%). Друга за популярністю злодійська схема — фішингові посилання (18,57%). У 12,04% шахраї зламали соцмережі, а ще в 10,18% виманювали інформацію по телефону тощо.
«Під час війни шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу, скрутний стан. Протидіяти цьому можна лише через обізнаність та критичне мислення.
Характерно, що більшість випадків, коли громадяни втрачають свої кошти, виникають через розголошення ними даних своєї платіжної картки, одноразових паролів для підтвердження операцій, даних для входу до інтернет-банкінгу.
Половина від загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками відбулася через соціальну інженерію. Їх можна було б уникнути, пам’ятаючи та дотримуючись правил безпечного використання платіжних карток», – зазначає директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін.
За його словами, опитування, яке здійснив Опендатабот спільно із Національним банком, підвищить ефективність інформаційної кампанії із протидії платіжному шахрайству #ШахрайГудбай, яку проводить Національний банк разом із Кіберполіцією.
Дізнатися, наскільки ви убезпечені від шахраїв, можна у сервісах Опендатабота.
Контекст
За вісім місяців 2023 року в Україні було відкрито майже 60 тисяч проваджень про шахрайство за ст.190 ККУ. Це більше, ніж навіть загалом за два попередні 2 роки: так, у 2021 було відкрито 23,8 тисяч проваджень, а у 2022 — 32 тисячі.
#ШахрайГудбай — це інформаційна кампанія НБУ та його партнерів, мета якої – навчити українців правилам безпеки безготівкових та онлайн-платежів.
У столиці розпочався епідемічний сезон, але рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза, повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
“Із 2 жовтня розпочався епідемічний сезон захворюваності на грип та ГРВІ. За 40-й тиждень 2023 року в Києві зареєстровано 9 519 хворих на грип та ГРВІ, зокрема на COVID-19”, – ідеться в повідомленні КМДА з посиланням на ДУ “Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ” на сайті в понеділок.
Як повідомляється, рівень захворюваності нижчий за епідемічний поріг у 2,5 раза. Наразі показник захворюваності становить 322,4.
Зокрема, захворіли 5 786 дітей (62,8% від загальної кількості хворих), дорослих – 3 733 особи (39,2%). У структурі дитячої захворюваності школярі становлять 45,3%. Минулого тижня в медичні заклади столиці госпіталізували 109 осіб, із них 25 дітей та 84 дорослих. За цей час щеплено проти грипу 820 осіб.
“На COVID-19 захворіли 387 осіб: 21 дитина до 17 років і 366 дорослих. Із них госпіталізували 29 хворих, серед яких 7 дітей і 22 дорослих. Четверо дорослих перебувають у відділенні реанімації та інтенсивної терапії. Двоє дорослих хворих померли від ускладнень СОVID-19”, – інформує КМДА.
Споживчі ціни в Україні у вересні 2023 року зросли на 0,5% після зниження на 1,4% у серпні та 0,6% у липні, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у понеділок.
Водночас у вересні-2022 було зафіксовано інфляцію 1,9%, тож у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона знизилася до 7,1% з 8,6% за підсумками серпня і 11,3% – за підсумками липня.
Держстат у вересні зафіксував базову інфляцію на рівні 0,9% після двох місяців її перебування на нульовому рівні.
З урахуванням того, що у вересні-2022 базова інфляція становила 2,4%, у річному вимірі за підсумками вересня-2023 вона також знизилася до 8,4% з 10,0% за підсумками серпня і 12,3% – за підсумками липня.
З початку поточного року інфляція в країні становила 3,0%, базова – 4,1%, уточнив Держстат.
На споживчому ринку у вересні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,5%. Найбільше (на 9,7%) подешевшали овочі. На 5,1-0,4% знизилися ціни на фрукти, продукти переробки зернових, рис, соняшникову олію, рибу та продукти з риби. Водночас на 12,3% подорожчали яйця, на 1,3-0,5% зросли ціни на олію, цукор, м’ясо та м’ясопродукти, сало, хліб, молоко.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,4%.
Одяг та взуття подорожчали на 7,8%, зокрема взуття – на 8,2%, одяг – на 7,6%.
Ціни на транспорт зросли на 2,2% здебільшого через подорожчання пального та мастил на 4,9%. Водночас на 3,2% подешевшав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.
Послуги освіти подорожчали на 9,9%, а саме середньої – на 13,9%, вищої – на 11,5%, дошкільної – на 5,4%.
Як повідомлялося, наприкінці липня Нацбанк України знову покращив прогноз інфляції на цей рік із 14,8% до 10,6%, однак минулого тижня заявив про плани подальшого його перегляду в бік зниження.
У 2022 році інфляція зросла до 26,6% із 10% 2021 року, базова інфляція – до 22,6% із 7,9%.
Українські підприємства в січні-вересні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 89,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $90,098 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за цей період скоротився на 22,8% – до $55,019 млн.
У вересні імпортовано міді на $12,810 млн, експортовано – на $4,822 млн.
Крім того, Україна за дев’ять місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів на 76,4% порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $11,632 млн (у вересні – $595 тис.), алюмінію та виробів із нього наростила на 14,8%, до $274,988 млн ($31,004 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів з нього на 63,6% – до $872 тис. ($151 тис.), імпорт олова та виробів з нього – на 26,4%, до $2,052 млн ($419 тис.), але наростила цинку і цинкових виробів – на 20,4%, до $33,988 млн ($5,213 млн).
Експорт алюмінію та виробів з нього в січні-вересні поточного року знизився на 5,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $71,630 млн (у вересні – $8,344 млн), свинцю та виробів з нього зріс на 19,4% – до $11,190 млн ($1,324 млн), нікелю та виробів становив $256 тис. ($55 тис.), тоді як за 9 міс. 2022 року він був $1,079 млн.
Цинку за кордон поставлено за дев’ять місяців на $88 тис. (у вересні поставки не здійснювалися) проти $1,302 млн у січні-вересні-2022. Експорт олова та виробів становив $57 тис. (у вересні $3 тис.) проти $420 тис. за 9 міс-2022.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
Детективи викрили осіб, які незаконно виготовляли та продавали алкогольні напої. Накладено арешт на майно вартістю 5,5 млн грн.
Територіально управління БЕБ у м. Києві
Правоохоронці провели низку обшуків у складському та гаражному приміщеннях на території Києва й Київської області. За результатами обшуків вилучено понад 12 тис. літрів рідини з характерним запахом спирту та алкогольних напоїв з етикетками відомих брендів горілки, віскі, текіли та коньяку.
Також вилучено велику кількість пластикової тари, пакувальних коробок, ароматизаторів та спеціальне обладнання: помпи, фільтри для води, станки. Окрім цього, вилучено автомобіль, на якому здійснювалось транспортування товарів, мобільні телефони та документи.
На все майно накладено арешт.
Досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України триває. Оперативний супровід здійснюють співробітники ГУ СБУ України у м. Києві та Київській області, за участі ТУ БЕБ у Київській області та ОКПП “Київ”.
Процесуальне керівництво – прокурори Київської міської прокуратури.
