Договір про приєднання УАСК “АСКА” (Запоріжжя) до СК “ВУСО” (Київ), затверджений акціонерами СК “ВУСО” на зборах 22 березня поточного року.
Як повідомляється на сайті СК “ВУСО”, внаслідок об’єднання всі активи і зобов’язання УАСК “АСКА” переходять до СК “ВУСО”.
Компанії працюватимуть під одним брендом СК “ВУСО” (VUSO).
“Процес приєднання розпочався в грудні 2021 року. Незважаючи на труднощі воєнного часу, процедура реорганізації відбулася і станом на сьогодні вже завершена”, – наголошується в повідомленні.
За словами голови наглядової ради СК “ВУСО” Михайла Назарчука, цей крок дозволив збільшити присутність СК “ВУСО” в корпоративному сегменті ринку страхування, а також створити великого гравця з українським капіталом.
СК “АСКА” подала регулятору заяву на відкликання останньої ліцензії та виключення з Державного реєстру фінансових організацій.
Як повідомлялося, наприкінці листопада 2021 року інвестиційна компанія SCM Рената Ахметова повідомила про досягнення попередніх домовленостей щодо продажу УАСК “АСКА” акціонерам СК “ВУСО”. Нацбанк погодив купівлю 99,593% акцій “АСКА”, а також 62,2156% акцій ПрАТ “Страхова компанія “АСКО-Донбас Північний” (Дружківка Донецької обл.), у якому 62,4699% належало “АСКА”.
УАСК “АСКА” – перша приватна страхова компанія, що з’явилася в незалежній Україні, працює вже понад 30 років. Входила до портфеля міжнародної інвестиційної компанії SCM. НБУ 22 грудня 2021 року вирішив анулювати 34 її ліцензії на здійснення страхування на підставі поданої компанією заяви, крім ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
СК “ВУСО” заснована 2001 року. Наразі володіє 50 ліцензіями: 34 – на добровільні та 16 – на обов’язкові види страхування. Представлена в усіх регіонах України.
Члени парламентського комітету здоров’я нації, меддопомоги та медстрахування пропонують заборонити користуватися послугами сурогатного материнства іноземцям на період дії воєнного стану і до трьох років після його закінчення.
Це, зокрема, передбачено законопроєктом про допоміжні репродуктивні технології (ДРТ), підготовленим на основі трьох альтернативних законопроєктів (№№ 6475, 6475-1 і 6475-2) і підтриманим комітетом на засіданні в п’ятницю.
Законопроєкт також розкриває вимоги до жінки, яка може бути сурогатною матір’ю, її права та обов’язки, створює правові засади ведення обліку іноземців, які бажають скористатися послугою сурогатного материнства в Україні, а також забороняє роботу посередників або агенцій у сфері ДРТ, забороняє рекламу ДРТ допоміжних репродуктивних клітин і рекламу, спрямовану на залучення жінок до послуги сурогатного материнства.
За словами члена комітету Вікторії Вагнер, у зв’язку з війною демографічна ситуація в Україні погіршується, а до 2030 року населення України може скоротитися на 10 млн.
Комітет рекомендував Раді України відхилити альтернативні законопроекти.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вбачає значний потенціал додаткових надходжень до держбюджету України в разі істотного посилення боротьби з тіньовим ринком підакцизних товарів, особливо тютюнових виробів.
“З усіх підакцизних галузей найбільший потенціал ми бачимо в детінізації тютюнової галузі. Це приблизно 15-17 млрд грн”, – сказав він в інтерв’ю на Радіо NV.
За його словами, також великий потенціал на ринку пального.
“Що стосується горілки, то тут потенціал детінізації менший, оскільки загальний обсяг акцизу від алкогольної продукції приблизно в 10 разів нижчий, ніж тютюнової. Хоча і по алкогольній продукції, безумовно, є певний резерв детінізації”, – зазначив Гетманцев.
Голова комітету вказав, що тінізація та ухилення від оподаткування на тютюновому ринку відбуваються не на рівні його лідерів, а на рівні менших компаній і нелегальних виробників.
Він нагадав, що тютюнова галузь складається насамперед із чотирьох великих міжнародних виробників, яких не підозрюють в ухиленні від оподаткування, бо якщо це відбуватиметься, то ризики від такого ухилення для них будуть неспівставними з вигодами.
“І ми бачимо, власне, за їхньою податковою поведінкою, що вона заслуговує на довіру. Це лідери ринку, це білі компанії, це компанії, які сплачують податки в повному обсязі”, – констатував Гетманцев.
Водночас, за його словами, підозри викликають окремі менші українські тютюнові компанії.
“Є деякі легальні виробники, які викликають сумніви щодо дотримання ними правил оподаткування. Зокрема, є тютюнова фабрика в західній Україні, де нещодавно Бюро економічної безпеки (БЕБ) провело обшуки і виявило підакцизного товару без акцизних марок на 80 млн грн”, – зазначив голова комітету.
Він додав, що на ринку також є деякі невеликі легальні виробництва, які суттєво не впливають на нього, але ще є значна частина ринку – нелегальні виробники, навіть ті, що не мають ліцензії. “Приміром, нещодавно Одеська митниця затримала і конфіскувала лінію з виробництва сигарет, яку намагалися нелегально завезти в Україну під виглядом лінії з виробництва мила”, – навів приклад Гетманцев.
При цьому голова профільного парламентського комітету наголосив на неприпустимості ухилення від оподаткування під час війни.
Кабінет міністрів України створив бюджетну установу “Центр гуманітарного розмінування”.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в п’ятницю.
Зокрема, схвалено пропозицію Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо створення бюджетної установи “Центр гуманітарного розмінування”.
Tesla за рік піднялася на дві сходинки в списку найдорожчих автомобільних брендів світу і вперше очолила його, обігнавши Mercedes-Benz і Toyota, свідчать дані Brand Finance.
Вартість бренду Tesla зараз оцінюють у $66,2 млрд, за рік показник зріс на 44%, а з допандемійних часів – у п’ять разів.
“Таке зростання оцінки бренду є позитивним сигналом для Tesla, оскільки він вказує на кращу впізнаваність бренду, що може призвести до зростання продажів і виручки в майбутньому”, – сказав директор з оцінки в Brand Finance Алекс Хей.
Toyota опустилася на третє місце, втративши 18% вартості ($52,5 млрд), Mercedes-Benz залишився на другому (мінус 3%, $58,8 млрд).
Рекордний стрибок вартості в секторі продемонстрував китайський автомобільний бренд Sokon – на 123% за рік, до $739 млн.
Найсильнішим автомобільним брендом аналітики Brand Finance назвали Ferrari NV, присвоївши їй максимальний рейтинг “AAA+”. Під час оцінки сили бренду компанія враховує масу інших показників, крім вартості, включно з інвестиціями в маркетинг, операційними результатами, а також відносинами із зацікавленими особами (від працівників, постачальників і акціонерів до державних органів і громадських організацій).
Вартість бренду Ferrari за рік скоротилася на 8%, головним чином за рахунок зниження курсу євро до долара – до $7,4 млрд. У євро показник зріс на 3%.
Серед виробників автозапчастин найдорожчим брендом знову став японський Denso, вартість якого зросла за рік на 6%, до $4,5 млрд. У сегменті виробників шин лідером залишилася французька Michelin (+2%, до $7,9 млрд).
Генеральний директор Міжнародної організації виноградарства і виноробства (МОВВ) Пау Рока подякував представникам української виноробної галузі за виконану роботу з відновлення членства України в цій міжнародній структурі.
“У цей непростий час, який переживає Україна, і в тій складній ситуації, ми акцентуємо увагу на просуванні українського виноробства у світі. Те, що Україна увійшла до нашої міждержавної організації є дуже важливим кроком саме в цей період. Цей крок принесе результати вже в найближчому майбутньому”, – наголосив глава МОВВ на пресконференції в ІА “Інтерфакс Україна”.
Своєю чергою, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич також наголосив на важливості членства України в МОВВ, адже ця організація на сьогодні об’єднує 85% світових фахівців у сфері виноградарства та виноробства, а також представляє інтереси 80% споживачів.
“Міжнародна організація виноградарства і виноробства є насамперед майданчиком для обміну досвідом у просуванні продуктів виноградарства. Членство в МОВВ і робота в її комітетах надасть Україні змогу бути в курсі всіх змін і напрямів розвитку галузі, що, своєю чергою, є важливим у контексті європейської інтеграції нашої країни”, – заявив Дмитрасевич.
Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд доларів. З рештою непрямих втрат – недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами – загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд грн.
“Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі”, – наголосив він.
Крім того, М. Дмитрасевич нагадав про можливості залучення державної грантової програми для закладання нових виноградників.
Голова громадського об’єднання “Укрсадвінпром” Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.
“Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями”, – наголосив представник галузі.
Печко також подякував Міністерству агрополітики за впровадження програми підтримки галузі та надання грантів виноробам як 2021, так і 2022 року.
“Підтримка державою посадки виноградників навіть у цей складний час дасть змогу в майбутньому не тільки зберегти галузь, а й розширити зони насадження виноградників”, – зазначив він.
На думку модератора пресконференції та заступника голови ГО “Укрсадвінпром” Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
“Надання статусу виноробних усім без винятку областям України є особливо актуальним у зв’язку з переміщенням виноградарства в центральні та західні регіони країни, де вже ефективно працюють десятки виноробів; статус виноробного регіону дасть змогу виноробам претендувати на допомогу, технології, пільги”, – наголосив Уракін.
За словами заступника голови “Укрсадвинпром” з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ – популяризація українського продукту.
“Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним”, – сказала вона.
Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс підкреслив, що Україні потрібна державна програма розвитку виноробства, щоб вивести індустрію на новий рівень розвитку після війни.
“У лютому 2022 року призупинився динамічний розвиток виноробної галузі України. Безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки. Але вони повернуться зі знаннями та досвідом, отриманими за межами країни. Вони мають бути готові до нових можливостей”, – зазначив винороб.
Рікардо Нуньєс представив новинку сезону – червоне сухе вино Big Wines Big Art, яке було виготовлено з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину “Пробудження”, що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Говорячи про майбутнє відновлення галузі, винороб нагадав, що розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств.
“Я – перший інвестор у виноградарську та виноробну галузі України за часів війни. Я працюю над виробництвом вина саме зараз. Моє завдання – навчити українців пити своє вино. Тоді в країні буде велика і велика галузь”, – сказав він.
Представники “Укрсадвінпрому” передали до Мінагрополітики України прапор Міжнародної організації виноградарства і виноробства.
Міжнародна організація виноградарства і виноробства (МОВВ) є правонаступницею Міжнародного бюро винограду і вина, яке існувало з 1924 до 2001 року року і на сьогоднішній день об’єднує 49 країн. Саме в цій організації розробляються стандарти світового виноробства. МОВВ складається з чотирьох комітетів – виноградарство, енологія, економіка і право, безпека та охорона здоров’я. Україну в міжнародній організації представлятиме делегація, яка складається з представників Мінагрополітики, Інституту виноградарства та виноробства ім. Таїрова, членів “Укрсагрополітики”. Таїрова, членів “Укрсадвінпрому”.
Група Vinos de La Luz має виноробні у виноробних регіонах Старого та Нового Світу, зокрема, Іспанії, Італії, Аргентині, США, на яких виробляє вина під ТМ Vinos de La Luz.
UKRSADVYNPROM, VINOS_DE_LA_LUZ, ВИНО, ВИНОГРАДАРСТВО, ВИНОРОБСТВО, ВОЛОДИМИР_ПЕЧКО, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МАКСИМ_УРАКІН, МАРКІЯН_ДМИТРАСЕВИЧ, Мінагрополітики, МОВВ, НАТАЛІЯ_БУРЛАЧЕНКО, ПАУ_РОКА, РІКАРДО_НУНЬЄС
