Зміна доходів зведеного бюджету у 2021-2023 році (%)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у 2023 році продовжує виконання річної програми з капітального оновлення виробничих потужностей коксового цеху з обсягом інвестицій 180 млн грн.
Згідно з прес-релізом, у рамках реалізації програми оновлення виробничих потужностей “Запоріжкокс” реалізує черговий етап капремонту коксової батареї №2.
Так, у червні розпочато перекладання п’яти простінків камер коксування, виконується керамічне наплавлення печей. Капремонт проводиться в умовах діючого виробництва, що дає змогу підтримувати заплановані обсяги виробництва. На комплексі КБ №2 також проводиться ремонт вагона гасіння і коксовиштовхувача, оновлення допоміжних майданчиків і залізничних колій.
На коксовій батареї №5 завершено ремонт коксовиштовхувача, монтаж рукавних фільтрів і повітропроводів. Фахівцями цеху спільно з підрядниками виконується капітальний ремонт вуглезавантажувальної машини і вагона гасіння.
“Проведення ремонту коксових батарей і допоміжного обладнання цеху – системна робота, від якої залежить життєдіяльність підприємства в умовах воєнного часу. Серед комплексу заходів, що забезпечують постійну роботу камер, – використання керамічного наплавлення печей. Ця технологія дає змогу підтримати роботу камер і водночас виконати міцнішу герметизацію швів камер коксування, підвищити термостійкість усієї вогнетривкої кладки”, – зазначив генеральний директор “Запоріжкоксу” Олександр Бехтер, якого цитує прес-служба.
Головним підрядником ремонту виступає завод “Запоріжвогнетрив”, який з початком повномасштабної війни розширив лінійку вогнетривів для коксових батарей “Запоріжкоксу” і опанував процес їх футерування.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” за 8 місяців 2023 року збільшив виробництво доменного коксу на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 572,3 тис. тонн з 466,7 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна запустить ринок послуг із гуманітарного розмінування через систему Prozorro, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Україна запустить ринок послуг із гуманітарного розмінування через систему Prozorro. Зокрема, розробляємо механізм компенсації аграріям і стратегічним підприємствам витрат на розмінування. Створюємо прозорий ринок послуг з розмінування. Якщо аграрна чи інша компанія через Prozorro закуповує послугу розмінування, то отримує цю послугу і відповідний сертифікат від офіційно ліцензованого оператора. Тоді держава буде повністю або частково компенсувати витрати”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За словами прем’єра, такий підхід має суттєво прискорити процес очищення земель там, де це можливо.
“У проєкті бюджету на 2024 рік ми заклали 2 млрд грн. на гуманітарне розмінування. Пілотний конкурс із продажу послуг розмінування вже пройшов у Житомирській області. Держава заощадила 100 тис. грн бюджетних коштів.
“Також у середині жовтня в Хорватії плануємо провести Міжнародну донорську конференцію з гуманітарного розмінування України. За її результатами очікуємо залучення додаткових фінансових ресурсів від донорів на цей напрям”, – підсумував він.
Гірничо-металургійній групі “Метінвест” вдалося збалансувати чисельність персоналу і продуктивність виробництва, що дало змогу наблизитися до довоєнного рівня зарплат, заявив генеральний директор компанії Юрій Риженков, коментуючи delo.ua входження до списку п’яти найкращих роботодавців України за версією журналу “ТОП-100. Рейтинги найбільших”.
За його словами, темпи руху зарплат на підприємствах групи різні, але компанія знаходить можливості впроваджувати дієві мотиваційні системи, тож доходи співробітників зростають, а ситуація в компанії стабілізується.
Топ-менеджер констатував, що війна нищівно увірвалася в бізнес “Метінвесту”. Компанія втратила контроль над металургійними підприємствами в тимчасово окупованому Маріуполі. Також довелося призупинити роботу коксохімічного заводу в прифронтовій Авдіївці. Група була змушена кардинально перебудувати виробничу діяльність, створити абсолютно нову логістику і знайти альтернативні шляхи для експорту продукції.
Ще одним викликом для компанії з початку війни стала масова міграція персоналу та відчутна втрата його кваліфікації. Значна частина співробітників “Метінвесту” виїхала в інші регіони або країни, змінила професію чи спеціалізацію або просто не може працювати за таких умов. Крім того, вже понад 10% співробітників “Метінвесту” (понад 8 тис. співробітників) служать у Збройних силах України.
На думку СЕО, все це значно зменшує не тільки потенціал українського гірничо-металургійного комплексу загалом, а й групи “Метінвест” зокрема. Він наголосив, що відтік людського капіталу надто ускладнює утримання поточних обсягів виробництва та його відновлення в майбутньому, тому компанія величезну увагу приділяє реінтеграції працівників, які повертаються на роботу з війни.
“Компанія спрямовує на підтримку співробітників максимум ресурсів. Ми маємо переконатися, що наші люди перебувають у безпеці, наскільки це зараз можливо, отримують гідну оплату праці та мають умови для професійного розвитку”, – сказав Риженков.
При цьому наголошується, що компанія зацікавлена в тому, щоб військові та цивільні, які віддали своє здоров’я в боротьбі з агресором, якнайшвидше повернулися до повноцінного життя і з найменшим дискомфортом. “Саме такі можливості постраждалим надає обладнання для ранньої вертикалізації, яке відтепер доступне в Україні завдяки ініціативі “Рятуємо життя”, – уточнила директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи “Метінвест” Тетяна Петрук.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Підприємства групи розташовані, в основному, в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністри сільського господарства Румунії та України Флорін Барбу і міністр агрополітики та продовольства Микола Сольський узгодили новий жорсткий механізм, за яким до Румунії знову можна буде імпортувати чотири види зернових. Нова система зобов’яже українських і румунських фермерів отримувати ліцензії, повідомило румунське видання Europa Libera Romania.
“Експортні ліцензії для українських компаній почнуть діяти через 30 днів. Протягом цього часу Румунія також створить чітку процедуру ліцензування імпорту для румунських фермерів і переробників”, – процитувало видання румунського міністра.
Інше узгоджене правило полягає в тому, що імпорт здійснюється тільки фермерами і переробниками, а не посередниками, кажуть джерела видання.
“Фермер, який бажає імпортувати, наприклад, 1 тис. тонн насіння соняшнику з України, повинен довести, що в нього немає такої кількості, і що без цього його тварини не можуть прожити”, – пояснило виданню джерело, близьке до переговорів між міністрами.
Румунська влада перевірить запаси аграріїв, які просять імпортувати зерно з України.
Ще одна умова – отримання сертифіката якості. Фермер повинен буде віднести зразок імпортованих товарів до Національного ветеринарно-санітарного органу та органу безпечності харчових продуктів (ANSVSA), де він має отримати сертифікат, який засвідчує, що товари є якісними і не містять заборонених пестицидів.
Система ліцензування експортерів/імпортерів зерна буде запроваджена протягом 30 днів.
Барбу уточнив, що пропозицію України щодо ліцензування експортерів Київ узгодить із кожною з п’яти європейських держав, які з травня заборонили імпорт українських пшениці, кукурудзи, соняшнику та ріпаку.
Як повідомлялося, Міністерство аграрної політики та продовольства України провело переговори з профільними міністерствами Словаччини, Польщі, Угорщини та Болгарії, які вивчають український план дій і готують до нього зауваження. Наступного тижня відбудеться черговий етап переговорів України із сусідніми країнами.
Світова організація торгівлі (СОТ) опублікувала в четвер запит України на проведення процедури врегулювання спору після того, як Польща, Угорщина та Словацька Республіка заборонили імпорт низки українських сільськогосподарських товарів, повідомляє Bloomberg.
“Запит України на проведення консультацій є першим офіційним кроком у тривалому процесі врегулювання спору в СОТ і може перерости в першу справу в цій організації, коли Україна виступатиме позивачем проти членів ЄС”, – написала агенція і нагадала, що Україна одночасно працює над приєднанням до блоку 27 країн.
Згідно з копією скарг, опублікованих на сайті СОТ, Україна стверджує, що заборони порушують різні положення угоди СОТ про сільське господарство і генеральної угоди про тарифи і торгівлю.
У трьох країн є 60 днів, щоб почати консультації з Україною. Якщо це не вирішить проблему, Київ може вимагати створення комісії СОТ.
Перш ніж справа пройде через систему вирішення спорів СОТ, може знадобитися кілька років. Навіть якщо Україна виграє спір, три інші країни теоретично можуть накласти вето на його результат, оскарживши рішення в апеляційному органі СОТ.
https://www.wto.org/english/news_e/news23_e/ds619_620_621rfc_21sep23_e.htm
