Ринок праці України відновився на 50% у 2023 році, на цей рік роботодавці прогнозують брак кваліфікованих співробітників і підвищення зарплат на 8-30%
Такими є результати представленого в понеділок грудневого дослідження Work.ua.
“Український ринок праці зустрів Новий рік під вибухи шахедів, але за всіх проблем одразу взявся до справи. Здобувачі активізувалися вже 2 січня і в перший тиждень місяця показали активність вищу, ніж в аналогічні періоди за всі попередні 10 років”, – ідеться в повідомленні.
Фахівці Work.ua зазначили, що в грудні 2022 року кількість пропозицій становила 53,179 тис. вакансій: незважаючи на очікуване зниження активності бізнесу в зимовий період, обстріли та блекаути, ринок праці показав кращий результат, ніж у грудні попереднього року.
Згідно з опублікованою інформацією, наприкінці 2022 року роботодавці розмістили 89% вакансій українською мовою і лише 8% – російською. Найбільш українізованим містом був і залишається Львів – 97% вакансій українською, не відстає від нього і Київ – 89%. Водночас найвищу динаміку зростання української (удвічі) і падіння російської демонструють Дніпро, Харків і Одеса.
У компанії підкреслили, що до кінця 2022 року найбільшу динаміку відновлення в грудні порівняно з листопадом показали прифронтові регіони: Херсонська область – 66%, Миколаївська – 34%, Донецька – 30%, Харківська – 10%. Примітно: після деокупації Херсона кількість вакансій в області зросла вчетверо – з 37 у жовтні до 164 у грудні.
Зазначається, що протягом 2022 року активізувалися шахраї. Так, сайт Work.ua видалив понад 600 шахрайських вакансій від “шлюбних агентств” і стримінгових майданчиків.
Середня зарплата по Україні весь 2022 рік трималася на рівні 15 тис. грн. Водночас найбільшу зарплату пропонували в Київській області – 17,5 тис. грн і дистанційно – 22,5 тис. грн. Однак на 2023 рік роботодавці прогнозують підвищення зарплат від 8% до 30% залежно від сфери бізнесу, військової та економічної ситуації в країні.
У 2022 році на ринку праці близько 2 млн претендентів оновили або розмістили своє резюме. У грудні-2022 з’явилося на 35% менше нових кандидатів, ніж у грудні-2021.
На тлі міграції українців за кордон, вступу до лав ЗСУ, перебоїв з електроенергією загальна кількість людей працездатного віку на ринку праці скоротилася. Роботодавці прогнозують брак кваліфікованих кадрів на 2023 рік, якщо українці не почнуть повертатися з-за кордону.
Уточнюється, що найбільші зарплати (не ІТ і не керівники) у грудні 2022 року пропонували водієві-міжнароднику – 40 тис. грн, автослюсарю – 35 тис. грн, рієлтору – 30 тис. грн, дизелісту – 29 тис. грн. Зростання зарплат останнього пов’язане зі збільшенням використання і необхідності обслуговування генераторів.
Найменшу зарплату в грудні пропонували прибиральникам – 8 тис. грн, асистентам ветеринарного лікаря – 9 тис. грн і посудомийникам – 9 тис. грн.
Національне антикорупційне бюро України оголосило в розшук народного депутата України IX скликання Маргариту Шол (фракція “Слуга народу”).
“Вона не вказала в декларації за 2020 рік відомості про оренду квартири на Печерську в Києві, вартість якої становить близько 5 млн. грн”, – повідомляє пресслужба НАБУ в телеграм-каналі.
Війна, заборона на продаж алкоголю, комендантська година, відключення світла – 2022 рік боляче вдарив по ресторанному бізнесу. Проте заклади продовжують демонструвати незламність: встановлюють черговий генератор, створюють новорічний декор та збирають на ЗСУ.
Про те, чим обернулося повномасштабне вторгнення для українських закладів і як вони пристосувалися до нових ролей – у дослідженні українській компанії з автоматизації закладів Poster в Telegram-каналі «Реве та стогне ресторатор».
Як змінилася виручка
Перші два тижні після повномасштабного вторгнення більшість закладів громадського харчування взагалі не отримували виручку. Першими оговталися фастфуд, кав’ярні та пекарні – вже наприкінці травня більшість цих закладів змогла досягнути довоєнних показників. Найдовше відігравали падіння бари, ресторани та кальянні – їх показники сягнули лютневих лише у жовтні-листопаді.
Окрім перших тижнів війни, найбільший спад у виручці заклади відчули наприкінці листопада. Тоді, 23 листопада, російські війська випустили по інфраструктурних об’єктах у різних містах Україні близько 70 крилатих ракет та знеструмили 11 областей.
На передсвятковому тижні 19-25 грудня найбільший зріст у виручці у порівнянні із минулим 2021 роком відчули фастфуд та кав’ярні – на 58% та 48% відповідно. Пекарні змогли наростити оберти на 15%, кафе на 10%, бари на 5%, ресторани на 2%, при цьому кальяни просіли на 4%.
Що з середнім чеком
Станом на середину грудня середній чек у фастфуді демонструє зростання на 49% у порівнянні із минулим роком і становить 158 грн.
Пекарні збільшили середній чек на 45%. У середині грудня 2021 року він становив 46 грн, зараз – 66 грн.
Середній чек барів зріс на 27% з 328 грн до 416 грн.
Середній чек кав’ярень України у грудні зріс на 25% у порівнянні із минулим роком: 78 грн проти 62 грн.
Ресторани збільшили чек на 22% з 450 грн до 550 грн. А кальянні на 21% з 357 грн до 432 грн.
Найменше зріс середній чек у кафе – лише на 19% за рік зі 189 грн до 226 грн.
Проте за словами більшості рестораторів виручка та середній чек зросли у більшості внаслідок інфляції та зростання цін на страви. Тож ці показники беруть до уваги не так прискіпливо, ніж раніше.
«Зріст цін та інфляція впливають на середній чек. На показники обертів взагалі по компанії. Багато з наших додаткових або альтернативних торговельних майданчиків та інструментів просто зникли, або суттєво зменшилися. Наприклад онлайн торгівля, доставка, корпоративні замовлення, B2B. Але заявилися інші. Тож зараз ми дуже скептичні до спроби щось вирахувати. Головне втримати якість продукту та сервісу на гідному рівні, зберегти те, що є і не піддаватися марним ілюзіям про середні чеки. Це наша основна ціль. При цьому довоєнні показники ми фактично наздогнали в червні та перегнали з липня», — каже Аня Завертайло, співвласниці київської мережі кафе-кондитерських Honey та пекарні «Завертайло».
ЇЇ думку поділяють Артем Яценко та Василь Будурович, співвласники закладів Марево та Late Breakfast Wine&Pizza Club. «Виручки виросли через інфляцію, тому ми перестали на це зважати. Орієнтуємось тільки на кількість гостей в місяць і середній чек».
Яким був рік для рестораторів та що далі
Попри війну та масовані обстріли, ресторатори не тільки продовжили роботу своїх закладів, а й не зупинилися у відкритті нових як в Україні, так і у світі (Milk Bar, Lviv Croissants у Польщі, «Чорноморка» у Румунії та Молдові, SMILEFOOD в Болгарії та ОАЕ).
Показники бізнесу дуже різнилися від міста до міста. Найкраще відпрацювали заклади на заході країни та у містах, що стали великими хабами для переселенців, як от Дніпро.
«У Львові увесь рік пройшов дуже успішно і перевищив довоєнні прогнози на 42%, змінилась крива сезонності попиту в сторону збільшення виторгу в холодні місяці. Київські ресторани показували позитивну динаміку приросту місяць до місяця до 10 жовтня, коли росія здійснила перший масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. Так, як більшість ресторанів мережі знаходяться в ТРЦ, підключити генератори для продовження роботи не маємо можливості і, відповідно, реалізація відбувається лише в години зі світлом, проте, навіть щодо цих годин, попит впав», — ділиться досвідом СЕО мережі 1708 pizza di Napoli Володимир Гнатюк.
Фелікс Безрук, співласник обсмажки «Фунт кави» та дніпровських кав’ярень додає, що їх каси зросли у тому числі внаслідок переселенців.
«Каси виросли десь на 25-30%. На це, авжеж, вплинуло збільшення ціни на каву, але й завдяки переселенцям – ми бачимо багато нових гостей, які приїхали у місто цього року».
За словами Ані Завертайло, цей рік став роком випробування на справжність як бізнесу, як громадян та керівників.
«Усвідомлюючи себе і свою відповідальність, нам довелось приймати безліч складних рішень, швидко діяти, робити свій вибір. Тому для нас цей рік саме про Вибір. Вибір залишитися в Україні. Вибір працювати задля перемоги. Вибір захищати свій тил. Вибір допомагати Збройним Силам. Вибір інвестувати гроші у свою державу. Вибір створювати й бути помітними на своїй землі. Вибір не розмінювати себе на нові пошуки. Вибір підтримувати своїх. Вибір надихатися Україною. Вибір зберегти свої цінності».
Оптимістичних прогнозів на сезон 2023 року ресторатори не роблять. «Ми реалісти та розуміємо, що найскладніше зима в новітній історії України. Проте ми в першу чергу підприємці то ж, готуємось до роботи навіть в таких умовах. Де це можливо, ми закупили генератори, встановили старлінки, підготували «меню без світла», продовжуємо допомагати ЗСУ та віримо в близьку перемогу», — каже СЕО мережі 1708 pizza di Napoli Володимир Гнатюк.
Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) з 30 грудня 2022 року підвищило тарифи на поліси “Зелена карта” для тих, хто виїжджає за кордон, на 3,1%, повідомляють на сайті Бюро.
Згідно з повідомленням МТСБУ, остання зміна тарифів відбулася 17 листопада 2022 року в бік підвищення на 6,9%, 3 жовтня 2022 року – у бік зниження на 5,5%, а перед цим (26 липня) – у бік підвищення на 26,3%.
Поліси “Зелена карта” реалізуються з 2009 року двох видів: уся Європа, Молдова. Також з 1 січня 2016 року українські поліси “Зелена карта” почали діяти на території Азербайджану.
За даними МТСБУ, вартість “Зеленої карти” в Україні на 15 днів для поїздок Європою для легкових автомобілів підвищується до 952 грн (раніше – 923грн), для автобусів – до 3,578 тис. грн (3,469 тис. грн), для вантажних автомобілів – до 2,246 тис. грн (2,178 тис. грн).
Вартість “Зеленої карти” на один місяць для легкових автомобілів становить тепер 1,516 тис. грн (проти 1,470 тис. грн раніше), автобусів – 4,970 тис. грн (4,818 тис. грн), вантажівок – 2,982 тис. грн (2,891 тис. грн).
Піврічні та річні поліси “Зелена карта” для легкових автомобілів тепер коштуватимуть 6,731 тис. грн і 8,333 тис. грн відповідно, для автобусів – 17,396 тис. грн і 32,307 тис. грн, для вантажних автомобілів – 14,116 тис. грн і 26,641 тис. грн.
Вартість полісів для поїздок до Азербайджану і Молдови для легкових автомобілів на 15 днів становитиме 694 грн (раніше 672 грн), на один місяць – 1,020 тис. грн (989 грн), на півроку – 2,340 тис. грн (2,268 тис. грн), на рік – 3,331 тис. грн (3,230 тис. грн).
Розміри єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів установлено постановою Кабінету міністрів від 6 січня 2005 року і визначено в євро.
“Зелена карта” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 44 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням Генеральної асамблеї Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта”, ухваленим у Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
Світові ціни на продовольство у 2022 році порівняно з 2021 роком зросли на 14,3%, повідомляє ФАО (продовольча і сільськогосподарська організація ООН).
У грудні індекс продовольчих цін ФАО становив 132,4 пункту, що на 1,9% нижче за показник листопада. Падіння триває вже дев’ять місяців. Порівняно з груднем 2021 року індекс був на 1% нижчим. “Зниження індексу в грудні порівняно з листопадом було зумовлено різким падінням світових цін на рослинні олії поряд із деяким зниженням цін на зернові та м’ясо. Однак ці процеси були частково врівноважені помірним зростанням цін на цукор і молочну продукцію”, – йдеться в огляді ФАО.
Індекс цін на зернові в грудні порівняно з листопадом знизився на 1,9%, але він виявився на 4,8% вищим, ніж у грудні 2021 року. За підсумками 2022 року індекс цін на зернові сягнув нового рекорду (154,7 пункта) і виявився на 17,9% вищим за показник 2021 року. Крім того, він на 8,8% перевищив найвищий середньорічний показник 2011 року. У 2022 році світові ціни на кукурудзу і пшеницю досягли нового рекордного рівня і були на 24,8% і 15,6% відповідно вищими за середні ціни за підсумками 2021 року.
Індекс цін на рослинні олії в грудні порівняно з листопадом знизився на 6,7% і став найнижчим показником з лютого 2021 року. Це зумовлено падінням світових котирувань пальмової, соєвої, ріпакової та соняшникової олій, пояснюється в огляді. Крім того, зниженню світових котирувань рослинних олій сприяло зменшення цін на сиру нафту.
За підсумками 2022 року індекс цін на рослинні олії становив 187,8 пункта, що на 13,9% вище, ніж 2021 року, і став найвищим середньорічним показником.
Індекс цін на молочну продукцію в грудні на 1,1% перевищив показник листопада. Він зріс після п’яти місяців зниження і на 7,9% виявився вищим, ніж у грудні 2021 року. За підсумками 2022 року індекс становив 142,5 пункту, що на 19,6% вище за показник 2021 року. Це найвищий показник із 1990 року.
Індекс цін на м’ясо в грудні був на 1,2% нижчим за показник листопада. Падіння триває шість місяців. Але порівняно з груднем 2021 року індекс виявився на 2,5% вищим. “Зниження індексу в грудні було зумовлено падінням світових цін на яловичину та м’ясо птиці, що було частково компенсовано зростанням цін на свинину та баранину”, – йдеться в огляді. За підсумками року індекс становив 118,9 пункту, що на 10,4 вище за показник 2021 року. Він став найвищим із 1990 року.
Індекс цін на цукор у грудні порівняно з листопадом зріс на 2,4%. Зростання триває другий місяць, ціни досягли максимального значення за останні шість місяців. За підсумками 2022 року індекс становив 114,5 пункта, що на 4,7% вище, ніж 2021 року. Це найвищий показник із 2012 року.
Індекс продовольчих цін ФАО – це середньозважений показник, що відстежує динаміку міжнародних цін на п’ять основних продовольчих товарних груп.
Російські атаки по об’єктах критичної інфраструктури в жовтні погіршили падіння ВВП до рівня 39% до жовтня 2021 року, що гірше за показники, які були у вересні-серпні, – 35%, повідомила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України Юлія Свириденко на зустрічі з представниками американських ЗМІ.
Падіння ВВП України 2022 року може становити 33-35%, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко на брифінгу в Києві.
Масовані ракетні удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі, що почалися в жовтні, зупинили тренд на уповільнення спаду української економіки, його прогноз за підсумками року погіршено з 32% до 35%, повідомляє інвестгрупа ICU в оновленому макроекономічному прогнозі.
Інвесткомпанія Dragon Capital, одна з провідних на українському ринку, погіршила прогноз спаду реального ВВП цьогоріч на 2 відсоткові пункти – до 32% і зберегла прогноз його зниження 2023 року ще на 5%, незважаючи на поліпшення ключового припущення про перебіг війни.
Кількість біженців з України, зареєстрованих для тимчасового захисту або в аналогічних національних схемах захисту в Європі, станом на 22 листопада 2022 року досягла 4 млн 751,07 тис., повідомило Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Експорт товарів з України в жовтні знизився на 8,2% до вересня – до $3,805 млрд, тоді як імпорт зріс на 2,6% – до $4,615 млрд, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник Тарас Качка.
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-вересні 2022 року зросло у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $5,419 млрд із $2,264 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Україна в січні-жовтні 2022 року зібрала 5,31 млрд грн акцизного податку з продажу алкогольних напоїв, що на 3,9% більше від запланованих показників, водночас перевиконання плану забезпечено в умовах недоотримання понад 800 млн грн у березні-квітні через російське військове вторгнення.
Дефіцит державного бюджету України в жовтні різко зріс – до 143,4 млрд грн, зокрема загального фонду – до 147,1 млрд грн, порівняно з відповідно 74,9 млрд грн і 76,6 млрд грн у вересні та приблизно 5 млрд грн у липні та серпні.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України у вересні 2022 року становив $750 млн, що у 2,9 раза менше за дефіцит у $2,2 млрд у вересні минулого року, повідомив НБУ.
Зростання споживчих цін в Україні в жовтні 2022 року прискорилося до 2,5% із 1,9% у вересні, 1,1% – у серпні та 0,7% у липні, повідомив Держстат.
Україна від початку російського повномасштабного вторгнення поставила на зовнішні ринки 29,1 млн тонн зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їхньої переробки, зокрема за 2,5 місяця осені 2022 року експортовано 16,6 млн тонн продукції АПК.
Керівник проєкту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
