АТ “Укрзалізниця” повідомляє про призначення семи додаткових рейсів пасажирських поїздів напередодні Нового року, шість із яких у карпатському напрямку.
Поїзд №191/192 Київ-Львів 30 грудня. О 7:44 відправлення з Києва, о 15:28 прибуття до Львова. Зворотний рейс того ж дня: о 8:06 відправлення зі Львова, о 15:38 прибуття до Києва.
Поїзд №229/230 Київ-Ужгород через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 20:03 відправлення з Києва, 30 грудня о 13:23 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 22:21 відправлення з Ужгорода, 31 грудня о 13:40 прибуття до Києва.
Поїзд №238/237 Одеса-Ужгород через Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 17:00 відправлення з Одеси, 30 грудня о 12:02 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 17:00 відправлення з Ужгорода, 31 грудня об 11:06 прибуття до Одеси.
Поїзд №216/215 Запоріжжя – Івано-Франківськ. 28 і 30 грудня о 13:05 відправлення із Запоріжжя, о 4:58-5:50 проїзд через Львів і о 8:13 прибуття до Івано-Франківська. Зворотні рейси: 29 і 31 грудня о 15:42 відправлення з Івано-Франківська, о 18:35-19:10 проїзд через Львів і о 12:05 прибуття до Запоріжжя.
№255/256 Київ-Чернівці через Івано-Франківськ та Коломию. 28, 29 і 30 грудня відправлення з Києва, прибуття наступного дня о 5:50 до Чернівців. Зворотні рейси: 29, 30 грудня та 1 січня о 17:38 відправлення з Чернівців, наступного дня о 9:22 прибуття до Києва.
№211/212 Харків-Львів. 29 грудня о 13:43 відправлення з Харкова, 30 грудня о 8:27 прибуття до Львова. Зворотний рейс: о 17:50 зі Львова з прибуттям до Харкова о 12:13.
№176/175 Київ-Кривий Ріг через Миронівку, станцію ім.Шевченка, Олександрію 30 грудня. О 6:19 відправлення з Києва, о 15:07 прибуття до Кривого Рогу. Зворотний рейс того ж дня: о 8:09 відправлення
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
АТ “Укрзалізниця” повідомляє про призначення семи додаткових рейсів пасажирських поїздів напередодні Нового року, шість із яких у карпатському напрямку.
Поїзд №191/192 Київ-Львів 30 грудня. О 7:44 відправлення з Києва, о 15:28 прибуття до Львова. Зворотний рейс того ж дня: о 8:06 відправлення зі Львова, о 15:38 прибуття до Києва.
Поїзд №229/230 Київ-Ужгород через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 20:03 відправлення з Києва, 30 грудня о 13:23 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 22:21 відправлення з Ужгорода, 31 грудня о 13:40 прибуття до Києва.
Поїзд №238/237 Одеса-Ужгород через Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 17:00 відправлення з Одеси, 30 грудня о 12:02 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 17:00 відправлення з Ужгорода, 31 грудня об 11:06 прибуття до Одеси.
Поїзд №216/215 Запоріжжя – Івано-Франківськ. 28 і 30 грудня о 13:05 відправлення із Запоріжжя, о 4:58-5:50 проїзд через Львів і о 8:13 прибуття до Івано-Франківська. Зворотні рейси: 29 і 31 грудня о 15:42 відправлення з Івано-Франківська, о 18:35-19:10 проїзд через Львів і о 12:05 прибуття до Запоріжжя.
№255/256 Київ-Чернівці через Івано-Франківськ та Коломию. 28, 29 і 30 грудня відправлення з Києва, прибуття наступного дня о 5:50 до Чернівців. Зворотні рейси: 29, 30 грудня та 1 січня о 17:38 відправлення з Чернівців, наступного дня о 9:22 прибуття до Києва.
№211/212 Харків-Львів. 29 грудня о 13:43 відправлення з Харкова, 30 грудня о 8:27 прибуття до Львова. Зворотний рейс: о 17:50 зі Львова з прибуттям до Харкова о 12:13.
№176/175 Київ-Кривий Ріг через Миронівку, станцію ім.Шевченка, Олександрію 30 грудня. О 6:19 відправлення з Києва, о 15:07 прибуття до Кривого Рогу. Зворотний рейс того ж дня: о 8:09 відправлення з Кривого Рогу, о 16:26 прибуття до Києва.
Ціни на нафту піднімаються під час ранкових торгів у вівторок на інформації про подальше ослаблення антиковідних заходів у Китаї та закриття частини НПЗ у США через негоду.
Вартість лютневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:20 кв у вівторок становить $84,4 за барель, що на $0,48 (0,57%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів попередньої п’ятниці ці контракти подорожчали на $2,94 (3,6%), до $83,92 за барель. У понеділок торги нафтою не проводилися через католицьке Різдво.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,5 (0,63%), до $80,06 за барель. До закриття попередніх торгів вартість цих контрактів зросла на $2,07 (2,6%), до $79,56 за барель.
Влада КНР скасує обов’язковий карантин для тих, хто приїжджає в країну із закордону з 8 січня, передає Bloomberg. Крім того, Пекін знизив рівень нагляду за COVID-19, відмовившись від юридичної основи для введення жорстких заходів боротьби з поширенням інфекції. “Наші пріоритети мають зміститися із запобігання і контролю (над коронавірусом – ІФ) до його лікування”, – сказав керівник групи експертів із боротьби з COVID-19 при Національній комісії охорони здоров’я КНР Лян Ваннянь в інтерв’ю для People’s Daily.
Учасники ринку також стежать за новинами зі США, де падає виробництво нафтопродуктів через складні погодні умови в ключових регіонах, які накрила снігова буря. Так, виробництво було зупинено на двох найбільших заводах Motiva Port Arthur і Marathon Galveston Bay в Техасі. За даними Bloomberg, їхня потужність становить понад 1,8 млн барелів на добу.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що український уряд розраховує провести саміт щодо “формули миру” до кінця лютого, переважно в ООН із генеральним секретарем Антоніу Гутеррішем як можливим посередником.
Як розповів глава МЗС в інтерв’ю The Associated Press, український уряд хотів би провести саміт до кінця лютого, приблизно до річниці початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
“ООН могла б стати найкращим майданчиком для проведення цього саміту, тому що мова не йде про те, щоб зробити послугу якійсь країні. Йдеться про залучення до ініціативи всіх”, – сказав він.
На запитання, чи запросять вони РФ на саміт, він сказав, що спершу цю країну потрібно притягнути до відповідальності за воєнні злочини, наприклад, у міжнародному суді.
Про роль Гутерріша Кулеба сказав: “Він зарекомендував себе як ефективний посередник і ефективний парламентер, а головне, як принципова і чесна людина. Тому ми вітали б його активну участь”.
Пізніше AP опублікувало відповідь ООН, що Гутерріш може виступати посередником тільки в тому разі, якщо цього хочуть усі сторони.
“Як генеральний секретар неодноразово заявляв у минулому, він може виступати посередником тільки в тому разі, якщо всі сторони хочуть, щоб він виступив посередником”, – заявила в понеділок заступник офіційного представника ООН Флоренсія Сото Ніно-Мартінес.
Також глава МЗС України знову наголосив, що РФ насправді не готова до переговорів.
“Вони регулярно кажуть, що готові до переговорів, що не відповідає дійсності, тому що все, що вони роблять на полі бою, доводить зворотне”, – сказав він.
Водночас міністр зазначив, що кожна війна закінчується дипломатичним шляхом.
“Кожна війна закінчується в результаті дій, вжитих на полі бою і за столом переговорів”, – додав він.
Україна за підсумками 2022 року стала дев’ятим найбільшим виробником пшениці з показником 20,5 млн тонн, що на третину нижче за минулорічні показники через розв’язану РФ повномасштабну військову агресію.
Як повідомляється на сайті Finance.yahoo, Україну в нинішньому сезоні обігнали за виробництвом пшениці Китай (138 млн тонн), ЄС (134,7 млн тонн), Індія (103 млн тонн), Росія (91 млн тонн), США (44,9 млн тонн), Канада (35 млн тонн), Австралія (33 млн тонн) і Пакистан (26,4 млн тонн).
Своєю чергою, Україна виробила більше пшениці, ніж Аргентина (17,5 млн тонн), Туреччина (17,25 млн тонн), Велика Британія (14,6 млн тонн), Іран (13,2 млн тонн), Казахстан (13 млн тонн), Єгипет (9,8 млн тонн), Бразилія (9,2 млн тонн) і Узбекистан (6,6 млн тонн).
За даними видання, загальна посівна площа пшениці у 2022 році перевищила 220 млн га в усьому світі. Пшеницю виробляють як розвинені країни, так і ті, що розвиваються. При цьому на розвинені регіони припадає 50% усього світового виробництва пшениці, а загальна посівна площа становить 53%. Близько 70% виробленої у світі пшениці використовується в їжу, 20% – для тваринництва, а 2-3% – у промисловості.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
