04 січня в Київському національному університеті будівництва та архітектури відбулось офіційне вручення відзнак Національної гвардії України команді та партнерам благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України” за системну допомогу, яку вони надавали та надають нашим захисникам.
В рамках співпраці із нацгвардійцями благодійним фондом “Реконструкції та розвитку України” та його партнерами було надано матеріально-технічне обладнання, медичні засоби та продукти харчування для підтримки наших бійців, які знаходяться на оборонних позиціях.
«Захисники із Національної гвардії України щиро вдячні благодійному фонду “Реконструкції та розвитку України” та його президенту Артему Гончаренку за той внесок, якій у ці важкі часи вони вносять у матеріально-технічне забезпечення наших бійців. Наприклад, палатки, які були передані на позиції сил, за таких складних погодних умов, дуже стали у пригоді нашим захисникам. І це лише один із прикладів практичної допомоги, яка триває вже не перший місяць. Єдність збройних сил та громадянського суспільства сьогодні є запорукою нашої перемоги. Мені приємно, в цей день відзначити Національної гвардії людей, які допомагають та будуть допомагати її наближенню», – відзначив під час нагородження юрисконсульт частини 3101 Нацгвардії, майор Сергій Пєтков.
Серед відзначених Національною гвардією України членів команди та партнерів благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України”:
Гончаренко Наталя –керівник Національного інституту регіонального розвитку
Буткалюк В’ячеслав – журналіст
Волошкіна Олена – професор, доктор наук
Гамоцький Роман – архітектор, віце-президент міжнародної асоціації трансферу і технології
Завальнюк Віталій – представни к міжнародного креативного центру I-Dolina
Крекніна Олена – заступник директора з маркетингу AXOR Industry
Кулаков Ігор – голова ГО «Новий Львів», голова правління Агенції відбудови України
Станько Андрій – представник асоціації освіти та науки України
Цициліна Ірина- голова ГО “Культура та спадщина України”
Щербак Андрій, волонтер, засновник ТМ “Зелено”
Волонтери фонду:
Джурин Марія
Завальнюк Роман
Білаш Ганна
Болдак Роман
Мотренко Світлана
Савченко Діана
Слісаренко Ілля
Станько Андрій
«Підтримка наших захисників є одним із пріоритетів діяльності фонду “Реконструкції та розвитку України” та його партнерів. І мені дуже приємно, що наші зусилля оцінені з боку Національної гвардії. Насправді, це ми вдячні нашим бійцям за те, що вони мужньо боронять нашу країну. Хочу запевнити, що фонд і надалі буде підтримувати наших захисників та робити малі справи та великі гуманітарні проєкти, спрямовані на нашу скорішу перемогу. Також хочу подякувати всій своїй команді за важку щоденну працю, яка робить свій внесок у цю справу», – зауважив Артем Гончаренко, президент благодійного фонду “Реконструкції та розвитку України” під час нагородження.
Нагадаємо, що благодійним фондом “Реконструкції та розвитку України” продовжується збір коштів на 52 мобільних шпиталі для військових на передовій. Перший мобільний шпиталь вже передано ЗСУ. Лише один такий шпиталь може рятувати щодня до 100 життів наших захисників.
Як відомо, мобільний шпиталь – це повноцінна лікарня на колесах, оснащена сучасним медичним обладнанням. Медичний центр дозволяє надавати невідкладне оперативне втручання безпосередньо поблизу активних бойових дій. Одночасно в мобільному шпиталі може працювати дві команди медиків. Цей проект благодійний фонд “Реконструкції та розвитку України” ”реалізується спільно з медиками військового шпиталю, які поїдуть на передову рятувати життя.
Нацбанк назвав перший випуск облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) – бенчмарк-ОВДП, якими банки зможуть сформувати до 50% підвищених обов’язкових резервів – це випуск (ISIN UA4000227045) із погашенням 7 серпня 2024 року, який Мінфін уперше розмістив на аукціоні 3 січня.
“За оцінками НБУ, такий крок сприятиме активнішій участі банків на первинному ринку ОВДП і, як наслідок, запобіганню емісійному фінансуванню дефіциту бюджету у 2023 році та абсорбції частини вільної ліквідності банківської системи”, – йдеться в повідомленні центробанку на його сайті в п’ятницю.
Згідно з ним, відповідне рішення №7 НБУ ухвалив 5 січня, воно набуває чинності з 10 січня.
На первинному аукціоні 3 січня лише один покупець придбав ці папери – проте відразу на 1,077 млрд грн під 19,25% річних.
Як повідомлялося, НБУ 8 грудня оголосив, що з 11 січня підвищить норматив обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами на вимогу) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% і 15% і дозволить покривати до 50% від загального обсягу обов’язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Обов’язкові резерви на період з 11 грудня 2022 року по 10 січня 2023 року становлять 69,76 млрд грн, тоді як обсяг коштів банків у депозитних сертифікатах – близько 466 млрд грн.
Згідно з оцінками Нацбанку, таке рішення дасть змогу Мінфіну залучити додатково щонайменше 50 млрд грн.
У Меморандумі з МВФ щодо Моніторингової програми за участю ради директорів зазначалося, що понад 60% бенчмарок-ОВДП – це будуть нові папери, тоді як до 40% – ті, які вже перебувають в обігу на ринку з погашенням після 1 січня 2024 року.
Наразі Мінфін на своєму сайті вказує 10 випусків бенчмарк-ОВДП, з яких Нацбанк поки що визнав тільки один новий, зазначений понад. Крім того, у списку Мінфіну ще три випуски з погашенням у 2023 році, три – у 2024 році: у лютому, травні та жовтні, а також по одному – з погашенням у 2025 році (у лютому), 2026 році (у травні) і 2027 році (у травні).
Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко (фракція “Слуга народу”) вирішив балотуватися на пост президента Парламентської асамблеї Ради Європи на 2023 рік.
“Щиро вдячний своїм колегам за підтримку мого рішення висунути свою кандидатуру на посаду президента Парламентської асамблеї Ради Європи”, – повідомив Мережко у Фейсбуці в суботу.
За словами народного депутата, один із пунктів його передвиборчої програми – відновлення демократії всередині ПАРЄ: “Антидемократичну систему виборів президента, яка існує нині, і яка є, по суті, виборами без виборів, потрібно замінити на справжні конкурентні вибори”.
Мережко також вважає, що ПАРЄ “необхідно рішуче позбутися будь-якого російського або проросійського впливу” і зробити ці зміни невідворотними, не допустити повернення до політики діалогу з Росією.
На думку Мережка, ПАРЄ має розширити систему захисту прав людини та активно протидіяти порушенням прав людини та злочинам проти її прав, які вчиняють країни, що не є членами Ради Європи.
Мережко оприлюднив скан листа народних депутатів до європейської міжпарламентської організації про підтримку його висунення кандидатом на посаду президента ПАРЄ.
Китайська влада в неділю розпочала скасування обмежень під час перетину кордонів КНР, які діяли з початку пандемії COVID-19, повідомляє Bloomberg.
Так, із 8 січня особам, які прибувають до Китаю, більше не потрібно буде йти на карантин після приїзду в країну. Однак за 48 годин до прибуття їм необхідно буде отримати негативний результат тесту на COVID-19 і пред’явити його в КНР.
У неділю китайська влада також почала видавати звичайні візи та дозволи на тимчасове проживання для іноземців. Водночас жителі материкового Китаю знову можуть отримувати закордонні паспорти та туристичні візи.
Однак, зазначає зі свого боку Associated Press, поки що можна очікувати лише дуже обмеженого відновлення міжнародного авіасполучення Китаю.
Також у неділю влада відновила пасажирське сполучення сухопутними та морськими маршрутами між материковою частиною КНР і спеціальним адміністративним районом Гонконг. Однак мандрівникам знадобляться негативні результати тестів на COVID-19 за 48 годин до поїздки. Також уряд ввів обмеження на щоденну кількість людей, які можуть переміщатися між материковим Китаєм і Гонконгом.
Скасування багатьох обмежень на поїздки набуло чинності після того, як напередодні в Китаї розпочався щорічний 40-денний період подорожей, приурочений до Місячного Нового року, який цього разу припадає на 22 січня 2023 року. У цей час у Китаї відбувається найбільша у світі щорічна міграція населення, яке роз’їжджається по рідних місцях або подорожує країною з родичами.
З 2020 року Китай дотримувався політики “нульової толерантності” до COVID-19, що означало застосування таких заходів, як локдауни й обов’язковий карантин для тих, хто вступав у контакт з інфікованими людьми. Водночас китайська економіка показувала найнижчі темпи зростання майже за п’ятдесят років. Однак у грудні влада Китаю скасувала низку обмежень, ухвалених для стримування поширення вірусу, що спричинило різкий стрибок захворювань і випадків летальних випадків.
США, Велика Британія, Індія, Японія, Італія, Іспанія, Канада, Австралія, Німеччина та Швеція оголосили про запровадження деяких обмежувальних заходів щодо мандрівників із Китаю на тлі хвилі COVID-19. Зокрема, вони ухвалили рішення вимагати від усіх осіб, які прибувають із КНР, пред’являти негативний тест на COVID-19.
За даними порталу Worldometers, який спеціалізується на статистичних даних щодо найважливіших світових подій, за весь час пандемії в КНР діагностували приблизно 482 тис. випадків коронавірусу і 5,2 тис. летальних випадків від наслідків зараження.
У рамках спільної україно-французької ініціативи “Світло під час зими” 23 громади в дев’яти областях отримають по два генератори потужністю 5 кВт, повідомила Мережа захисту національних інтересів (АНТС) у прес-релізі в п’ятницю.
Для реалізації цього завдання наприкінці листопада активісти АНТС спільно з французькою громадською організацією Stand with Ukraine звернулися до Асоціації муніципалітетів Франції з проханням допомогти закупити генератори для українських громад.
Перші генератори були доставлені в Україну 19 грудня. Тоді вісім громад отримали генератори потужністю 9 кВт.
Сьогодні в Україну доставлено ще 46 генераторів від французьких громад. Їх отримають: Хотинська, Садівська, Лебединська, Краснопільська, Баранівська, Волицька, Бережанська, Тульчинська, Чортківська, Тростянецька, Недригайлівська, Покровська, Підгородненська, Дубовиківська, Апостолівська, Новгород-Сіверська, Новобасанська, Поромівська, Городницька, Охтирська, Золочівська, Дрогобицька та Кременчуцька громади.
Також найближчим часом АНТС доставить ще 400 генераторів іншим громадам, з якими працює в рамках проєкту “Відновлення громад”, а це 30 громад із 10 областей України. Усі вони або були в окупації, або постраждали від ворожих обстрілів.
Цей проєкт “Зміцнення громад заради перемоги та відродження України” виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Міжнародні резерви України станом на 1 січня 2023 року, за попередніми даними, становили $28,491 млрд, що на 1,9%, або на $536,4 млн, більше, порівняно з листопадом 2022 року, завдяки валютним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили інтервенції НБУ з продажу валюти для підтримки фіксованого курсу.
Як повідомив НБУ на своєму сайті ввечері в п’ятницю, загалом за рік вони знизилися на 7,9%, або $2,45 млрд.
Нацбанк уточнив, що чисті міжнародні резерви в грудні зросли на 3,3%, або $579 млн – до $18,318 млрд, однак за рік вони скоротилися на 11,8%, або $2,45 млрд.
Як зазначає регулятор, у грудні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки уряду України в НБУ становили в грудні $4,468 млрд, зокрема від ЄС – $598,7 млн, від США через трастовий фонд Світового банку – $2,03 млрд, від розміщення ОВДП – $540,7 млн, від Світового банку – $402 млн, від правління Канади – $367,8 млн, а від інших міжнародних кредиторів – $528,9 млн.
Загальний обсяг платежів уряду з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $833,9 млн, зокрема $119,6 млн спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $714,3 млн – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала до МВФ $166,2 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж ним на валютному ринку $3,193 млрд і купівля в резерви $29,6 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було від’ємним і становило $3,163 млрд.
Крім цього, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів у бік збільшення на $231,6 млн.
За інформацією НБУ, поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,6 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і Національного банку.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
