Проблеми з логістикою та електропостачанням під час експорту сільгосппродукції з України під час війни роблять нерентабельним вирощування зернових культур, тож 2023 року загальний врожай у країні скоротиться втричі порівняно з рекордним довоєнним рівнем – до 40 млн тонн із майже 120 млн тонн.
Скорочення врожаю до таких низьких показників уже неминуче внаслідок економічної ситуації, що склалася в країні, але шляхом фінансування агросектору Україна може домогтися до 2024 року зростання врожаю аж до 70 млн тонн, розповів власник зернотрейдингового холдингу “Прометей” Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
“Минулого року зібрали 120 млн тонн зернових і олійних культур, цьогоріч уже впали до 60 млн тонн, а на наступний рік, за моїми прогнозами, буде 40 млн тонн, тобто падіння в 300%! При цьому вся інфраструктура України заточена під урожай у 120 млн тонн і навіть більше, це те, чого ми досягли за 30 років незалежності. Уся інфраструктура розрахована на 120 млн тонн – автомобілі, вагони, станції, порти, елеватори – а товару не буде!”, – наголосив глава “Прометея” в інтерв’ю.
“Буде дуже різкий дефіцит пшениці, ячменю і кукурудзи. Соняшнику і сої буде достатньо, це високомаржинальні культури, а кукурудзу не сіятимуть. Зараз сушити її дорого, урожай цього року збирати не можуть, експортувати не можуть – а потім, коли ми виграємо війну (а я думаю, це дуже скоро станеться), порти відкриються, світло з’явиться, а ми отримаємо дефіцит продукції”, – додав він.
За словами Горояна, скорочення врожаю зернових призведе до обвалу в Україні вартості інфраструктурних активів, таких як порти, елеватори і транспортні засоби, а також до різкого зростання світових цін на пшеницю, кукурудзу і ячмінь. У цьому сенсі особливо серйозною є скорочення врожаю пшениці, оскільки це “політизована” культура, пов’язана зі світовою продовольчою безпекою, дефіцит якої призведе до зростання її котирувань на основних світових біржах.
Таким чином, держава має терміново почати видавати аграріям кредити під держгарантії, щоб не допустити стагнації з валового збору врожаю на кілька років після 2023 року. Це дасть змогу Україні, вклавши порівняно невеликі кошти, уникнути скорочення врожаю і пов’язаного з цим падіння фермерської та зернотрейдингової галузей, а також банкрутства логістичних та інфраструктурних компаній.
“Це потрібно, щоб ми не побачили різкого провалу експорту за два роки, а ми його, найімовірніше, побачимо. Тоді в країні не буде агросектору, країна буде без валюти, на нас чекає серйозне безробіття, велика інфляція і всі справи підуть не туди. Я вважаю, що потрібні термінові дотації з боку держави агровиробнику, дуже терміново, буквально на вчора. І це потрібно робити лайтово, без складних оформлень, тому що середній і дрібний український фермер не любить оформляти нічого”, – наголосив Гороян у бесіді.
Як повідомлялося, українські аграрії до 23 грудня зібрали 71,72 млн тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 17,05 млн га. Цю цифру наведено з урахуванням цукрових буряків, яких зібрано 9 млн тонн з 179 тис. га.
Остаточний урожай пшениці в поточному сезоні становив 19,4 млн тонн з 4,7 млн га, ячменю – 5,6 млн тонн з 1,6 млн га, ріпаку – 3,2 млн тонн з 1,1 млн га, гороху – 261 тис. тонн з 115 тис. га. Крім того, до 23 грудня сумарно зібрано 20,2 млн тонн кукурудзи з 3,1 млн га (+0,2 млн га), 10,1 млн тонн соняшнику з 4,6 млн га, 3,7 млн тонн сої з 1,5 млн га, 157 тис. тонн гречки з 115 тис. га і близько 100 тис. тонн проса з 43,5 тис. га.
Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Рінат Ахметов із капіталом у $4,4 млрд очолив рейтинг найбагатших бізнесменів України, повідомляється на сайті видання “Forbes Україна”.
Згідно з рейтингом, статки Ахметова у 2022 році скоротилися з $13,7 до $4,4 млрд. Найбільші його активи – компанія “Метінвест” і група “ДТЕК”. Від війни постраждали аграрний, енергетичний і металургійний бізнеси Ахметова, зокрема, втрачено підприємства “Азовсталь” і ММК ім.Ілліча в Маріуполі.
Друге і третє місце посіли співзасновники IT-компанії Grammarly Максим Литвин і Олексій Шевченко. Статки кожного за час війни скоротилися з $4 до $2,3 млрд.
Далі в рейтингу – Віктор Пінчук, чий капітал скоротився з $2,6 до $2,2 млрд. Його статки забезпечуються компанією Interpipe, нерухомістю і кешем, зазначає Forbes.
П’ятірку найбагатших замикає Костянтин Жеваго. Його статки скоротилися з $2,1 до $1,4 млрд. Найбільший його актив – компанія Ferrexpo.
У рейтингу також співзасновники групи “Епіцентр К” Олександр і Галина Гереги ($1,2 млрд), співвласник фінтех стартапу Revolut Влад Яценко ($1,1 млрд), власник “Смарт-Холдингу” Вадим Новинський ($1 млрд), Геннадій Боголюбов ($1 млрд) і Сергій Тігіпко ($870 млн).
Видання уточнює, що Ігор Коломойський, який торік посів 4-те місце в рейтингу найбагатших бізнесменів, у 2022-му не потрапив до переліку через втрату ним громадянства України.
Сукупний державний борг України в листопаді 2022 року зріс на 4,2%: у доларовому вираженні – на $4,34 млрд, до $107,46 млрд, у гривневому – на 158,7 млрд грн, до 3,930 трлн грн, свідчать дані на сайті Міністерства фінансів.
Згідно з ними, прямий держборг за минулий місяць збільшився на 4,5% – до $97,69 млрд, або до 3,572 трлн грн, переважно завдяки отриманню кредиту від Євросоюзу (на $2,95 млрд) і розміщенню ОВДП (на $0,56 млрд або 20,44 млрд грн).
Зовнішній прямий борг, зокрема, зріс на 6,4%, або $3,68 млрд – до $61,48 млрд, тоді як внутрішній прямий борг – на 1,6%, або на 20,44 млрд грн, – до 1,324 трлн грн (еквівалент $36,21 млрд).
Як повідомив Мінфін, гарантований державою борг у листопаді в доларовому еквіваленті збільшився на 1,1%, або $0,1 млрд – до $9,77 млрд, а в гривні – на 3,83 млрд грн, до 357,4 млрд грн.
Основна частка гарантованого державою боргу припадає на зовнішній борг, який у листопаді зріс на 1,6%, або $0,12 млрд – до $7,83 млрд.
З початку 2022 року сукупний держборг України зріс у доларовому вираженні на 9,7%, або на $9,51 млрд, тоді як у гривневому еквіваленті він підскочив на 47,1%, або на 1,258 трлн грн.
Сукупний зовнішній держборг України за 11 місяців цього року збільшився на 21,2%, або на $12,1 млрд – до $69,3 млрд, тоді як сукупний внутрішній – на 25,5%, або на 283,7 млрд грн – до 1,395 трлн грн.
За інформацією Мінфіну, частка зобов’язань у доларах на кінець листопада становила 31,22%, у євро – 21,03%, у СПЗ – 13,62%, у канадських доларах – 1,00%, в єні – 0,90%, британських фунтах – 0,02%, тоді як у гривні – 32,21%.
Відомство також уточнило, що 67,14% держборгу має фіксовану процентну ставку, тоді як 13,62% прив’язано до ставки МВФ, 6,69% – до SOFR, 4,31% – до Libor, 0,43% – до EURIBOR.
Ставка ще за 3,69% держборгу прив’язана до індексу споживчих цін, а 3,74% – до облікової ставки НБУ. Йдеться про ОВДП з портфеля Нацбанку, найновішими з них стали папери з прив’язкою до облікової ставки, які НБУ викуповує в рамках емісійного фінансування бюджету.
Нарешті 0,38% держборгу має ставку з прив’язкою до українського індексу ставок за депозитами фізосіб, що використовується в програмах портфельних гарантій.
Тариф на транзит нафти через територію України в Угорщину і Словаччину з 1 січня 2023 року збільшиться на 18,3% – з EUR11,5/тонна до EUR13,6/тонна, повідомило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в уряді.
Інформацію також підтверджують російські ЗМІ з посиланням на дані на сайті російської “Транснефти”.
У листопаді агентство Bloomberg з посиланням на лист “Укртранснафти” до “Транснафти” повідомило, що українська сторона повідомила російську про необхідність збільшити тариф на 18% у зв’язку з триваючим руйнуванням української енергетичної інфраструктури, що призвело до значного дефіциту електроенергії, збільшення її вартості, нестачі палива, запасних частин.
Крім того, збільшилися витрати на організацію безпечних умов праці персоналу та охорону об’єктів українського нафтотранспортного оператора.
Як повідомлялося, тариф на транзит нафти через Україну для “Транснафти” з 1 січня 2022 року збільшився з EUR8,6/тонна до EUR9/тонна, з 1 квітня 2022 року – до EUR11,5/тонна.
“Укртранснафта” 2021 року знизила транзит нафти територією України трубопровідним транспортом до країн Європи та Білорусі на 3,2% (на 427,2 тис. тонн) порівняно з 2020 роком – до 12 млн 724,8 тис. тонн. Зокрема, транзит у напрямку Будковце (Словаччина) становив 8 млн 594,3 тис. тонн (+1,6% до 2020-го), Фенешлітке (Угорщина) – 3 млн 411,5 тис. тонн (-10,6%), Мозиря (Білорусь) – 719 тис. тонн (-18,2%).
ЄС і Велика Британія з 5 грудня 2022 року запровадили ембарго на закупівлю російської нафти, а також участь їхніх компаній у транспортуванні російської нафти морем і надання відповідних послуг. Угорщині, Чехії та Словаччині вдалося домогтися виключення на введення ембарго на російську нафту з боку ЄС.
АТ “Укрзалізниця” повідомляє про призначення семи додаткових рейсів пасажирських поїздів напередодні Нового року, шість із яких у карпатському напрямку.
Поїзд №191/192 Київ-Львів 30 грудня. О 7:44 відправлення з Києва, о 15:28 прибуття до Львова. Зворотний рейс того ж дня: о 8:06 відправлення зі Львова, о 15:38 прибуття до Києва.
Поїзд №229/230 Київ-Ужгород через Вінницю, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 20:03 відправлення з Києва, 30 грудня о 13:23 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 22:21 відправлення з Ужгорода, 31 грудня о 13:40 прибуття до Києва.
Поїзд №238/237 Одеса-Ужгород через Жмеринку, Хмельницький, Тернопіль, Львів, Славське, Мукачево. 29 грудня о 17:00 відправлення з Одеси, 30 грудня о 12:02 прибуття в Ужгород. Зворотний рейс: 30 грудня о 17:00 відправлення з Ужгорода, 31 грудня об 11:06 прибуття до Одеси.
Поїзд №216/215 Запоріжжя – Івано-Франківськ. 28 і 30 грудня о 13:05 відправлення із Запоріжжя, о 4:58-5:50 проїзд через Львів і о 8:13 прибуття до Івано-Франківська. Зворотні рейси: 29 і 31 грудня о 15:42 відправлення з Івано-Франківська, о 18:35-19:10 проїзд через Львів і о 12:05 прибуття до Запоріжжя.
№255/256 Київ-Чернівці через Івано-Франківськ та Коломию. 28, 29 і 30 грудня відправлення з Києва, прибуття наступного дня о 5:50 до Чернівців. Зворотні рейси: 29, 30 грудня та 1 січня о 17:38 відправлення з Чернівців, наступного дня о 9:22 прибуття до Києва.
№211/212 Харків-Львів. 29 грудня о 13:43 відправлення з Харкова, 30 грудня о 8:27 прибуття до Львова. Зворотний рейс: о 17:50 зі Львова з прибуттям до Харкова о 12:13.
№176/175 Київ-Кривий Ріг через Миронівку, станцію ім.Шевченка, Олександрію 30 грудня. О 6:19 відправлення з Києва, о 15:07 прибуття до Кривого Рогу. Зворотний рейс того ж дня: о 8:09 відправлення
Порти “Великої Одеси” минулої суботи та неділі відправили 390 тис. тонн агропродукції в рамках “Зернової ініціативи”, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“За останні два дні з портів “Великої Одеси” вийшли дев’ять суден, які доставлять 390 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи, зокрема балкери ALANDA STAR і SSI PRIVILEGE з 68 тис. тонн пшениці для Єгипту й Індонезії, а також танкер EUROCHAMPION з 45 тис. тонн рослинної олії для Індії”, – зазначило міністерство.
У відомстві зазначили, що в портах, задіяних у “зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 24 судна. На них завантажують понад 860 тис. тонн української агропродукції.
“Зерновим коридором” також рухаються три судна під завантаження 93 тис. тонн агропродукції.
Водночас у Босфорі своєї черги на інспекцію СКЦ чекають 99 суден, з яких 72 – на захід у порти під завантаження, 27 – уже з українською агропродукцією.
“Мета Росії – уповільнити процес інспекцій суден. Спочатку вони скоротили кількість інспекційних груп до трьох, тепер почали затягувати час самих інспекцій. Представники РФ почали перевіряти навіть показники, які не передбачені документами СКЦ і не мають жодного стосунку до предмета перевірки (наприклад, чи добре працюють судові агрегати, скільки палива тощо)”,- пояснює заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Юрій Васьков.
За його словами, за такого алгоритму перевірка одного судна займає від чотирьох годин, що призводить до збільшення черги і одночасно мільйонних збитків для вантажовласників через простої.
За інформацією Міністерства інфраструктури, станом на 25 грудня інспекційна група №3 не провела жодної інспекції, внаслідок чого за день відбулося лише 6 інспекцій із 10 запланованих.
У відомстві зазначили, що для безперервного руху зерновим коридором має відбуватися щонайменше 12 інспекцій на добу.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 594 судна, які експортували 15,5 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
