Скрипка, зроблена одним з найвидатніших майстрів смичкових інструментів Джузеппе Гварнері в 1731 році, піде з молотка на аукціоні в Нью-Йорку.
Скрипка Baltic стане перлиною аукціону аукціонного дому Tarisio, очікується, що її можуть продати за $10 млн. Музичний інструмент зроблений з добірного тонового дерева і покритий насиченим червоно-коричневим лаком.
“Baltic – не просто інструмент. Люди, які беруть участь у ринку заради чогось типу Baltic, розглядають її як фінансове вкладення”, – заявив директор аукціонного дому.
У листі, датованому 1946 роком, який берлінський торговець скрипками Філіп Хеммінг відправив до нині вже закритої компанії Wurlitzer, йдеться про те, що скрипка отримала свою назву від старої балтійської сім’ї на ім’я фон Гізе, якої вже не існує.
Скрипка не лише є вигідним “фінансовим вкладенням”: незважаючи на свій вік, вона все ще здатна на багатий і глибокий звук, властивий усім скрипкам Гварнері. Востаннє скрипка Гварнері такої гарної якості виставлялася на аукціоні понад 30 років тому.
Якщо інструмент дійсно піде з молотка за $10 млн, він стане найдорожчою скрипкою цього майстра в історії. При цьому деякі експерти зазначають, що вона може бути продана і за $20 млн.
Гварнері виготовив всього 250 скрипок, з них на даний момент відомо тільки про 150 збережених інструментів.
Науковці з Музею Університету Хоккайдо та Американського музею природної історії знайшли докази того, що, принаймні, один із видів динозаврів міг видавати пташині крики.
Результати дослідження опубліковано в журналі Communications Biology.
“Ми припускаємо, що пташина вокалізація, ймовірно, з’явилася у непташиних динозаврів до появи власне птахів”, – пишуть дослідники.
Зазначається, що голосовий апарат динозаврів складався з хрящів, які погано зберігаються, оскільки не перетворюються на скам’янілості.
Вивчивши анкілозавра Pinacosaurus grangeri, якого було виявлено 2005 року в Монголії, вчені дійшли висновку, що скам’янілі кістки в його горлі – це частини гортані, і за допомогою м’язів, які їх оточують, динозавр міг регулювати повітряний потік і видавати різні звуки.
Фахівці порівняли ці кістки з голосовими апаратами кількох видів сучасних птахів і рептилій і виявили, що одна частина гортані пінакозавра була більшою. Таким чином, він був здатний видавати дуже гучні звуки. При цьому інша частина його гортані була довшою, ніж у сучасних тварин, що, найімовірніше, давало змогу м’язам трахеї змінювати звуки, які він видавав, – подібно до того, як змінюється звук із голосового органа сучасних птахів (сиринкса).
Дослідники припускають, що, якщо динозавр був здатний видавати схожі на пташині звуки, то, найімовірніше, він використовував їх із тих самих причин – для приваблення партнерів, відстежування потомства і захисту території.
Ситуацію на митниці можна істотно поліпшити за рік, здійснивши шість основних кроків, зокрема спільні бази з ЄС і спільні пункти пропуску, електронні черги, ротації, сканери та цифровізацію, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на прес-конференції в Києві в п’ятницю.
“У мене є чітке розуміння, що потрібно робити зараз державі на митниці, і ми власне на цьому шляху перебуваємо. Я його озвучував, там 5-6 кроків. Перший – входження в систему спільної бази даних з ЄС”, – зазначив прем’єр.
Він пояснив, що це дасть змогу завантажити автомобіль у будь-якій точці Європи, взяти єдину митну декларацію і проїхати з нею транзитом через будь-який пункт пропуску в будь-яке місто в Україні та розмитнити за цією єдиною декларацією.
Шмигаль зазначив, що зараз Україна отримує доступ до окремих розділів цього реєстру, однак база митної вартості поки що залишається закритою.
“Зараз ми працюємо з Єврокомісією щодо політичного рішення про відкриття повного доступу до спільних реєстрів баз даних Європи, щоб на 99% унеможливити як елемент зловживання через митні механізми”, – наголосив прем’єр-міністр.
Другим кроком він назвав збільшення кількості пунктів пропуску зі спільним контролем і зі спільними базами даними, оскільки наразі залишився тільки один такий пункт пропуску, побудований до “Євро 2012” у Львівській області.
Третім елементом реформи, за словами Шмигаля, є ротація працівників. “Чому на митниці виникають спокуси? Тому що коли люди працюють довго на одному місці, виникає можливість бачити і домовлятися. Треба цю спокусу подолати”, – зазначив прем’єр.
Шмигаль наголосив, що важливим нововведенням будуть сканери, оскільки вони необхідні для впровадження п’ятого елемента – ризикоорієнтованої системи, що дасть змогу знизити частку вантажів, які підпадають під митний і прикордонний контроль, до 7%. Надійним експортерам та імпортерам достатньо буде перевірки машини тільки на сканері, щоб підтвердити відсутність наркотиків або мігрантів, пояснив глава уряду.
Шостим елементом прем’єр вказав діджиталізацію, а саме впровадження електронної черги. За його словами, впроваджений експеримент з електронною чергою в пункті Краковець є вдалим, і тепер держава планує поширити його на всі пункти.
“Усі ці підходи я б назвав “Шість елементів реформи митниці”. Вони всі прості, але практично виключать можливість взагалі корупційних впливів на митниці. Ми зараз над цим працюємо, є командне рішення. Це неможливо зробити за день або за місяць, але за рік можливо”, – пояснив Шмигаль.
Говорячи про кадрові рішення, він зазначив, що формально Держмитслужба перебуває у сфері повноважень Мінфіну. “Але не хочу і не можу покладати відповідальність на міністра фінансів, тому що це питання спільної відповідальності урядової команди”, – заявив прем’єр.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) оголосило про співпрацю з трьома великими українськими агрохолдингами для розвитку їхньої інфраструктури з експорту та зберігання зерна, загальні інвестиції в проект становитимуть $44 млн.
Як повідомляється на сайті видання CNN, йдеться про великих українських виробників агропродукції “Кернел”, “Нібулон” і Grain Alliance.
Уточнюється, що співпраця з компаніями допоможе збільшити можливості України з відвантаження зерна на зовнішні ринки в розмірі понад 3 млн тонн на рік. Інвестиції будуть спрямовані на розвиток інфраструктури зберігання сільгосппродукції та розширення елеваторів.
“Це оголошення є частиною навмисних зусиль адміністрації Байдена щодо розвитку економіки України та пом’якшення глобальної кризи продовольчої безпеки, яка загострилася після вторгнення Росії в Україну”, – уточнило видання в повідомленні.
Як повідомлялося, “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експорту (приблизно 12%), а також був найбільшим виробником і продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
У 2022 фінансовому році (ФР, липень-2021 – червень-2022) холдинг отримав $41 млн чистого збитку проти $506 млн чистого прибутку в попередньому ФР, його виручка скоротилася на 5% – до $5,332 млрд, а показник EBITDA скоротився в 3,7 раза – до $220 млн.
ТОВ “СП “Нібулон” (Миколаїв), один із найбільших операторів на зерновому ринку України, 15 квітня 2022 року отримало від Ізмаїльської міської ради (Одеська обл.) дозвіл на будівництво терміналу для перевалки зернових вантажів на земельній ділянці загальною площею 20 га.
“Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання с/г культур, потужності для одноразового зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію більш ніж у 70 країн світу.
Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Агрохолдинг Grain Alliance навесні 2022 року придбав зерновий логістичний хаб біля кордону України та Словаччини для поставок сільгосппродукції наземними шляхами в обхід українських портів, пропускна спроможність яких істотно знизилася через повномасштабне російське військове вторгнення. Перевантажувальні потужності зернового терміналу в місті Черна-над-Тисой (Словаччина) складуть до 400 тис. тонн на рік.
До війни Grain Alliance обробляв 57 тис. га в Київській, Полтавській, Чернігівській та Черкаській областях, вирощував понад 300 тис. тонн зернових і олійних на рік, і володів більш ніж тисячею голів великої рогатої худоби.
Агрохолдинг має в Україні шість зерносховищ із сумарною ємністю понад 260 тис. тонн.
Засновники ТОВ “Харвест Мун Іст” (смт Баришівка Київської обл.) і BZK Grain Alliance (Швеція) 2009 року створили спільну компанію – Grain Alliance.
Співробітники Департаменту кіберполіції спільно зі слідчим управлінням поліції Київщини, працівниками служб безпеки банків викрили групу зловмисників, які оформлювали кредитні картки та позики на військовослужбовців, які потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти, повідомляє прес-служба Національної поліції України.
“Встановлено, що троє осіб отримували дані про мобільні номери військовослужбовців, з якими втратили зв’язок рідні або які перебувають у полоні. Зловмисники здійснювали перевипуск SIM-карток і перевіряли, чи є перевипущені номери фінансовими. Далі отримували доступ до онлайн-банкінгу. З рахунків захисників перераховували залишок грошей, а також випускали кредитні картки та привласнювали суми позики”, – вказується в повідомленні.
За попередніми даними, угрупованню вдалося отримати доступ до мобільних номерів понад 20 військовослужбовців, які перебувають у полоні або зникли безвісти. Загальна сума збитків становить понад 2 млн грн.
Під час обшуку в оселях фігурантів правоохоронці вилучили банківські картки, SIM-картки, мобільні телефони, які використовувалися у протиправній діяльності.
Також поліцейські виявили гранати. Їх було направлено на експертизу.
Організатора злочинної групи затримано. Йому повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 (шахрайство) Кримінального кодексу України.
Після проведення заходів буде надано правову кваліфікацію дій усіх фігурантів.
Перший віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Юрген Рігтерінк на чолі делегації високого рівня банку до західної України обговорював у Львові подальше посилення зобов’язань банку перед Україною на етапі, коли країна вступає у другий рік війни, повідомила прес-служба ЄБРР.
За участю керуючого директора ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне і заступника голови банку в Україні з питань промисловості, торгівлі та агробізнесу Лесі Кузьменко Рігтерінк обговорив із мером Львова Андрієм Садовим майбутні інвестиції.
Як наголошується в пресрелізі, Львів і західні області України знаходяться поблизу кордону з кількома країнами Європейського Союзу. Оскільки війна ставить під сумнів здатність України імпортувати та експортувати через свої чорноморські порти, вирішальними для підтримки економіки стає автомобільне та залізничне сполучення, що веде на захід від Львова. Цю територію також розглядають як імовірну відправну точку для майбутніх зусиль із реконструкції.
Водночас Львів як найбільший населений пункт заходу країни прийняв значну кількість внутрішньо переміщених осіб, що чинить тиск на ключові муніципальні служби, тоді як місто потребує отримання доходів. У грудні 2022 року ЄБРР надав Львову та його муніципальним підприємствам EUR25 млн, а кредитна підтримка з боку США покрила половину цієї позики, щоб забезпечити ліквідність для адаптації.
Як повідомляється, представники ЄБРР разом із Садовим відвідали міську лікарню та реабілітаційну екосистему “Незламні”, що відбудовується у Львові, де воїни, які дістали бойові поранення, мають доступ до мультидисциплінарних команд хірургів, травматологів, протезистів, психотерапевтів і реабілітологів.
Делегація також побувала на кількох проєктах ЄБРР, що реалізуються у Львові та області, обговорила з клієнтами наявні та потенційні проєкти. Зокрема, серед них – банк “Львів”, який отримав синдикований кредит у розмірі EUR10 млн у серпні 2022 року для кредитування малих і середніх підприємств.
Крім того, представники ЄБРР ознайомилися з реалізацією проєкту “Львівський індустріальний парк М10”, розташованого за 60 км від польського кордону. Його перша фаза = будівництво складського комплексу площею 14,4 тис. кв. м – близька до завершення. У грудні 2022 року ЄБРР зобов’язався інвестувати до $24,5 млн у придбання частки 35% у цьому проєкті.
Як зазначає пресслужба банку, інші зустрічі включали відвідування нових виробничих потужностей, нещодавно створених за підтримки ЄБРР виробником дріжджів “Ензим”, спілкування з представниками виробника кормів для домашніх тварин Kormotech, оператора АЗС “Галнафтогаз” (GNG), виробника вентиляційних систем Prana та IT-компанії Softserve.
У Львові представники ЄБРР також відвідали реабілітаційний центр Superhumans – гуманітарний проект клієнта банку, власника одного з найбільших в Україні контейнерних терміналів ТІС Андрія Ставніцера. Центр забезпечує протезування кінцівок дорослим і дітям.
Делегація оглянула невелику компанію, автомийку, зруйновану ракетними обстрілами у квітні минулого року, але відновлену та повернуту до роботи протягом місяця.
Як повідомлялося, 2022 року ЄБРР виділив Україні рекордні EUR1,7 млрд, водночас залучивши додаткове співфінансування від банків-партнерів і міжнародні гранти та гарантії від донорів та акціонерів.
ЄБРР, найбільший інституційний інвестор в Україні, зобов’язався інвестувати EUR3 млрд протягом 2022-2023 рр. і готовий відігравати провідну роль у фінансуванні реконструкції країни, коли дозволять умови.
У пресрелізі підкреслюється, що з початку війни ЄБРР швидко перейшов від засудження російського вторгнення до підготовки негайної фінансової відповіді. Ця допомога спрямована на забезпечення стійкості України та країн, що приймають біженців, при підготовці до відновлення країни в майбутньому.
