9 липня, Європейське патентне відомство (ЄПВ) присудило 23-річному українському винахіднику Валентину Фречці друге місце на нагородженні Премії молодих винахідників конкурсу European Inventor Award 2024. Винахідник також отримав приз у розмірі 10 000 євро. Фречка розробив метод переробки опалого листя на папір. Таким чином він протидіє вирубці лісів і пропонує зручний та економічно ефективний спосіб утилізації органічних відходів у містах. Він посів друге місце після голландської вченої Рошель Німейєр (Rochelle Niemeijer), яка стала першою і отримала 20 000 євро за свій портативний хімічний набір на основі штучного інтелекту, призначений для виявлення бактерій. Третє місце і приз у розмірі 5 000 євро отримала команда молодих туніських винахідників Хавла бін Ахмед (Khaoula Ben Ahmed), Гофран Яарі (Ghofrane Ayari), Сулейма Бен Теміме (Souleima Ben Temime) і Сірін Аяр (Sirine Ayari), які розробили “розумне” рішення для керування кріслом колісним.
На ідею використовувати опале листя для виготовлення паперу, щоб зменшити вирубку лісів, Фречку надихнули дитячі експедиції в Карпати та його вчитель хімії. Після переїзду до Франції, Фречка розширив свій бізнес, співпрацюючи з глобальними компаніями, такими як L’Oréal та Chanel.
“Ми вдячні науково-технічній спільноті за підтримку та віру в наші інновації! Такі заходи та номінації є надзвичайно важливими для молодих винахідників. Вони надають заохочення та мотивацію, які необхідні для подальшого розвитку та реалізації революційних проєктів, – каже Валентин Фречка. – Ця нагорода є потужним джерелом енергії для всієї команди Releaf Paper, щоб продовжувати рухатися вперед”.
Щорічно 1,4 мільярда дерев потрапляють на звалища як паперові відходи, що призводить до ескалації глобального потепління, забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Вирубка лісів також порушує водний цикл та збільшує витрати на управління навколишнім середовищем. Саме ці проблеми намагається вирішити Фречка.
Переробка опалого листя на папір за новою технологією
”Releaf – це чудовий приклад того, що відбувається, коли досвід, натхнення, знання поєднуються в потрібний момент у потрібному місці. Коли мені було 16 років, у школі ми вивчали біополімери, такі як целюлоза та природні полімери, а також те, як вирубують дерева, щоб перетворити їх на папір. Тоді я подумав: “Чому б не спробувати використати щось інше?” – сказав Фречка.
Компанія Releaf Paper, заснована у 2020 році Валентином, переробляє опале листя на біорозкладний папір, зменшуючи потребу у вирубці лісів. Компанія використовує передові технології для перероблення листя без шкідливих хімічних речовин, створюючи з очищеного листя целюлозу для паперових пакетів та коробок. У планах на майбутнє – використання біовідходів сільського господарства, таких як стебла ананасів. Вражає те, що Releaf Paper виробляє стільки целюлози з 2,3 тонни листя, скільки можна було б отримати, вирубавши 17 дерев, а їхня продукція розкладається всього за 30 днів, що набагато швидше, ніж традиційний папір.
Всі переможці Європейської премії винахідників 2024 року були оголошені сьогодні на гібридній церемонії на Мальті, яку можна переглянути онлайн.
Дізнайтеся більше про вплив винаходу, технологію та історію винахідника.
Наступна Премія молодих винахідників у 2025 році відбудеться в Ісландії
Під час сьогоднішньої церемонії на Мальті, Європейське патентне відомство (ЄПВ) з радістю оголосило про нову концепцію премії, починаючи з 2025 року. Премія буде вручатися раз на два роки, причому відтепер вона буде присуджуватися молодим вченим віком до 30 років, винаходи яких спрямовані на досягнення однієї або декількох Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР). Незалежне журі, що складатиметься з колишніх фіналістів, оцінюватиме заявки, забезпечуючи справедливий процес відбору, який вшановуватиме інноваційний дух і досягнення наступного покоління винахідників. Вручення премії у 2025 році відбудеться в Ісландії, що стане першою з нових дворічних нагород. Період подачі заявок для всіх технологічних галузей залишається відкритим від сьогодні й до кінця вересня.
Починаючи з 2026 року, ЄПВ повернеться до оригінальної концепції Європейської премії винахідників, яка включатиме традиційні категорії “Промисловість”, “Дослідження”, “Малий та середній бізнес”, “Країни, що не є членами ЄПВ”, “Досягнення впродовж життя” та “Приз глядацьких симпатій”.
Про винахідника
Валентин Фречка народився і виріс у селі на Західній Україні, де змалку виявляв невгамовну цікавість до природи й життя та бажання захищати їх. У віці близько 12 років вчитель хімії заохотив його заглибитися в експерименти, дослідження та інновації. У 16 років під час походу в Карпати виникла ідея запобігти вирубці лісів шляхом переробки опалого листя, зробивши його цінним ресурсом для виробництва паперу та зменшивши викиди вуглекислого газу, що виникають під час розкладання. Після участі в національних олімпіадах він став членом Малої академії наук України, де розпочався його шлях до власного винаходу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фречка переїхав до Франції та знайшов нових партнерів для розширення можливостей компанії. Наразі виробництво паперу з листя передано на аутсорсинг з України, а Releaf продає свій продукт в Європі та інших країнах, здобувши таких клієнтів, як L’Oréal, Chanel, Schneider Electric, Samsung, Weleda, Nestle, LVMH lab та Ariston.
Про European Inventor Award
European Inventor Award – одна з найпрестижніших європейських премій у галузі інновацій. Започаткована ЄПВ у 2006 році, ця премія відзначає окремих осіб та команди, які знайшли шляхи вирішення найбільших викликів сучасності. Фіналістів і переможців обирає незалежне журі, до складу якого входять колишні фіналісти премії. Разом вони розглядають пропозиції щодо внеску в технічний прогрес, соціальний і сталий розвиток, а також економічне процвітання. Усі винахідники мають отримати європейський патент на свій винахід. Докладніше про різні категорії, премії, критерії відбору та церемонію нагородження в прямому ефірі, яка відбудеться 9 липня на Мальті, читайте тут.
Про ЄПВ
Європейське патентне відомство (ЄПВ), яке налічує 6 300 співробітників, є однією з найбільших державних установ у Європі. ЄПВ зі штаб-квартирою в Мюнхені та офісами в Берліні, Брюсселі, Гаазі та Відні було засновано з метою зміцнення співробітництва в галузі патентів у Європі. Завдяки централізованій процедурі видачі патентів ЄПВ, винахідники можуть отримати надійний захист патентів у 44 країнах, що охоплює ринок з населенням близько 700 мільйонів осіб. ЄПВ також є провідною міжнародною організацією в галузі надання патентної інформації та пошуку патентів.
Українські підприємства в січні-червні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 35,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 124,527 тис. тонн з 92,048 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у червні було експортовано 22,161 тис. тонн, у травні – 14,952 тис. тонн, у квітні – 26,153 тис. тонн, у березні – 20,907 тис. тонн металобрухту, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому вираженні експорт металобрухту зріс на 45,9% – до $39,760 млн з $27,259 млн.
Експорт металобрухту в січні-червні здійснювався в Польщу (84,88%), Грецію (11,18%) і Німеччину (3,77%).
У перші шість місяців року країна імпортувала 501 тонну металобрухту на $250 тис. Імпорт здійснювали зі Словаччини (47,01% у грошовому вираженні), Туреччини (28,29%) і Польщі (11,95%), тоді як у січні-червні-2023 було ввезено 458 тонн на $180 тис.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначив, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах триваючої війни. Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів у 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому вираженні він скоротився у 12,4 раза – до $19,271 млн.
Динаміка експорту товарів у січні-квітні 2024 року за найважливішими позиціями відносно аналогічного періоду 2023 року, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Португальська допомога Україні 2024 року становитиме понад EUR220 млн, оголосив прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегру у Вашингтоні, де він бере участь у саміті НАТО 2024 року.
Як повідомляють на сайті португальського уряду, таку саму суму допомоги буде виділено 2025 року.
Прем’єр заявив, що взяв на себе зобов’язання представити на саміті план Португалії по досягненню 2% ВВП видатків на оборону, безпеку та інвестиції у 2029 році, що складе EUR6 мільярдів євро. У рамках цих інвестицій у безпеку й оборону “також передбачається масштабний фінансовий внесок у міжнародну коаліцію, у військову, гуманітарну, політичну та економічну допомогу Україні”, додав він.
Крім того, Монтенегру зазначив, що буде збільшено інвестиції “в залучення й утримання людського капіталу, а також у розвиток військової кар’єри”.
Прем’єр-міністр провів перші офіційні двосторонні переговори з Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Вашингтоні
Новий уряд дотримуватиметься планів витрачати щонайменше 3 мільярди фунтів стерлінгів щороку на військову підтримку України “стільки, скільки буде потрібно” у її конфлікті з Росією, заявив Кейр Стармер.
Після своїх перших офіційних двосторонніх переговорів з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО у Вашингтоні прем’єр-міністр підтвердив, що військова допомога триватиме щонайменше до 2030-31 років.
На сьогодні Велика Британія пообіцяла майже 12 млрд фунтів стерлінгів на підтримку України з лютого 2022 року, з яких 7,1 млрд фунтів стерлінгів – на військову допомогу. Решта – на гуманітарну та економічну підтримку.
Під час переговорів із Зеленським Стармер підкреслив, що Україна перебуває на “незворотному” шляху до членства в НАТО. Однак дипломати на саміті НАТО кажуть, що встановлення будь-якого твердого графіку було б подарунком російському президенту Володимиру Путіну.
У четвер прем’єр-міністр скаже про це своїм колегам-лідерам: “НАТО було засновано поколінням, яке перемогло фашизм. Вони розуміли не лише цінність нашої сили, але й цінність наших цінностей.
“Ці цінності знову під загрозою. Путін повинен почути чітке послання, яке пролунає на цьому саміті – послання єдності і рішучості, що ми будемо підтримувати Україну усіма можливими засобами і так довго, як це буде потрібно для захисту наших спільних цінностей і нашої спільної безпеки”.
На саміті Стармер вперше зустрівся з президентом США Джо Байденом. Фото: Shawn Thew/EPA
Британські офіційні особи заявили, що, хоча потенційне повернення в Білий дім Дональда Трампа, чия прихильність до НАТО і України залишається неясною, вони зосереджені на тому, щоб привести альянс в найкращу форму, незалежно від того, хто переможе на виборах в США.
Стармер закликав союзників по НАТО збільшити оборонні витрати у відповідь на зростання глобальних загроз, в тому числі з боку Росії, оскільки він оприлюднив огляд планів Великої Британії додатково витратити десятки мільярдів фунтів стерлінгів на військові потреби.
Він скаже іншим 31 країнам НАТО, що передній край оборони євроатлантичного регіону – це українські окопи, і що міжнародне співтовариство не може похитнутися перед обличчям невпинної російської агресії.
Одним з найбільш нагальних прохань Києва до країн НАТО є багаторічне фінансування, яке дозволить йому планувати свою оборону від російських сил. Велика Британія найближчими тижнями доставить новий пакет артилерії та 90 ракет “Брімстоун”.
Наступного тижня уряд розпочне стратегічний оборонний огляд, але він, ймовірно, займе до року, а це означає, що на Стармера чиниться все більший тиск з вимогою підтвердити графік збільшення оборонних витрат Великої Британії до цільового показника у 2,5% ВВП.
Однак Люк Поллард, міністр збройних сил, заявив у середу, що уряд не збільшуватиме витрати на армію, якщо він не зможе забезпечити зростання економіки.
“Шлях до збільшення державних витрат на оборону, на школи, лікарні чи в’язниці лежить через зростання нашої економіки”, – сказав він в інтерв’ю ВВС.
“Якщо ми не будемо розвивати нашу економіку, у нас не буде грошей на підтримку тих державних послуг і амбіцій, які ми маємо – і це включає в себе оборону”.
Високопоставлене джерело з 10-ки припустило, що зобов’язання щодо 2,5% залишиться в силі, незалежно від того, чи досягне новий уряд своїх цілей зростання, і навіть якщо це викличе складні питання щодо того, як воно буде фінансуватися.
“Так, звичайно”, – сказали вони. “Прихильність до оборони є абсолютною. Але ми також впевнені, що отримаємо зростання в економіці, тому я не згоден з тим, що ми повинні чекати то на одне, то на інше”.
Даунінг-стріт не змогла підтвердити, чи буде стратегічний оборонний огляд опублікований до всеосяжного огляду витрат, який очікується цієї осені, але припустила, що це не займе цілий рік.
Стармер вперше зустрівся з Джо Байденом на заході з нагоди саміту НАТО. Вони перекинулися кількома словами наодинці, потиснувши руки перед камерами. Пізніше Стармер провів свої перші двосторонні переговори з президентом США в Білому домі.
Прем’єр-міністр, пристрасний футбольний вболівальник, подарував президенту футболку “Арсеналу” з прізвищем “Байден” і цифрою 46 на спині – відсилання до його статусу 46-го президента США. “Це команда [Стармера], і [він] подумав, що це буде особистий подарунок”, – сказав високопоставлений чиновник №10.
Раніше він подарував Еммануелю Макрону, президенту Франції, футболку “Арсеналу”. Він також подарував Байдену копію оригіналу Атлантичної хартії, яка призвела до створення НАТО, з поправками, внесеними тодішнім прем’єр-міністром лейбористів Клементом Еттлі, в рамці.
