Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2022 року зросло у 2,3 раза порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до $8,524 млрд із $3,635 млрд, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за вказаний період порівняно із січнем-листопадом 2021 року скоротився на 33,6% – до $40,671 млрд, імпорт – на 24,2%, до $49,195 млрд.
Держстат уточнив, що в листопаді порівняно із жовтнем сезонно скоригований обсяг експорту скоротився на 2,6% – до $3,507 млрд, а імпорту – зріс на 2,0%, до $4,827 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в листопаді-2022 було від’ємним і становило $1,319 млрд, тоді як у жовтні-2022 року воно також було від’ємним – $1,129 млрд.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в січні-листопаді 2022 року становив 0,83 (у січні-листопаді-2021 – 0,94).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 230 країн світу.
Міжнародна вертикально інтегрована трубно-колісна компанія (ТКК) “Інтерпайп” у січні-вересні 2022 року скоротила виплавку сталі на 36,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року – до 463 тис. тонн.
Згідно з презентацією результатів роботи компанії за дев’ять місяців минулого року, випуск труб знизився на 30,2% – до 309 тис. тонн, залізничної продукції – на 49,6%, до 64 тис. тонн.
У третьому кварталі-2022 виплавка сталі склала 177 тис. тонн (зростання на 43,9% до другого кварталу-2022), випуск труб – 105 тис. тонн (зниження на 4,5%), залізничної продукції – 24 тис. тонн (зростання на 33,3%).
Як повідомлялося, “Інтерпайп” 2021 року збільшив виплавку сталі на 28,1% порівняно з 2020 роком – до 971 тис. тонн, випуск труб зріс на 32,5% – до 614,8 тис. тонн, виробництво залізничної продукції скоротилося на 9,7% – до 172,1 тис. тонн.
“Інтерпайп” – українська промислова компанія, виробник безшовних труб і залізничних коліс. Продукцію компанії поставляють у понад 80 країн світу через мережу торговельних офісів, розміщених на ключових ринках СНД, Близького Сходу, Північної Америки та Європи. У 2021 році “Інтерпайп” реалізував 602 тис. тонн трубної продукції та 174 тис. тонн залізничної продукції. Продажі залізничних продуктів здійснюються під брендом KLW.
В “Інтерпайпі” працює близько 10 тис. осіб.
У структурі компанії – п’ять промислових активів: “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод (НТЗ)”, “Інтерпайп Новомосковський трубний завод (НМТЗ)”, “Інтерпайп Ніко-Тьюб”, “Інтерпайп Втормет” і електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь” під брендом “Інтерпайп Сталь”.
Кінцевим власником Interpipe Limited є український бізнесмен Віктор Пінчук і члени його сім’ї.
Верховна Рада відклала розгляд законопроєкту №8067 про перетворення НАЕК “Енергоатом” на акціонерне товариство в цілому на наступне пленарне засідання, повідомив парламентарій Ярослав Железняк (фракція “Голос”).
“Почали розглядати №8067 – перетворення “Енергоатому” в акціонерне товариство в цілому. Почали, але не закінчили, оскільки затягнули правками”, – написав Железняк у “Телеграм-каналі” в п’ятницю.
За словами депутата, голосування за закон уже відбудеться на наступному пленарному засіданні.
Як повідомлялося, Верховна Рада 19 жовтня 2022 року підтримала в першому читанні проєкт закону №8067 “Про акціонерне товариство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, його метою є встановлення правових, економічних та організаційних засад утворення та функціонування акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” шляхом реорганізації (перетворення) державного підприємства “НАЕК “Енергоатом”.
Документ визначає процедуру утворення та функціонування АТ “НАЕК “Енергоатом”, 100% акцій якого належать державі.
Згідно з документом, засновником товариства є держава в особі Кабінету міністрів України, який ухвалює рішення про створення товариства та здійснює управління державними корпоративними правами АТ.
Передбачається, що придбані державою в результаті утворення товариства акції не підлягають приватизації.
В Україні наразі циркулює вісім різновидів ковідного штаму “омікрон”, нового штаму поки що не виявлено, повідомив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Ігор Кузін.
“В Україні циркулює переважно “омікрон”, виявлено вісім його різновидів. Ми також моніторимо ситуацію з появою нового штаму, поки що його в Україні не виявлено”, – сказав він в ефірі телемарафону в п’ятницю.
Водночас, коментуючи тестування на COVID-19, Кузін зазначив, що в тих регіонах, де тривають бойові дії та велика кількість повітряних тривог, там кількість тестувань менша”, – сказав він.
За словами Кузіна, наразі в медзакладах первинної меддопомоги є близько 2 млн швидких тестів на COVID-19 і “це адекватний залишок”.
Водночас, прогнозуючи можливі ковідні обмеження, Кузін зазначив, що всі обмеження перевели в режим рекомендаційних і “так буде далі”.
“Більшість областей самі розглядають ситуацію і можуть ухвалювати свої локальні рішення. Вони в більшості випадків рекомендаційні. Ми можемо говорити про застосування локальних обмежених і рекомендаційних правил”, – сказав він.
Одну з найвідоміших суконь принцеси Уельської Діани – вельветову фіолетову вечірню сукню – виставили на торги аукціону Sotheby’s у Нью-Йорку.
Очікується, що вона може піти з молотка за $120 тис.
Сукню створив модельєр Віктор Едельштейн 1989 року. Вона вирізняється декольте у формі серця і спідницею-тюльпаном. На спинці сукні – три золоті ґудзики.
Діана одягала цю сукню двічі – для офіційного королівського портрета 1991 року і для журналу Vanity Fair 1997 року. Того ж року Діана виставила цю сукню на аукціон Christie’s серед багатьох інших своїх суконь. Тоді зібрані кошти спрямували в онкологічний фонд і фонд боротьби зі СНІДом.
Аукціон відбудеться 27 січня. На ньому представлять й інші знамениті предмети світу моди та шоу-бізнесу.
Уряд Японії виділив $95 млн на роботу уряду і відновлення України, повідомили в Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
Документ було підписано Надзвичайним і Повноважним послом Японії в Україні Кунінором Мацудою та помічницею Керівника ПРООН, директоркою Регіонального бюро ПРООН у країнах Європи та СНД Іваною Живкович за участю віцепрем’єр-міністра з відновлення України Олександра Кубракова.
Ці кошти будуть спрямовані Програмі розвитку ООН (ПРООН) у рамках партнерської угоди.
“Поки Збройні сили України звільняють території від окупантів, уряд спільно з міжнародними партнерами працює над реалізацією “проєктів виживання”: відновлення транспортного сполучення із визволеними регіонами, створення умов для повернення громадян до своїх домівок, підтримання економіки в регіонах”, – вказано в повідомленні Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури.
Програма допомоги Україні зосереджена на п’яти ключових областях:
посилення спроможності уряду реагувати на кризу та управляти нею;
підтримка державних служб, щоб вони могли продовжувати свою роботу;
відновлення критично важливої інфраструктури, щоб люди могли безпечно повернутися додому;
підтримка приватних підприємств, щоб вони продовжували працювати, тим самим підтримуючи громади;
зміцнення громадянського суспільства і соціальних зв’язків.
Раніше, у квітні 2022 року, Японія вже виділила $4,5 млн для проведення екстреного очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів і розчищення завалів.
