На Україну чекає важкий 2023 рік: дефіцит державних фінансів попередньо оцінюється в $3-4 млрд, необхідно забезпечити стійкість економіки, і МВФ підтримає: найближчим часом буде скликаний міжнародний форум для вирішення цієї проблеми, повідомила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Кристаліна Георгієва.
“На потрібно вивчити, як забезпечити стійкість економіки. За нашими попередніми оцінками, щомісяця необхідно від трьох до чотирьох мільярдів доларів”, – сказала вона на другому засіданні “круглого столу” міністрів з підтримки України в рамках щорічних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні середу.
Відповідаючи на заклик президента України Володимира Зеленського організувати економічний форум, який збирається на регулярній основі, та розглядає макроситуацію в країні, дефіцит її фінансування та вирішує проблему його скорочення, Георгієва повідомила, що така робота вже ведеться.
“Ми будемо скликати форум так швидко як це можливо”, – заявила глава МВФ.
Вона також зазначила, що Фонд має нову платформу для взаємодії, яка дозволяє проводити моніторинг спільно з радою директорів, що є шляхом до повноцінної програми для України, до якої закликав Зеленський.
“Ми рухаємося з вами у напрямку сильної України”, – наголосила Георгієва.
Міністр фінансів США Джанет Йеллен наголосила, що нова програма МВФ для України може бути на початку наступного року.
Георгієва уточнила, що команда Фонду спільно з українською командою одразу після щорічних зборів МВФ та СБ займеться визначенням макроекономічних рамок та бюджету України.
Вона висловила сподівання, що війна закінчиться швидше раніше ніж пізніше. “Але судячи з того, що ми бачимо, ми маємо бути поряд з українським народом”, – зазначила глава МВФ.
Вона нагадала, що міжнародні партнери України вже мобілізували $35 млрд, значну частину яких уже перераховано, і закликала до подальшої підтримки, особливо у вигляді грантів.
За словами Георгієвої, подальші потреби будуть визначатися, по-перше, вартістю соціальних послуг, яка залежить від війни та від міграції, по-друге, вартістю відновлення життєво важливої інфраструктури, яка також залежить від війни та від розміщення пріоритетів.
“І по-третє, які енергетичні потреби країни, скільки потрібно імпортувати, щоб забезпечити людей в Україні, і це залежить, звичайно, від жахів війни”, – додав директор-розпорядник.
Вона зазначила, що безглузда війна Росії проти України різко погіршила перспективи світової економіки та принесла найдраматичніші наслідки для жителів України.
Як повідомлялося, раніше міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що уряд оцінює необхідність фінансування дефіциту держбюджету в 2023 році $3,5 млрд на місяць.
Перше засідання такого “круглого столу” відбулося на весняних зборах МВФ та СБ 21 квітня. На ньому було заявлено про щомісячну потребу України у $5 млрд фінансування дефіциту держбюджету в умовах розв’язаної Росією війни.
Проект держбюджету України на 2023 рік, ухвалений у першому читанні, передбачає зовнішнє фінансування дефіциту в розмірі $38 млрд, або близько $3,2 млрд на місяць.
Представник гірничо-металургійної групи “Метінвест” Віталій Литовка призначений генеральним директором ПрАТ “Южкокс” (Кам’янське Дніпропетровської обл.), раніше він обіймав аналогічну посаду у ПрАТ “Авдіївський коксохімічний завод” (АКХЗ).
Згідно з офіційним повідомленням наглядової ради компанії, Литовку призначено гендиректором 2 вересня 2022 року на період з 5 вересня 2022 року по 4 квітня 2023 року включно.
При цьому уточнюється, що раніше Литовка був гендиректором АКХЗ у вересні 2022 року.
Статутний капітал ПрАТ “Южкокс” – 171,918 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
Промислові підприємства просять Національну комісію, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ), не збільшувати граничні ціни (так звані прайс-кепи) на електричну енергію на ринку “на добу вперед” (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВСР) та балансувальному ринку, щоб уникнути зупинки виробництва.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” джерела” на ринку, існує значна ймовірність зупинення виробництва, зокрема такі заяви прозвучали 12 жовтня під час публічного обговорення проекту цього рішення в НКРЕКУ.
Так, директор з економіки та фінансів Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ) Олександр Завгородній повідомив, що електроенергія – основна складова собівартості продукції заводу, тому зростання цін суттєво вплине на економіку підприємства.
“З огляду на ймовірне зростання прайс-кепів, зростання цін на ринку електроенергії, а також наміри підвищувати вартість транспортування та диспетчеризації електроенергії, ми прийняли рішення зупинити роботу підприємства вже з листопада”, – сказав топ-менеджер, додавши, що підприємство попередньо планує у такому разі знаходиться у простій у зимовий період.
У свою чергу заступник голови правління з фінансів Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) Олег Качко наголосив, що підвищення прайс-кепів неминуче призведе до зростання цін на електроенергію і, як наслідок, призведе до зростання собівартості продукції та неминучої зупинки підприємства.
За його оцінкою, збільшення прайс-кепів коштуватиме підприємству додатковий 1 млрд грн на рік. “Невідомо, де брати ці кошти, коли є проблеми з логістикою всередині країни, потрібно утримувати персонал, зарплати платити. Тому в умовах війни це не є дуже правильним рішенням”, – зазначив представник ЗЗФ.
При цьому завод “Дніпроазот”, єдиний виробник хлору для українських водоканалів, знаходиться у простої від початку війни. Проте через технологічну небезпеку виробничого циклу підприємство підтримує мінімальну господарську діяльність. Проте, за словами представника підприємства, через збільшення прайс-кепів на витрати на е/енергію “Дніпроазота” доведеться зупинятися повністю, а поновлення роботи вже буде неможливим.
Також під загрозою повної зупинки є й гірська галузь. Зокрема, заступник головного енергетика Покровського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК), Олександр Петровець повідомив, що є велика ймовірність зупинення підприємства у листопаді через підвищення прайс-кепів.
“ПГЗК – це містоутворююче підприємство, від нашої роботи залежить існування міста Покровськ. Ми намагаємося працювати у вкрай складних умовах: знижується попит на нашу продукцію, зростає собівартість виробництва, є проблеми із закупівлями матеріалів для ремонтів та обслуговування обладнання. Тому наше підприємство не може більше витримуватиме цю складну ситуацію”, – констатував топ-менеджер.
Заступник голови правління з економіки та фінансів Марганецького ГЗК (МГЗК) Володимир Боднар нагадав, що підприємство постійно перебуває під обстрілом ворожої артилерії. Однак через зростання витрат робота підприємства може зупинитись. “А якщо підвищаться прайс-кепи, то через зупинку великої кількості підприємств цю електроенергію не буде кому продавати”, – резюмував Боднар.
Встановити терміни розрахунків товаровиробників та рітейлерів у 24-30 діб як компроміс та дещо розширити список товарів для ефективної безперебійної роботи обох сторін запропонувало Мінекономіки на зустрічі з асоціаціями харчової промисловості 11 жовтня.
“Ми намагаємося зблизити позиції сторін. Зокрема, як компромісний варіант пропонуємо встановити терміни розрахунків у 24 або 30 діб. Якщо сторони не домовляться, ми змушені будемо задіяти інші механізми, хоча уряд принципово проти посилення регулювання”, – цитує першого віце-прем’єра – Міністра економіки Юлії Свириденко прес-служба відомства.
За її словами, питання розрахунків за поставлені товари справді болюче, оскільки кожна зі сторін вважає, що кредитує власним коштом іншу.
“Йдеться, зокрема, про розрахунки за товари, які мають суттєву соціальну значущість, та про заборгованість за раніше поставлений товар. Уряд вважає, що оптимальним рішенням є узгодження позицій виробників та продавців у процесі діалогу та посилення дисципліни розрахунків”, – зазначила Свириденко.
Під час зустрічі також порушувалися питання забезпечення галузей харчової промисловості пільговим газом, кредитування харчових та переробних підприємств за програмою “5-7-9”, безперебійного постачання підприємствам харчопрому електроенергії під час віялових відключень, а також питання обмеження експорту насіння соняшнику та отримання дозволу на транзакції. з окремих видів операцій з імпорту.
У Мінекономіки зазначили, що наразі газ за пільговими цінами одержують підприємства хлібопекарської галузі та виробники молокопродуктів, а можливості розширити відповідний перелік зараз у країни відсутні. Як пояснила Свириденко, для початку потрібно забезпечити пільговим газом населення, але з огляду на важливість стабільної роботи підприємств галузі питання про можливість закупівлі додаткових обсягів газу для пільгових поставок харчівникам буде опрацьовано.
За даними відомства, глава Мінекономіки також підтримала прохання харчовиків щодо включення підприємств галузі до переліку критичної інфраструктури, що дозволить їм отримувати електроенергію навіть під час віялових відключень. За її словами, це питання буде опрацьоване з Міненерго та місцевою владою, яка формує відповідні списки.
На стадіоні «Чорноморець» в м. Одеса відбувся благодійний футбольний матч «Футбол заради перемоги» за участі зірок українського шоубізнесу та спорту. Компанія PIN-UP UKRAINE стала титульним партнером матчу.
Збірна зірок України грала проти збірної зірок Одеси. Серед гравців були: Юрій Ткач, Влад Ващук, Віктор Вацко, Вова Шумко, Антон Вельбой та інші. Наставниками зірок стали тренер Олексій Михайличенко та футболіст Семен Альтман.
Футбольний матч мав благодійну мету – протягом трансляції гри глядачі з усього світу робили донати. Всі виручені кошти підуть на рахунок ГО «Ліга Життя», яка відзвітує та розподілить кошти згідно з запитами.
«Сьогодні всі українці є однією великою командою, яка прагне здолати загарбника. Компанія PIN-UP UKRAINE стала титульним партнером цього благодійного зіркового матчу, бо вірить, що такі ініціативи наближають нас до перемоги. Ми віримо, що незабаром наші спортсмени зможуть грати під мирним небом, а Україна не сходитиме зі спортивних майданчиків світу», – прокоментував COO PIN-UP UKRAINE Ігор Зотько.
Організатори матчу – ГО «Ліга життя», ФК «Чорноморець», Українська асоціація футболу, Improv Live Show.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
