Business news from Ukraine

Законтрактовані аптеки продовжують роботу за програмою реімбурсації в умовах окупації

Законтрактовані Національною службою здоров’я України аптеки продовжують роботу за програмою реімбурсації “Доступні ліки” навіть за умов тимчасової окупації.

“Програма “Доступні ліки” працює і на окупованих територіях, і там, де продовжуються бойові дії. Наприклад, з 24 лютого аптеки Харківської області погасили понад 160 тис. рецептів на “доступні ліки”, препарати отримали понад 45 тис. осіб. програмі реімбурсації аптеки області продовжували забезпечувати людей з інсулінозалежним діабетом – 6940 осіб отримали життєво необхідні препарати”, – сказала вона в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

За словами Гусак, на Донеччині препарати за програмою “Доступні ліки” отримали 5816 українців, інсуліни – 2526 осіб.

Водночас вона зазначила, що багато аптек в окупації не можуть вносити дані до електронної системи охорони здоров’я (ЕСЗ), тому приймають і паперові рецепти.

Голова НСЗУ наголосила, що ЕСЗ та динаміка виписки та погашення рецептів відображають процеси міграції – як люди повертаються додому до повністю деокупованих Київської області, Чернігівської та Сумської.

“Починаючи з травня відбулося зростання кількості виписаних та погашених рецептів, а у червні-липні – поновлення до показників довоєнного періоду”, – сказала вона.

,

У двох містах України за рік планують збудувати нові ТЕЦ на альтернативному паливі

У Житомирі та Львові в стислий термін планують побудувати нові ТЕЦ на біопаливі для економії та меншого використання природного газу, повідомила прес-служба НАК “Нафтогаз України”.

“Нафтогаз” розпочав підготовчі роботи з будівництва ТЕЦ, які працюватимуть на біомасі (деревній трісці) та твердому вторинному паливі (RDF), у Львові та Житомирі. Загальна потужність об’єктів складе 90 МВт теплової енергії та 11 МВт електричної. Плановий період здачі об’єктів в експлуатацію у Львові – 1-й квартал 2023 року, у Житомирі – 4-й квартал 2023 року”, – йдеться у тексті релізу, оприлюдненому на сайті компанії у суботу.

Як зазначається, “Нафтогаз” має намір побудувати щонайменше 9 ТЕЦ та біокотельних у 8 регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної.

“Компанія має амбітну мету стати найбільшим генератором тепла з біомаси до 2027 року та забезпечити заміщення близько 2 млрд кубометрів природного газу. Україна може практично повністю відмовитися від використання природного газу для центрального опалення, замінивши його, зокрема, на біоенергію”, – наголосили в релізі.

Повідомляється, що під час своєї робочої поїздки 30 вересня та 1 жовтня до Львова та Житомира голова правління Юрій Вітренко зазначив, що НАК допомагає українським містам переводити свої ТЕЦ з газу на біопаливо (йдеться про проекти у Житомирі, Львові, Охтирці) та готовий підтримувати та інші міста у цьому напрямку.

“У нас є зацікавленість вкладати гроші в такі проекти, щоб імпортувати менше газу за колосальними цінами. Реалізація таких проектів вигідна і економічно, і для екології такі інвестиції швидко окупаються, при цьому гроші у вигляді податків надходять до місцевих бюджетів, зростає кількість робочих місць” , – наголосив Вітренко.

За його словами, для спокійного проходження опалювального сезону потрібний комплексний підхід. Зокрема, достатні запаси газу у сховищах (зараз 13,9 млрд куб м) та стабілізація власного видобутку (газу – ІФ-У) – найважливіші завдання для Нафтогазу, та переведення теплогенеруючих підприємств на сучасні технології та використання біопалива, та модернізація мереж для зменшення втрат тепла.

У свою чергу, мери Львова та Житомира Сергій Сухомлін та Андрій Садовий відзначили успішну реалізацію цього проекту, який зможе забезпечувати виробництво 50 МВт енергії, що генеруються з альтернативних видів палива та знизити залежність міст від природного газу, наголосили у “Нафтогазі”.

Так, у Житомирі у 2023 році планують використати 10% із споживаних, зокрема, у 2015 році 93 млн куб м газу, а у 2022 році має бути близько 45 млн куб. Влада планує реалізувати в місті три проекти для економії газу та перетворення побутових відходів на тепло та електроенергію.

А у Львівському Новояворівську планує збудувати сучасну ТЕЦ у стислий термін. Садовий зазначив, що вона покриватиме близько чверті потреб міста у теплі. У рамках проекту передбачається будівництво сортувального комплексу твердих побутових відходів.

Як паливо для ТЕЦ буде використано тріска дерев та органічної складової ТПВ – це папір, картон, харчові відходи, дерево, шкіра, тканина. Впровадивши цей проект, ми зможемо заощадити 24 мільйони доларів, які витрачали на газ. А жителі Новояворівська отримають дешевше тепло та гарячу воду протягом року”, – розповіли у НАК.

Відповідно до проекту, необхідний обсяг збору ТПВ становить 70 000 тонн на рік, які включають на 30-35% вторинні ресурси, а також біологічно розкладаються та придатні для горіння (65%), а саме близько 45 000 тонн на рік. Інший паливної складової планується використання тріски об’ємом 39 000 тонн на рік.

,

Чергові 11 суден із понад 217 тис. тонн агропродукції вийшли в суботу з українських портів

Чергові 11 суден із понад 217 тис. тонн агропродукції вийшли у суботу з українських портів до країн Африки, Азії та Європи в рамках реалізації “зернової ініціативи”, повідомило Мінінфраструктури.

“Зокрема, від причалів Одеського порту вийшли балкери Stellina, Queen Lila, Inandi, Sam. З порту “Чорноморська” вийшли Fortune Express, PS Dream, Lila II, Baron, а з порту “Південний” – Lady Divina, Ahmed Can, Iasos “, – зазначило міністерство.

Відомство зазначило, що серед них балкер Queen Lila, який перевозить 29 тис. тонн ячменю до Лівії.

За даними міністерства, з моменту виходу першого судна з українським продовольством їхня загальна кількість досягла вже 252, а сумарний експорт агропродукції – 5,7 млн ​​тонн.

Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участю ООН, Росії, Туреччини та України відбулося підписання документа про створення спочатку терміном на 120 днів коридору для вивезення зерна з трьох українських портів – “Чорноморськ”, “Одеса” та “Південний”. Україна ставила за мету вийти на експорт 3 млн тонн агропродукції на місяць у рамках ініціативи.

,

У Києві та майже у всіх інших регіонах України 2-3 жовтня дощі та грози

В Україні в неділю очікується часом дощ, вночі у західних та північних областях, удень на Лівобережжі (крім Луганщини), місцями значний дощ, місцями гроза, повідомляє Укргідрометцентр.

Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, удень на Правобережжі пориви 15-20 м/с.

Температура вночі 9-14°, вдень 13-18° (на високогір’ї Карпат протягом доби 4-9°); у південній частині та східних областях вночі 12-17°, вдень 18-23°, у Криму до 26°.

У Києві 2 жовтня дощ. Вітер південний із переходом на північно-західний, 7-12 м/с, удень пориви 15-20 м/с.

Температура вночі 10-12 °, вдень близько 15 °.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського у Києві 2 жовтня найвища температура вдень була 26,2° у 1890р., найнижча вночі -2,5° у 1902р.

У понеділок, 3 жовтня, часом невеликі дощі, вночі у більшості південних та центральних областей без опадів.

Вітер північно-західний з переходом на південно-західний, 7-12 м/с, в Україні, окрім південної частини, місцями пориви 15-20 м/с.

Температура вночі 3-8 ° тепла, вдень 8-13 °; у південній та східній частині вночі 7-12°.

У Києві 3 жовтня вночі місцями, вдень невеликі дощі.

Вітер північно-західний із переходом на південно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-20 м/с.

Температура вночі 6-8 ° тепла, вдень 11-13 °.

, ,

Всесвітня туристична організація ООН: міжнародний туризм відновився після пандемії лише на 60%

Кількість міжнародних подорожей з січня до липня 2022 року зросла до 474 млн, це майже втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляє Всесвітня туристична організація ООН (UNWTO).

«Кількість міжнародних подорожей майже потроїлася з січня по липень 2022 року (плюс 172%) порівняно з тим же періодом 2021 року і становила 474 млн. Це означає, що галузь відновилася на 57% від допандемійного рівня. Стійкому відновленню міжнародного туризму сприяє незадоволений попит на поїздки, а також скасування чи ослаблення антиковидних обмежень», – пояснили в організації.
Як зазначили в UNWTO, станом на середину вересня у 86 країнах світу перестали діяти антиковидні обмеження.

За даними організації, у червні та липні 2022 року було здійснено 207 млн ​​міжнародних подорожей, це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. На ці ж місяці припадає 44% від загальної кількості всіх прибутків за сім місяців. Більшість поїздок було здійснено Європою – 309 млн.

Як повідомляє UNWTO, міжнародний туризм у Європі та на Близькому Сході відновлюється найшвидшими темпами. З січня по липень 2022 року кількість поїздок досягла 74% та 76% від рівня 2019 року відповідно.

«За сім місяців кількість міжнародних поїздок Європою зросла на 190% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Це пов’язано з високим попитом на внутрішньорегіональні поїздки, а також зростання кількості туристів зі США. На Близькому Сході в січні-липні 2022 року кількість міжнародних прибутків зросла майже вчетверо: у липні кількість подорожей перевищила на 3% допандемійний рівень, насамперед за рахунок паломництва до Саудівської Аравії», – зазначили в організації.

Що стосується Північної та Південної Америки, то там міжнародний туризм відновився до 65% та 60% від рівня 2019 року та зріс на 103% та 171% відповідно порівняно з січнем-липнем минулого року.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні кількість міжнародних подорожей, як і раніше, значно нижча (на 86%) порівняно з 2019 роком. Проте, порівняно з 2021 роком, кількість поїздок зросла на 165%.

За даними UNWTO, деякі субрегіони змогли відновити міжнародні поїздки на 70-85% від допандемійного рівня. Так, Південне Середземномор’я, Європа відстають на 15% від допандемійного 2019 року, Карибський басейн – на 18%, Центральна Америка – на 20%, Західна та Північна Європа – на 26% та 27% відповідно.

, , ,

Мінфін повідомив про перші вантажі в рамках “митного безвізу” України та ЄС

Конвенція про процедуру спільного транзиту (CCTP) або так званий “митний безвіз” для України запрацював у суботу: в країну та з неї вже прямують вантажі в рамках такої процедури, повідомило Міністерство фінансів.

“Сьогодні, 1 жовтня, для України набули чинності і для бізнесу відкрилася можливість міжнародного переміщення товарів із 35 іншими країнами-учасниками за одним транзитним документом”, – йдеться у прес-релізі.

Мінфін уточнив, що першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина: українські митники вже бачать транзитну декларацію Т1 в електронній транзитній системі NCTS та очікують на прибуття вантажівки.

В Україні також було оформлено першу транзиту декларації на виїзд із країни: по ній вантаж зараз йде через Польщу до Німеччини.

Наразі в системі також очікують прибуття товарів до митниці відправлення та інших декларацій, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції, зазначається у повідомленні.

Мінфін нагадав, що відповідно до “митного безвізу” для доставки вантажів з однієї країни до іншої подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та скорочує відповідні витрати для підприємств. Згідно з прогнозом Генерального директорату з оподаткування та митного союзу Єврокомісії (DG TAXUD), Україна може увійти до десятки країн за кількістю оформлення транзитних декларацій.

«Митниця відповідає за контроль товарів. Ми в ЄС прагнемо менше часу для контролю витрачати на кордоні, а більше всередині країни. В Україні поки що більшість товарів їде без перевірки всередині країни – вся робота з контролю відбувається безпосередньо на кордоні. Тому на кордоні утворюються черги. NCTS вирішує більшу частину цієї проблеми: є можливість заздалегідь подати декларацію до системи після перевірки всередині країни поставити потрібні пломби, які визнаються у ЄС. Тоді на кордоні потрібен час лише на те, щоб прочитати номер штрих-коду, як це робиться у супермаркеті», – резюмував міжнародний експерт Програми управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) Вітяніс Алішаускас.

, , , ,