Китайський юань подешевшав до долара до мінімуму з 2008 року на тлі сигналів послаблення підтримки валюти Пекіном.
Курс юаня, торги яким відбуваються на території материкового Китаю, опустився до 7,2235/$1 порівняно з 7,176/$1 на закриття попередньої сесії. Значення перебуває на мінімальному за 14 років рівні.
Народний банк Китаю (НБК, Центробанк країни) дав зрозуміти, що готовий допустити ослаблення юаня, встановивши довідковий курс нацвалюти у розмірі 7,1107 юаня/$1, що є найнижчим рівнем більш ніж двох років. Ринковий курс юаня може відхилятися від довідкового лише на 2% у той чи інший бік протягом сесії.
Курс офшорного юаня (торгується в Гонконгу) опустився до рекордного мінімуму з моменту введення системи роздільних торгів у 2010 році і становить до 9:00 МСК 7,2298 юаня/$1 проти 7,1795 юаня/$1.
Тим часом американський долар активно зростає і до інших валют у середу вранці. Індекс, що розраховується, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), додає в ході торгів 0,38%. Ширший WSJ Dollar зростає на 0,3%.
Пара євро/долар за даними на 9:10 за київським часом торгується на рівні $0,9564 порівняно з $0,9596 на закриття попередньої сесії.
Фунт стерлінгів дешевшає в ході торгів до $1,0696 у порівнянні з $1,0734 напередодні.
І лише єна слабо піднімається до долара і становить на 9:11 МСК 144,67 єни проти 144,81 єни за підсумками попередньої сесії.
Експерти вважають, що американська валюта продовжуватиме зміцнюватися на тлі швидкого посилення грошово-кредитної політики Федеральною резервною системою (ФРС). Крім того, підтримку долару знижує апетит до ризику на світових ринках.
Подальше зростання волатильності на фінансових ринках сприятиме зміцненню долара завдяки його статусу валюти “тихої гавані”, зазначає аналітик з валютного ринку CBA Керол Конг.
Фондові індекси найбільших держав Азіатсько-Тихоокеанського регіону в середу демонструють суттєве зниження, при цьому значення гонконзького Hang Seng впало до мінімальної позначки за понад 13 років.
Інвестори побоюються, що агресивні заходи Федеральної резервної системи, спрямовані на заборону інфляції, можуть підштовхнути економіку США до рецесії, повідомляє Trading Economics. Американський індекс Standard & Poor’s 500 на день раніше опустився до мінімуму цього року.
Значення японського індексу Nikkei 225 до 8:32 кв зменшилося на 2%.
Лідером падіння виступають акції виробника скла Nippon Sheet Glass Co. (-6,3%), автомобільної Mitsubishi Motors Corp. (-5,9%), транспортної Kawasaki Kisen Kaisha Ltd. (-5,4%).
Крім того, знижується вартість паперів інвестиційно-технологічної SoftBank Group (-2,8%), виробника приставок Nintendo (-2,3%), підприємств роздрібної торгівлі J. Front Retailing Co. (-4,7%) та Fast Retailing Co. (-4,6%).
Індекс випереджальних економічних показників у Японії в липні впав до мінімуму за 2,5 роки (з січня 2021 року) і становив 98,9 пунктів порівняно зі 100,3 пунктами за попередній місяць.
Китайський індекс Shanghai Composite до 8:37 МСК знизився на 1,3%. Гонконгський Hang Seng втратив 2,7%, при цьому зниження вартості показують акції всіх компаній, які входять до розрахунку індикатора.
До лідерів зниження котирувань на Гонконзькій фондовій біржі входять папери девелоперів Country Garden Holdings Co. (-11,1%) та Longfor Group Holdings Ltd. (-5,4%), автовиробника Geely (-6,1%),
виробника сонячних панелей Xinyi Solar Holdings Ltd. (-5,7%).
Акції інтернет-рітейлерів Alibaba Group подешевшали на 2,2% та JD.com – на 4,5%, інтернет-гіганта Tencent Holdings Ltd. – на 1,2%.
Південнокорейський індекс Kospi до 8.33 МСК впав на 2,8%.
Котирування паперів одного з найбільших у світі виробників чіпів та споживчої електроніки Samsung Electronics Co. опустилися на 2,4%, автовиробника Hyundai Motor – на 4,3%.
Лідером підвищення є папери виробника мотоциклів та автомобільних запчастин KR Motors Co., ціна яких злетіла на 30%.
Австралійський індикатор S&P/ASX 200 із відкриття ринку знизився на 0,8%.
Акції найбільшої гірничодобувної компанії світу BHP торгуються на рівні закриття попередньої сесії, тоді як вартість паперів іншого представника галузі Rio Tinto зменшилась на 0,6%.
Капіталізація нафтової компанії Santos знизилася на 1,7%.
Роздрібні продажі в Австралії в серпні, згідно з попередніми даними, зросли на 0,6% щодо попереднього місяця і досягли рекордних 34,88 млрд австралійських доларів ($22,3 млрд). Підвищення відзначалося за підсумками восьмого місяця поспіль.
Аналітики очікували в середньому менш значного підйому – на 0,4%.
Кабінет міністрів України погодив підписання договору між урядом країни та Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) про створення на території країни проектного офісу для надання їй технічної та гуманітарної допомоги в умовах російської військової агресії.
Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України у вівторок, Кабмін 27 вересня уповноважив першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко підписати цю угоду.
“Україна давно і плідно співпрацює з ФАО – організацією, місією якої є боротьба з голодом по всьому світу. Наша держава була і залишається житницею Європи та світу, проте через війну, розв’язану росією, допомога потрібна вже нам. ФАО надає її, Зокрема, реалізуючи спільно з урядами країн-партнерів програми підтримки українських аграріїв”, – цитує міністерство Свириденка у повідомленні.
Уточнюється, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну ФАО оновила план швидкого реагування для допомоги українським малим та середнім фермерам та агровиробникам. Станом на середину серпня організація надала екстрену допомогу у вигляді насіннєвого матеріалу та коштів для 80 тис. осіб у 13 областях України.
Крім того, ФАО та уряд України за фінансової підтримки Японії та Канади реалізує проекти щодо відновлення елеваторних потужностей у воюючій країні, які передбачають постачання українським аграріям з 10 регіонів обладнання для навантаження та розвантаження зерна, модульних контейнерів для зберігання тощо.
За даними Мінекономіки, реалізація плану швидкого реагування та стратегії щодо нарощування елеваторних потужностей в Україні обійдеться ФАО та його партнерам сумарно $180,4 млн.
“Прийняття Угоди та створення в Україні офісу FAO дозволить підняти співпрацю на більш високий рівень… Очікуємо на тіснішу координацію у питаннях зернового експорту. Україна й надалі допомагатиме країнам, де гостро стоїть питання продовольства. У перспективі співпраця сприятиме зростанню українського експорту та досягненню нашої цілі – створення експортоорієнтованої економіки з високою доданою вартістю”, – підсумувала Свириденко у повідомленні Мінекономіки.
ФАО – установа ООН, що спеціалізується на забезпечення продовольчої безпеки у світі, підвищення рівня харчування та стандартів життя у його країнах-членах. В організації складається 194 країни, Україна приєдналася до неї у 2003 році.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній та національній валютах та пріоритетний незабезпечений рейтинг гірничо-металургійної групи “Метінвест” на рівні на рівні “ССС”, рейтинг відновлення – “RR4”.
“Рейтинги “Метінвесту” відображають наявність у компанії достатнього фінансування протягом наступних шести місяців, чому сприяють генерування грошових потоків за рахунок міжнародної бази активів, невелика кількість суттєвих короткострокових термінів погашення та існуюча грошова позиція. Це також відображає підвищений операційний ризик для компанії після військового вторгнення Росії до України, включаючи окупацію чи пошкодження деяких її активів, а також серйозні логістичні обмеження”, – пояснюється у прес-релізі Fitch у вівторок.
При цьому наголошується, що близько третини EBITDA компанії у 2022 році генеруватиметься її міжнародними активами.
“Рейтинг “CCC” відображає підвищені операційні та фінансові ризики “Метінвесту”. Ferrexpo plc має більш високий рейтинг “CCC+” через відсутність фінансового боргу. Бізнес-профіль “Метінвесту” виграє від видобувних активів за межами України, підтримуючи його рейтинг вище Interpipe Holdings plc (CCC-), активи яких повністю зосереджені в Україні”, – пояснює агентство.
Аналітики прогнозують, що обсяги продажів “Метінвесту” становитимуть близько 50% від рівня 2022 року з поступовим відновленням у період з 2023 по 2025рр.
Крім того, експерти припускають, що “Метінвест” вважатиметься чинною компанією у разі банкрутства і буде реорганізовано, але не ліквідовано.
На думку аналітиків, у “Метінвесту” обмежена ліквідність: компанія тримає більшу частину наявних коштів у офшорних зонах. Компанія продовжує генерувати значні грошові потоки на своїх вугільних активах у США, а також на своїх сталеливарних заводах у Європі, а також на залізорудних та сталеливарних активах в Україні. Це допомогло компенсувати відтік оборотного капіталу за останні місяці.
“Метінвест” має незначні майбутні погашення у 2022 році: його наступний суттєвий термін погашення становить $176 млн, що підлягає погашенню у квітні 2023 року у зв’язку з погашенням його облігацій, констатується у прес-релізі.
Як повідомляв генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков, компанія обслуговує свої кредитні зобов’язання, в тому числі і щодо єврооблігацій, і має намір продовжувати це робити і в майбутньому.
“Щодо заборгованості ми не оголошували форс-мажор. На відміну від багатьох українських емітентів, ми продовжуємо обслуговувати весь свій кредитний портфель, включаючи планові виплати з єврооблігацій. І я думаю, що нам має вистачити сил на те, щоб це робити”, – сказав він.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних та металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, у країнах Європи. Зокрема, у Болгарії знаходиться завод Promet Steel потужністю 500 тис. тонн металопрокату на рік, в Італії – Metinvest Trametal та Ferriera Valsider сумарною потужністю 1,2 млн тонн на рік. У Великій Британії компанії належить завод Spartan UK, який може випускати 200 тис. тонн сталевого прокату на рік.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) та “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно управляють ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Кабінет міністрів України прийняв постанову «Про заборону вивезення товарів з України на митну територію Російської Федерації». Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 27 вересня.
Постановою передбачається заборонити вивезення за межі митної території України товарів за зовнішньоекономічними контрактами, торговельною або країною призначення яких є російська федерація. Постанова буде діяти до дня припинення або скасування військового стану та припинення застосування рф недружніх дій проти України.
«Ми продовжуємо санкційний тиск проти рф. Ця постанова – ще один з багатьох інструментів економічного впливу. Розуміємо, що санкції – це засіб не лише реагування на військову загрозу, а й упередження агресії в майбутньому. Хочу констатувати, що з початку війни експорт товарів до рф де-факто було зупинено. Тепер це закріплено і на правовому рівні», – заявила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко.
За прогнозами уряду таке рішення не буде мати негативних економічних наслідків. Адже за даними статистики, за період з березня по червень 2022 року експорт українських товарів на територію рф склав всього 4,2 млн доларів. Переважно це була продукція з чорних металів на суму 4,189 млн доларів і хімічна продукція на 57,2 тисячі доларів. Для порівняння: тільки в січні 2022 року українскі підприємства експортувало до рф товарів на 250 млн доларів.
Крім того, ембарго на експорт допоможе українським компаніям, що мали контрактні зобов’язання перед суб’єктами рф, встановити юридичну чіткість у питанні невиконання контрактів. І тепер вони зможуть сконцентрувати активність на інших ринках.
У разі затягування війни максимальна кількість емігрантів з України може досягти 5 млн. громадян, повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
“(…) Крім 1,2 млн, які вже перебувають за кордоном, Україна може додатково втратити щонайменше 500-600 тисяч осіб. Максимальна кількість емігрантів може досягти 5 млн. Цей сценарій стане реальним у разі затягування війни. У таких умовах існує ризик, що після скасування військового стану до українок із дітьми почнуть переїжджати чоловіки”, – розповіла Лібанова під час семінару у вівторок.
Зазначається, що в період з 24 лютого до 19 вересня з України виїхали близько 8,4 млн осіб. В’їхали за цей же проміжок часу – 7,2 млн. Наразі за кордоном перебувають 1,2 млн людей з України.
“Важку частину з них, окрім жінок з дітьми, становлять мале прикордонний рух, відрядження, відпустки, виїзд іноземців у перші дні війни, перетин кордонів з метою пільгового ввезення автомобілів тощо”, – повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень.
Також вона зазначила, що “якщо ця хвиля емігрантів пробуде в Європі більше року, є ризик, що більшість не повернеться додому”, у зв’язку з тим, що значну частину українців становлять діти, а в “світі йде жорстка конкуренція за трудові ресурси”. Європа старіє сильніше за Україну і компенсує це старіння емігрантами”.
“Люди повинні почуватися українцями і зберігати зв’язки з Україною. Для цього потрібні зусилля як на рівні держави, так і місцевих громад, громад, садів, роботодавців. Важливо, щоб роботодавці зберігали зайнятість працівників, які виїхали з України. Інакше після війни втратимо робочу силу” , – наголошують в Інституті демографії та соціальних досліджень.
