Заявки на участь у програмі, яка фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу, вже подали через Державний аграрний реєстр (ГАР) 2,74 тис. аграріїв з України, повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Претендувати на участь у програмі з бюджетом у 1,5 млрд грн можуть фермери із земельним банком від 1 до 120 га (з виплатою до 3,1 тис. грн/га), та власники від 3 до 100 корів (з виплатою до 5, 3 тис. грн/голову).
За даними Мінагрополітики, на виплати за першим напрямом загалом подано 2299 заявок, за другим – 437.
Відомство нагадало, що прийом заявок на отримання допомоги за двома вищевказаними напрямками триватиме до 15 листопада 2022 року.
При цьому учасниками програми можуть бути лише виробники сільськогосподарської продукції, які зареєстровані в ГАР та відповідають його критеріям. Наразі в ГАР вже зареєстровано 11 тис. користувачів, які в режимі реального часу можуть отримати доступ до інформації про існуючі програми держпідтримки та подати заяви на її отримання онлайн.
Як повідомлялося, ГАР – це автоматизована електронна система, доступна для всіх сільгоспвиробників незалежно від форми господарювання. За допомогою реєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та оцінювати їх ефективність.
Проект реалізується у координації з Держгеокадастром, Міністерством юстиції та за сприяння проекту Світового Банку та ЄС “Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні”, а також Програми USAID з аграрного та сільського розвитку.
Останні три роки ЄС підтримує впровадження ГАР в Україні. Завдяки технічній та фінансовій допомозі ЄС уряд розробив відповідне програмне забезпечення та провів два пілотні впровадження перед загальнонаціональним запуском у серпні 2022 року.
Національний банк України (НБУ) 9 вересня 2022 року тимчасово зупинив ліцензії на провадження діяльності кредитних спілок “Ажіо”, “Заставний дім” та “Едельвейс”.
Згідно з повідомленням на сайті НБУ, причиною такого рішення стало ненадання інформації та копій документів на вимогу Нацбанку, що перешкоджає регулятору здійснювати належний нагляд за діяльністю кредитних спілок щодо оцінки їх фінансового стану, дотримання вимог платоспроможності та нормативів достатності капіталу, ліквідності, прибутковості, якості активів. та ризиковості операцій та інших показників та вимог, що обмежують ризики щодо операцій з фінансовими активами.
Вказані кредитні спілки зобов’язані усунути порушення до 16 вересня 2022 року.
Книжки передавали на склади корпоративних підприємств АТ «ДАК «Укрвидавполіграфія». Звідти видання відправляються по містах України та Європи.
За цей час вже передали майже 320 тисяч примірників книжок волонтерським центрам в українських містах та країнах Європи, де зараз проживають біженці. Доставка літератури здійснюється вантажним транспортом волонтерів і волонтерських організацій.
Найбільше книжок передали у Львівську область — більше 25 тисяч. Також понад 125 тисяч книжок надійшли до Кропивницького, Тернополя, Дрогобича, Чернівців, Кам’янець-Подільського, Івано-Франківська, Ужгорода, Хмельницького.
Крім того, понад 190 тисяч примірників літератури відправили за кордон, а саме: 45 тисяч книжок до Польщі, майже 28 тисяч – в Австрію, більше 1 тисячі – в Румунію, 76 тисяч – у Словаччину, 4 тисячі – у Чехію, більше 1 тисячі – в Угорщину, 2 тисячі – в Албанію, біля 2 тисяч – у Хорватію, понад 2 тисяч – у Швейцарію, 2 тисячі – в Нідерланди, майже 5 тисяч – у Німеччину, майже 8 тисяч – у Велику Британію.
Ще 18 тисяч примірників книжок зараз прямують до Словаччини та Австрії.
Акцію започаткували 15 березня Державний комітет телебачення і радіомовлення України спільно з Офісом Президента України та Міністерством культури та інформаційної політики.
Мета акції — безкоштовно забезпечити дітей, які були змушені переселитися рятуючись від російської збройної агресії, підручниками, навчальними посібниками, художньою літературою.
Нагадаємо, що раніше у межах цієї акції передали 100 тисяч примірників літератури у різні країни Європи.
Як відомо, у межах проєкту «Книжки без кордонів» для дітей з України, які вимушено виїхали до інших країн, передали книжки до Польщі, Литви, Великої Британії та інших країн.
Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
Феросплавні підприємства України у січні-липні поточного року сумарно знизили випуск продукції на 27,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 360,17 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за січень-липень випуск силікомарганцю скоротився на 17,5% – до 319,66 тис. тонн, феромарганцю – на 67,6% – до 19,98 тис. Тонн.
Крім того, виробництво феросиліцію (у перерахунку на 45%) скоротилося на 60,5% – до 18,11 тис. тонн, металевого марганцю на 55,6% – до 1,81 тис. тонн.
Також було вироблено 0,61 тис. тонн інших феросплавів.
Покровський (раніше – Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ПГЗК і МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що добувають і збагачують марганцеву руду, за 7 міс-2022 сумарно виробили 777,52 тис. тонн марганцевого концентрату, що на 8% нижче, порівняно з 7 міс-2021. При цьому МГЗК виробив 294,68 тис. тонн концентрату (зниження на 5,6%), ПГЗК – 482,84 тис. тонн (менше на 26,5%).
Покровський ГЗК за 7 міс. також виробив 29,55 тис. тонн залізорудного агломерату (менше на 82,7% порівняно з січнем-липнем-2021), поставивши його на ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel бізнесмена Олександра Ярославського. У березні-липні ПГЗК залізорудний агломерат не виробляв, оскільки ДМЗ призупинив виробництво металопродукції.
Водночас ПГЗК відновив з 1 вересня поточного року роботу Богданівської збагачувально-агломераційної фабрики.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році наростила випуск феросплавів на 15% порівняно з 2020 роком – до 858,7 тис. тонн, але знизила марганцевий концентрат на 6,6%, до 1 млн 763,43 тис. тонн.
ПриватБанк (Київ) до націоналізації організовував бізнес СЗФ (перебуває на НКТ) та ЗЗФ, МГЗК та ПГЗК (ОГОК).
Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, Дніпропетровська обл.) у січні-липні поточного року знизив випуск продукції на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 307,67 тис. тонн.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в Українській асоціації виробників феросплавів (УкрФА), за 7 місяців НЗФ скоротив випуск силікомарганцю на 13,3% – до 302,19 тис. тонн, феромарганцю та інших феросплавів – на 82,7%, 5,48 тис. тонн (зокрема феромарганця вироблено 4,87 тис. тонн).
У липні виготовлено 39,7 тис. тонн феросплавів.
Як повідомлялося, НЗФ у 2021 році збільшив випуск продукції на 26% порівняно з попереднім роком – до 646,68 тис. тонн. При цьому завод наростив випуск силікомарганцю на 28% – до 600,64 тис. тонн, феромарганцю – на 4,9%, до 46,04 тис. тонн.
Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- та феромарганцю. Використовує імпортну та вітчизняну сировину для виробництва феросплавів.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також “Приват” (обидві – Дніпро).
