Україна розгляне можливість відкриття квоти на експорт 100 тис. тонн вугілля до Польщі у вересні, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“На доручення Президента України, на прохання польської сторони Україна готова розглянути можливість відкриття квот на експорт вугілля до Польщі. Йдеться про 100 тис. тонн у вересні, які зараз критично необхідні нашим польським партнерам”, – написав він у телеграм-каналі.
Шмигаль уточнив, що запаси вугілля на складах українських електростанцій становлять майже 2 млн. тонн, що в 2,5 рази більше, ніж рік тому. “Тому готові підставити плече підтримки нашим польським друзям”, – наголосив він.
Прем’єр України додав, що під час візиту свого польського колеги Матеуша Моравецького до Києва сторони також обговорили відновлення та введення в експлуатацію ЛЕП “Хмельницька АЕС – Жешув”.
“Планували закінчити до 14 грудня, але завдяки прискоренню робіт можемо завершити тижнем раніше. Це дозволить експортувати до Польщі додатково 1000 МВт. Зі свого боку просимо Польщу сприяти розширенню експортних квот в рамках ENTSO-Е”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує, що до кінця 2022 року величина доступної пропускної спроможності у напрямку Словаччини, Румунії та Угорщини збільшиться з 300 МВт ще на 200-300 МВт, а у напрямку Польщі – понад 1000 МВт.
Як повідомлялося, Україна із середини червня 2022 року встановивши нульові квоти на експорт усіх видів вугілля, крім коксівного, а 7 вересня – вже повністю заборонила експорт українського вугілля.
За даними Державної митної служби, експорт Україною вугілля за сім місяців 2022 року становив 450,6 тис. тонн на $145,917 млн., у т.ч. у Словаччину – на $93,349 млн, Польщу – на $34,084 млн, Угорщину – на $15,919 млн, інші країни – на $2,565 млн.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 5,29 млн. тонн зернових культур, серед яких 3,17 млн. тонн кукурудзи (60% загального обсягу поставок), 1,65 млн. тонн пшениці (31%) та 447 тис. тонн ячменю (8%).
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства у п’ятницю, темпи експорту зернових з початку поточного МР були в 1,94 рази нижчими за показники аналогічного періоду минулого року (за 1 липня-9 вересня 2021 року експортовано 10,29 млн тонн).
При цьому, згідно з даними відомства, за з 31 серпня по 9 вересня на зовнішні ринки поставлено 1,33 млн. тонн зернових культур (147,8 тис. тонн щодобово), тоді як за попередній період, 26-31 серпня – 550 тис. тонн. зернових культур (110 тис. тонн щодобово), 19-26 серпня – 430 тис. тонн зернових культур (61,4 тис. тонн щодобово), а 11-19 серпня – 770 тис. тонн (96,2 тис. тонн щодобово) ). Таким чином, середньодобові темпи експорту за дев’ять днів зросли на третину в порівнянні з попереднім періодом і досягли максимального значення з початку МР.
Загалом з початку 2022/2023 МР та до 9 вересня 2022 року Україна експортувала 1,65 млн тонн пшениці (у 3,6 раза менше порівняно з аналогічною датою 2021/2022 МР), 447 тис. тонн ячменю (у 6,7 разів менше), 0,8 тис. тонн жита (у 18 разів менше) та 15,6 тис. тонн борошна (у 1,7 раза менше). Проте темпи експорту кукурудзи перевищили минулорічні обсяги – її вивезено 3,17 млн тонн, що у 2,37 разу перевищує показники 2021/2022 МР.
Усього за період 31 серпня-9 вересня на зовнішні ринки поставлено 680 тис. тонн кукурудзи, 510 тис. тонн пшениці, 137 тис. тонн ячменю, 0,3 тис. тонн жита та 3,7 тис. тонн борошна.
Як повідомлялося, в 2021/2022 МР Україна експортувала 48,51 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 8,4% вище за показники попереднього МР, незважаючи на повномасштабне вторгнення РФ і труднощі з експортом агропродукції через блокаду українських морпортів. На зовнішні ринки поставлено 18,74 млн тонн пшениці (на 12,6% більше за показники 2020/2021МГ), 23,54 млн тонн кукурудзи (+1,9%), 5,75 млн тонн ячменю (+35,9%) , 70,9 тис. тонн муки (-44,1%).
У 2020/2021 МР країна експортувала 44,72 млн. тонн зернових і зернобобових культур: 16,64 млн. тонн пшениці, 23,08 млн. тонн кукурудзи, 4,23 млн. тонн ячменю, 126,9 тис. тонн борошна і 18,4 тис. тонн борошна тонн жита.
У 2019/2020 МР Україна експортувала 56,72 млн тонн зернових та зернобобових культур.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна шукатиме можливості, щоб допомогти Польщі у сфері енергетики і вже найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків.
“Ми сьогодні порушували важливі енергетичні питання. Обговорювали енергетичні виклики. Ми зацікавлені, щоб Україна могла допомогти Польщі. Ми робимо все, щоб найближчим часом знайти вихід їхніх майбутніх енергетичних ризиків”, – заявив Зеленський на прес-конференції з прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким та президентом Латвії Егілсом Левітсом у Києві у п’ятницю.
Він також назвав це питання пріоритетним у відносинах із Польщею.
“Для нас це пріоритет у наших відносинах. Незважаючи на те, що у нас є заборона щодо експорту вугілля у цей складний період, ми шукатимемо можливості допомагати Польщі. Тому що Польща, незважаючи ні на що, знаходила ті чи інші кроки допомоги нам, коли їй було непросто. Ми розуміємо цю відповідальність”, – додав президент.
Група компаній “Текстиль-Контакт” відкриє у Рівненській області перший у країні індустріальний парк з виробництва ненаркотичних технічних конопель, де буде запущено повний цикл дослідження, селекції, вирощування та переробки цієї рослини.
Як повідомляється на Facebook-сторінці Рівненської обласної військової адміністрації (ОВА), вироблена з конопель тканина використовуватиметься, зокрема, як матеріал для пошиття військової форми, непомітної для випромінювання тепловізорів. Крім того, технічні коноплі є хорошим антисептиком, з неї виробляють опалювальні пелети та продукти харчування.
“Ще у квітні зустрівся з власниками компанії Олександром Соколовським та керівником проектів Олексієм Більшовим. Це найбільша компанія в Україні, яка займається виробництвом тканин та одягу. Тоді обговорювали можливість відкриття їх виробництва у Рівненській області. Зараз ми вийшли на фінішну пряму”, – цитує ОДА свого главу Віталія Коваля.
За його даними, створення індустріального парку не обмежиться інвестиціями в область та створенням робочих місць, але запустить нову галузь у країні.
“Вже підписали меморандум про релокацію лінії виробництва тканин. Отримали технічне завдання щодо земельної ділянки. Працюємо над пошуком варіантів. Закликаю громади надавати свої пропозиції до Департаменту економіки РОВА”, – підсумував Коваль.
“Текстиль-Контакт” – одна з найбільших торгово-виробничих груп на ринку легкої промисловості України, заснована у 1995 році. В даний час представляє холдинг, що поєднує різні напрямки активів: оптова та роздрібна торгівля, імпорт тканин, фурнітури та домашнього текстилю, виробництво тканин, ниток, хімчистка, а також пошиття одягу та спецодягу (зокрема військового обмундирування), медичних виробів.
До російського вторгнення фабрика випускала близько 400 тис. м тканини на місяць.
Фондові індекси країн Західної Європи впевнено підвищуються в ході торгів у п’ятницю, слідуючи за Уолл-стріт та азіатськими фондовими ринками.
Зведений індекс найбільших компаній регіону Stoxx Europe 600 на 11:28 мск підвищився на 1,41% і склав 419,92 пункту. Німецький індекс DAX піднявся на 1,59%, французький САС 40 зріс на 1,5%, британський FTSE 100 – на 1,41%. Італійський FTSE MIB та іспанський IBEX 35 набрали 1,88% та 1,65% відповідно.
Інвестори продовжують оцінювати результати засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ). ЄЦБ підняв базову ставку за кредитами до 1,25% річних, ставку за депозитами – до 0,75%, ставку за маржинальними кредитами – до 1,5%. Він також заявив про намір продовжити зростання ставок на наступних кількох засіданнях. Голова ЄЦБ Крістін Лагард відзначила в ході прес-конференції за підсумками засідання, що подальші темпи збільшення ставок будуть визначатися статданими.
ЄЦБ підвищив прогноз зростання споживчих цін у поточному році до 8,1%, наступного року – до 5,5%, у 2024 році – до 2,3%. У червні аналітики банку оцінювали ці показники на рівні 6,8%, 3,5% та 2,1% відповідно. Згідно з новим прогнозом, ВВП єврозони в 2022 році збільшиться на 3,1% проти 2,8%, які раніше передбачалися. Однак очікування на наступний рік погіршено до 0,9% з 2,1%, на 2024 рік – до 1,9% з 2,3%.
Тим часом, приводом для побоювань інвесторів залишається енергетична криза. Учасники ринку переймаються наслідками кризи на економіку єврозони, пише Trading Economics. Опубліковані у п’ятницю статистичні дані показали, що обсяг промислового виробництва у Франції скоротився у липні вперше з квітня, вказуючи на те, що компанії скорочують виробництво на тлі уповільнення попиту та високого цінового тиску.
Показник скоротився на 1,6% у помісячному вираженні після зростання на 1,2% у червні. Економісти, опитані The Wall Street Journal, очікували зниження промвиробництва на 0,5%. У лідерах зростання серед компонентів індикатора Stoxx Europe 600 є акції німецької енергетичної компанії Uniper SE, які дорожчають на 10,5%.
Акції London Security PLC дешевшають на 4,8%. Британська компанія, що спеціалізується на захисті від пожеж, скоротила доподатковий прибуток у першому півріччі на тлі зростання витрат у зв’язку з інфляційним тиском. Папери ASOS PLC додають у ціні 1,6%. Британський рітейлер прогнозує виручку і прибуток у 2022 фінансовому році на рівні очікувань аналітиків, проте повідомив, що продаж у серпні був слабшим, ніж очікувалося.
Медичний центр «Лелека» (Пуща-Водиця, Київська обл.) відновив роботу пологового будинку, яка була припинена через військову агресію РФ, і відкрив хірургічне відділення широкого профілю для дорослих.
Як повідомляється в прес-релізі медичного центру, пологовий будинок відновив роботу з 1 вересня 2022 року. Клініка як і раніше надаватиме медичну допомогу під час пологів та ведення вагітності, а також послуги з лікування гінекологічних проблем.
Крім того, на базі пологового будинку запрацював повноцінний центр сучасної хірургії, де проводиться хірургічне лікування широкого профілю захворювань для дорослих.
У планах компанії трансформація у багатопрофільну клініку.
Серед основних напрямів хірургічного центру «Лелека» оперативна гінекологія та ендоскопія, мамологія, судинна хірургія (флебологія), абдомінальна (лапароскопічна), баріатрична, ендокринна та амбулаторна хірургії, проктологічні та урологічні операції. Крім того, розвиватиметься напрямок пластичної хірургії.
Як наслідок повномасштабної війни, можемо вже говорити про значне зменшення кількості нових вагітностей і пологів як в Україні в цілому, так і в Києві зокрема. «Лелека» у Пущі-Водиці – це велике, просторе, інноваційне та по-сучасному оснащене приміщення, яке потрібно задіяти на повну потужність. Тому вирішили запускати нові медичні напрямки та трансформуватися з клініки лише для жінок у багатопрофільний медичний центр», – наводяться у прес-релізі слова генерального директора медичного центру «Лелека» Валерія Зукін.
Медцентр також повідомив, що на честь запуску нового напрямку «Лелека» проводить безкоштовні операції для військовослужбовців ЗСУ та їхніх сімей, а також мешканців постраждалих від агресії РФ населених пунктів Київської області – Горенки, Бучі, Ірпеня та Мощуна. Перелік безкоштовних послуг включає, зокрема, оперативні втручання при жовчнокам’яній хворобі, лапароскопічні та відкриті операції при грижах, операції при діафрагмальній грижі, а також операції при варикозі.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” отримав сертифікат найпрестижнішої міжнародної системи акредитації медичних закладів JCI.
ТОВ «Лелека» створено у 2014 році.
