Верховна Рада має намір дозволити примусове вилучення майна під час війни.
Відповідний законопроект № 7605 “Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму військового стану” народні депутати підтримали у першому читанні (256 голосів “за”) на пленарному засіданні у п’ятницю, повідомив парламентарій Ярослав (фракція “Голос”) у Телеграмі.
Законопроект пропонує дозволити примусово вилучати обладнання, яке може використовуватись для діяльності оборонно-промислового комплексу. Такі дії здійснюються на підставі рішення Ради національної безпеки та оборони України на пропозицію погоджену з обласною військовою адміністрацією.
Документ передбачає, що компенсація відчуженого майна здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (протягом 5 наступних бюджетних періодів).
Відповідно до законопроекту, рухоме та нерухоме майно може бути передано до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА).
Ощадбанк виставив на електронний аукціон OpenMarket (державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) право на укладення договору фінансового лізингу елеваторного комплексу.
Елеватор місткістю 67 760 тонн/84700 куб.м для зберігання зернових культур площею 2397,42 кв.м знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., с. Личкове, вул. Партизанська. Об’єкт не має обтяжень.
Стартова ціна продажу — 107 850 500 грн.
Строк фінансового лізингу – 84 місяці.
Основні умови проведення торгів:
— перший платіж (сума, що сплачується в день укладення договору фінансового лізингу) – 10 % (десять) відсотків від кінцевої ціни викупу комплексу з обладнанням, визначеної за результатами проведених торгів, який не може бути меншим ніж 10% (десять) відсотків від початкової ціни викупу комплексу з обладнанням (мінімальний розмір першого платежу);
— розмір гарантійного внеску – 10% від початкової ціни викупу комплексу з обладнанням за договором фінансового лізингу – 10 785 050 грн;
— сплата залишку ціни викупу комплексу з обладнанням – рівними частинами протягом 84 (вісімдесяти чотирьох) місяців від дати укладення договору фінансового лізингу;
— перехід права власності на комплекс з обладнанням відбувається після повного розрахунку за договором фінансового лізингу на підставі відповідного додаткового договору та проведення державної реєстрації права власності на комплекс з обладнанням.
Дата проведення аукціону – 22 серпня 2022 року.
Повні вимоги до переможця торгів від Ощадбанку, презентація та інша інформація щодо укладення договору фінансового лізингу за посиланням setam.net.ua/auction/513051
Нагадуємо, раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляло, що до початку повномасштабної війни в розпорядженні українських аграріїв було потужностей для складського зберігання приблизно на 75 млн тонн. Зерносховища на 10 млн тонн перебувають на тимчасово окупованих територіях, частину було пошкоджено або знищено внаслідок воєнних дій. Тому можливий дефіцит потужностей для зберігання врожаю до кінця року оцінювався в обсязі від 10 до 15 млн тонн.
Таким чином, враховуючи те, що зберігання зерна зараз є дуже актуальним питанням, реалізація цього лоту може бути корисною не лише майбутньому покупцю, а й країні в цілому.
АТ “Укрзалізниця” з 15-16 серпня прискорює два міжнародні поїзди та змінює час їх відправлення.
Як зазначається у повідомленні в телеграм-каналі УЗ увечері 28 липня, з 15 серпня потяг №67 Київ — Варшава відправлятиметься з Києва о 17:27 (замість 18:23) та прибуватиме до Варшави о 10:04 (замість 11:33) .
Крім того, з урахуванням зростання попиту на цей напрямок, “Укрзалізниця” з 7 серпня додасть у поїзд ще два вагони – продаж квитків на них розпочався з 29 липня.
Також з 16 серпня поїзд №24 Хелм-Київ вирушатиме з Хелма о 16:46 (замість 16:05) і прибуватиме до Києва за попереднім розкладом о 07:29.
Верховна Рада у четвер ухвалила оновлений закон про приватизацію (№7451), який переведе велику приватизацію на аукціони “Прозорро” без радників, прискорить малу приватизацію та зніме низку проблемних питань.
“За” проголосувало 233 депутати за необхідного мінімуму 226, йдеться в інформації на сайті парламенту.
“Щодо великої приватизації. Головне, що змінили: ми переводимо всю велику приватизацію на “Прозорро”. Усі процедури прописали так, як це є у малій приватизації”, – назвала раніше в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” одне з головних нововведень та. о. голови Фонду держмайна Ольга Батова
За її словами, велика приватизація у тому вигляді, в якому вона була і в якому відбувається зараз, показала неефективність радників. Серед претензій до них керівник Фонду наголосила на тривалій підготовці об’єкта до приватизації; дублювання операцій з потенційними покупцями, зокрема щодо аудиту; потенційні корупційні ризики ангажування одним із потенційних покупців.
“Законопроектом пропонується, що Фонд робитиме віртуальну татку (кімнату даних) з усією інформацією про підприємство: всі чинні договори, судові справи, фінансова звітність – повністю викладаємо та даємо кожному потенційному покупцю три місяці, щоб він самостійно зробив аудит”, – описала пропоновану нову процедуру керівник ФДМ.
Стосовно малої приватизації вона вказала, що закон додатково спрощує процедури, наприклад, вводить онлайн підпис протоколу аукціону, скорочує весь процес з моменту оголошення аукціону і до підписання договору до двох місяців, вводить можливість у ряді випадків обходитися без АМКУ, скасовує вимогу про публікацію газеті “Відомості приватизації”.
“Крім того, передбачили дуже важливу зміну, яка буде діяти завжди: щоб оплата за об’єкт здійснювалася до підписання договору – після проведення аукціону та підписання протоколу, але до підписання договору”, – наголосила керівник ФДМ. За її словами, є кілька випадків, особливо з аукціонів, що відбулися наприкінці лютого, що покупці не хочуть платити, аргументуючи форс-мажорними обставинами.
Ще однією важливою нормою вона назвала можливість продажу об’єктів з арештами, що дозволить кредиторам нарешті отримати свої кошти. “Ми пропонуємо перереєструвати право власності на того, хто виграв на “Прозорро”, але всі арешти збережуться до того моменту, поки новий власник не погасить заборгованості”, – пояснила вона.
“У переліку на приватизацію на сьогоднішній день таких трохи більше 115 підприємств. Це ті, щодо яких вже ухвалено рішення про приватизацію, і вони готові до приватизації, але ми не можемо їх продати, тому що вони в арештах. Загалом в управлінні таких об’єктів набагато більше, – сказала Батова.
Державна служба з надзвичайних ситуацій розробила рекомендації щодо організації укриттів в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу та дітей (учнів, студентів) навчальних закладів, повідомляє Міністерство освіти та науки.
Згідно з повідомленням прес-служби міністерства, укриття повинні відповідати таким вимогам: розміщуватись у підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному або першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями); розташовуватись у складі основної будівлі навчального закладу або безпосередньої близькості (до 100 м); не розміщуватись поруч із великими резервуарами, що містять небезпечні хімічні, легкозаймисті, горючі та вибухонебезпечні речовини, водопровідними та каналізаційними магістралями; не повинні відчувати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних чи стічних вод; забезпечені електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації (при відсутності в об’єктах водопостачання та каналізації повинні містити окремі приміщення для встановлення виносних баків); не мають великих отворів у зовнішніх конструкціях, що є, отвори (крім дверних) забезпечують можливість закладки (мішками з піском або грунтом, бетонними блоками, цегляною кладкою); забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, один з яких може бути аварійним (при плануванні укриття у спорудженні подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб, допускається наявність одного евакуаційного виходу); через укриття не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (крім внутрішньобудинкових інженерних мереж); у приміщеннях не зберігаються легкозаймисті, хімічні та радіаційно небезпечні речовини, небезпечне обладнання, яке не підлягає демонтажу або не може бути демонтоване на строк до 24 годин; висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м (допускається не менше 1,8 м, якщо це передбачено проектною документацією), а до виступаючих частин окремих будівельних конструкцій та інженерних комунікацій (за винятком дверних отворів) – не менше 1 м ,4 м. Ширина дверних отворів становить щонайменше 0,9 м (допускається щонайменше 0,8 м, якщо це передбачено проектної документацією); отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м; основні приміщення, призначені для укриття населення, мають примусову або природну вентиляцію; має бути забезпечений вільний доступ маломобільних груп населення (для навчальних закладів з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання на строк до 24 годин; об’єкт повинен перебувати у задовільному санітарному та протипожежному стані (відповідно до норм протипожежних та санітарних правил); повинні бути забезпечені необхідні захисні властивості для захисту від звичайних засобів ураження та зовнішнього іонізуючого випромінювання, встановлених для протирадіаційних укриттів (спорудження подвійного призначення з відповідними захисними властивостями).
“Необхідні захисні властивості забезпечують об’єкти зі стінами 2-2,5 цегли товщиною або із цільних залізобетонних конструкцій (блоків, панелей) товщиною від 56 см. Відповідні захисні властивості також забезпечує шар ґрунту товщиною 67-78 см (мішок з піском, покладений) поперек конструкції). У разі, якщо у будівельних конструкцій менша товщина, можливе збільшення захисних властивостей шляхом додаткового обкладання мішками з ґрунтом або піском, встановлення екранів із залізобетонних конструкцій (панелей, блоків тощо)”, – йдеться у рекомендаціях. Зазначається, що обладнання укриттів розраховується на безперервне перебування не менше 48 годин, тому необхідно забезпечити: місця для сидіння (лежання), можна використовувати стільці, лавки або ліжка, спортивні мати, каремати; ємності з питною водою (1 людина/2 л на добу); контейнери для продовольства; виносні баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи) та електроживлення; первинні засоби пожежогасіння (відповідно до встановлених норм); засоби надання медичної допомоги; засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач, інтернет, рекомендується встановлення Wi-Fi пристроїв); шанцеві інструменти (штикові та совкові лопати, ломи, сокири, пили, ножівки).
Крім того, однією з вимог є дотримання правила не менше метра на людину.
Долар США дешевшає до євро, фунта стерлінгів та єни після завершення дводенного засідання Федеральної резервної системи (ФРС).
Як повідомлялося, американський ЦБ підвищив базову процентну ставку на 75 базисних пунктів (б.п.) за підсумками другого засідання поспіль, до 2,25-2,5%, і дав зрозуміти, що має намір продовжити посилення грошово-кредитної політики.
Голова ФРС Джером Пауелл заявив на прес-конференції за підсумками засідання, що Центробанк готовий прискорити темпи підвищення ставки, якщо це потрібно, щоб стримати інфляцію. При цьому він зазначив, що в якийсь момент Федрезерву доведеться сповільнити темпи зростання ставки, оскільки економіка США послаблюється.
Пауелл також не став давати прогнозів щодо того, яким може бути підвищення ставки на наступному засіданні, зазначивши, що ФРС прийматиме рішення “від засідання до засідання”.
Учасники ринку порахували заяви Пауелла менш “яструбиними”, ніж очікувалося, побачивши в них натяк на те, що Федрезерв повільніше підніматиме ставку надалі, зазначає Dow Jones.
Курс долара в середу впав на 0,8% щодо євро, більш ніж на 1% до фунта та на 0,25% до єни.
За даними на 9:20 МСК у четвер пара євро/долар торгується на рівні $1,0218 порівняно з $1,0198 на закриття попередньої сесії. Курс фунта піднявся до $1,2171 з $1,2156 напередодні.
Вартість американської валюти в парі з ієною становить 135,37 єни проти 136,6 єни у середу.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона) втрачає 0,32%, ширший WSJ Dollar Index – 0,31%.
