На думку політолога Данила Богатирьова в останні тижні Міжнародні відносини характеризуються наростанням конфронтації між різними центрами сили.
За словами експерта-міжнародника, для сучасної геополітичної обстановки в світі характерний початок не однієї, а двох холодних воєн: між Росією і США в Східній Європі і між Китаєм і США в Південно-Східній Азії.
“Наприклад, недавня зустріч представників Держдепартаменту США і МЗС КНР на Алясці тільки посилила протиріччя між країнами. За підсумками зустрічі прозвучали недвозначні конфронтаційні заяви. Американська сторона висловила китайській претензії про порушення прав людини в Гонконзі і Синьцзян-Уйгурському автономному окрузі, зростаючому тиску на Тайвань. Китайці, у свою чергу вказали США на факти порушення прав людини в самій Америці під час придушення протестного руху BLM”, – заявив Богатирьов.
На думку політолога, аналогічний рівень конфронтації також досягнутий між США і Російською Федерацією.
“На сьогоднішній день ми бачимо спроби ліквідації в Росії і Білорусі внутрішньої опозиції. Так, російською владою запущений процес з визнання структури Олексія Навального (Фонд боротьби з корупцією – ред.) екстремістською організацією. У Білорусі також не випадково саме зараз розкрили так звану змову опозиційної інтелігенції”, – вважає експерт.
Як зазначив політолог, всі ці процеси в майбутньому можуть привести до утворення феномену “великих просторів” в різних регіонах світу, які будуть по суті зонами безпосереднього впливу тієї чи іншої великої держави.
“Ми входимо в світ “великих просторів”, в світ зон впливу, де між ними буде розгоратися холодна війна і в майбутньому не виключені серйозні обмеження пересування громадян і будь-який інший транскордонної діяльності. Подібні речі будуть можливі тільки в рамках свого великого простору, тобто це призведе до опускання справжнісінької “залізної завіси”, як це було в минулу холодну війну”, – підсумував Богатирьов.
Повне відео ви можете подивитися на YouTube-каналі “Клуб експертів“.
Підписатися на канал Клуб експертів можна тут
АТ “Укрпошта” з 5 травня поточного року збільшило ліміти на видачу готівки втричі до 15 тис. грн.
Тепер ліміт видачі готівки з платіжної картки через POS-термінал становить від 50 грн до 15 тис. грн за одну операцію, водночас зняття готівки з карток безоплатне з боку “Укрпошти”, проте комісію за зняття коштів може знімати банк-емітент.
“Укрпошта” входить до топ-7 компаній-еквайєрів за кількістю POS-терміналів. На відміну від інших із цього списку, а це банки, POS-термінали “Укрпошти” розміщені, зокрема, у відділеннях у невеликих населених пунктах із чисельністю від 2 тис. осіб, де немає банкоматів. І термінали “Укрпошти” – чи не єдиний спосіб зняти готівку з картки”, – наведено слова заступника генерального директора “Укрпошти” з розвитку мережі Дмитра Поліщука в повідомленні на сайті компанії в четвер.
У планах компанії на 2021 рік розширення мережі POS-терміналів, зокрема для відділень у селах.
POS-терміналами обладнані автоматизовані відділення “Укрпошти” в кількості 3,2 тис. відділень у всій Україні.
За даними компанії, за перший квартал 2021 року послугою зняття готівки через POS-термінали клієнти “Укрпошти” скористалися понад 207 тис. разів на загальну суму 287 млн грн.
Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) у ніч на четвер затвердила проект вартістю $200 млн, спрямований на надання підтримки уряду України щодо поліпшення ефективності, якості й прозорості системи вищої освіти.
“Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” сприятиме поліпшенню якості у сфері вищої освіти, підвищенню рівня її відповідності потребам ринку праці, стійкості освітньої системи і безперервності навчального процесу в ситуації пандемії COVID-19″, – ідеться в прес-релізі СБ в четвер.
Згідно з ним, у межах проекту будуть профінансовані проекти, спрямовані на модернізацію вищих навчальних закладів (ВНЗ) і науково-дослідних лабораторій; цифрова інфраструктура для організації навчання у вищих навчальних закладах для забезпечення безперервності навчального процесу за допомогою методів дистанційного навчання; підтримання стійкості системи та управління змінами в довгостроковій перспективі. Ще одним завданням проекту є покращення рівня прозорості в освітньому секторі в Україні за допомогою модернізації Автоматизованої системи управління вищою освітою, впровадження Національного опитування студентів і Єдиної інформаційної системи з фінансування дослідницької діяльності вишів на конкурентній основі.
“У міру відновлення України після пандемії ми готові надати підтримку в забезпеченні найкращого технічного і цифрового оснащення системи вищої освіти для організації навчального процесу, що зазнав зміни після COVID-19”, – наведено в релізі слова регіонального директора Світового банку у справах країн Східної Європи Арупа Банерджі.
Проект “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” впроваджуватиметься протягом п’яти років Міністерством освіти і науки України (МОН), яке відповідатиме за його загальну координацію.
У документах до проекту зазначено, що мережа з 231 державного вишу (загалом в Україні 327 вишів) занадто велика і неефективна з урахуванням населення, яке скорочується, і створює проблеми і для фінансової стійкості, і для якості послуг. Майже 60% академічних вишів навчають менше ніж 5000 студентів. В Україні також понад 300 державних коледжів і технікумів, в яких у середньому навчаються приблизно 550 студентів. Більшість вишів і коледжів/технікумів (орієнтовно 75%) юридично підпорядковані МОН.
Світовий банк зазначає, що уряд визначився з необхідністю створення стимулів для оптимізації величезної мережі вишів із використанням підходу “знизу-вгору”, й останніми роками їх кількість скоротилася на 25%, включаючи коледжі та технікуми, які були “фабриками дипломів”, але ще багато що належить зробити. Зокрема, потрібна подальша агрегація університетів із диференціацією і диверсифікацією їх типів (таких як дослідні, професійні, викладацькі) та оптимізація їх географічної зони охоплення. Для того щоб ефективно провести такі заходи із залученням самих вишів, необхідні інституційні аудити для кожного з них.
СБ також відзначає низьку прозорість системи і поганий зворотний зв’язок: 85% молоді планують отримати вищу освіту, однак цей високий попит погано відображається на інформації про доступні варіанти освіти і результатах працевлаштування, залишаючи студентів і їхні сім’ї у невіданні під час прийняття важливого рішення щодо переходу до вищого освіти.
СБ нагадує, що портфель його інвестиційних проектів в Україні нині становить понад $3 млрд у межах дев’яти проектів та Програми заради результатів і зросте приблизно до рівня $3,6 млрд уже протягом наступних двох місяців. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості основних державних послуг в інтересах всього населення: водопостачання, каналізація, централізоване теплопостачання, постачання електроенергії, енергоефективність, дороги, соціальний захист, охорона здоров’я, розвиток приватного сектора.
Загалом із 1992 року банк виділив Україні в межах приблизно 70 проектів і програм близько $13 млрд.
На це звернули увагу під час інтерв’ю в. о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура та президент Української водневої ради Олександр Рєпкін.
Україна визначила водневу енергетику одним із важливих завдань на державному рівні, включивши його до Національної економічної стратегії на період до 2030 року.
Також Європейською економічною комісією ООН (UNECE) за підтримки Міненерго та Держенергоефективності досліджено потенціал цього напряму в країні.
«Відповідно до цілі Енергетичної стратегії України на період до 2035 року щодо збільшення використання відновлюваних джерел середньорічне виробництво «зеленого» водню може скласти 5,5 млрд нм3. Маючи такий значний потенціал, є всі шанси інтегруватися у водневі плани Європи та, дійсно, стати пріоритетним партнером ЄС у цій сфері», – повідомив К.Гура.
Як пояснив Костянтин Гура, розвиток сфери виробництва та використання водню дозволить:
– зменшити використання традиційних видів палива в національній економіці, а отже – декарбонізувати її;
– забезпечити стабільне і надійне функціонування енергосистеми України;
– дати Україні можливість стати експортером водню до країн ЄС.
Детальніше – у записі: https://saee.gov.ua/uk/news/3780
На сайті ПрАТ “НЕК “Укренерго” оприлюднено проект структури тарифу на передачу електроенергії для компанії на 2021 рік, який передбачає його підвищення з 1 серпня на 61,62 грн/МВт-год (на 21%) − до 355,55 грн/МВт-год.
Як повідомило “Укренерго”, відкрите обговорення проекту тарифу відбудеться 14 травня. До 13 травня компанія приймає обґрунтовані пропозиції та зауваження до проекту.
Згідно з документом, НЕК обґрунтовує необхідність підвищення тарифу збільшенням витрат на сировину й допоміжні матеріали на 20 209 тис. грн, електроенергію для господарських потреб – 19 422 тис. грн, інші операційні витрати – 54 691 тис. грн.
До складу інших операційних витрат, що зростають у вартості, зокрема, внесені: сторожова і воєнізована охорона – на 17 082 тис. грн, плата за землю – 13 497 тис. грн, інформаційно-обчислювальні послуги – 7 116 тис. грн, орендні виплати – 6 579 тис. грн, внески на регулювання – 4 191 тис. грн.
Крім того, до проекту структури тарифу внесені фінансові витрати за договором кредитної лінії від 30 грудня 2020 року між НЕК “Укренерго” й АТ “Укрексімбанк”, які, за інформацією оператора системи передачі (ОСП), становитимуть “у 2021 році 401 791,7 тис. грн, з розрахунку на п’ять місяців – 964 300 тис. грн, плата за державні гарантії 230 тис. грн, з розрахунку на п’ять місяців – 552 тис. грн”.
“Отже, фінансові витрати в структурі тарифу на 2021 рік збільшаться на загальну суму 964 852 тис. грн”, − зазначено в проекті структури тарифу.
Як повідомив минулого тижня голова правління НЕК “Укренерго” Володимир Кудрицький, у 2021 році компанія не очікує різкого збільшення тарифу на передачу е/е з метою компенсаційних виплат виробникам з відновлюваних джерел (ВДЕ) через, зокрема, скорочення обсягів виробництва “зеленої” е/е нижче за прогнозні.
Нинішній тариф на передачу електроенергії для ДП “Укренерго” розміром 293,93 грн/МВт-год було встановлено постановою НКРЕКП №2353 від 9 грудня 2020 року.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України має намір підвищити мінімальні оптові й роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, зокрема на горілку і лікеро-горілчані вироби (ЛГВ) на 6,2%, віскі, ром і джин – на 5,9%, коньяк – 5,5%.
У додатку до проекту постанови, який відомство оприлюднило на своєму веб-сайті для публічного обговорення, уточнюється, що мінімальна ціна оптової реалізації 1 літра 100-відсоткового спирту, використовуваного для виробництва горілки і ЛГВ, у разі підвищення цін становитиме 362 грн, а роздрібної – 475 грн. Мінімальну оптову ціну на віскі, ром і джин планується встановити на рівні 721 грн (роздрібну – 948 грн), коньяк 3 зірки – 516 грн (677 грн), коньяк 4 зірки – 560 грн (735 грн), коньяк 5 зірок – 608 грн (799 грн).
Мінекономіки зазначило, що розмір мінімальних цін визначено за плановими показниками 2021 року. З огляду на зростання складових ціни алкогольних напоїв (сировина, комплектувальні, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), розмір мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв не відповідає реальним витратам суб’єктів господарювання на їх виробництво і реалізацію й потребує коректування.
Згідно з даними міністерства, зростання мінімальних цін на окремі види алкогольних напоїв приведе до зростання надходжень до державного та місцевого бюджетів на 300 млн грн і знизить кількість смертей, що сталися через вживання алкоголю.
Мінекономіки повідомило з посиланням на дослідження ВООЗ, що алкоголем зумовлена приблизно кожна п’ята смерть у 30 європейських країнах серед осіб віком 15-19 років і приблизно кожна четверта смерть у віковій групі 20-24 років. За даними відомства, зростання цін на алкогольні напої на 10% веде до зниження на 32% кількості випадків смертей, зумовлених їх вживанням.
