В Узбекистані обговорюється можливе зниження потоку трудових мігрантів до Росії у зв’язку зі збільшенням попиту робочої сили всередині країни. Про це заявив керівник відділу Агентства із зовнішньої трудової міграції при Міністерстві зайнятості та скорочення бідності Алішер Рузієв.
За останні роки кількість трудових мігрантів з Узбекистану до Росії скоротилася з 4-6 мільйонів до одного мільйона осіб. Ця негативна динаміка, на думку прес-секретаря Президента Узбекистану Шерзода Асадова, зумовлена успішністю реформ, що проводяться в країні.
Він зазначив, що наразі в Узбекистані відбувається будівельний бум, тому заробітні плати робітників уже наблизилися до рівня деяких об’єктів у Росії. Це призводить до ситуації, коли багато громадян можуть не бачити сенсу у трудовій міграції до Росії через те, що зарплати всередині країни стають все більш конкурентоспроможними, повідомляє АН Прайм.
Крім цього, зазначається, що за останні роки Агентство із зовнішньої трудової міграції розширило географію працевлаштування громадян Узбекистану за кордоном, що допомогло задовольнити попит на робочу силу у країнах Європи. Це є частиною стратегії агентства з адаптації до умов, що змінюються на ринку праці.
Згідно з офіційними даними, близько двох мільйонів громадян Узбекистану перебувають на заробітках за межами країни, зокрема близько одного мільйона в Росії, що становить приблизно 20% економічно активного населення.
ПАТ “Укрнафта” (Київ) 25 червня оголосило тендер на послуги страхування відповідальності власників спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами під час розроблення нафтогазоносних надр у випадках, передбачених законом “Про нафту і газ”, повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі послуг становить 943,160 тис. грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 3 липня.
За даними Агентства статистики Узбекистану, на 15 червня 2024 року чисельність постійного населення країни сягнула майже 37,1 мільйона осіб.
Для порівняння, на 1 квітня кількість жителів республіки становила менше 37 мільйонів, що вказує на приріст населення майже на 133 тисячі осіб за останні 2,5 місяці.
Статистичні дані також свідчать, що чисельність чоловіків в Узбекистані перевищує чисельність жінок. Зокрема, чоловіків у країні налічується 18,6 мільйона, тоді як жінок – 18,4 мільйона.
ДСП “Чорнобильська АЕС” 25 червня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ).
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 103,8 тис. грн.
Документи на участь у тендері приймаються до 3 липня.
У ЄС заявляють, що переговори про вступ України до Європейського союзу будуть суворими і вимогливими, рішення про те, чи виконано всі умови для їх завершення, ухвалюватимуть держави-члени ЄС.
“Переговори про вступ, які ми розпочинаємо сьогодні, будуть суворими та вимогливими. Завдяки рішучості та цілеспрямованості ми впевнені у вашій здатності довести справу до успішного завершення. Ми підтримуватимемо вас у ваших зусиллях, і ми з нетерпінням чекаємо на можливість привітати вас як повністю повноправного члена Євросоюзу”, – заявила у вівторок у Люксембурзі на відкритті Міжурядової конференції, що знаменує собою початок офіційних переговорів щодо вступу України до ЄС, міністр закордонних справ Бельгії, яка головує в ЄС, Хаджа Лабіб.
При цьому вона уточнила, що саме держави-члени ЄС вирішуватимуть, чи виконано умови для завершення переговорів, беручи до уваги зміни в законодавстві ЄС з моменту відкриття перемовин і готовність України до членства.
Представляючи затверджені рамки для перемовин, міністр повідомила, що вони ґрунтуються на “врахуванні досвіду минулих розширень і триваючих перемовин щодо приєднання, а також на законодавстві ЄС і належним чином відображають переваги та особливості України”. “Переговори спрямовані на те, щоб Україна повністю прийняла норми ЄС і забезпечила їх повне впровадження та дотримання. Переговори також включають у себе переглянуту методологію розширення, яка забезпечує ще більший фокус на фундаментальних реформах у переговорах про вступ. Тому Україні буде необхідно повністю прийняти та продовжувати здійснювати реформи у сфері верховенства права та основних свобод, зміцнювати демократичні інститути та державне управління реформи, а також економічні критерії”, – деталізувала міністр.
Крім того, Україні потрібно буде приділити особливу увагу судовій реформі, боротьбі з корупцією, а також захисту та недискримінаційному поводженню з особами, які належать до національних меншин. “Щоб забезпечити незворотність прогресу в цих галузях та їхню повну й ефективну реалізацію, прогрес перебуватиме під пильним наглядом Комісії, яка регулярно доповідатиме про це Раді”, – повідомила Лабіб.
За її словами, “вирішальну важливість упродовж усього процесу згаданих реформ матиме прогрес у виконанні фундаментального кластеру (кластер про фундаментальні цінності), що й визначатиме загальний темп переговорів”. “Це дасть достатньо часу, щоб створити необхідне законодавство, інституції та солідний послужний список реалізації до завершення переговорів. Звіти про скринінг, який буде підготовлено Комісією, міститиме суттєві рекомендації, зокрема щодо завдань, які будуть вирішені в прийнятих дорожніх картах владою України”, – додала міністр.
Водночас Лабіб висловила очікування, що Україна, як майбутня держава-член, дотримуватиметься цінностей ЄС, “а саме поважатиме людську гідність, свободи, демократію, рівність, верховенство права, закон і повагу до прав людини, включно з правами особистості на приналежність до меншин”. “Крім того, вступ до ЄС передбачає своєчасне та ефективне впровадження всього законодавства ЄС або acquis ЄС у тому вигляді, в якому вони існували на момент приєднання. Відповідно до переглянутої методології розширення, розвиток достатнього адміністративного та судового потенціалу, як частини фундаментального кластеру, є ключовим моментом у виконанні всіх зобов’язань, що випливають із членства. Добросусідські відносини з країнами-членами ЄС та з іншими партнерами по розширенню залишаються важливими”, – розповіла вона.
Міністр заявила, що ЄС вітає “стратегічну прихильність України до свого шляху в ЄС та її високу узгодженість із загальною Зовнішньою політикою і політикою безпеки ЄС та його обмежувальними заходами”. “Ми закликаємо Україну продовжувати цю позитивну тенденцію до повної узгодженості відповідно до поваги до принципів суверенітету і територіальної цілісності, в тому числі для членів ЄС. Узгодженість із Зовнішньою та безпековою політикою ЄС є ключовим аспектом процесу інтеграції до ЄС і чітким вираженням стратегічного вибору”
Крім того, за словами Лабіб, паралельно з переговорами про вступ Союз і Україна продовжать діалог із громадянським суспільством і культурне співробітництво з метою “зближення людей і забезпечення підтримки громадянами процесу приєднання”. “Ми очікуємо, що Україна продовжить стратегічно інформувати про переваги та зобов’язання процесу приєднання та членства в ЄС свою громадськість, включно з боротьбою з дезінформацією”, – зазначила вона.
ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками роботи у 2023 році отримало 866,090 млн грн чистого прибутку, тоді як завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн.
Згідно з рішенням єдиного акціонера – компанії Metinvest B.V. (Нідерланди), якій належить 100% акцій ПрАТ “ПівнГЗК” – на своїх зборах 30 квітня 2024 року, прибуток за 2023 рік залишено нерозподіленим.
Іншим рішенням акціонера – на зборах від 14 травня 2024 року – змінено структуру управління товариством на однорівневу з внесенням відповідних змін до статуту. При цьому після реєстрації оновленого статуту ліквідується наглядова рада і створюється рада директорів із чотирьох осіб. До неї увійшли на три роки гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков, фіндиректор “Метінвесту” Юлія Данкова та директор з правового забезпечення “Метінвесту” Світлана Романова як невиконавчі директори, а також як виконавчий директор Ігор Тонєв, посаду якого як гендиректора ліквідують.
При цьому раніше на підставі рішення акціонера від 28 березня 2024 року повноваження Андрія Скачкова як гендиректора припинено за згодою сторін, а гендиректором призначили Тонєва.
24 травня 2024 року відбулася державна реєстрація статуту Північного ГЗК у новій редакції. 25 травня поточного року на засіданні ради директорів Північного ГЗК фіндиректорку “Метінвесту” Юлію Данкову обрано головою ради директорів строком з 25 травня 2024 року по 24 травня 2027 року включно. Ігоря Тонєва було обрано головним виконавчим директором зі строком повноважень з 25 травня 2024 року по 2 квітня 2025 року включно. І було визначено, що згідно з п. 7.8. статуту Північного ГЗК головний виконавчий директор у діяльності загалом, організаційній структурі, штатному розписі та документообігу товариства іменується генеральним директором.
Рішенням акціонера від 13 червня 2024 року на своїх зборах отриманий у січні-березні поточного року чистий прибуток у розмірі 580,409 млн грн спрямовується на виплату дивідендів за 2024 рік. При цьому на одну просту акцію припадає 0,25 грн дивідендів.
Радою директорів товариства (протокол №3 від 14 червня 2024 року) ухвалено рішення щодо встановлення дати складання переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, порядку та строку їх виплати. Дата початку виплати дивідендів – 1 липня 2024 року, дата закінчення виплати дивідендів – 13 грудня 2024 року включно.
Як повідомлялося, ПівнГЗК за 9 міс.-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 681,867 млн грн, тоді як завершив аналогічний період 2022 року з чистим збитком 2 млрд 227,488 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня 2023 року становив 10 млрд 727,921 млн грн.
Підприємство завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток 25 млрд 293,042 млн грн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” з квітня поточного року впровадив нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. Управляє Центральним, Інгулецьким і Північним ГЗК єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничодобувний департамент у структурі операційної дирекції групи. Очолив департамент Ігор Тонєв, який також призначений на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК. До цієї посади він з 2019 року очолював збутову компанію “Метінвест-СМЦ”, а в “Метінвесті” працює з 2011 року.
Комбінат спеціалізується на видобутку, переробці та випуску залізорудної сировини.
Metinvest B.V. володіє 100% акцій Північного ГЗК.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Статутний капітал ПівнГЗК – 579,707 млн грн.
