Комунальна корпорація “Київавтодор” із 3 до 5 червня обмежить рух Північним мостом у Києві у зв’язку з поточним ремонтом крайніх правих смуг, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
“З 08:00 3 червня до 08:00 5 червня на Північному мосту частково обмежать рух транспорту, попереджає КК “Київавтодор”. На Північному мосту виконають поточний ремонт крайніх правих смуг”, – ідеться в повідомленні КМДА в Телеграм-каналі в п’ятницю.
Роботи проводитимуть на вихідних, щоб менше впливати на трафік.
“КК “Київавтодор” перепрошує за тимчасові незручності”, – зазначається в повідомленні.
Основні макроекономічні індикатори України свідчать про зростаючу роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому режимі.
Міжнародний валютний фонд, який раніше оцінював динаміку української економіки цього року від 3% її спаду до 1% зростання, схиляється до того, що зростання ВВП 2023 року може опинитися на верхній межі цього діапазону. Водночас, як заявляв голова Нацбанку Андрій Пишний, негативний сценарій із падінням ВВП України на 10% цього року і на 2% наступного року, який міститься в програмі розширеного фінансування EFF, підтверджує готовність МВФ підтримати Україну навіть за найгіршого розвитку подій.
За оцінками Світового банку, ВВП України після падіння на майже 30% (а точніше на 29,2%) торік, у 2023 році може зрости на 0,5%, а у 2024 – на 3,5%. При цьому раніше Світовий банк у січні 2023 року прогнозував швидке зростання українського ВВП: на 3,3% цього року і на 4,1% наступного.
Міжнародний валютний фонд у квітневому огляді глобальної економіки (World Economic Outlook: A Rocky Recovery) знову відмовився від прогнозу щодо України далі 2023 року, хоча в затвердженій наприкінці березня програмі EFF він і давав прогноз аж до 2027 року.
Реальний валовий внутрішній продукт України після зростання на 3,4% 2021 року, 2022 року через повномасштабну російську військову агресію впав на 29,1%, такі офіційні дані оприлюднив Держстат України.
Національний банк України поліпшив прогноз зростання валового внутрішнього продукту країни 2023 року до 2% із 0,3% у січневому прогнозі, що багато в чому пов’язано зі зниженням ризиків безпеки, відновленням енергетичної системи, а також м’якою фіскальною політикою.
Міжнародне рейтингове агентство S&P підтвердило довгострокові кредитні рейтинги емітента столиці України Києва в іноземній та нацвалюті “ССС+” зі стабільним прогнозом, зазначивши, що місто продемонструвало хороші фінансові показники 2022 року, незважаючи на непросту обстановку.
Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами на початку 2023 року зросло більш ніж у 3 рази і становило майже $4 млрд, поспостерігаємо за наступними місяцями, але в разі збереження цієї тенденції до осені 2023 року країна може зіткнутись із сильним дисбалансом основних макроекономічних індикаторів”, – зазначив Максим Уракін.
За даними влади, негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-лютому 2023 року зросло в 3,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $3,713 млрд із $1,083 млрд.
Водночас дефіцит держбюджету України в березні 2023 року знизився до 59,2 млрд грн із 88,8 млрд грн у лютому, зокрема за загальним фондом – до 72,6 млрд грн із 93,2 млрд грн.
Витрати державного бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в березні становили 34,4 млрд грн (це 15,3% від усіх видатків) порівняно з 31,9 млрд грн у лютому (14%) і 28,7 млрд грн у січні (15,6%).
Державний і гарантований державою борг України 2022 року збільшився на $13,4 млрд – до 78,5% ВВП на кінець 2022 року з 48,9% 2021 року.
За даними Нацбанку, дефіцит зведеного платіжного балансу України в лютому становив $722 млн після профіциту $1,208 млрд у січні, проте цей дефіцит у 2,1 раза менший, ніж у лютому 2022 року, коли він дорівнював $1,52 млрд.
Міжнародні резерви України станом на 1 квітня 2023 року, за попередніми даними, становили $31,878 млрд, що на 10%, або на $3 млрд, більше проти лютого 2023 року, це пов’язано зі значними надходженнями від міжнародних партнерів України.
Зростання споживчих цін в Україні в березні 2023 року прискорилося до 1,5% з 0,7% у лютому і 0,8% у січні. Водночас у квітні-2022 було зафіксовано інфляцію 3,1%, тож у річному вимірі за підсумками квітня-2023 року вона знизилася до 17,9% з 21,3% за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня. Базова інфляція минулого місяця також впала до 0,5% з 1,5% у березні, повернувшись на рівень лютого.
Україна з початку 2022/2023 маркетингового року (МР, липень-червень) і до 10 квітня експортувала 38,82 млн тонн зернових культур, зокрема 22,86 млн тонн кукурудзи (58,9% загального обсягу поставок), 13,34 млн тонн пшениці (34,4%) і 2,3 млн тонн ячменю (5,9%). Подальший експорт олійних і зернових багато в чому залежить від продовження так званої “зернової угоди”.
Грузинська банківська група TBC Bank Group стала власником 100% частки у платіжному сервісі Payme (ТОВ Inspired), повідомила прес-служба холдингової компанії.
У минулому TBC, який володів 51% частки в Payme, викупив 49%, що залишилися, за 55,7 млн. доларів. Суму буде виплачено протягом 10 банківських днів. У результаті капіталізація Payme склала 113,6 млн. доларів.
До проведення 49% частки були розподілені між Абдулазізом Абдулахадовим (15%), Сарваром Рузматовим (15%), Фаррухом Зіяєвим (7,5%) та ще двома фізосібами (11,5%).
Генеральний директор TBC Bank Вахтанг Буцхрікідзе заявив, що викуп частки, що залишилася, наближається до очікуваної статистики за прогнозами провідних фінтех-екосистем в Узбекистані.
Нагадаємо, що в серпні 2019 року TBC придбав 51% частки Payme за 5,5 млн з оцінкою компанії в 10,8 млн доларів, що у більш ніж 10 разів менше за спостерігаємі раніше.
Якщо наприкінці 2018 року валові активи Payme становлять 700 тисяч доларів, загальний дохід і прибуток до доходу за повний 2018 рік становив 1,6 млн і 0,8 млн доларів, то за підсумками 2022 року 17,5 млн і 11,4 млн доларів відповідно. Число активних користувачів за цей період зросло з 1,3 млн до 3,1 млн осіб.
Індустріальний парк “Мостиський сухий порт” (Львівська обл.) до кінця року планує інвестувати в EUR3 млн у розвиток логістики та комунікацій, для чого орендував 35 га землі в районі стику шляхів біля залізничної станції “Мостиська-1”, повідомив керівник проекту Віктор Довгань.
“Ми розуміємо, що економічна інтеграція України та Європейського Союзу буде поглиблюватися. (…) Як це не цинічно звучить з урахуванням нещодавніх обмежень імпорту з України до Польщі, але ми віримо, що Польща є стратегічним партнером. Торгові, логістичні суперечки будуть виникати. Але, на те вони й партнери, щоб швидко їх вирішувати, як це сталося з транзитом”, – пояснив Довгань вибір місця розташування хаба на організованій UkraineInvest конференції.
За його словами, “Мостиський сухий порт” стане поєднанням сухого порту та індустріального парку. Його потенційними резидентами мають стати релоковані підприємства зі східних і південних областей України, орієнтовані на експорт до ЄС.
“Побудований логістичний хаб дасть їм змогу виробляти, фасувати, розливати та експортувати їхні товари”, – уточнив Довгань.
Два великих резиденти вже висловили свій інтерес до проєкту. Перший із них – великий нафтотрейдер – незабаром розпочне будівництво резервуарів для перевантаження нафтопродуктів. Другим резидентом, згідно з підписаною попередньою угодою, стане агрохолдинг, який займатиметься експортом агропродукції. Відповідно він будуватиме силоси для зберігання.
Наразі компанія шукає третього резидента, для потреб якого готовий побудувати і виробництво, і відкрите зберігання вугілля, руди. Третій кластер буде орієнтований на потреби клієнта, пояснив керівник проєкту.
За інформацією Довганя, індустріальний парк оформив тривалу оренду на 35 га землі промислового значення. У планах підприємства придбання її у місцевої громади наступного року за умови завантаження потужностей на 50%.
До кінця 2023 року в будівництво хаба буде інвестовано EUR3 млн, які спрямують на подовження широкої та вузької гілок залізничних шляхів.
“Земельна ділянка підходить до станції, але ми розуміємо, що потрібно розвести гілки широкої та вузької колії. З траси М11 (планується) завести автодорогу, вирівняти, провести земляні роботи; завести на першому етапі 5 МВт електрики, а також забезпечити ще потрібні резидентам комунікації”, – уточнив Довгань.
Він додав, що хаб підготує майданчик під будівництво з усіма комунікаціями, а резиденти самі побудують резервуари під дизель, силоси для зерна або склади для контейнерів.
Німеччина зробить внесок у повоєнні гарантії безпеки України, заявив федеральний канцлер Олаф Шольц у рамках саміту Європейського політичного співтовариства, що відбувається в Молдові.
“Ми зараз робимо свій внесок у підтримку України. І ми завжди говорили, що мають бути гарантії мирного порядку після війни. І Німеччина зробить свій внесок. Який вигляд вони (гарантії – ІФ-У) матимуть у конкретному плані, нам ще належить обговорити, і ми давно говоримо про це”, – заявив Шольц.
За його словами, фінансова, гуманітарна підтримка та підтримка зброєю, яку Німеччина надає Україні, – це внесок у те, щоб Україна продовжувала чинити опір російській агресії на тлі безперервних атак.
“Наша фінансова та гуманітарна допомога, а також підтримка, яку ми надаємо зброєю, дуже важливі – і, після США, є найбільшим внеском будь-якої окремої країни. Те, що ми надали в плані ППО, дуже важливо зараз, у той час, коли так багато ракетних ударів, ударів літаків, ударів крилатими ракетами з боку Російської Федерації, і саме в цьому наш внесок, щоб Україна чинила опір”, – зазначив він.
Шольц також наголосив, що проведення такого заходу як саміт Європейського політичного співтовариства є внеском у добру розбудову безпечної Європи. При цьому, як запевнив німецький канцлер, агресивна війна Росії проти України – його пріоритетна тема.
“Найбільше всіх нас хвилює агресивна війна Росії в Україні, яка ставить під сумнів європейську архітектуру миру і безпеки і, звісно ж, є жахливою загрозою для України і людей, які живуть там щодня. У цьому відношенні важливо, щоб усі держави, які не мають жодних ревізіоністських планів такого роду, зібралися і поговорили одна з одною тут, далеко за межами їхнього членства в Європейському Союзі”, – сказав він.
“Європейське політичне співтовариство є внеском у добрий загальний розвиток нашої Європи. Дуже важливо, що ми підтримуємо Україну. Ми робимо це у великих масштабах, і Європа єдина в підтримці України в захисті своєї країни”, – резюмував Шольц.
Райффайзен Банк виділив 40 млн грн для реалізації проєкту з облаштування шкільних укриттів “Захисток: безпечна освіта” (“Захисток”), запущеного Київською школою економіки (KSE Institute) і KSE Foundation, очікують, що ці кошти допоможуть повернути за парти 30 тис. школярів.
“Повномасштабна війна порушує одне з головних прав дітей – отримання освіти”, – наголошується в повідомленні прес-служби банку в четвер.
Зазначається, що проєкт “Захисток” було створено KSE у вересні минулого року, він охоплює різні напрямки діяльності: від фізичного облаштування укриттів у школах до створення інноваційних програм із навчання в галузях робототехніки, AI та STEM.
Згідно з інформацією на сайті KSE, при заявленій меті в $3 млн проєкт залучив $1,4 млн. Серед благодійників також “Фармак”, ПУМБ, Dragon Capital, ОККО і “Київстар”.
За час його роботи понад 8 тис. школярів і дошкільнят повернулися за парти, а благодійний фонд KSE підвищив мету зі 100 до 300 облаштованих сховищ у всій країні і планує повернути до шкіл до 1 вересня цього року ще 10 тис. школярів.
Базовою умовою надання навчальним закладам дозволу на повернення до офлайн-занять є наявність укриття, що відповідає вимогам ДСНС. KSE Foundation облаштовує сучасні укриття відповідно до всіх санітарних норм і норм безпеки.
Уточнюється, що долучитися до збору може кожен небайдужий. Зробити внесок можна в особистому кабінеті додатку Raiffeisen Online у розділі “Платежі/Допомога українцям” або на веб-порталі KSE Foundation.
Зі свого боку кожна школа, що не має надійного сховища для учнів, може подати онлайн-заявку для його облаштування на сайті KSE.
Загалом з початком війни KSE Foundation залучив на різні проєкти $50,4 млн.
