Порушення сну, зокрема безсоння, апное, сомнамбулізм і нічні кошмари, пов’язані зі структурними змінами в ділянках головного мозку, відповідальних за увагу, ухвалення рішень та емоційну регуляцію. Такого висновку дійшли дослідники Міжнародного університету Флориди (Florida International University, FIU), які проаналізували 57 наукових досліджень із застосуванням нейровізуалізації, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Результати метааналізу опубліковано 26 лютого 2026 року в науковому журналі Scientific Reports, що входить до Nature Portfolio. Дослідження також представили Florida International University та видання ScienceDaily.
Науковці Центру дітей та сімей FIU порівняли дві основні групи порушень сну. До першої, диссомній, належать безсоння, апное сну та інші розлади, що ускладнюють засинання або підтримання нормального сну. Друга група, парасомнії, охоплює сомнамбулізм, повторювані нічні кошмари, нічні страхи та незвичайні поведінкові прояви під час сну.
Із 57 проаналізованих досліджень 40 були присвячені диссомніям, а 17 — парасомніям. Такий підхід дозволив визначити як спільні, так і специфічні структурні особливості головного мозку, пов’язані з різними розладами.
Одним із ключових результатів стало виявлення змін у таламусі — структурі мозку, яка бере участь в обробленні сенсорної інформації, регуляції уваги та підтриманні когнітивних функцій. Особливу увагу дослідники звернули на подушку таламуса (pulvinar), що допомагає виділяти важливі сигнали та координувати виконання завдань.
У людей із порушеннями сну вчені виявили ознаки зменшення об’єму тканин у цій ділянці. На думку авторів, такі особливості можуть бути пов’язані з уповільненням реакції, труднощами з концентрацією, ухваленням рішень і підвищенням ризику помилок у повсякденній діяльності.
Для парасомній дослідники також встановили зміни в задній частині поясної кори головного мозку (posterior cingulate cortex). Ця ділянка бере участь у регуляції емоцій, мотивації, оцінюванні результатів дій і формуванні поведінкових реакцій. Виявлені особливості можуть частково пояснювати зміни настрою та поведінки, що іноді супроводжують парасомнії.
Водночас для диссомній науковці не визначили єдиної специфічної картини структурних змін, характерної виключно для цієї групи розладів.
Старший автор дослідження, когнітивний нейробіолог FIU Метью Сазерленд, зазначив, що об’єднання результатів багатьох наукових робіт допомагає точніше ідентифікувати ділянки мозку, пов’язані з порушеннями сну. Провідна авторка Катарін Крукс наголосила на значенні отриманих результатів для розуміння впливу сну на когнітивні функції та повсякденну працездатність.
Дослідники сподіваються, що результати сприятимуть удосконаленню діагностики та розробленню персоналізованих методів лікування. Водночас вони підкреслюють: виявлений зв’язок не доводить, що саме поганий сон спричиняє структурні зміни мозку. Можливий і зворотний механізм.
За наведеними в дослідженні оцінками, у США від різних порушень сну страждають приблизно 50–70 млн людей, що робить цю проблему важливим питанням громадського здоров’я.
