Технічно для відновлення роботи аеропортів в Україні необхідно до двох тижнів, проте практично це можна зробити лише за гарантованої безпеки, заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
“Першим аеропортом ми розглядаємо Львівський аеропорт. Я сподіваюся, що як це було з Чорноморською зерновою ініціативою, коли ми отримаємо гарантовану безпеку, гарантії насамперед від міжнародних партнерів, від ООН, ми почнемо, я сподіваюся”, – сказав він на 17-й щорічний зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES), проведеної Фондом Віктора Пінчука наприкінці цього тижня у Києві.
Відповідаючи на запитання, Кубраков наголосив, що основна перешкода для відновлення польотів цивільних судів – безпека, а не технічні питання.
Як повідомлялося, українське небо закрите для польотів цивільних літаків із першого дня повномасштабної військової агресії РФ – з 24 лютого цього року.
Наприкінці липня Закарпатська облрада вирішила виділити 26 млн грн Ужгородському аеропорту, а голова облради Володимир Чубірко висловив упевненість, що його вдасться запустити “через місяць-другий”. За його словами, перевагою ужгородського аеропорту є те, що поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону і для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
Проте за кілька днів Глава Закарпатської обласної державної адміністрації Віктор Микита спростував заяви Закарпатської облради щодо планів швидкого відновлення роботи аеропорту “Ужгород”. “… зараз заяви про відновлення роботи аеропорту – це не більше, ніж бажання та наміри”, – наголосив Микита.
Закарпатська облрада на сесії наприкінці цього тижня вирішила збільшити статутний капітал розташованого біля самого кордону з ЄС Ужгородського аеропорту на 26 млн грн з метою відновити його роботу, не чекаючи кінця війни.
“Суттєво підняли фінансування Ужгородського аеропорту, щоб провести необхідні процедури, отримати дозволи, побудувати необхідні будівлі і, нарешті, починати заробляти, а не рахувати збитки”, – написав у Facebook голова Закарпатської облради Володимир Чубірко.
“Колишній мінус – злітно-посадкова смуга, яка починається за кордоном, стала його плюсом. Треба використати це”, – зазначив він.
Міжнародний аеропорт “Ужгород” розташований у гірській місцевості таким чином, що поріг злітно-посадкової смуги 10 розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону. Тому для здійснення посадок приладами на цьому аеродромі використовується повітряний простір Словаччини.
У вересні 2020 року Україна та Словаччина підписали міжурядову угоду, і через рік аеропорт ухвалив перший авіарейс із використанням певної частини повітряного простору Словаччини.
Місцеві ЗМІ також передають слова Чубірка, який висловив упевненість, що аеропорт вдасться запустити “через місяць-другий”, а використовуватиме його українські компанії, які базуються сьогодні в Європі.
Угорська бюджетна авіакомпанія Wizz Air у зв’язку із закриттям повітряного простору України для цивільної авіації призупинила виконання всіх рейсів в/з України.
“У зв’язку з нинішніми подіями в Україні та закриттям повітряного простору Wizz Air тимчасово припиняє всі польоти в країну та з країни”, – наголошується в повідомленні авіакомпанії.
Усю актуальну інформацію щодо роботи авіакомпанії пасажири можуть знайти на її сайті.
Як повідомляє кореспондент “Інтерфакс-Україна”, в аеропорту “Київ” було розпочато реєстрацію на рейси до Стокгольма, Дортмунда та Пардубиць.
Деякі пасажири через термінову евакуацію з терміналу досі не можуть отримати свій багаж.
Як повідомлялося, польоти цивільних літаків у межах повітряного простору України обмежені через можливі загрози, повідомила міжнародна система сповіщень для авіаперсоналу NOTAM.
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” за 2021 рік обслужив 9,433 млн пасажирів (з них 8,798 млн – пасажири регулярних рейсів, 635,2 тис. – нерегулярних), відновивши пасажиропотік на 62% до рівня 2019 року.
Як повідомляється на сайті підприємства, за 2021 рік аеропорт прийняв і відправив 75,8 тис. рейсів (з них 64,5 тис. – міжнародних і 11,3 тис. – внутрішніх), що становить 68,5% від показників 2019 року.
“У 2021 році пасажиропотік аеропорту “Бориспіль” порівняно з 2020 роком відновився на 83%, або більше ніж на 4,2 млн пасажирів. Авіакомпанії та аеропорти навчилися працювати в умовах пандемії та управляти кризовими ситуаціями. Незважаючи на активізацію штаму “омікрон”, який змусив низку країн зачинити свої повітряні ворота, експерти вважають 2022 рік періодом відновлення авіаційного ринку. Зі свого боку ми як аеропорт у 2021 році зосередили свою увагу на залученні нових авіакомпаній і запуску нових напрямків і рейсів. Сьогодні 38 авіакомпаній працюють з аеропортом, з них дев’ять авіакомпаній вийшли на ринок уперше, зі 117 наявних напрямків – 12 нових”, – наводяться слова генерального директора “Борисполя” Олексія Дубревського.
Згідно з оприлюдненими даними на сайті, у 2021 році найбільше подорожан із Борисполя було в Туреччину – 24% і Єгипет – 18%. До десятка напрямків із найбільшим пасажиропотоком увійшли Анталія, Шарм-еш-Шейх, Хургада, Стамбул, Дубай, Тель-Авів, Амстердам, Даламан, Анкара й Одеса. Сумарно частка мандрівників до цих країн становить склала 52%.
Обсяги обслуговуваного вантажу в 2021 році сягнули рекордних за останні чотири роки 45,67 тис. тонн, що на 8,7% більше за вантажопотік у 2019 році. Обсяги пошти становили 6,8 тис. тонн, або 69,5% від показників 2019 року.
“Вантажний сегмент залишається стабільним і показує позитивну динаміку зростання. Сьогодні карго-термінал аеропорту “Бориспіль” працює на межі пікової спроможності, тож у 2022 році ми плануємо розпочати будівництво нового вантажного термінала з пропускною спроможністю 120 тисяч тонн на рік. Реалізація цього проєкту дасть нам змогу перетворитися на вантажний авіахаб за європейськими стандартами”, – зазначив Дубревський.
У грудні 2021 року обсяги пасажиропотоку аеропорту становили 707,5 тис. пасажирів, було обслуговано 6,26 тис. рейсів, 5,4 тис. тонн вантажу і 644 тонни пошти.
Як повідомлялося, аеропорт “Бориспіль” у 2020 році знизив пасажиропотік на 66,2% порівняно з 2019 роком – до 5,158 млн осіб.
Міжнародний аеропорт “Бориспіль” є найбільшим в Україні з загальною площею близько 1 тис. га. Має дві злітно-посадкові смуги: одну завдовжки 4 тис. м, завширшки 60 м, другу – завдовжки 3,500 тис. м, завширшки 63 м. На його території розташовані чотири пасажирські термінали та поштово-вантажний комплекс.
Бізнесмен Василь Хмельницький шукає партнера для спільного розвитку Міжнародного аеропорту “Київ” ім. Ігоря Сікорського (Жуляни).
“Я зараз шукаю партнера по аеропорту (Міжнародний аеропорт “Київ” – ІФ). Але мені важливо не просто продати аеропорт, а взяти партнерів, які мають слот літаків, які мають репутацію в цьому бізнесі, які мають дешеві кредити, які зроблять правильну стратегію для аеропорту. Мені потрібен їхній досвід”, – сказав Василь Хмельницький під час інтерв’ю зі співвласником і головним виконавчим директором порту TIS Андрієм Ставніцером.
Бізнесмен також наголосив, що йому важлива синергія з партнером.
Як повідомлялося, раніше Хмельницький заявляв, що планує продовжувати інвестиції в аеропорт “Київ”.
Міжнародний аеропорт “Київ” розташований за 7 км від центру столиці. За кількістю рейсів і пасажиропотоком посідає друге місце в Україні. В аеропорту є три термінали загальною площею 21 тис. кв. м. ЗПС аеропорту дає змогу приймати повітряні судна типу Boeing-737, Airbus A-320. Однак навіть у випадку A-320 існують обмеження за завантаженням під час виконання далеких рейсів.
За підсумками минулого у 2010 році інвестиційного тендера аеропортом управляє компанія “Мастер-Авіа”, яка уклала договір оренди майна аеропорту на 49 років. За даними компанії, за цей час вона інвестувала понад $50 млн у створення нової інфраструктури аеропорту й досі спрямовує всі наявні ресурси на погашення кредиту. Бенефіціарами ТОВ, згідно з Єдиним держреєстром юридичних осіб і осіб-підприємців, є Василь Хмельницький і Денис Костржевський.
У березні 2019 року Хмельницький розповів, що його бізнес-група UFuture володіє 90% акцій компанії ТОВ “Майстер-Авіа”, ще 10% у компанії належить партнеру Хмельницького Денису Костржевському.
“Мастер-Авіа” зазначала, що володіє терміналами й пероном, а на балансі комунального підприємства МА “Київ” (Жуляни) перебувають аеродром і злітна смуга.
Група компаній “Нова пошта” інвестує 1 млрд грн у будівництво сортувального термінала біля міжнародного аеропорту “Бориспіль” (Київ), повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” СЕО компанії Олександр Бульба.
“Ми доставляємо клієнтам сотні мільйонів посилок за рік. Щоб вони завжди отримували відправлення швидко, “Нова пошта” інвестує в сортувальну інфраструктуру. Термінал біля аеропорту “Бориспіль” з’єднає передові технології світової поштової логістики і зможе сортувати до 100 тис. посилок за годину”, – сказав він.
За словами Бульби, загальна площа терміналу становитиме 35 тис. кв. м. На ньому буде розташована сортувальна станція “Нова пошта Глобал” для міжнародних відправлень, внутрішній фулфілмент, посилковий і вантажний корпуси з високим рівнем автоматизації та роботизації. Термінал також буде оснащений злітно-посадковою смугою для безпілотних літальних апаратів.
Для сортування посилок використовуватимуть шість триповерхових автоматизованих ліній від нідерландської компанії Vanderlande і литовської компанії Equinox. На останніх сортуватимуть невеликий вантаж до 2 кг. Завдяки спеціальній технології автоматичної викладки посилок на конвеєр сортування дрібного вантажу відбуватиметься без використання людської праці.
Бульба додав, що додатково на терміналі буде впроваджено технологію відеоаналізу, яка максимально чітко розпізнаватиме посилки з пошкодженим маркуванням. Це допоможе поліпшити якість і цілісність доставки клієнтам.
На вантажному терміналі діятимуть робовізки для транспортування вантажу терміналом. Їх уже використовують на терміналах у Львові, Києві, Харкові та Дніпрі.
На терміналі одночасно зможуть розвантажуватися і завантажуватися 220 автомобілів, які стануть частиною ланцюжка естафетної логістики. Для зниження викидів СО2 буде імплементовано систему “розумного” завантаження контейнерів посилками Smart pack.
Як повідомив СЕО “Нової пошти”, на терміналі буде створено 300 робочих місць. Для працівників передбачено розвезення, харчування, а також медичну страховку. Крім того, для запобігання поширенню вірусних захворювань буде встановлено спеціальне обладнання – камери моніторингу температури і фізичного стану працівників під час входу й виходу.
Будівництво відбуватиметься в три етапи. Першу чергу планується запустити до кінця 2022 року.
Як повідомлялося, ЄБРР виділить “Новій пошті” кредит EUR13 млн на будівництво терміналу в Дніпрі.
Група компаній “Нова пошта” охоплює, зокрема, компанії “Нова пошта”, “НП Логістик”, NovaPay і “Нова пошта Глобал”. Мережа компанії налічує понад 8 700 відділень у всій Україні, а кількість відправлень лише за 2020 рік перевищила 327 млн. За 2020 рік ГК перерахувала до бюджету країни 5 млрд грн податків і зборів.
