Антимонопольний комітет України (АМКУ) назвав умовою купівлі CRH двох цементних заводів Buzzi передачу 25-28% акцій ПрАТ «Дікергофф цемент Україна» незалежному інвестору, повідомляється на сайті комітету.
Як повідомлялося, у червні 2023 року італійський виробник цементу Buzzi, внесений Національним агентством з питань запобігання корупції до переліку міжнародних спонсорів війни, через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досяг угоди про продаж частини свого бізнесу у Східній Європі ірландській групі CRH, включно з українськими активами у вигляді двох цементних заводів – «Волинь-цемент» (Здолбунів, Рівненська обл.) і «Південь-цемент» (смт Вільшанське, Миколаївська обл.).
АМКУ розглядав заяву CRH про концентрацію з вересня 2023 року.
Згідно з оприлюдненими умовами, CRH має протягом дев’яти місяців з моменту здійснення заявленої концентрації продати або іншим чином передати акції (частку) в розмірі від 25% до 28% статутного капіталу третій особі, не пов’язаній відносинами контролю з компанією «CRH UKRAINE B.V.», з правами вето (для забезпечення блокування ключових управлінських рішень вищого органу управління холдингової компанії). Очікується, що таким інвестором стане Європейський банк реконструкції та розвитку, оскільки в грудні 2023 року CRH підписала мандатний лист з ЄБРР щодо спільного придбання активів італійської компанії Buzzi в Україні.
Крім того, CRH також буде зобов’язана регулярно протягом п’яти років звітувати перед АМКУ, зокрема, про обсяги виробництва продукції та відпускні ціни на внутрішньому ринку.
Очікується, що CRH інвестуватиме в придбані заводи, розширюючи та модернізуючи їхні виробничі потужності, зберігатиме робочі місця та покращуватиме умови праці для співробітників.
Як повідомлялося, 2023 року сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн. Підприємства, що входять до асоціації «Укрцемент», у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу.
За даними асоціації «Укрцемент», потенціал виробництва цементу в Україні на сьогодні становить 13,6 млн тонн цементу, тоді як поточні фінансові та людські ресурси передбачають споживання в 12,5 млн тонн. Він вважає, що попри можливість українських підприємств повністю закрити потреби ринку, є сенс планувати розширення виробництва.
За словами директора одного з найбільших залізобетонних заводів України «Хмельницькзалізобетон» Валерія Корбута, інвестиції та модернізація підприємств завжди підвищують конкуренцію на ринку. А це, своєю чергою, робить продукт якіснішим і доступнішим. Тому вже сьогодні важливо залучати інвестиції в цементну галузь, щоб бути готовими до відновлення.
Комерційний директор компанії-виробника бетону «Будіндустрія-1» Віктор Гушель констатує, що орієнтуючись на проєкти відновлення необхідно інвестувати у виробництво цементу саме зараз.
CRH працює в Україні з 1999 року. З листопада 2021 року його цементні підприємства в Україні ведуть діяльність під брендом Cemark: АТ «Подільський цемент» (Хмельницька обл.), ТОВ «Цемент» (м. Одеса) і ПрАТ «Миколаївцемент» (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК PoliBeton Energo є спеціалізованим підприємством, яке виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH 2020 року.
З 1999 року компанія інвестувала близько $500 млн в Україну. Зокрема, з початку повномасштабного вторгнення CRH вклала $80 млн, зокрема $34 млн у будівництво цементного терміналу в Київській області.
CRH є провідним виробником будівельних матеріалів у світі. На 3200 підприємствах компанії у 28 країнах зайнято близько 71 тис. осіб. Це найбільший виробник будівельних матеріалів у Північній Америці та Європі. Компанія також представлена в Азії. Американські депозитарні акції CRH котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.
Антимонопольний комітет України надав ТОВ “Ковальська нерухомість” дозвіл придбати частку в статутному капіталі ТОВ “Адміністративно-складський комплекс “Кудрявський”, повідомляється на сайті відомства.
Відповідне рішення відомство ухвалило в четвер.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Ковальська нерухомість” отримало дозвіл придбати частку в “АСК “Кудрявський”, що забезпечує перевищення 50% голосів вищому органі управління товариства.
За даними Opendatabot, власниками “АСК “Кудрявський” значаться АТ “ЗНВКІФ “Атлас” (50%) і ТОВ “КУА “Українське інвестиційне товариство” (50%), кінцевими бенефіціарами вказано Богдана Серотюка та Юрія Сокольницького.
ТОВ “Ковальська Нерухомість” входить до групи “Ковальська”, займається будівництвом житла. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Як повідомлялося, 2021 року група “Ковальська” повідомила про намір ревіталізувати територію Київського лікеро-горілчаного заводу в Шевченківському районі Києва на вулиці Кудрявська, 16A. Завод займає територію близько 2 га. Його будівлі 1896 року побудови визнано архітектурною пам’яткою місцевого значення, фасад перебуває під захистом.
Промислово-будівельна група “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
АМКУ, БУДІВЛЯ, Київський лікеро-горілчаного завод, Ковальській
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Таїрове Вайнері” за неправомірне використання позначення Prosecco, яке раніше почали використовувати учасники Консорціуму з захисту найменування контрольованого підприємства Консорціум із захисту найменування контрольованого підприємства (Італія).
“Комітет порушив справу за заявою Консорціуму із захисту найменування контрольованого за походженням Prosecco, учасники якого експортують виноробну продукцію під цим позначенням на територію України”, – зазначено в повідомленні відомства.
Згідно з повідомленням, ТОВ “Таїрове Вайнері” почало використовувати позначення Prosecco у маркуванні власної виноробної продукції пізніше за учасників Консорціуму та без отримання їхньої згоди.
За твердженням АМКУ, такі дії могли призвести до змішування діяльності ТОВ “Таїрове Вайнері” з діяльністю учасників італійського консорціуму та надати неправомірні переваги в конкуренції внаслідок використання ділової репутації таких учасників. Про це свідчать результати опитування споживачів, проведеного АМКУ.
Комітет розцінив дії ТОВ “Таїрове Вайнері” як порушення ст.4 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” та оштрафував його на 946 909 грн.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я” (Харків) за неправомірне використання оформлення упаковки лікарського засобу “Пантенол Плюс”, схожого на оформлення упаковки лікарського засобу “Бепантен Плюс”, яке використовує ТОВ “Байєр”.
Як повідомляє АМКУ, фармкомпанію “Здоров’я” оштрафовано на 719,348 тис. грн.
На думку компанії “Байєр”, оформлення упаковки лікарського засобу “Пантенол Плюс” схоже на оформлення упаковки “Бепантен Плюс” до ступеня змішування, водночас “Байєр” не надавав дозволу на використання подібного оформлення упаковки “Бепантен Плюс”.
АМКУ, Антимонопольний комітет України, Бепантен Плюс, Пантенол Плюс, ТОВ "Байєр"., Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) визнала ТОВ “Відді” винним у поширенні неправдивої інформації щодо складу вершкового масла, яке виробляє, та оштрафувала його на 2,67 млн грн, повідомила прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням, Північне міжобласне територіальне відділення АМКУ встановило, що ТОВ “Відді” поширювало на упаковках продукції власного виробництва інформацію про вміст 73% жиру в “Справах на масло селянське солодковершкове” та в “Справах на масло солодковершкове “Селянське”, тоді як під час їх виробництва додавало до складу жири немолочного походження, чим створювало за своїми характеристиками інший продукт.
В АМКУ нагадали, що згідно з ГОСТ 4399:2005 “Масло вершкове. Технічні умови” для виробництва цього продукту заборонено застосовувати будь-які жири та вершки, окрім отриманих із коров’ячого молока. Крім того, законом “Про молоко і молочні продукти” заборонено використання назв молочних продуктів у назвах продуктів і торгових марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження.
“Зазначення неправдивих відомостей про склад продукції може вплинути на намір споживача придбати продукцію того виробника, якого він вважатиме сумлінним, однак шляхом розповсюдження неправдивих відомостей про споживчі властивості товару ТОВ напряму вводить людей в оману, бо така продукція дійсно неякісна. А споживач, заздалегідь вважаючи, що інформація на пакуванні товару правдива, не розраховує на купівлю товару, який може не відповідати заявленому складу та назві”, – наголошується в повідомленні відомства.
В АМКУ наголосили, що поширена ТОВ “Відді” неправдива інформації може вплинути на наміри споживачів щодо придбання продукції, внаслідок чого виробник може отримати неправомірні переваги в конкуренції порівняно з іншими суб’єктами господарювання, що діють на ринку виробництва/реалізації солодковершкової олії.
Тимчасова колегія АМКУ визнала, що ТОВ “Відді” вчинило порушення, передбачене ст. 151 закону “Про захист від недобросовісної конкуренції” – розповсюдження на харчових продуктах власного виробництва (а саме на упаковках таких харчових продуктів) інформації, яка вводить покупця в оману шляхом повідомлення йому неправдивих відомостей, зокрема щодо їхньої назви, складу, споживчих властивостей та стандарту, якому відповідають ці продукти.
За вчинене порушення ТОВ “Відді” оштрафовано на 2 млн 667,816 тис. грн.
Антимонопольний комітет України надав на період війни дозвіл компаніям MasterCard Europe S.A. і Visa International Service Association на зменшення розміру внутрішньодержавних міжбанківських комісій (ставки інтерчейнджу), що сплачуються еквайром на користь емітента, в Україні з 0,9% до 0,7%.
“Заплановані зміни в узгоджених діях спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану”, – прокоментував АМКУ своє рішення від 5 жовтня.
Комітет очікує, що ці зміни дадуть змогу торговельним мережам зберегти чинний рівень цін для споживача, а також сприятимуть розвитку малих і середніх підприємців та загалом економічному розвитку України.
Відомство уточнило, що ставка 0,7% діятиме “не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів після дати отримання дозволу Комітету до наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення або скасування воєнного стану”.
Зазначається, що після цього терміну MasterCard і Visa повернуться до узгодженої з АМКУ ще до війни ставки 0,9%.
“Впровадження подальшого зниження рівня міжбанківської комісії – це спроба державних органів та інших представників галузі відповісти на запит щодо допомоги торговельних мереж, які зазнали суттєвих економічних втрат, спричинених війною”, – зазначив АМКУ.
Як повідомлялося, підписаний у травні 2021 року меморандум між MasterCard, Visa та НБУ передбачав установлення ставки інтерчейндж 1,2% з 1 липня 2021 року та поступове її зниження, зокрема з 1 липня 2023 року з 1% до 0,9%.
Однак на час війни ставку було спочатку обнулено, а потім поступово підвищено до 0,7%. Рішення Visa і MasterCard повернути її на рівень 0,9% з 1 липня цього року піддали різкій критиці торговельні мережі. Найбільші на ринку банки – ПриватБанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк – зі свого боку, зберегли тарифи на еквайринг для своїх клієнтів незмінними (приблизно 1,3-1,5%), проте закликали MasterCard і Visa підтримати цю ініціативу та скасувати підвищення ставки інтерчейндж з 1 липня 2023 року до 0,9%.
Однак Ощадбанк зазначив, що “в разі незниження платіжними системами рівня інтерчейнджу протягом одного-двох місяців банк перегляне своє рішення”.
Згідно з даними НБУ, частка платіжних терміналів ПриватБанку, Ощадбанку та Райффайзен Банку на початок року становила відповідно 60,4%, 19,6% і 7,6%.
