Вищий антикорупційний суд обрав голові Тернопільської обласної ради та заступнику голови обласної військової адміністрації запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення понад 805 тис грн застави, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура в телеграм-каналі.
Чиновників викрили на вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від бізнесмена-волонтера.
Термін дії запобіжного заходу – до 26 серпня 2023 року.
“Питання щодо оскарження запобіжного заходу в частині розміру застави буде вирішено після ознайомлення з повним текстом ухвали суду”, – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, у понеділок, 26 червня, антикорупційні органи України затримали голову Тернопільської облради та двох заступників голови Тернопільської військово-цивільної адміністрації за вимагання коштів у бізнесмена-волонтера. За інформацією НАБУ, затримані вимагали майже 1,8 млн. грн. у власника підприємства за підписання актів виконаних робіт з будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.
Після передачі третього траншу в розмірі понад 600 тис. грн голову Тернопільської обласної ради та двох заступників голови Тернопільської військово-цивільної адміністрації затримали “на гарячому”.
Всеукраїнське об’єднання “Свобода” висловило сподівання на проведення неупередженого розслідування щодо голови Тернопільської обласної ради, члена ВО Михайла Головка.
Шевченківський районний суд Львова змінив запобіжний захід президенту Української асоціації футболу (УАФ) Андрію Павелку у справі про розкрадання коштів і заарештував його на 60 діб, повідомляє видання FootballHub.
“Сьогодні, 16 червня, слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Львова Бєлінська задовольнила клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу та ухвалила змінити запобіжний захід на тримання під вартою строком на 60 діб до 14 серпня включно”, – ідеться в повідомленні.
За інформацією видання, застава в розмірі 9,88 млн гривень, яку за Павелка в листопаді 2022-го року внесла компанія “УАФ Маркетинг”, перераховується на користь держави.
Як повідомлялося, у листопаді 2022 року Печерський райсуд Києва ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 9 млн 880 тис. грн президенту УАФ Андрію Павелку.
Кримінальне провадження про розкрадання коштів понад три роки розслідувало Національне антикорупційне бюро (НАБУ), потім було передано поліції. Йдеться про можливу корупцію ФФУ під час будівництва футбольних полів, яке НАБУ розслідувало у 2018 році.
У межах розслідування Павелку та генеральному секретарю УАФ Юрію Запісоцькому повідомлено про підозри за статтею про розкрадання коштів.
Віртуальний monobank, як і інші банки, поверне тимчасово зняті після початку війни арешти на кошти на рахунках окремих клієнтів у зв’язку з набранням чинності закону “Про внесення змін до деяких законів України про окремі особливості організації примусового виконання судових рішень та рішень інших органів під час дії воєнного стану”.
“Оскільки закон набув чинності, ми маємо повернути арешти, які знімали під час дії воєнного стану. Це торкнеться ~436 тисяч наших клієнтів”, – повідомив співзасновник банку Олег Гороховський.
Він уточнив, що цей закон скасовує дію постанови Кабінету міністрів, яка знімала арешти виконавчої служби на суму менше 100 тис. грн на час дії воєнного стану.
“Новий закон дає змогу клієнтам з арештами користуватися сумою в розмірі двох мінімальних зарплат (13,4 тис. грн) за умови, що клієнт звернеться до виконавця і той, своєю чергою, надішле нам постанову на зняття арешту на суму 13,4 тис. грн на одному з рахунків клієнта”, – зазначив Гороховський.
За його словами, із цим нічого не можна вдіяти, і всі банки будуть цю норму виконувати.
На початку березня цього року Гороховський вказував, що кількість клієнтів банку минулого тижня перевищила 7 млн.
За матеріалами Служби безпеки України (СБУ) заарештовано майно екс-народного депутата, підсанкційного бізнесмена Вадима Новинського на суму понад 3,5 млрд грн, повідомляє спецслужба.
“За матеріалами Служби безпеки заарештовано майно проросійського олігарха Вадима Новинського, причетного до пособництва країні-агресору”, – йдеться в повідомленні СБУ в Телеграм-каналі в четвер.
За її даними, до списку заблокованих активів входять корпоративні права на 40 українських підприємств і 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги “блакитного палива”. Загальна сума арештованого майна – понад 3,5 млрд грн.
Як повідомляється, щоб уникнути санкцій РНБО, Новинський намагався перереєструвати власні індустріальні об’єкти на кілька афілійованих комерційних структур. Для реалізації угоди він залучив підконтрольних приватних нотаріусів і державних реєстраторів.
Наразі за матеріалами СБУ Мін’юст України скасував незаконні дії реєстраторів щодо низки підприємств олігарха.
У межах кримінального провадження за ст. 111-2 (пособництво державі-агресору), співробітники СБУ провели обшуки в офісних приміщеннях підприємств, а також за місцями роботи та проживання фігурантів. Під час обшуків виявлено документи, печатки компаній-нерезидентів та прокремлівську релігійну літературу.
Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності, повідомляє СБУ.
Слідчі дії проводяться під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора у взаємодії з Міністерством юстиції України.
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський указом від 1 грудня 2022 року ввів у дію рішення РНБО “Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні та застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, яким санкції було застосовано і щодо Новинського.
Санкційний пакет включає 12 типів накладених обмежень, зокрема, повне блокування активів, заборону на здійснення торговельних операцій, позбавлення всіх державних нагород і відзнак, заборону на виведення капіталу за межі України тощо.
SBU, АКТИВ, арешт, Новинський
Служба безпеки України повідомляє про арешт у справі про знищення “Мрії” колишнього гендиректора ДП “Антонов” Сергія Бичкова та начальника підрозділу з авіабезпеки Олександра Нетьосова, колишній заступник гендиректора Михайло Харченко оголошений у розшук.
У телеграм-каналі в п’ятницю українська спецслужба повідомляє, що зібрала ґрунтовну доказову базу на колишніх гендиректора ДП “Антонов”, його заступника та начальника підрозділу з авіабезпеки.
“За матеріалами слідства, напередодні повномасштабного вторгнення чиновники не допустили військовослужбовців Національної гвардії України на територію Гостомельського аеропорту для підготовки до його захисту. Такі злочинні дії призвели до тимчасового захоплення стратегічно важливого летовища, навколишніх населених пунктів і знищення літака АН-225 “Мрія”, – підкреслюється в повідомленні.
СБУ стверджує, що в період січня-лютого 2022 року високопосадовці прямо заборонили українським військовим зводити оборонні укріплення та фортифікаційні споруди на летовищі, для цього було віддано розпорядження заблокувати допуск бійців Нацгвардії на територію об’єкта.
На підставі зібраних доказів слідчі Головного слідчого управління СБУ повідомили всім трьом фігурантам про підозру за ч. 2 ст. 114-1 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків).
“Двом фігурантам провадження обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вживаються комплексні заходи щодо притягнення до відповідальності також колишнього заступника гендиректора ДП “Антонов”, який наразі переховується від правосуддя. Його оголошено в розшук”, – інформують в СБУ.
“Ми ведемо об’єктивне розслідування цієї справи. Ті, хто фактично допоміг ворогу знищити один із символів України, мають понести заслужене покарання. І СБУ зробить для цього все необхідне. А новий літак наша держава обов’язково побудує, тому що “Мрію”, як і Україну, неможливо зруйнувати”, – наводяться в повідомленні спецслужби слова голови СБУ Василя Малюка.
Як уточнило агентству “Інтерфакс-Україна” джерело в правоохоронних органах, оголошений у розшук колишній заступник гендиректора “Антонова” Харченко, імовірно, зараз перебуває в Криму.
Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) ініціювали арешт понад 450 легкових автомобілів і мікроавтобусів одного з найбільших у країні дистриб’юторів тютюнової продукції, майно вилучено для забезпечення відшкодування збитків у розмірі 270 млн, завданих державі незаконною діяльністю компанії.
Як повідомляється на Facebook-сторінці відомства у вівторок, посадові особи згаданої компанії у 2020-2021 рр. документально оформили продаж тютюнових виробів для низки підприємств з ознаками фіктивності.
“Загальна вартість реалізованих підакцизних товарів становить 1,17 млрд грн. Насправді, жодного продажу тютюнових виробів цим товариствам не здійснювалося. Фактично реалізація відбувалася поза обліком за готівку, у т.ч. через мережу магазинів роздрібної торгівлі. Відповідно, компанія для приховування таких господарських операцій не відображала їх у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності підприємства”, – зазначається в повідомленні БЕБ.
Відомство наголосило, що за допомогою таких оборудок дистриб’ютор тютюнової продукції умисно ухилився від сплати податку на прибуток та акцизного податку, що призвело до фактичного ненадходження до держбюджету понад 270 млн грн.
Крім того, БЕБ встановило, що у власності товариства перебувають понад 450 автомобілів, які, ймовірно, були придбані протиправним шляхом унаслідок умисного ухилення від сплати податків і використовувалися для транспортування згаданих тютюнових виробів.
“З метою збереження речових доказів та унеможливлення протиправних дій із транспортними засобами, а надалі забезпечення відшкодування завданих державі збитків, детективи БЕБ скерували клопотання про арешт рухомого майна дистриб’ютора, яке суд задовольнив”, – зазначається в повідомленні Бюро.
Раніше, 16 січня, правоохоронці повідомили про підозру генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів в Україні в умисному ухиленні від сплати податків, при цьому не надавши інших даних про неї.
Того ж дня дистриб’юторська компанія “Тедіс Україна” заявила, що вважає безпідставною і жодним чином юридично необґрунтованою підозру її генеральному директору Тарасу Корніяченку в ухиленні від сплати податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн. Тим самим “Тедіс Україна” підтвердила, що підозру Офісу генпрокурора висунуто проти неї.
Як повідомлялося, Офіс генерального прокуратура в січні повідомив генеральному директору компанії – найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів про підозру в умисному ухиленні від сплати податків. За інформацією прокуратури, компанія протягом 2020 року та першого півріччя 2021 року документально відобразила реалізацію тютюнових виробів на адресу трьох підприємств з ознаками фіктивності на загальну суму 1,17 млрд грн, у той час як реальний продаж продукції не відбувся. Надалі ці підприємства з ознаками фіктивності в податковій звітності документально відобразили реалізацію інших товарів – м’ясної продукції та палива.
Таким чином, керівника тютюнової компанії обвинувачують в умисному ухиленні від сплати до державного бюджету податку на прибуток та акцизного податку на загальну суму понад 270 млн грн.
Зі свого боку, “Тедіс” на своєму сайті заявив, що порушена проти його гендиректора кримінальна справа стосується низки суб’єктів господарсько-підприємницької діяльності, з якими компанія мала фінансово-господарські операції у 2020 році. У рамках зазначеної справи БЕБ запитувало у компанії документи, що підтверджують фінансово-економічні відносини з контрагентами, які “Тедіс” надав.
“Слід зазначити, що наприкінці 2021 року Південним управлінням Офісу великих платників Державної податкової служби України було проведено планову податкову перевірку щодо дотримання компанією податкового та бюджетного законодавства за період 2017-2020 років. У межах проведеної податкової перевірки з боку перевіряючих органів не виникло жодних претензій/зауважень щодо взаємовідносин компанії та її контрагентів, зокрема тих, що фігурують у кримінальній справі”, – зазначається в офіційній заяві дистриб’ютора.
“Тедіс Україна” – одна з найбільших українських дистриб’юторських компаній з регіональною мережею з 32 структурних підрозділів і близько 45 тис. точок роздрібних продажів. Штат компанії до повномасштабного російського вторгнення налічував 2,3 тис. співробітників.
