У румунському місті Турда, розташованому в Трансільванії неподалік від Клуж-Напоки, 11 вересня 2026 року офіційно відкрили для широкої публіки давньоримський каструм Potaissa — одну з найважливіших військових фортець часів Римської Дакії. До цього, після завершення реставрації, об’єкт був доступний переважно для організованих груп.
Каструм було збудовано приблизно у 168–170 роках н. е. для V Македонського легіону, перекинутого до Дакії за часів імператора Марка Аврелія. Військова база займала близько 23,4 га, мала розміри приблизно 573 на 408 метрів і призначалася для розміщення кількох тисяч римських військовослужбовців.
У 2024 році Потайса увійшла до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у складі серійного об’єкта «Кордони Римської імперії — Дакія». Весь румунський комплекс об’єднує 277 окремих об’єктів давньоримської оборонної системи протяжністю понад 1 тис. км.
Проєкт реставрації та пристосування каструму для туризму готувався з 2016 року, угода про європейське фінансування була підписана у 2018 році, а основні роботи завершили у 2024-му. За даними мерії Турди, остаточна вартість виконаних реставраційних робіт склала 22,97 млн леїв без ПДВ, а загальний обсяг інвестицій з урахуванням інших витрат оцінювався приблизно в 30 млн леїв, або близько 6 млн євро. Більша частина фінансування надійшла з європейських фондів.
Для відвідувачів відновили та законсервували залишки будівлі командування легіону Principia, римські дороги, бастіони, ворота та терми. Особливо незвично організовано огляд стародавніх лазень: над археологічними залишками споруджено захисну конструкцію з системою підвісних переходів загальною довжиною близько 230 метрів, що дозволяє розглядати руїни зверху, не пошкоджуючи їх.
При цьому значна частина Potaissa ще залишається під землею. Археолог Сорін Неметі повідомив румунському ProTV, що з майже 24 га на сьогодні фактично розкрито близько 1 га. Археологи вже мають уявлення про підземне планування комплексу, але повне дослідження такого об’єкта може зайняти ще багато десятиліть. Під час розкопок було виявлено тисячі предметів, пов’язаних із повсякденним життям римських солдатів.
Для українських туристів Потайса розташована порівняно недалеко. Від румунської сторони прикордонного переходу Порубне — Сірет до Турди близько 338 км автомобільним шляхом. Від Львова відстань становить приблизно 480 км, від Києва — близько 830 км автомобільними маршрутами. Час у дорозі суттєво залежить від черги на кордоні.
Найпрактичніше з України їхати автомобілем через Чернівці та КПП Порубне — Сірет, далі через Сучаву в напрямку Трансільванії та Турди. Без автомобіля можна скористатися автобусом через Сучаву та Клуж-Напоку. Найближчий великий міжнародний аеропорт розташований у Клуж-Напоці приблизно за 39 км від Турди; від аеропорту до міста курсують автобуси, дорога займає близько 20–40 хвилин. Поки український повітряний простір закритий для цивільної авіації, цей варіант актуальний насамперед для мандрівників, які прилітають до Румунії з інших європейських країн.
Фонд розвитку культури та мистецтва Узбекистану представляє новий виставковий проект «Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії».
Виставка, присвячена археологічним знахідкам охоплює період від правління Олександра Македонського у другій половині IV століття до н. до кінця Кушанського правління в IV столітті н.е., проходитиме у двох просторах – у галереї Джеймса Симона та в Новому музеї Берліна.
Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії» буде відкрито з 4 травня 2023 року до 14 січня 2024 року.
Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06).
Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.
Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром чотири-п’ять метрів з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб.
«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян.
Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва ВКАД. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.
Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.
«Будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.
Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 – 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.
