Фонд розвитку культури та мистецтва Узбекистану представляє новий виставковий проект «Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії».
Виставка, присвячена археологічним знахідкам охоплює період від правління Олександра Македонського у другій половині IV століття до н. до кінця Кушанського правління в IV столітті н.е., проходитиме у двох просторах – у галереї Джеймса Симона та в Новому музеї Берліна.
Археологічні скарби Узбекистану. Від Олександра Македонського до Кушанської імперії» буде відкрито з 4 травня 2023 року до 14 січня 2024 року.
Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили три стоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва (ВКАД) на ділянці від автомобільної дороги Київ – Ковель – Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ – Чоп (М-06).
Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.
Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром чотири-п’ять метрів з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб.
«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Тарас Милян.
Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва ВКАД. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.
Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об’єктів археології.
«Будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.
Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 – 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії», – розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.
