Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
“Портрет Елізабет Ледерер” австрійського художника Густава Клімта було продано на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку за $236,4 млн, пише Bloomberg.
Портрет, написаний у 1914-1916 роках і закінчений за два роки до смерті художника, став найдорожчим твором сучасного мистецтва і другою найдорожчою картиною, коли-небудь проданою на аукціоні. Ім’я покупця не розголошується.
Елізабет Ледерер – дочка австрійського бізнесмена Августа Ледерера. Під час окупації Австрії вона видавала себе за дочку Клімта, щоб приховати своє єврейське походження. Нацисти викрали портрет у її сім’ї, але 1948 року картину вдалося повернути, після чого 1983 року її продали арт-дилеру Сержу Сабарському. У 1985 році полотно придбав Леонард Лаудер, син засновників бренду Estee Lauder, який і залишався власником картини до своєї смерті у віці 92 років у червні цього року.
На аукціоні було продано ще 23 лоти з колекції Лаудера, включно з малюнком Вінсента ван Гона і бронзовою статуеткою Анрі Матісса, на загальну суму $527,5 млн.
Діамантова брошка, яка, ймовірно, належала Наполеону Бонапарту, була куплена приватним колекціонером за $4,4 млн на аукціоні Sotheby’s у Женеві.
Це суттєво перевищило оціночну вартість у $150-250 тис.
Як ідеться в описі до лота, цю брошку можна однозначно ідентифікувати як прикрасу для капелюха, залишену Наполеоном у кареті під час відступу з поля битви при Ватерлоо 1815 року. Прусська армія тоді захопила і конфіскувала щонайменше два екіпажі, що перевозили особисті речі імператора, включно з його медалями, зброєю, столовим сріблом, капелюхом і скринькою з коштовностями.
Фельдмаршал Гебхард Леберехт фон Блюхер зробив запис про те, що відправив захоплені капелюх і шпагу Наполеона прусському королю Фрідріху Вільгельму III, оскільки вони мали символічну цінність. Брошка залишалася у власності королівського дому Гогенцоллернів близько двох століть, а в останні роки перебувала в приватній колекції.
Прикраса має круглу форму. У її центрі – овальний діамант вагою 13,04 карата. Основний камінь оточує майже сотня дрібніших діамантів різних форм і розмірів.
На аукціоні Royal & Noble Jewels був представлений ще один пов’язаний з Наполеоном лот – зелений берил вагою майже 133 карати. Перша письмова згадка про цей камінь з’являється в заповіті Єлизавети Людовіки Баварської, королеви Пруссії. Він вказаний як “аквамарин у діамантовій оправі, який носив Наполеон під час коронації”.
Зелений берил було продано за $32 тис. за оцінки в $40-60 тис.
Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на аукціон у системі “Прозорро.Продажі” 100%-ний держпакет акцій АТ “Завод “Радіореле” (Харків) за стартовою ціною 234,4 млн грн, що вдвічі більше ціни на повторному аукціоні в лютому поточного року, який не відбувся.
Як повідомляє ФДМ, онлайн-аукціон заплановано на 28 жовтня.
Об’єкт включає 5 од. нерухомого майна (нежитлові будівлі, будівлі складу та майстерні тощо) загальною площею 49,14 тис. кв. м, 12 од. транспортних засобів та спецтехніки 1983–2013 року випуску, з них один передано ЗСУ.
На балансі товариства також 3,51 тис. од. обладнання, меблів, інвентаря, 114 од. технічної літератури та 41 нематеріальний актив.
Крім того, станом на 15 вересня 2025 року частину нерухомого майна загальною площею 479,4 кв. м передано в оренду.
Згідно з умовами конкурсу, покупець АТ “Завод “Радіореле” зобов’язаний протягом шести місяців від дати переходу права власності погасити борги із заробітної плати та перед бюджетом, а також не допустити звільнення працівників (станом на 30 червня 2025 року на заводі працювало 57 осіб.).
Основна номенклатура продукції заводу – слаботочні, мініатюрні електромагнітні реле.
За інфомацією ФДМ, станом на 30 червня 2025 року прострочена кредиторська заборгованість – 2,512 млн грн, зокрема, по заробітній платі відсутня, перед бюджетом – 1,28 млн грн, зі страхування – 0,14 млн грн.
Завод у січні-червні 2025 року отримав 5,7 млн грн збитків (за весь 2024 рік – 10,3 млн грн) і 2,3 млн грн чистого доходу (5,2 млн грн). Середньомісячна зарплата становила 10,9 тис. грн (10,2 тис. грн).
Обсяг реалізації продукції заводу за період 2022 рік – шість місяців 2025 року становив 23,1 млн грн, в тому числі експортної – 6,8 млн грн.
Як повідомлялося, на початку лютого 2025 року ФДМУ виставляв на аукціон держпакет АТ “Завод “Радіореле, але після того, як він не відбувся за відсутності учасників і на повторному аукціоні ціну було знижено вдвічі – до 117,2 млн грн, який також не відбувся.
АТ “Укрзалізниця” планує запровадити строкові контракти на продаж брухту, щоб збільшити зацікавленість покупців та забезпечити прогнозоване надходження коштів для самої компанії, повідомив керівник напряму “Ремонт і виробництво” УЗ Євген Шрамко.
“Зараз лоти складають 300 тонн, 400 тонн, 1000 тонн. Ми підготуємо в рамках закону базу для того, щоб виставляли брухт, який ще буде перероблятися. Його ще фізично на площадці немає, але ми його будемо різати, переробляти, для того, щоб відвантажувати покупцю”, – наголосив Шрамко на зустрічі з асоціаціями та бізнесом в Києві в четвер.
За його словами, це дасть можливість покупцям мати прогнозоване надходження брухту та працювати за великими контрактами.
Як передає кореспондент “Інтерфакс-Україна”, під час зустрічі йшлося про те, що за період з червня по серпень 2025 року успішно було проведено 77 аукціонів, продано 28,2 тис. тонн брухту. Зараз готово до продажу 95,5 тис. тонн, у тому числі виставлено на торги 22,6 тис. тонн. Додатково готується до продажу 131 тис. тонн.
Шрамко також повідомив, що що було зменшено єдину ціну на послуги навантаження до 1,143 тис. грн з ПДВ, але зараз компанія виставляє брухт за ціною, яка диференційована а залежності від точки навантаження та способу навантаження.
В той же час ціна наразі не залежить від типу брухту, але в перспективі це може бути змінено.
Як повідомлялося, у червні цього року УЗ провела перші успішні онлайн-аукціони з продажу металобрухту після понад півторарічної паузи.
Державний Ощадбанк (Київ) виставив на продаж через відкритий майданчик OpenMarket (ДП “СЕТАМ”) готель Ramada Encore та бізнес-центр “Європа” за процедурою фінансового лізингу, визначивши початкову вартість столичного об’єкта у понад 797 млн грн.
В повідомленні банку зазначається, що на умовах фінансового лізингу на аукціон виставлено адміністративно-готельний комплекс загальною площею 39,59 тис. кв. м із дворівневою автостоянкою на 17,5 тис. кв. м. До складу об’єкта входить 22-поверховий чотиризірковий готель Ramada Encore та бізнес-центр “Європа”.
Готель налічує 332 номери та 58 апартаментів, до його інфраструктури входять конференц-центр на понад 4 тис. кв. м із 20 конференц-залами, дворівневий паркінг, фітнес-центри та ресторани.
Нерухомість розташована у Києві на Столичному шосе, 103 — на перетині трьох великих автомагістралей у напрямку Обухова та Конча-Заспи, що забезпечує високий транспортний трафік і прохідність.
Згідно з умовами аукціону, стартова вартість об’єкта фінансового лізингу становить 797,7 млн грн. Переможця торгів визначать за найвищою ціновою пропозицією щодо суми першого лізингового платежу, яку учасники подаватимуть під час торгів. Крок підвищення – 1 млн грн.
Строк фінансового лізингу становить 10 років (120 місяців), з графіком внесення наступних платежів, визначеним у документації лоту. Винагорода лізингодавцю — 8,59% річних, нараховується на залишок заборгованості. Для участі в аукціоні необхідно внести гарантійний платіж у розмірі 10 млн грн.
Аукціон запланований на 19 серпня 2025 року.
Як повідомлялося, Wyndham Hotel Group (WHG) у червні 2012 року відкрила свій найбільший готель категорії “чотири зірки” під брендом Ramada Encore у складі багатофункціонального комплексу (БФК) “Столичний” (раніше – “Домосфера”) на Столичному шосе, 103, у Голосіївському районі Києва.
У березні 2024 року Ощадбанк виставив через систему електронних торгів ТРЦ “Атмосфера” і готель Ramada Encore Kyiv у столиці, 11 земельних ділянок у Козині (Київської обл.) і право грошової вимоги до ТОВ “Компанія “Нітеко” за 1,79 млрд грн.
За даними Opendatabot, власником ТОВ “Компанія “Нітеко” є ТОВ “ФК “Ен Джі Ай Менеджмент”, кінцевим бенефіціаром – Дмитро Буряк.
