Промисловий комплекс колишнього Іркліївського маслосирзаводу в Черкаській області виставлено на продаж на електронному майданчику OpenMarket. Стартова ціна лота складає 10,9 мільйона гривень, повідомляє ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України.
Об’єкт, розташований у селі Іркліїв Чорнобаївського району, включає декілька об’єктів нежитлової нерухомості загальною площею 5222,8 кв. метрів. Комплекс має розвинену інженерну інфраструктуру: електропостачання з приєднаною потужністю 1159,2 кВт, діючу каналізаційно-насосну станцію, водонапірну вежу та власну свердловину.
«Продаж таких об’єктів через відкриті торги є шляхом до модернізації регіональної промисловості. Ми віримо, що наш аукціон допоможе знайти інвестора, який зможе розкрити потенціал підприємства та створити робочі місця», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон з продажу майна відбудеться 18 грудня 2025 року. Система електронних торгів OpenMarket, яка діє в Україні з 2014 року, є одним з ключових інструментів для онлайн-придбання активів. Загалом через систему вже реалізовано майна на суму понад 26,6 мільярда гривень.
Міністерство фінансів додало на первинні аукціоні у вівторок, 9 грудня, облігації внутрішньої державної позики в євро із погашенням 6 травня 2027 року.
Згідно із оновленим календарем розміщень, решта аукціонів у вівторок без змін: традиційна пропозиціях чотирьох випусків ОВДП у гривні – 1,1 року, 1,7 року, 2,5 року та 3,1 року а також 1,5 річні доларові ОВДП.
Мінфін 18 листопада вже проводив позаплановий аукціон із розміщення ОВДП в євро, на який за пропозиції EUR100 млн було подано заявок всього на EUR6,7 млн, а ставка відсікання залишилася на рівні 3,25%.
Щодо доларових ОВДП, то минулого вівторка Мінфін відмовився виставляти їх на продаж, а на останньому аукціоні 25 листопада за пропозиції $200 млн зміг залучити $121,2 млн, але при цьому знизив ставку відсікання з 4,05% до 4,02%, а середньозважену – 4,01% до 3,98%.
Щодо гривневих облігацій, то їхні ставки розміщення залишаються незмінними з квітня цього року: по 13 міс. паперам – 16,35%, по 19 міс. – 17,1%, по 28 міс. – 17,5% та по 36 міс. – 17,8% річних.
Згідно з оновленим календарем розміщень, на останніх двох аукціонах – 16 та 23 грудня – наразі відсутня пропозиція як валютних ОВДП, так і бенчмарк-ОВДП, якими банки можуть частково формувати резерви.
Аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2026 році відбудуться 8 грудня в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”, повідомило Держрибагентство.
“Це дасть змогу підприємцям завчасно підготувати матеріально-технічну базу та спланувати господарську діяльність”, – зауважило відомство.
На аукціони для промислового вилову риби на 2026 рік буде винесено 246 лотів, а саме: Кременчуцьке водосховище – 59 лотів, Дніпровсько-Бузька гирлова система – 35 лотів, Кам’янське водосховище – 32 лоти, Канівське водосховище – 27 лотів, пониззя річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровський лиман – 17 лотів, річка Дунай – 16 лотів, Київське водосховище – 15 лотів, Дніпровське водосховище – 11 лотів, Тилігульський лиман – 10 лотів, Березанський лиман – 8 лотів, річка Дніпро в межах Чернігівської області – 8 лотів, річка Десна з озерами в межах Чернігівської області – 8 лотів.
Держрибагентство запросило суб’єктів господарювання, які планують займатися промисловим виловом риби та задекларували право на це шляхом подання відповідної електронної декларації, до участі в аукціонних торгах.
“Це ваша можливість легально, прозоро та чесно отримати право на промисловий вилов, зробивши свій внесок у продовольчу безпеку держави”, – підкреслили у відомстві і додали, що отримати детальну інформацію про лоти, дати проведення аукціонів, стартові ціни, розміри гарантійних внесків, обсяги та види водних біоресурсів, знаряддя лову тощо можна на інформаційних ресурсах Держрибагентства та в державній системі “Прозорро.Продажі”.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
“Портрет Елізабет Ледерер” австрійського художника Густава Клімта було продано на аукціоні Sotheby’s у Нью-Йорку за $236,4 млн, пише Bloomberg.
Портрет, написаний у 1914-1916 роках і закінчений за два роки до смерті художника, став найдорожчим твором сучасного мистецтва і другою найдорожчою картиною, коли-небудь проданою на аукціоні. Ім’я покупця не розголошується.
Елізабет Ледерер – дочка австрійського бізнесмена Августа Ледерера. Під час окупації Австрії вона видавала себе за дочку Клімта, щоб приховати своє єврейське походження. Нацисти викрали портрет у її сім’ї, але 1948 року картину вдалося повернути, після чого 1983 року її продали арт-дилеру Сержу Сабарському. У 1985 році полотно придбав Леонард Лаудер, син засновників бренду Estee Lauder, який і залишався власником картини до своєї смерті у віці 92 років у червні цього року.
На аукціоні було продано ще 23 лоти з колекції Лаудера, включно з малюнком Вінсента ван Гона і бронзовою статуеткою Анрі Матісса, на загальну суму $527,5 млн.
