ТОВ “Фінтонік” (Київ) перемогло в аукціоні державного Ощадбанку 10 грудня з продажу пулу кредитів створеної бізнесменом Олегом Бахматюком групи компаній “Укрлендфармінг” (Ukrlandfarming, ULF), запропонувавши мінімально можливу ціну 1 млрд 138,71 млн грн за стартової ціни в 5 млрд 38,52 млн грн.
Згідно з даними системи “Прозорро.Продажі”, “Фінтонік”, в якому 80% належить Андрію Шпильці з Кривого Рогу, а 20% – ексдиректору з розвитку нових напрямків бізнесу СКМ Миколі Нестеренку, було єдиним учасником аукціону.
За даними протоколу, винагорода електронного майданчика ТОВ “СКОМПАНІ”, через який була подана заявка, склала 17,08 млн грн та буде сплачена з 75,58 млн грн гарантійного внеску.
Раніше Ощадбанк зазначав, що цей етап продажу, на якому мінімальна ціна була знижена на 44%, був фінальним, бо після серії попередніх аукціонів із поетапним зниженням можливість подальшого коригування ціни була вичерпана.
На торги були виставлені права вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення позичальників — групи компаній ULF (ПРАТ “Райз-Максимко”, ПРАТ “Агрохолдинг Авангард”, ТОВ “Імперово Фудз”) та ТОВ “Пакко Холдинг”.
“Нинішні торги — останній шанс для потенційних інвесторів придбати пул кредитів із забезпеченням, до якого входять виробничі активи по всій території України: елеватори, птахофабрики, завод із переробки яєць та інше, а також поруки фізичних і юридичних осіб”, – наголошував Ощадбанк. Він зазначав, що у разі відсутності результату торгів перейде до активної реалізації ліквідаційного сценарію щодо стягнення заборгованості.
На початку грудня цього року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував компанію TNA Corporate Solutions LLC (США) американця Ніколаса Піацци (Nicholas Piazza) на 2 млн 210 тис. грн за порушення законодавства при здійсненні концентрації при набутті часток у статутному капіталі 14 підприємств групи “Укрлендфармінг”, яка була одним із найбільших агрохолдингів в Євразії.
Агрохолдинг заявляє, що залишається одним із найбільших в Україні попри $1,2 млрд отриманих збитків внаслідок військової агресії РФ. Значна частина фінансових зобов’язань ULF перебуває у стані дефолту, починаючи з 2017 року. У листопаді 2017 року група міжнародних кредиторів “Укрлендфармінгу” та “Авангарду” в листі до уряду України оцінювала загальну суму тіла боргових зобов’язань групи ULF приблизно в $1,65 млрд: близько $1,25 млрд боргових зобов’язань перед міжнародними кредиторами і близько $400 млн – перед українськими банками (включаючи державні банки). Своєю чергою борг перед міжнародними кредиторами, за їхніми даними, складався на той момент із близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими та американськими банками (і їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).
У жовтні минулого року “Укрлендфармінг” повідомив, що позови, подані Gramercy Funds Management LLC та її афілійованими компаніями проти Бахматюка, Піацци, Олександра Яременка, SP Capital Management LLC, TNA Corporate Solutions LLC та/або Maltofex Ltd, були добровільно відкликані з остаточною відмовою від претензій, а сторони уклали конфіденційну угоду про врегулювання спору в зв’язку з цим.
“Тепер, коли судовий процес проти пана Бахматюка завершено, компанія може вільніше вести переговори з кредиторами та зосередитися на зростанні та відновленні свого бізнесу після того, як вона втратила приблизно половину своєї вартості через вторгнення Росії в Україну”, – зазначалося тоді у релізі.
Згідно з даними НБУ, на початок вересня цього року Ощадбанк з загальними активами 479,1 млрд грн (12,3% від загального обсягу) був другим за цим показником серед 60 банків.
Промисловий комплекс колишнього Іркліївського маслосирзаводу в Черкаській області виставлено на продаж на електронному майданчику OpenMarket. Стартова ціна лота складає 10,9 мільйона гривень, повідомляє ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України.
Об’єкт, розташований у селі Іркліїв Чорнобаївського району, включає декілька об’єктів нежитлової нерухомості загальною площею 5222,8 кв. метрів. Комплекс має розвинену інженерну інфраструктуру: електропостачання з приєднаною потужністю 1159,2 кВт, діючу каналізаційно-насосну станцію, водонапірну вежу та власну свердловину.
«Продаж таких об’єктів через відкриті торги є шляхом до модернізації регіональної промисловості. Ми віримо, що наш аукціон допоможе знайти інвестора, який зможе розкрити потенціал підприємства та створити робочі місця», — зазначив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Роман Осадчук.
Аукціон з продажу майна відбудеться 18 грудня 2025 року. Система електронних торгів OpenMarket, яка діє в Україні з 2014 року, є одним з ключових інструментів для онлайн-придбання активів. Загалом через систему вже реалізовано майна на суму понад 26,6 мільярда гривень.
Міністерство фінансів додало на первинні аукціоні у вівторок, 9 грудня, облігації внутрішньої державної позики в євро із погашенням 6 травня 2027 року.
Згідно із оновленим календарем розміщень, решта аукціонів у вівторок без змін: традиційна пропозиціях чотирьох випусків ОВДП у гривні – 1,1 року, 1,7 року, 2,5 року та 3,1 року а також 1,5 річні доларові ОВДП.
Мінфін 18 листопада вже проводив позаплановий аукціон із розміщення ОВДП в євро, на який за пропозиції EUR100 млн було подано заявок всього на EUR6,7 млн, а ставка відсікання залишилася на рівні 3,25%.
Щодо доларових ОВДП, то минулого вівторка Мінфін відмовився виставляти їх на продаж, а на останньому аукціоні 25 листопада за пропозиції $200 млн зміг залучити $121,2 млн, але при цьому знизив ставку відсікання з 4,05% до 4,02%, а середньозважену – 4,01% до 3,98%.
Щодо гривневих облігацій, то їхні ставки розміщення залишаються незмінними з квітня цього року: по 13 міс. паперам – 16,35%, по 19 міс. – 17,1%, по 28 міс. – 17,5% та по 36 міс. – 17,8% річних.
Згідно з оновленим календарем розміщень, на останніх двох аукціонах – 16 та 23 грудня – наразі відсутня пропозиція як валютних ОВДП, так і бенчмарк-ОВДП, якими банки можуть частково формувати резерви.
Аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у 2026 році відбудуться 8 грудня в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі”, повідомило Держрибагентство.
“Це дасть змогу підприємцям завчасно підготувати матеріально-технічну базу та спланувати господарську діяльність”, – зауважило відомство.
На аукціони для промислового вилову риби на 2026 рік буде винесено 246 лотів, а саме: Кременчуцьке водосховище – 59 лотів, Дніпровсько-Бузька гирлова система – 35 лотів, Кам’янське водосховище – 32 лоти, Канівське водосховище – 27 лотів, пониззя річки Дністер (з озерами, рукавом Турунчук) та Дністровський лиман – 17 лотів, річка Дунай – 16 лотів, Київське водосховище – 15 лотів, Дніпровське водосховище – 11 лотів, Тилігульський лиман – 10 лотів, Березанський лиман – 8 лотів, річка Дніпро в межах Чернігівської області – 8 лотів, річка Десна з озерами в межах Чернігівської області – 8 лотів.
Держрибагентство запросило суб’єктів господарювання, які планують займатися промисловим виловом риби та задекларували право на це шляхом подання відповідної електронної декларації, до участі в аукціонних торгах.
“Це ваша можливість легально, прозоро та чесно отримати право на промисловий вилов, зробивши свій внесок у продовольчу безпеку держави”, – підкреслили у відомстві і додали, що отримати детальну інформацію про лоти, дати проведення аукціонів, стартові ціни, розміри гарантійних внесків, обсяги та види водних біоресурсів, знаряддя лову тощо можна на інформаційних ресурсах Держрибагентства та в державній системі “Прозорро.Продажі”.
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), виставило на аукціон земельні ділянки гірськолижних курортів у Закарпатській області та нижню станцію з канатно-крісельною дорогою і верхню станцію гірськолижного підйомника за згодою власників на загальну суму понад 347 млн грн.
Згідно з оголошенням на платформі «Prozorro.Продажі», в один з лотів увійшли 115 земельних ділянок загальною площею близько 98 га в Хустському районі (Пилипецька ОТГ), 93 земельні ділянки загальною площею понад 98 га у Свалявському (Березниківська СР) та Хуському (Пилипецька ОТГ) районах Закарпатської області, а також нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного підйомника.
Стартова ціна лота – 150,4 млн грн.
До іншого лоту увійшли 145 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Девелопмент», 56 земельних ділянок, що належать ТОВ «Боржава Інвест», 42 земельні ділянки, що належать ТОВ «Боржава Ленд», і дві земельні ділянки, що належать ТОВ «Думка». Землі розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 176,5 млн грн.
До складу третього лота увійшла 41 земельна ділянка у власності ТОВ «Таурус Інвест», також розташовані в Мукачівському та Хуцькому районах Закарпаття.
Стартова ціна – 20,9 млн грн.
Відзначається, що згоду на реалізацію арештованого майна надали власники активів ТОВ «Боржава Девелопмент», ТОВ «Таурус Проперті», ТОВ «Таурус Ленд», ТОВ «Таурус Інвест», ТОВ “Думка”, ТОВ «Боржава Ленд», ТОВ «Боржава Інвест» .
Аукціони за англійською моделлю призначені на 2 грудня.
За даними Opendatabot, кінцевим бенефіціаром зазначених компаній виступає громадянин Австрії Гернот Ляйтнер – представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор.
Як повідомлялося, інвесторів будівництва гірськолижного курорту «Боржава» держава почала шукати ще в 2013 році для реалізації проєкту «Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури». Втім, низка проектів, серед яких і «Олімпійська надія-2022», не були реалізовані через розкрадання коштів посадовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами і ДП «Державна інвестиційна компанія», як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Пізніше, у 2020 році, Ляйтнер представив проект курорту. Старт будівництва планувався у 2021 році.
АКТИВ, АУКЦІОН, Боржава, гірськолижний курорт, КАРПАТИ, Пилипець
Держава готує повторний аукціон з приватизації АТ “Одеський припортовий завод” (ОПЗ) для пошуку стратегічного інвестора, можливо зі зниженням ціни, повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства після зриву призначеного на 25 листопада аукціону зі стартовою ціною 4,49 млрд грн через відсутність учасників.
“Умови приватизації цього активу з самого початку були непростими, адже об’єкт потребує значних інвестицій та спеціалізованої експертизи. На ринку наявний інтерес до підприємства, водночас міжнародні партнери наголошували на необхідності додаткового часу та коригуванні окремих умов для повноцінної участі”, – зазначило Мінекономіки у повідомлені у Телеграм.
Відомство додало, що у нинішніх умовах воєнного стану та високих ризиків великі промислові активи стикаються з низкою об’єктивних викликів: для ОПЗ це не лише ринкова кон’юнктура та безпекові фактори, а й сукупна вартість, яка може перевищувати стартову ціну, зокрема, інвестиційні зобовʼязання.
“Аби підвищити шанси на продаж активів за ринковою вартістю, міністерство підтримало законопроєкт групи народних депутатів, який передбачає можливість виставлення великих об’єктів приватизації з поетапним зниженням стартової ціни”, – йдеться у повідомлені.
Мінекономіки нагадало основні інвестзобов’язання для переможця аукціону: зберегти основні види діяльності заводу; інвестувати у модернізацію потужностей та розвиток виробництва не менше 500 млн грн; погасити протягом 12 місяців борги із заробітної плати та перед бюджетом, які станом на кінець червня 2025 року перевищували 366,8 млн грн; поетапно погасити прострочену кредиторську заборгованість (окрім вимог підсанкційних осіб і структур, пов’язаних із РФ/РБ) та дотримуватись екологічних та соціальних стандартів.
Виручка ОПЗ за січень-червень цього року склала 322,63 млн грн, тоді як чистий збиток – 280,79 млн грн. У 2024 році завод збільшив виручку до 944,22 млн грн з 494,57 млн грн роком раніше, але його чистий збиток зріс до 1 млрд 839,3 млн грн з 1 млрд 94,58 млн грн.
В.о. голови правління-директор ОПЗ Юрій Ковальський в інтерв’ю “NV Бізнес” у серпні цього року повідомляв, що в серпні 2024 року менеджмент заводу пробував запустити один з двох агрегатів аміаку, але цей крок не став успішним. Відтоді ОПЗ перелаштували на перевалку зернових, і ця діяльність була єдиним джерелом доходу підприємства, але наприкінці червня у результаті російської повітряної атаки значних ушкоджень зазнали складські приміщення, що призупинило операції з перевалки. За словами Ковальського, партнером ОПЗ з перевантаження зернових виступає трейдер ТОВ “В АГРО”. У маркетинговому 2024-2025 роках було перевантажено близько 638 тис. тонн зернових: 625 тис. тонн кукурудзи та 12,7 тис. тонн сої.
В.о. голови правління також повідомив, що ОПЗ суттєво оптимізувало витрати, продало непрофільні активи та ведемо активну роботу з кредиторами, зокрема, з НАК “Нафтогаз України”, щоб запропонувати майбутньому інвестору життєздатну структуру боргу, який складає близько 2,5 млрд грн.
Ковальський зазначив, що з міркувань безпеки ОПЗ не планує відновлювати виробництво у найближчій перспективі, але підтримує виробничі лінії у повній технічній готовності, щоб мати змогу відновити роботу у найкоротші терміни, щойно це стане можливим. Він оцінив вартість запуску заводу у вартість приблизно 30 млн куб. газу.
Україна кілька разів намагалася приватизувати підприємство, однак безрезультатно. У 2009 році переможцем конкурсу з продажу ОПЗ стала підконтрольна ексвласнику ПриватБанку Ігорю Коломойському компанія “Нортіма” за 5 млрд грн. Проте конкурсна комісія відмовилася визнати компанію переможницею через занижену ціну і підозру учасників конкурсу у змові та визнала конкурс таким, що не відбувся.
Потім у 2016 році Україна двічі виставляла 99,567% акцій ОПЗ на продаж: в липні за стартовою ціною 13,175 млрд грн, у грудні за зниженою ціною 5,16 млрд грн, однак обидва рази безрезультатно. Відсутність інтересу до ОПЗ, зокрема, була пов’язана з його боргом понад $250 млн структурам Дмитра Фірташа, підтвердженим Стокгольмським арбітражем.
Фонд держмайна України в кінці липня 2018 року відібрав очолюваний Pericles Global Advisory консорціум у складі White&Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital як інвестрадника для приватизації ОПЗ. До коронакризи передбачалося, що підприємство може бути виставлено на продаж вже в серпні 2020 року, проте Фонд потім відклав ці плани на 2021 рік, а потім так і не реалізував їх. Останні роки до війни виробництво добрив на підприємстві велося з перервами за давальницькою схемою.
