З 14 по 22 травня в аукціонному домі Goldens відбудуться торги 68 аукціону «Українське колекційне мистецтво». До аукціонної добірки увійшли роботи знакових митців українського мистецтва ХХ – початку ХХІ століття. Колекція ретельно сформована з урахуванням різних художніх напрямів, поколінь та регіонів, і відображає глибину, традицію та інновації українського живопису.
До збірки увійшли твори Олекси Новаківського, Івана Труша, Давида Бурлюка, Йосипа Бокшая, Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Ірини Беклемішевої, Романа Сельського, Віктора Рижих, Федіра Манайла, Андрія Коцки, Григорія Гавриленка, Ігоря Григор`єва, Марії Примаченко, Марфи Тимченко, Івана Марчука, Емми Андієвської та інших.
Класичний та пленерний живопис в колекції аукціону представлені творчістю київських митців Сергія Шишко, Євгена Волобуєва та Павла Горобця. Ці художники є уособленням академічної школи з глибоким відчуттям пейзажу та жанрової сцени. Сергій Шишко — майстер київських міських пейзажів, Євген Волобуєв — проникливий аналітик української природи, а Павло Горобець — яскравий представник живописного реалізму з ліричним відтінком.
На окрему увагу також заслуговує блок наївного та декоративного мистецтва, до якого увійшли твори Марфи Тимченко, Марії Примаченко, Єлизавети Миронової та Степана Ганжі. Ця група уособлює неперервність українського наївного та декоративного мистецтва. Марія Примаченко вже по праву вважається національним символом, чия фантастична фауна й квіткові мотиви стали візуальним кодом української культури, Марфа Тимченко розвинула декоративну гілку в традиціях петриківського розпису, а Єлизавета Миронова та Степан Ганжа зберегли й переосмислили традиційні сюжети у сучасній пластичній мові.
До добірки також увійшли твори Ірини Беклемішевої та Віктора Григорова – представників покоління, що працювало на тлі соцреалізму, знаходячи в мистецтві глибину форми, образу й кольору. Їхні роботи — це спроба внутрішнього аналізу реальності, психологічної глибини та гармонії композиції.
Живопис львівської школи початку ХХ століття репрезентують рідкісні твори Івана Труша та Олекси Новаківського, а дві роботи Романа Сельського 70-80-х років демонструють розвиток і трансформацію художньої традиції регіону.
Живопис закарпатської школи представлений в добірці творами засновника закарпатської школи живопису Йосипа Бокшая, його учня Андрія Коцки, Федіра Манайла та андеграундного митця-шістдесятника Ференца Семана.
Настрої шістдесятництва продовжуються в творчості митців інтелектуального опору: Ігоря Григор’єва, Григорія Гавриленко та Віктора Рижих. Їхня творчість вирізнялася глибокою критикою навколишньої дійсності та графічною виразністю. Їхні роботи сповнені свободи та внутрішнього спротиву.
На аукціоні також представлені ранні твори митців, що працюють донині: Івана Марчука, Емми Андієвської та Любомира Медвідя. Ці автори по-своєму можуть вважатися уособленням особистісного прориву в мистецтві: Іван Марчук створив унікальну техніку “пльонталізму” та особливий і впізнаваний світ живописних образів, Любомир Медвідь, як представник львівської експресивної школи, заглиблюється в онтологічні теми, розкриваючи глибини людського буття, а Емма Андієвська майстерно поєднує міфологію, фантастику та абстракцію, створюючи унікальний світ образів і смислів.
На особливу увагу також заслуговують дві роботи Миколи Глущенка 1970-х років. В цей період художник звертається до створення пейзажів, сповнених яскравих кольорів і світла, демонструючи вплив імпресіонізму та постімпресіонізму. Його роботи цього часу вирізняються декоративністю, узагальненістю форм і колористичною сміливістю, що підкреслює зрілість художника.
Топ-лотами поточного аукціону стали рідкісні твори: «Подих весни» (1995) Івана Марчука, «Море. Чатир-Даг» («Рука Творця») (1970) Миколи Глущенка, «У парку Голосієво» (1975) Сергія Шишка, «Квіти на алеї» (1920-1930-их) Івана Труша, «Клоун» (1960-их) Ференца Семана, «Довгошій у квітах» (1972) Марії Примаченко.
Експозиція аукціону «Українське колекційне мистецтво» доступна до відвідування з 14 по 22 травня в залі аукціонного дому Goldens, а також – до ознайомлення – онлайн на сайті www.gs-art.com. З питань реєстрації та участі в аукціоні звертайтесь за тел.: +38 050 462 95 32 або зареєструйтесь на сайті щоб мати можливість робити онлайн ставки самостійно.
Графік роботи виставки та онлайн-аукціону:
14 – 22 травня 2025
12:00 – 19:00
Без вихідних.
Вхід на виставку безкоштовний.
Фінал торгів розпочнеться почерговим закриттям лотів – 22 травня (четвер) о 19:00 онлайн на сайті www.gs-art.com.
Адреса: Київ, вул. Леоніда Первомайського, 4
Аукціонний дім GOLDENS
+38 050 462 95 32
contact@gs-art.com
Ощадбанк виставив на аукціон з продажу права вимоги за кредитними договорами та відповідними договорами забезпечення до позичальників групи компаній Ukrlandfarming («Укрлендфармінг») Олега Бахматюка при стартовій ціні в 4 984 663 467,30 грн (без ПДВ), повідомила прес-служба банку.
Згідно з повідомленням, на аукціон виставлено майно компаній ПрАТ «Райз-Максимко», ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперево Фудз» і ТОВ «Пакко холдинг».
У забезпечення виконання зобов’язань за цими кредитами оформлено виробничі активи по всій території України, серед яких елеватори, птахофабрики, завод з переробки яєць та інше, а також поруки фізичних та юридичних осіб.
Дата торгів призначена на 14 квітня 2025 року.
«Укрлендфармінг» є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, розведенням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння.
«Укрлендфармінг» залишається одним із найбільших агрохолдингів в Україні, незважаючи на $1,2 млрд збитків від військової агресії РФ проти України. Зокрема, йдеться про найбільшу в Європі птахофабрику «Чорнобаївська» (Херсонська обл.), де через вторгнення РФ загинуло 4,5 млн голів птиці, було знищено майно та комунікації, а обладнання окупанти вивезли на територію РФ. Також ворог знищив низку птахофабрик в інших регіонах: зруйновано, пограбовано або суттєво постраждали через обстріл птахофабрики на Миколаївщині, на Донеччині (птахофабрики «Донецька», також у Волновасі та Бахмуті), птахофабрики в Київській області. Втрачено для агропромислового виробництва 160 тис. га орної землі, знищено та розграбовано регіональні бази й елеватори в Херсонській, Миколаївській, Донецькій, Луганській, Запорізькій і Харківській областях, а також у Київській області та під Києвом.
Значна частина фінансових зобов’язань ULF перебуває в стані дефолту, починаючи з 2017 року. У листопаді 2017 року група міжнародних кредиторів «Укрлендфармінг» і «Авангард» у листі до уряду України оцінювала загальну суму тіла боргових зобов’язань групи ULF приблизно в $1,65 млрд: близько $1,25 млрд боргових зобов’язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн – перед українськими банками (включно з державними банками). Своєю чергою, борг перед міжнародними кредиторами, за їхніми даними, становив на той момент приблизно $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими та американськими банками (і їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).
ДП “Гарантований покупець” оголосив аукціон з розподілу квоти підтримки потужності “інших видів” ВДЕ, під якими мається на увазі біо- та мала гідрогенерація.
Згідно з умовами аукціону, розміщеними на сайті ГарПока заявки на участь у ньому приймаються до 20.00 11 травня, сам аукціон буде проведений у системі Prozorro Продажі о 12.55 12 травня.
Строк надання підтримки становить 12 років після підтвердження введення в експлуатацію об’єкта, щодо якого переможець аукціону набув право на підтримку.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 12 євроцентів/1 кВт*год.
Як повідомлялося, інвестори проігнорували перший в 2025 році аукціон з розподілу квоти підтримки нової потужності на 33 МВт СЕС, який мав відбутися 13 березня.
Максимальний розмір цінової пропозиції учасника – 8 євроцентів/1 кВт*год. Термін підтримки – 12 років.
В інтерв’ю “Енергореформі” в кінці січня голова правління Асоціації сонячної енергетики України Владислав Соколовський зазначав, що розраховувати на успішне проведення у березні 2025 року “зеленого” аукціону, де буде розподілятися квота на будівництво 33 МВт СЕС, не доводиться, оскільки для СЕС дуже мала квота, за його словами, просто мізерні обсяги.
Кабінет міністрів України визначив загальну квоту підтримки “зеленої” енергетики на 2025 рік у розмірі 330 МВт: 250 МВт для вітроелектростанцій, 33 МВт – для сонячних станцій, а також 47 МВт – для станцій на інших видах альтернативних джерел енергії (крім енергії вітру, сонця, доменного та коксівного газів, і лише для мікро-, міні- та малих ГЕС).
У квітні 2025 року мають бути проведені аукціони на 100 МВт ВЕС, а в липні – ще на 150 МВт ВЕС.
“Зелені” аукціони вперше запроваджені 2024 року, але вони закінчилися провалом. На аукціон із СЕС 31 жовтня не було жодної заявки, на аукціон із ВЕС 29 листопада було подано тільки одну заявку (за даними Української вітроенергетичної асоціації, від компанії з турецькими інвестиціями ТОВ “Атлас Глобал Енерджі”). Таким чином, обидва аукціони визнано такими, що не відбулися. У жовтні-листопаді було визначено для підтримки приблизно лише 0,9 МВт малої гідроенергетики, ще 0,6 МВт залишалися під питанням.
ТОВ “Кнауф Гіпс Скала” стало переможцем аукціону з продажу 20-річного спеціального дозволу на видобуток гіпсу на Сков’ятинському родовищі в Тернопільській області, свідчать результати торгів на “Prozorro.Продажі”.
В аукціоні, проведеному в четвер, 16 січня, Державною службою геології та надр України, брали участь дві компанії, стартова ціна – 119 млн 608 тис. 594,06 грн без ПДВ. Переможець, ТОВ “Кнауф Гіпс Скала”, запропонував за ліцензію 121,05 млн грн без ПДВ, другий учасник, Кам’янець-Подільське АТ “Гіпсовик” – 120,55 млн грн.
Сков’ятинське родовище площею 115 га розташоване за 1-2 км від с. Шишківці Чортківського (колишнього Борщівського) району, є найбільшим у Тернопільській області із запасами 43,9 млн тонн гіпсу. Knauf із 2006 року вже розробляє прилегле до Сков’ятинського Шишковецьке родовище, що прилягає до нього. Станом на 2021 рік площа Шишковецького родовища становила 41 га, а запаси перевищували 11,4 млн тонн гіпсу.
Knauf є провідним світовим виробником гіпсу та будматеріалів.
Наразі у Knauf є працюючий завод у Києві, що виробляє близько 25 млн кв. м гіпсокартону і 200 тис. тонн сухих сумішей. Раніше Knauf також володіла заводом у Соледарі (Донецької обл.), який був зруйнований окупантами. Компанія вивезла співробітників і влаштувала на київському підприємстві, де загалом працює 425 осіб.
Як повідомлялося, німецька компанія Knauf побудує завод із виробництва гіпсокартону та сухих будівельних сумішей у Борщеві (Тернопільська обл.), інвестиції в проєкт становитимуть EUR150 млн, проєктна потужність нового заводу становитиме 30 млн кв. м гіпсокартону і 320 тис. тонн сухих сумішей.
За даними Opendatabot, за підсумками 2023 року київський завод Knauf (ТОВ “Кнауф Гіпс Київ”) збільшив чистий дохід на 65%, до 3,53 млрд грн, чистий прибуток – у 2,6 раза, до 1 млрд грн.
ТОВ “Українська енергетична біржа” (“УЕБ”) оголосило перший аукціон з продажу гарантій походження електроенергії з відновлюваних джерел (ГПЕЕ) держпідприємства “Гарантований покупець” (“ГарПок”) 30 грудня цього року.
“На продаж пропонується 10 тис. гарантій від “Гарантованого покупця”. Джерело енергії – сонце”, – повідомила біржа в п’ятницю.
Аукціон з торгівлі ГПЕЕ відбудеться 30 грудня о 14:00 на майданчику “УЕБ”.
Заявлений обсяг продажу – 10 тис. гарантій походження, що еквівалентно 10 тис. МВт*год виробленої електроенергії. Стартова ціна продажу ГПЕЕ – 13 грн за 1 МВт*год.
Одна ГПЕЕ еквівалентна 1 МВт*год.
Дотепер торги гарантіями походження здійснювали лише ПрАТ “Укргідроенерго” і “ГарПок” на майданчику АТ “Оператор ринку”. “Укргідроенерго” стало першою українською компанією, яка отримала обліковий запис у Реєстрі, задокументувала реальні гарантії походження на платформі Grexel, а також виставила ГПЕЕ на торги.
Згідно з прогнозами “УЕБ”, річний обсяг пропозиції гарантій походження у вигляді виробництва е/е з ВДЕ становитиме в Україні близько 10 млн МВт*год, з яких частка “ГарПок” – 8 млн МВт*год, частка постачальників універсальних послуг (ПУП) – 1,5 млн МВт*год, інших виробників – 0,5 млн МВт*год. Водночас ринок матиме перспективи зростання до 2030 року до 20-30 млн МВт*год на рік.
ПриватБанк вп’яте виставив на аукціон на електронному майданчику Openmarket (ДП “СЕТАМ»” Міністерства юстиції України) ТЦ “Приозерний” у Дніпрі, знизивши стартову ціну до 289,3 млн грн (з ПДВ).
Згідно з повідомленням пресслужби ПриватБанку, до складу лота входять шестиповерховий торговий центр площею 32,4 тис. кв. м. Інфраструктура об’єкта також включає підземний паркінг із обладнаним укриттям.
За даними в оголошенні, до лота також входять 12 земельних ділянок. Переможець торгів зобов’язаний також придбати основні засоби на суму 2,2 млн грн.
Побудований у 2009 році ТЦ “Приозерний” розташований у центрі міста поруч із Центральним ринком і вокзалом. Об’єкт включає як торгові галереї, так і офісні, складські приміщення, розважальну та спортивну зону. Інфраструктура ТЦ включає підземний паркінг на 100 місць, наземну парковку на 40 автомобілів.
Аукціон призначено на 20 грудня. Гарантійний внесок становить 14,4 млн грн.
Стартова ціна об’єкта на перших торгах становила 430 млн грн.
Як повідомлялося, у квітні 2024 року Верховний Суд остаточно підтвердив право власності ПриватБанку на ТЦ “Приозерний”, залишивши без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо законності набуття права власності на об’єкт і відхиливши касаційну скаргу компанії “Місія-1”, яку банк пов’язує з його ексвласниками.
Раніше 2016 року ПриватБанк у рахунок погашення кредитної заборгованості придбав право власності на торговельний центр, на той момент його вартість становила понад 778 млн грн.
Потім 2021 року колишній власник “Приозерного” ТОВ “Місія-1” подав позов для оскарження права власності держбанку на ТЦ і повернення його у свою власність.
Господарський суд Дніпропетровської області відмовив компанії в позові, а згодом, законність права власності на ТЦ “Приозерний” ПриватБанк відстояв і в Центральному апеляційному господарському суді (м. Дніпро).
