28 травня 2024 року Посольством Азербайджану в Україні було влаштовано в Києві урочисте прийняття з нагоди 106-річниці утворення АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки.
Минуло 106 років з дня створення 28 травня 1918 року першої демократичної, правової та світської держави на мусульманському Сході – АзербайджанськоЇ Демократичної Республіки (АДР), основу якої заклав Мамед Емін Расулзаде.
В напруженій та складній суспільно-політичній обстановці АДР проіснувала лише 23 місяці. Незалежна Азербайджанська Республіка була окупована більшовиками та тільки після розпаду СРСР Азербайджан вдруге здобув свою незалежність.
Азербайджанська Республіка, що відновила 18 жовтня 1991 року відповідним Конституційним актом свою державну незалежність, проголосивши себе правонаступницею Азербайджанської Демократичної Республіки, прийняла її державні атрибути, в тому числі державний прапор, державний гімн та герб.
На урочистий захід з нагоди свята завітали почесні гості: іноземні дипломати, представники керівництва органів державної влади, ісламські релігійні діячі, члени азербайджанської діаспори в Україні, діячі культури та освітяни.
З вітальним словом до всіх присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Й. В. Сеймур Мардалієв.
У своєму виступі Посол зупинився на історії та сьогоденні Азербайджанської Демократичної Республіки.
«Сьогодні під керівництвом Президента Ільхама Алієва наша країна втілює у життя сподівання та ідеали Азербайджанської Демократичної Республіки. Азербайджан переживає найграндіозніший і найуспішніший період у своїй давній історії і ніколи не був таким сильним, як зараз», – заявив дипломат.
Посол також зазначив, що Азербайджан ще з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну був однією з перших країн, що почав надавати гуманітарну допомогу та готовий і надалі продовжувати надавати цю допомогу.
Від українського уряду привітання висловив заступник Міністра закордонних справ України Євген Перебийніс.
Євген Перебийніс висловив вдячність Азербайджану за послідовну політичну, гуманітарну та військову підтримку України та висловив сподівання на подальше зміцнення стратегічного партнерства двох країн.
6 лютого 1992 року між Україною та Азербайджаном було встановлено дипломатичні відносини. Посольство України в Азербайджані діє з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджану в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
Азербайджан понад два місяці чекає відповіді від Вірменії на коментарі офіційного Баку до пропозиції щодо мирного договору, заявив президент Азербайджану Ільхам Алієв.
“Ми чекаємо від Вірменії відповіді на наші коментарі до пропозиції. Кілька разів ми обмінювалися пропозиціями щодо проєкту мирного договору, але тепер ми чекаємо понад два місяці, з 11 вересня, щоб уряд Вірменії відповів нам. Хочемо дізнатися їхню думку щодо цих коментарів. Але відповіді ми так і не отримали”, – зазначив Алієв у понеділок у заяві для преси.
Глава азербайджанської держави наголосив, що причина в тому, що Вірменія “отримує погані поради”, зокрема, з Франції.
“Франція відіграє дуже деструктивну роль на Південному Кавказі. Фактично Вірменія стала маріонеткою французького уряду, і це може стати серйозною загрозою регіональній стабільності”, – зазначив Алієв.
Він знову підтвердив, що Азербайджану “не потрібна ніяка війна”. “Ми воювали на своїй території, відновили справедливість і міжнародне право. Але уряд і політичний істеблішмент Вірменії думають про реванш. І неправильні послання французького уряду фактично створюють у вірменського уряду, а можливо, і у вірменської громадської думки ілюзії”, що вони можуть почати військову агресію проти Азербайджану, сказав президент.
Він підкреслив, що Азербайджан готовий до миру. “Ми готові до миру, але до миру справедливого, заснованого на визнанні територіальної цілісності та суверенітету обох країн. Миру, заснованому на здоровому глузді та історичній справедливості”, – зазначив Алієв.
Раніше аналітичний центр “Experts club” проаналізував політико-економічну ситуацію на Кавказі. Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням: https://youtu.be/reyUMjFBFhU
Після встановлення Азербайджаном контролю над колишнім Нагірним Карабахом, регіон Закавказзя вступив у нову епоху, де політичні та економічні перспективи країн регіону стали предметом обговорення на міжнародній арені. У світлі цього експерти з різних країн аналізують поточну ситуацію, намагаючись прогнозувати майбутнє відносин між країнами в цьому регіоні. Саме цій тематиці було присвячено нове відео, опубліковане на YouTube-каналі “Experts club”, у якому своєю думкою про ситуацію поділилися азербайджанський військовий аналітик, провідний експерт аналітичного центру “STEM” Агіль Рустамзаде і засновник київського аналітичного центру “Клуб експертів”, кандидат економічних наук Максим Уракін.
Військово-політичний аспект
Експерти наголошують на важливості досягнутого взаєморозуміння щодо питання Карабаху.
“Вирішення конфлікту створило основу для відновлення дипломатичного діалогу та економічного співробітництва між країнами Закавказзя. Протистояння Азербайджану з Вірменією обумовлюються не тільки конфліктом у Карабасі, річ у тім, що ті люди, які створювали цю геополітичну парадигму, займалися формуванням світогляду населення Вірменії. Частина населення Вірменії досі вважає, що в них колись була держава, яка включала території Азербайджану, Туреччини, Грузії. З появою західних інститутів і зміною поглядів вірмен, вони починають розуміти, що ворогувати з таким геополітичним гравцем, як Туреччина, – це тупиковий шлях розвитку країни. Це шлях у нікуди, особливо коли ці країни не мають територіальних претензій до тебе, а ти маєш територіальні претензії до сусідів”, – наголосив Рустамзаде.
Експерт також зазначає, що підписання можливого мирного договору дасть поштовх Вірменії перейти на новий рівень розвитку, дозволить стати не об’єктом, а суб’єктом міжнародної політики.
“Я зустрічаю таку думку як в Азербайджані, так і в турецьких колег. Вона полягає в тому, що за певних змін гарантом територіальної цілісності Вірменії можуть стати Туреччина та Азербайджан. Тому, я вважаю, що з прагматизмом, який проявлять як вірменський народ, так і уряд, політична еліта Вірменії, у Вірменії є шанси стати прозахідною демократичною країною”, – заявив Рустамзаде.
На його думку, для забезпечення довгострокової стабільності необхідно проаналізувати всі аспекти конфлікту і його наслідки для регіональної безпеки.
Економічний аспект
Максим Уракін акцентував увагу на економічній сфері взаємин між країнами регіону.
“Економіка і політика тісно пов’язані, і торговельні відносини між країнами Закавказзя відіграють важливу роль у формуванні політичного ландшафту регіону”, – зазначив Уракін.
Експерт також звернув увагу на те, як експортні напрямки впливають на політичні преференції країн.
“Більша частина експорту Азербайджану та Ірану спрямована в Європу та Азію, а експорт Туреччини значно більшою мірою диверсифікований”, – підкреслив економіст.
Уракін також детально проаналізував експортні товари кожної країни та їхні торговельні відносини, наголошуючи на взаємозв’язку економічних і політичних чинників у регіоні.
Перспективи розвитку
Рустамзаде і Уракін сходяться на думці щодо того, що для подальшого сталого розвитку регіону необхідно продовжувати роботу з врегулювання конфліктних ситуацій, які ще не завершилися, і розширювати економічне співробітництво між країнами.
“Відновлення довіри і зміцнення економічних зв’язків між країнами Закавказзя сприятимуть створенню сприятливого клімату для інвестицій і зростання регіональної економіки”, – підсумував Рустамзаде.
Більш детально про перспективи розвитку Закавказзя після завершення карабаського конфлікту Ви можете дізнатися з відео на каналі Experts club за посиланням:
Підписатися на канал можна тут:
URAKIN, АЗЕРБАЙДЖАН, ВІЙНА, Вірменія, ЗАКАВКАЗЗЯ, КАВКАЗ, КАРАБАХ, НАГІРНИЙ_КАРАБАХ, РУСТАМЗАДЕ
Договір про створення Вищої міждержавної ради між Узбекистаном та Азербайджаном підписали у Баку 22 серпня президенти Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв.
У ході першого державного візиту Шавката Мірзійоєва після переобрання Президентом було підписано ще 15 документів на рівні держав, урядів та відомств двох країн.
У їх числі «Дорожня карта» щодо поглиблення всебічного стратегічного партнерства на 2023-2024 роки, угоди про поглиблення співпраці у сфері енергетики, співробітництво у сферах молодіжної політики та спорту.
Внесено доповнення та зміни до Угоди про безвізові поїздки громадян, досягнуті домовленості про співпрацю у сфері впровадження інформаційної системи електронного обміну бланками дозволів «Е-permit», у сфері культури, у сфері захисту сім’ї та дітей, у галузі харчової безпеки, а також підписано меморандуми про співробітництво між секретаріатами Ради безпеки, у сфері кібербезпеки та інші.
На переговорах президентів та делегацій двох країн були визначені ключові напрями розвитку багатопланового партнерства.
Обговорювалося нарощування торгівлі, розвиток промислової кооперації та логістичної інфраструктури. Розглянуті великі проекти у автомобілебудуванні, металургії, енергетиці, сільському господарстві, електротехніці, текстильній промисловості, туризмі та інших галузях.
Для підтримки таких проектів створені спільний Інвестиційний фонд та узбецько-азербайджанську Інвестиційну компанію.
Йшлося про наявність можливостей для доведення товарообігу до 1 млрд доларів у найближчі роки шляхом заміщення імпорту з третіх країн продукцією національних виробників.
Шавкат Мірзійоєв та Ільхам Алієв високо оцінили підсумки бізнес-форуму, що пройшов напередодні, за участю компаній Узбекистану та Азербайджану.
Стратегічно важливим президенти назвали розвиток співробітництва у сфері транспорту та транзиту. Досягнуто домовленість щодо реалізації проектів розвитку нових логістичних ланцюжків та будівництва інфраструктури, а також збільшення обсягів вантажоперевезень.
Президенти домовилися продовжувати плідний діалог на майданчиках міжнародних організацій, таких як ООН, Організація тюркських держав, СНД, ОБСЄ, Рух неприєднання та інших багатосторонніх інституцій.
Джерело
Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту прокладання лінії електропередачі дном Чорного моря, що передбачає постачання “зеленої” енергії з Азербайджану в Європу через Грузію, буде представлено до листопада.
“У грудні минулого року було підписано угоду між Азербайджаном, Грузією, Угорщиною та Румунією, засвідчену Європейською комісією, про будівництво інтегрованої “зеленої” лінії електропередачі з Азербайджану в Європу дном Чорного моря. Роботи з розробки техніко-економічного обґрунтування вже розпочато. Очікуємо, що воно буде представлено, ймовірно, у вересні-жовтні”, – сказав Алієв у Шуші.
17 грудня 2022 року Азербайджан, Грузія, Румунія та Угорщина підписали в Бухаресті угоду про стратегічне партнерство з будівництва підводного електричного кабелю Black Sea Energy потужністю 1000 МВт і протяжністю 1195 км. Кабель буде призначений для постачання “зеленої” електроенергії, виробленої в Азербайджані, через Грузію і Чорне море до Румунії для подальшого транспортування в Угорщину та решту Європи.
У червні було ухвалено рішення про приєднання Болгарії до цього проекту.
Прокладання кабелю займе 3-4 роки.
Європейська комісія планує надати 2,3 млрд євро на прокладання кабелю, який стане найдовшим у світі.
У січні-березні 2023 року Україна експортувала 5,3 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ на суму $20,6 млн.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Головними покупцями українського мороженого м’яса ВРХ протягом І кварталу цього року були Китай (69%), Азербайджан (9,8%) та Узбекистан (7,3%).
Імпорт мороженого м’яса ВРХ протягом перших трьох місяців 2023 року склав 369 тонн. У грошовому еквіваленті він обійшовся Україні в $1,6 млн.
Найбільше Україна купувала мороженого м’яса ВРХ у Литві (45,1%), Бразилії (40,6%) та Австрії (13,4%).
Як повідомлялося, у березні світові ціни на яловичину зросли.
