Як повідомляє «Сербський економіст», в Сербії побудовано новий завод із складання військових безпілотників ізраїльської розробки. За словами Олександра Вучича, на підприємстві працюватиме близько 100 осіб, а продукція призначена як для Збройних сил Сербії, так і для армій інших країн.
Журналістів всередину підприємства не пустили.
Вучич пояснив це конфіденційністю виробничого процесу. Частину моделей, що випускаються, було показано лише в опублікованому ним відео.
При цьому нинішній завод має стати лише першим етапом співпраці з Ізраїлем. Вучич заявив, що розраховує відкрити в Сербії ще щонайменше три подібні підприємства. Як можливі райони для нових виробництв він назвав території неподалік від аеропортів Ладжевці та Ніш.
Раніше розслідування BIRN та Haaretz повідомляло, що партнером Сербії в проєкті є найбільша ізраїльська оборонна компанія Elbit Systems. За даними журналістів, Elbit має отримати 51% спільного підприємства, а сербська державна компанія Yugoimport-SDPR — 49%.
Планується виробництво як безпілотників для ближніх місій, так і більш складних апаратів для далеких польотів. Elbit і SDPR публічно не розкривали деталей проєкту.
Сербія поступово формує власний кластер виробництва безпілотників, об’єднуючи місцеві оборонні підприємства з технологіями іноземних партнерів. Вучич заявив, що завдання проєкту — посилити можливості сербської армії й водночас розвивати експорт військової продукції.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що республіка надала Україні 2026 року військову допомогу на суму понад EUR50 млн, з яких понад EUR40 млн становила продукція естонської оборонної промисловості.
“Внесок цього року в розмірі не менше ніж 0,28% ВВП і зростання частки естонської оборонної продукції в допомозі Україні демонструють послідовність нашої підтримки. Україна може розраховувати і на нас, і на інших своїх союзників”, – сказав Певкур, слова якого наводить пресслужба відомства.
Він зазначив, що 2023 року уряд республіки поставив за мету підтримувати Україну на рівні не менше ніж 0,25% від ВВП на рік. У 2025 році ця допомога сягнула 0,35% ВВП.
Основна частина військової допомоги Естонії надається у вигляді продукції естонських підприємств. Частину пакету допомоги на 2026 рік уже доставлено: Естонія закупила для України безпілотники й супутнє обладнання. Про заходи допомоги на 2027 рік буде оголошено найближчим часом.
У рамках ініціативи країн НАТО PURL (Prioritized Ukraine Requirement List) для України закуповують також продукцію оборонної промисловості США. Естонія підтримала ініціативу на суму EUR21 млн.
Загалом від початку війни в Україні у 2022 році Естонія в рамках різних ініціатив з надання військової допомоги підтримала країну на суму понад EUR850 млн, повідомило Міноборони.
Американська AIRO Group Holdings Inc. разом з українською компанією Nord Drone Group LLC (NDG) уклали остаточну угоду про створення AIRO Nord-Drone, LLC – трансатлантичного оборонного спільного підприємства, яке буде задовольняти потреби на ключових ринках оборонної промисловості, включаючи Україну, США і країни-НАТО.
Згідно з релізом, спільне підприємство буде поєднувати досвід виробництва і закупівель AIRO в США з перевіреними в бойових технологіях і європейськими виробничими можливостями.
«Наше партнерство з AIRO створює потужну платформу для поширення наших перевірених в боях технологій на службі збройних сил США і НАТО», – зазначив в релізі генеральний директор NDG Євген Котух.
Зараз група компаній Nord-Drone виробляє приблизно 4 тис. дронів на місяць, включаючи ударні одиниці FPV, маючи потенціал до збільшення обсягів до 25 тис. одиниць, боєприпаси для тривалого перебування в повітрі і багатоцільові бомбардувальники, з можливістю масштабування, що підтримується налагодженими виробничими потужностями та відносинами в оборонній сфері.
Згідно з пропонованою структурою, AIRO забезпечить нагляд за виробництвом, дослідженнями та розробками, а також експертизу в галузі державних закупівель, тоді як Nord Drone надасть власні технології, виробничі потужності та налагоджені зв’язки в оборонній сфері. Ця співпраця дозволить інтегрувати великосерійні, перевірені в бою платформи Nord Drone з RQ-35 Heidrun і широким портфелем безпілотних систем AIRO.
Відзначається, що створення спільного підприємства залежить від звичайних умов закриття, включаючи виконання відповідних нормативних вимог та інших попередніх умов, викладених в остаточній угоді.
Як повідомляє Сербський Економіст, чеський оборонно-промисловий холдинг Czechoslovak Group (CSG) Міхала Стрнада придбав контрольний пакет в белградській Mechatronics Unmanned Systems & Technology Solutions (MUST Solutions), що випускає силові установки і компоненти для безпілотників.
За даними джерел, покупка оформлена через нову дочірню структуру AviaNera Technologies: CSG отримала 51% акцій у засновника компанії Володимира Язаревича; сума не розкривається. MUST спеціалізується на розробці та виробництві компактних турбореактивних та інших рушійних рішень для UAS (propulsion systems), що розширює портфель CSG в сегменті безпілотних систем.
У CSG відзначають, що актив дозволить поглибити компетенції холдингу у високотехнологічних підсистемах БПЛА та інтегрувати сербську розробницьку базу в європейський ланцюжок поставок.
CSG — один з найбільших приватних оборонно-промислових холдингів Центральної Європи (Tatra Trucks, Fiocchi Munizioni та ін.), активно розширюється за рахунок M&A; власник — Міхал Стрнад, якого в 2025 році ряд рейтингів називав найбагатшим чехом. За даними Forbes/Bloomberg, зростання відбулося на тлі підвищеного попиту на озброєння та боєприпаси; група нарощує присутність в Європі та США.
MUST Solutions (Белград) — інженерна компанія в галузі силових установок і компонентів для БПЛА; після угоди контроль (51%) перейшов до CSG (через AviaNera), засновник Володимир Язаревич зберіг частку. Компанія відома розробкою малогабаритних реактивних та інших двигунів для UAS.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1749
Франція вже влітку передасть Збройним силам України 100 безпілотників, замовлених у виробника дронів Delair, повідомив міністр оборони країни Себастьян Лекорню.
“У рамках інноваційної програми Франція замовила у компанії Delair 100 безпілотних літальних апаратів, які прибудуть в Україну цього літа. Загалом у нашої оборонної промисловості буде закуплено 2000 дистанційно керованих апаратів. Для потреб нашої армії та України”- написав міністр у соцмережі X у четвер, 29 лютого.
Єврокомісія (ЄК) запропонувала у вівторок нову стратегію подальшого розвитку європейського ринку безпілотних літальних апаратів.
“Нова стратегія пояснює, як Європа може здійснювати великомасштабні комерційні операції з безпілотниками, пропонуючи при цьому нові можливості в цьому секторі”, – повідомляється в комюніке ЄК, опублікованому в Брюсселі.
У документі наголошується, що “завдяки всеосяжній нормативно-правовій базі ЄС безпілотники безпечно літають у небі Європи сотні тисяч годин, наприклад, для обстеження інфраструктури, моніторингу розливів нафти або взяття проб ґрунту”.
У ЄС також успішно розвиваються проекти з використання дронів у медицині, наприклад, для перевезення медичних зразків між службами охорони здоров’я.
У Брюсселі оголосили, що впровадження в січні 2023 року “єдиної у світі європейської системи безпечного управління рухом дронів “U-space” закладе основу для розширення видів операцій з їхньою допомогою.
Але, перш ніж просувати ці інноваційні технології, Єврокомісія хоче переконатися, що суспільство підтримує такий вид повітряного транспорту, йдеться в документі ЄК. Тому нова стратегія закликає національні, регіональні та місцеві муніципалітети забезпечити відповідність послуг безпілотників потребам громадян, включно з вирішенням таких питань, як шум, безпека і конфіденційність використання апаратів.
Стратегія передбачає, що до 2030 року невід’ємною частиною європейського життя стануть такі послуги безпілотних літальних апаратів: надзвичайні служби, картографування, візуалізація, інспекція та спостереження цивільними дронами в рамках чинного законодавства, а також доставка невеликих партій термінових вантажів, таких як біологічні зразки або ліки.
У перспективі стратегії передбачено такі інноваційні послуги повітряної мобільності, як аеротаксі, що забезпечують регулярні перевезення пасажирів, спочатку з пілотом на борту, але з кінцевою метою повної автоматизації операцій, повідомляється в комюніке ЄК.
